Студенти МДЛУ вийшли на протест у Мінську
У Мінську почали перекривати центр
Про це повідомляє низка ЗМІ. Тим часом на проспекті Перемоги стихійний протест, повідомляє Білоруська служба радіо Свобода.
Лукашенко вступив на посаду президента Білорусі. Інавгурацію влаштували у палаці Незалежності
У палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.
«У цей урочистий день президент присягає на вірність батьківщині і народові з особливим почуттям. В ньому дуже багато гордості за білорусів, які з честю пройшли випробування на міцність, перш за все, своїх переконань», – цитує слова Олександра Лукашенка держагенція «БелТА».
Після присяги Лукашенко підписав її текст, голова ЦВК Лідія Єрмошина вручила Лукашенкові посвідчення президента, що означає його вступ на шостий термін.
«БелТА» повідомила, що на церемонію 23 вересня запросил кількасот високопосадовців, кого і скільки саме не уточнюється.
З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.
Білорусь: у Мінську перекрита частина вулиць у центрі, причину не оголошують
Уранці 23 вересня жителі столиці Білорусі зауважили незвичну активність біля мінського Палацу Незалежності. Поблизу будівлі перебуває рота почесної варти, ескорт мотоциклістів та силовиків – у прилеглих районах, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.
Речниця Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт відмовилася називати точну дату інавгурації білоруського лідера, якого Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів, які відбулися 9 серпня. «Я можу лише сказати, що ближче до часу інавгурації ми обов’язково повідомимо вам», – сказала вона російській інформагенції «РИА Новости».
За законом інавгурація має відбутися впродовж двох місяців після виборів, тобто не пізніше 9 жовтня.
Жіночий форум за Лукашенка, який відбувся на «Мінськ-Арені» 17 вересня, коштував понад 146 тисяч рублів. Організація та проведення заходу фінансувалися з державного бюджету Білорусі, повідомляє Tut.by.
Інформація про державні закупівлі для цього концерту з’явилася на вебсайті Національного центру маркетингу та кон'юнктури цін, пише Білоруська служба Радіо Свобода. Загальна сума всіх витрат на концерт склала 146 483 рублі 24 копійки.
Ці гроші були витрачені на обслуговування обладнання та «Мінськ-Арени», а також на оплату роботи технічного директора (2350 рублів) та оператора світлового обладнання (230 рублів). Водночас обладнання та «Мінськ-Арену», відповідно до державних закупівель, здавали в оренду безкоштовно.
Президент Литви Ґітанас Науседа: ООН має закликати уряд Білорусі передати владу
Таку думку він висловив, виступаючи у вівторок на дебатах 75-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
«Фундаментальні основи демократичного суспільства і свободи слова, а також право на самовизначення піддаються нападам у Білорусі, – сказав він. – Настав час захищати цінності міжнародного співтовариства».
За словами Науседи, «ООН має уважно стежити за ситуацією в Білорусі, закликати владу утримуватися від застосування сили, забезпечити дотримання прав людини та розпочати передачу влади».
У Білорусі запрацював сайт МВС, який був недоступний протягом 19 днів
Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Білорусі 22 вересня відновив свою роботу, повідомила у телеграмі речниця МВС Ольга Чемоданова. Сайт був недоступний протягом 19 днів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Пресслужба МВС повідомляла, що робота сайту «призупинена з технічних причин».
Доступ до сайту МВС зник 3 вересня. Потім відомство заявило, що «була вчинена спроба встановити шкідливі програми, які блокують або змінюють низку інформаційних ресурсів МВС», і наголосило, що «фахівці працюють над усуненням виявлених проблем».
Згідно зі скріншотами, опублікованими у білоруських ЗМІ, до того, як сайт перестав працювати, на ньому з’явилися оголошення про розшук президента Олександра Лукашенка і міністра внутрішніх справ Юрія Караєва, яких «звинувачують у воєнних злочинах проти білоруського народу».
Наступного дня перестали працювати сайти Білоруської торгово-промислової палати і громадського об’єднання «Біла Русь», і на них з’явилося звернення «кіберпартизанів Білорусі».
14 вересня зупинив роботу сайт Міністерства з питань податків і зборів. Також були напади на сайти Академії МВС і «Білоруської лотереї».
