«Марш справедливості» в Мінську зібрав понад 100 тисяч людей
Понад 100 тисяч людей зібралися в Мінську 20 вересня на традиційну недільну акцію, цього разу названу «Маршем справедливості». Таку цифру наводять інформаційні агенції БелаПАН і Reurters.
У Мінську силовики активно перешкоджали збору людей на проспекті Переможців, але попри це до 15:00 біля стели "Мінськ - місто-герой" зібралися десятки тисяч демонстрантів. До них приєдналися люди з навколишніх вулиць.
В результаті тисячі колон з біло-червоно-білими прапорами прямували до Палацу Незалежності. Побачивши на підходах до палацу кордон силовиків, протестувальники вирішили змінити маршрут.
Поблизу вулиці Змітрака Бядули почались затримання. За словами очевидців, людей також затримали на проспекті Незалежності. Протягом маршу в столиці мобільний інтернет не працював.
Протестувальники також вийшли на вулиці Бреста, Вітебська, Гродно, Гомеля, Могилева, Салігорська, Бобруйська та інших міст Білорусі.
Станом на 20 жовтня правозахисникам центру «Весна» відомі імена 90 осіб, затриманих під час маршу в Мінську, та ще 50 осіб у регіонах. Список затриманих постійно оновлюється.
Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, марш у Гродному тривав менше години і завершився затриманнями.
Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенко та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.
Білорусь: правозахисники опублікували імена десятків затриманих на Маршах справедливості
Правозахисній організації «Весна» відомо щонайменше про понад 40 людей, затриманих під час Маршу справедливості в різних місцях Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Акції протесту відбуваються в низці міст країни – Мінську, Бресті, Гродно, Гомелі, Могильові. В усіх регіонах відбулися точкові затримання демонстрантів.
За даними правозахисників, серед тих, кого доправили до відділків міліції – відомий гродненський історик, доктор наук Олесь Смолянчук, могилевські журналісти Аліна Скрабунова та Олександр Сідаревський, а також Олег Моїсеєв – довіренна особа кандидатки на пройдешніх президентських виборах Світлана Тихановська.
Також у Гродно з невідомих причин був зупинений автомобіль, силовики вибили скло, витягнули і жорстко затримали водія. Автомобіль із відчиненими дверима залишився на вулиці.
Після масового затримання жінок у Мінську в Білорусі відбудуться «Марші справедливості»
У неділю в столиці Білорусі та інших містах відбудуться «Марші справедливості», передає Білоруська служба Радіо Свобода. Марші пройдуть на 43-й день протестів, наступного дня після того, як у Мінську відбулися масові затримання жінок.
Правозахисники центру «Весна» 20 вересня повідомили, що більшість, затриманих під час розгону жіночого маршу в Мінську жінок, пізно ввечері 19 вересня та вночі були звільнені з райвідділків міліції. Водночас близько 20 жінок та чоловіків доставлені в СІЗО. Правозахисники не мають інформації про долю значної кількості затриманих учора, а також повного списку імен.
Напередодні ввечері Міністерство внутрішніх справ Білорусі відмовилось повідомляти кількість затриманих. За даними правозахисників, у Мінську було затримано 390 людей.
Білорусь: у Мінську знову затримували учасниць традиційного жіночого маршу
У Білорусі, де вже 42-й день без перерви тривають акції протесту проти офіційно оголошеної перемоги на шостий термін поспіль чинного президента Олександра Лукашенка, силовики знову з застосуванням сили розігнали традиційний суботній жіночий марш у столиці Мінську і затримували його учасниць, а також інших демонстрантів.
Цього разу його назвали «блискучим» – учасниці виходили в яскравому одязі й намагалися прикрасити себе якимись блискітками.
Крім того, затримували й учасників інших акцій – таких, як «ланцюг солідарності», який зібрався на місці одного з розгонів жіночого маршу.
Правозахисники на цей час повідомляють імена понад 330 затриманих, і це ще не повна інформація, список постійно розширюється; частину з них уже випустили.
Невеликі протести, в перебігу яких теж були затримані, відбулися й у деяких інших містах Білорусі.
Білорусь: в Мінську тривають масові затримання жінок – фотогалерея
Під час традиційного маршу солідарності жінок у Мінську білоруські правоохоронці влаштували масові затримання учасниць. Силовики у балаклавах, застосовуючи фізичну силу, затримували жінок на вулицях білоруської столиці. Загалом, за даними правозахисного центру «Весна», відомо про 246 затриманих активістів, серед яких є і працівники британського посольства, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Дивіться фотогалерею з події ТУТ.
Білорусь: шестирічного сина затриманої активістки випустили з притулку
Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.
Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.
Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.
14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.
Втручання у справи Білорусі: Мінськ проти участі Тихановської у зустрічі Ради ЄС
В МЗС Білорусі виступили проти можливої участі колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської в заходах в рамках засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Про це повідомляє білоруське державне агентство БелТА.
«Це, звичайно, могло б бути смішно і курйозно, якби не було так сумно. По суті ж абсолютно очевидно, що такі дії, якщо вони будуть, є нахабним і неприкритим втручанням у внутрішні справи нашої країни і повною неповагою до її громадян», –заявив представник МЗС Білорусі Анатолій Глаз.
«Звичайно, наша принципова і зрозуміла позиція по даній темі вже доведена до представника ЄС в Мінську, а також до відповідних осіб в Брюсселі», – додав він.