Президент Євроради пішов на карантин, саміт щодо санкцій проти влади Білорусі перенесли
Саміт лідерів Європейського союзу, запланований на цей тиждень у Брюсселі, перенесли на тиждень. Причиною цього став карантин, на який був змушений піти президент Європейської ради Шарль Мішель через контакт із хворим на COVID-19.
«Сьогодні президент Євроради дізнався, що офіцер безпеки, з яким у нього був тісний контакт на початку минулого тижня, отримав позитивний тест на COVID. Президент регулярно проходить тести, і вчора його тест був негативним. Поважаючи правила Бельгії, відсьогодні він пішов на карантин», – написав у твітері речник Мішеля Баренд Лейтс.
Він також повідомив про рішення президента Євроради перенести спеціальний саміт ЄС із 24 і 25 вересня на 1 і 2 жовтня.
Раніше сьогодні віцепрезидент Європейської комісії, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель, який перебуває в Україні, повідомляв, що разом із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем планує відвідати Донбас через кілька днів. Наразі невідомо, чи відбудеться ця поїздка.
На запланованому саміті мають відбутися дебати щодо можливих санкцій ЄС проти Білорусі через суперечливе переобрання президентом Олександра Лукашенка і жорсткі дії влади проти протестувальників, які вимагають його відставки і нових виборів.
Міністри закордонних справ країн ЄС раніше не змогли узгодити список санкцій, за повідомленнями, через заперечення Кіпру. Свою протидію санкціям проти Білорусі кіпрська сторона пояснювала тим, що вона намагається запровадити санкції ЄС проти Туреччини, яка проводить розвідку газу в спірних водах східного Середземномор’я.
За словами Жозепа Борреля, ЄС продовжить підтримувати національний діалог і право білоруського народу на вільні й чесні вибори. «І це не може розглядатися як втручання у внутрішні справи», – наголосив він у понеділок у Брюсселі.
До санкційного списку ЄС входить близько 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію білоруських виборів та насильство проти мирних демонстрантів. Він не може набути чинності доти, поки рішення не ухвалять одностайно всі 27 країн Євросоюзу.
У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.
Латвія, Литва та Естонія запровадили персональні санкції та заборонили в’їзд президенту Білорусі Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту. У цьому списку також є син президента Віктор Лукашенко, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина та інші особи.
МЗС: Білорусь не відповідала на ноту через обшук автомобіля українського посла
Білорусь не відповідала на ноту через обшук автомобіля посла України в Мінську Ігоря Кизима, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Після інциденту навколо обшуку автомобіля посла України в Республіці Білорусь українська сторона направила ноту на МЗС РБ з вимогою надати пояснення та кваліфікувати дії білоруських прикордонників, на яку наразі відповіді не отримано. Україна залишає за собою право у зв’язку із цим інцидентом діяти на основі взаємності», – заявили в МЗС.
11 вересня посол України в Мінську Ігор Кизим направив у Міністерство закордонних справ Білорусі ноту у зв’язку з порушенням Віденської конвенції. Приводом став огляд на білоруському кордоні машини посла Ігоря Кизима, який повертався з Києва після консультацій у МЗС України до Мінська.
Віденська конвенція передбачає недоторканність майна і транспорту дипломатів.
Прикордонний комітет Білорусі опублікував відео огляду машини посла і заперечив при цьому порушення конвенції.
У Мінську комунальники зняли з балкона тканину з написом «Це не прапор»
На балконі в столиці Білорусі Мінську хтось із жителів повісив шматок білої тканини з написом червоними буквами «Це не прапор». 22 вересня до будівлі під’їхав автомобіль комунальних служб, і за допомогою підйомника співробітник зняв тканину, передає Tut.by.
Шматок із незвичайним написом висів на балконі третього поверху.
Чоловік, який піднімався на висоту, був без шолома і під час роботи курив сигарету.
Учасники протестів у Білорусі використовують національний біло-червоно-білий прапор, який втратив статус державного в 1995 році. Тоді президент Олександр Лукашенко повернув прапор, який використовувався в Білоруській РСР.
Максим Знак вже п’яту добі голодує у СІЗО, але почувається добре, заявив агенції «БелаПАН» його адвокат Дмитро Лаєвський.
За словами Лаєвського, захисники бачать Знака майже щодня.
«Зараз основний напрямок роботи для Макса – оскарження звинувачень та оскарження затримання», – сказав Лаєвський.
Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Знак оголосив голодування через незгоду з обвинуваченнями.
«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.
За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.
У Білорусі вранці 22 вересня ОМОНівці та невідомі в цивільному затримали сина політв'язня Тетяни Каневської.
Про це повідомляє Білоруська служба радіо Свобода.
Її заарештували до виборів в адміністративній справі, а потім звинуватили в організації масових заворушень. Тетяна була довіреною особою Світлани Тихановської. Вона збирала підписи на підтримку кандидатки, проводила агітаційні заходи. «Ми з сином їхали удвох на роботу. Біля підприємства нам перегородив дорогу червоний мікроавтобус». Звідти вискочили співробітники ОМОНу та затримали Сашу. З ними був чоловік у цивільному. За що, вони не пояснили, вони просто сказали: «Підозрюється у злочині», – сказав Микола Каневський, батько Олександра та чоловік Тетяни. Зараз Олександр Каневський перебуває в ізоляторі.
У Тетяни Каневської – четверо синів. Наймолодшому – 13 років.
- 21 вересня міський суд Мінська розглянув дві скарги на запобіжні заходи щодо членів Координаційної ради Білорусі.
- Троє лідерів білоруської опозиції виступили в Брюсселі на засіданні Комітету Європейського парламенту з міжнародних справ.
- Білорусь і Росія активізують роботу над «дорожніми картами».
- Керівники міністерств закордонних справ країн-членів Європейського союзу на зустрічі 21 вересня не змогли домовитися про санкції проти влади Білорусі.
- У білоруських судах виносять вироки учасникам протестів.
Так почався сьомий тиждень протестів у Білорусі.
Більше про це читайте за лінком.
Суд у Мінську залишив під вартою Марію Колесникову та Іллю Салея
21 вересня Мінський міський суд заслухав скарги захисту опозиціонерів Марії Колесникової та Іллі Салея на їхнє затримання. Після засідання, яке тривало більше трьох годин, суд відхилив апеляції захисту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Причини суддя не пояснив. Якщо ми отримаємо рішення, ми будемо продовжувати його оскаржувати у Верховному суді», – повідомила адвокат Колесникової Людмила Козак.
Колесникова брала участь у засіданні в режимі відеозв’язку. Вона привітала свого батька та західних послів та дипломатів, які прибули на зустріч та чекали винесення вироку.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
18 вересня Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.
У Євросоюзі заявили, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва»
Міністри закордонних справ країн ЄС 21 вересня зустрілися під час неформального сніданку з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською і висловили підтримку білоруській опозиції, повідомляє «Інтерфакс».
Голова дипломатичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що Тихановська демонструє здатність до «справжнього керівництва». «Ми вражені мужністю білоруського народу, особливо білоруської жінки, яка демонструє здатність до справжнього керівництва», – сказав він.
За його словами, ЄС продовжить підтримувати національний діалог і право білоруського народу на вільні й чесні вибори. «І це не може розглядатися як втручання у внутрішні справи», – наголосив Боррель.
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорюють ситуацію в Білорусі. Литва, Польща та Румунія запропонували ЄС ужити заходів щодо підтримки білоруського народу, зокрема запровадити безвізовий режим і виділити кошти на проведення структурних реформ. У заяві наголошується, що так званий «план Маршалла» для Білорусі може бути здійснений тільки після проведення в країні вільних виборів.
На пресконференції в Брюсселі Тихановська сказала, що очікує від Євросоюзу невизнання легітимності Лукашенка, а також будь-яких документів, які він підпише від імені Білорусі у відносинах з будь-якою державою (включно з Росією). Тихановська пропонує ЄС визнати створену з її ініціативи Координаційну раду і допомоги громадянському суспільству Білорусі.
У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.
Латвія, Литва та Естонія запровадили персональні санкції та заборонили в’їзд президенту Білорусі Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту. У цьому списку також є син президента Віктор Лукашенко, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина та інші особи.
Що про дії силовиків у Білорусі говорять їхні колеги в Україні
Під час придушення протестів у Білорусі загинули щонайменше шестеро людей. Одного знайшли повішеним у парку, в двох стріляли під час розгону. Також був знайдений мертвим член комісії, який відмовився підписати підсумковий протокол. Жодна кримінальна справа за фактами їхньої смерті і насильства з боку силовиків не порушена.
Про дії білоруських силовиків і про роботу на протестах кореспонденти «Настоящего времени» – телеканалу, створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» поговорили з представниками правоохоронних органів різних країн. Ми наводимо думки двох співрозмовників із досвідом в Україні.
В’ячеслав (просить не називати прізвища). За часів Євромайдану (2013-2014) керував одним із підрозділів «Беркута», який брав участь у розгоні протестів у Києві. Зараз В’ячеслав працює в Національній поліції:
«У всьому світі поліцейські діють однаково. У них є право використовувати силу, вони її застосовують. Що було в США? Там просто діставали зброю і стріляли або душили. І все нормально, ніхто нічого не кричить. А тут, у Білорусі, так відразу такий ажіотаж. Показують тільки, як співробітники міліції застосовують силу, але ніхто ж не показує, як по відношенню до них використовують силу ...»
Хатія Деканоїдзе – колишня глава Нацполіціі України (2015-2016), керівниця поліцейської академії Грузії (2007-2012), брала участь у реформуванні української та грузинської поліції:
«Дії білоруської силовиків – це радянська репресивна система, яка так і не реформувалася. Якщо система захищає тільки саму систему і владу, то це означає, що там із правами людини взагалі не рахуються. Силові структури [в Білорусі] діють проти людей, б’ють людей, і їх потім не карають [за це]. Силовики тут порушують абсолютно всі конвенції, які захищають права людини, особливо на демонстраціях, особливо [їхні] висловлювання.
Якщо порушується порядок, то поліція має право застосовувати спецзасоби. Але якщо спецзасоби застосовуються для того, щоб придушити маніфестацію, яка захищає голоси і права людей, Конституцію, – звичайно, це незаконно ...»
Чи Білорусь нагадуватиме Україну після Лукашенка? (Світова преса)
Американське видання The Globalist друкує статтю старшого дослідника київського Інституту євроатлантичного співробітництва Андреаса Умланда, що називається «Чи Білорусь після Лукашенка нагадуватиме сьогоднішню Україну?».
Умланд зазначає, що нині Білорусь перебуває на шляху національного відродження, який дедалі більше суперечить панслов’янському експансіонізму Москви.
Автор також додає, що Україну і Білорусь пов’язують їхні східнослов’янські мови, православні церкви та специфічне географічне розташування між Росією – з одного боку – та країнами ЄС і НАТО – з іншого.
Але водночас, на думку Умланда, обидві країни, як постколоніальні держави, засадничо відрізняються від пост- і неоімперської Росії. Втім, попри ці помітні структурні паралелі між Україною і Білоруссю, більшість оглядачів, і не лише західних, сьогодні наголошують радше на відмінностях, ніж на подібності між двома країнами.
За словами Андреаса Умланда, ключовим посланням багатьох фахівців і політиків, зважаючи на подальші протести у Мінську, є те, що Білорусь – це не Україна.
Важливим чинником тут постає факт, що білоруси мають передрадянську, радянську і пострадянську історію, яка відрізняється від тієї історії, яку мають українці.
За часів царату білоруський націоналізм був значно слабкішим за українське бажання до національного звільнення. І ця важлива різниця між Білоруссю та Україною залишається і сьогодні.
На додаток, білоруська діаспора на Заході у часи Холодної війни була значно менш організована і активна, аніж значно більш помітні українські емігрантські громади.
The Globalist нагадує, що 27 березня 2014 року Білорусь разом з Росією та Вірменією, та ще з додатком строкатої низки країн на зразок Зімбабве, Болівії, Куби, Нікарагуа, Північної Кореї, Сирії, Венесуели та Судану проголосували проти резолюції ООН із засудженням анексії Росією Криму.
На додаток, як на автора статті, варто взяти до уваги, що рівно 8 років по тому, як було припинено існування СРСР, Білорусь підписала Угоду про створення союзної держави з Росією. Контрастом до цього постає більш-менш проєвропейська спрямованість України та її лідерів від часу здобуття незалежності 1991 року.
Ба більше, як наголошує Умланд, не варто забувати, що Верховна Рада України проголосила курс на членство у НАТО та Євросоюзі ще 1998 року. Однак, на думку Умланда, попри всі ці розбіжності між Україною і Білоруссю, білоруси дедалі більше відчувають свою приналежність до Європи.
Автор підсумовує, що за умов, що реваншизм і надалі залишатиметься визначальним чинником зовнішньополітичної поведінки Росії, головні відмінності між українською та білоруською національною самоідентифікацією та геополітичною орієнтацією можуть бути занадто малими для того, аби становити якусь видиму різницю для Москви.
Білорусь після Лукашенка, з точки зору Кремля, має у будь якому разі приєднатися до очолюваного Росією союзу і прийняти її місце у євразійському просторі радше ніж у Європі.
Білорусь: протести проти Лукашенка, бійки з ОМОНом та затримання (відео)
У Білорусі тривають протести проти офіційних результатів виборів, згідно з якими Олександр Лукашенко ушосте переміг на виборах і став президентом. Опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає вибори в Білорусі сфальсифікованими. Масштабні мітинги та акції протесту у різних містах Білорусі відбуваються від 9 серпня, дня виборів. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях, в жорстокості щодо учасників протестів під час затримань у Білорусі. 20 серпня у Бресті під час протесту ОМОНівці жорстко затримували та розганяли людей. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
МВС Білорусі повідомило про понад 400 затриманих під час недільних протестів
У Білорусі 20 вересня за порушення закону про масові заходи силовики затримали 442 людини, з них у Мінську – 266, повідомляє МВС країни.
«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені 330 осіб», – йдеться в повідомленні.
За даними відомства, 20 вересня відбулися 24 протестні акції, у яких, за підрахунками МВС Білорусі, взяли участь понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.
Застосування сльозогінного газу в Бресті в МВС пояснили припиненням протиправних дій з боку протестувальників.
Удень 20 вересня у Білорусі відбулися «Марші справедливості»: акції протесту були в Бресті, Гомелі, Гродні, Солігорську, Жодині та інших містах. У Мінську ще до початку ходи в центрі розпочалися затримання, а мобільний інтернет відключили.
У Бресті, за словами очевидців, були затримані четверо людей. Брестське видання «Бінокль» опублікувало відео, на якому можна побачити, як силовики розпилюють газ в обличчя демонстрантам. Силовики в Бресті також вистрілили в повітря, згодом в МВС вказали, що це було зроблено «з попереджувальною метою».
Міністри закордонних справ ЄС 21 вересня спробують вийти з глухого кута щодо застосування санкцій проти Білорусі на зустрічі в Брюсселі. Три тижні тому ЄС пообіцяв ввести санкції щодо білоруських чиновників, яких блок звинувачує у зловживаннях щодо протестувальників та фальсифікаціях на виборах, які принесли перемогу Олександрові Лукашенку.
Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська також прибула до Брюсселя, де розпочалася її неформальна зустріч із верховним представником Євросоюзу з закордонних справ Жозепом Боррелем.
21 вересня президенти Литви, Польщі та Румунії заявили, що проситимуть блок підготувати пакет підтримки для Білорусі. Йдеться про пакет допомоги, який би, серед іншого, передбачав торгівлю з ЄС, допомогу в переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі тощо.
ЄС раніше підготував список санкцій проти Білорусі, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Німеччина заявляє, що введення санкцій щодо Туреччини може мати неприємні наслідки, оскільки спровокує рішучу відповідь Анкари, чия співпраця важлива для ЄС у питаннях щодо біженців та врегулюванні конфліктів в Сирії та Лівії.
За словами дипломатів, якщо тупикова ситуація із санкціями щодо Білорусі не буде вирішена міністрами закордонних справ ЄС, то це питання, ймовірно, розглянуто на саміті ЄС 24-25 вересня.
ЄС може ввести санкції, тільки якщо їх підтримають всі 27 членів блоку.