Раніше стало відомо, що Світлана Тихановська 21 вересня виступить на засіданні міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Згідно з проєктом порядку денного, під час засідання Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ розгляне ситуацію в Білорусі після президентських виборів.
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо Білорусі, дві країни голосували «проти»
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації в Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двоє (Еритрея та Венесуела), «утрималися» – 22.
У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.
Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.
Рада ООН з прав людини закликала владу Білорусі «почати діалог із політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі, є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду як тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
Посли держав ЄС у Мінську підтримали політв’язнів
Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.
Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
У Білорусі юристу Максиму Знаку висунули звинувачення, він оголосив голодування – ЗМІ
Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.
«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.
За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.
Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунули звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
«Режим Лукашенка навмисне сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників» – Єнін
Білоруська влада на чолі з президентом країни Олександром Лукашенком зумисне створила такі умови, за яких паломники-хасиди опинилися біля українського кордону, попри заборону на в’їзд іноземців з боку офіційного Києва. Про це у прямому ефірі Радіо Свобода заявив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.
«Нам досить прикро, що білоруська влада повела себе саме в такий спосіб, чудово знаючи, що в’їзд відповідної категорії громадян на територію України в цей період буде неможливим. Вони спеціально, навмисне, оформлювали зазначених громадян на в’їзд в аеропорту Мінська, всупереч своїм же нормативним правилам. Відповідно, режим Лукашенка навмисне своїми діями сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників та їх транзиту до кордону з Україною. Цим режим Лукашенка навмисно наражав зазначених людей на небезпеку», – заявив Єнін.
Єнін також зазначив, що з 10 вересня Ізраїль входить до так званої «червоної зони» в самій Білорусі і, відповідно до білоруського законодавства, навіть транзитний в’їзд з держав, що входять до «червоної зони», заборонений.
«Нам важко все це пояснити. Я чув різні трактування такого підходу. Виходить так, що ти хотів комусь насолити, сів в калюжу сам, а страждають абсолютно сторонні люди. Чим хасиди насолили Лукашенку, мені важко сказати, і точно не мені оцінювати», – сказав Євген Єнін.
У Міністерстві закордонних справ Білорусі 16 вересня заявляли, що в разі, якщо українська сторона не відкриє кордон для пропуску паломників-хасидів, Мінськ буде сприяти у їхньому виїзді з Білорусі. Білоруські дипломати заявляли, що паломники «кинуті напризволяще біля закритого українцями кордону».
В Україні до 28 вересня заборонений в’їзд іноземцям та особам без громадянства, винятки є лише для окремих категорій осіб.
Із 14 вересня на білорусько-українському кордон почали збиратися хасиди, які намагалися потрапити до України й поїхати до Умані Черкаської області на святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, який цьогоріч відзначають 18-20 вересня. Через це уряд вирішив закрити пункт пропуску «Нові Яриловичі» на Чернігівщині. Після цього частина паломників перемістилася до пункту пропуску «Виступовичі» в Житомирській області.
Раніше фактичний керівник Білорусі Олександр Лукашенко неодноразово критично висловлювався щодо України в контексті звинувачень інший країн у причетності до масових протестів у Білорусі, пов’язаними з президентськими виборами в цій країні.
У Білорусі під відділком міліції чоловік вчинив спробу самоспалення
У місті Смолевичі Мінської області Білорусі під одним із місцевих відділків поліції чоловік здійснив спробу самоспалення. Як повідомляє 18 вересня Білоруська служба Радіо Свобода, чоловік облився бензином і підпалив себе. За повідомленнями, це сталося на сходах місцевого відділу міліції.
«Це молодий хлопець, який хотів довести свою правоту», – повідомили очевидці журналістам.
Підтвердити або спростувати цю інформацію в Смолевицькому управлінні міліції відмовились. У пресслужба МВС Білорусі теж інцидент не коментували.
Про стан чоловіка наразі нічого невідомо, як і конкретні мотиви його вчинку.
Білоруській опозиціонерці Марії Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада
Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
Економіка Білорусі і тепер разюче контрастує із українською економікою 2013 року зазначає економіст американського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Ослунд.
Білорусь все ще має радянську економічну систему, де домінує 60 великих державних підприємств і переважає залежність від російського ринку, куди йде майже половина експорту країни, включаючи застарілі трактори та машини. Білорусь зупинилась у розвитку і стагнує вже дев‘ять років саме через те, що вона є радянською, зауважує Ослунд.
Білорусь – небідна економіка, нагадує Ослунд, – середня заробітна плата там складає 500 доларів на місяць, а в Україні – близько 400 за теперішнім курсом. Також, Білорусь була однією із найменш корумпованих радянських республік і тепер є однією із найменш корумпованих пострадянських країн, каже Ослунд, оскільки корупція в країні фактично обмежена Лукашенком та його найближчим оточенням.
Попри всю очевидну різницю з Україною, економічні виклики, які постали як перед Україною сім років тому, так і перед Білоруссю під час протестів, дуже подібні, вважає британський економіст компанії управління активами BlueBay Тімоті Еш.
«Це нагадує Україну 2013 року, – говорить Еш. – Больова точка тоді була курс валюти і різке зростання державного боргу».
У Білорусі, як і в Україні, непевність через протести спричинила тиск на курс валюти, а також спонукає білорусів забирати депозити з банків, зауважує економіст.
«Як і в Білорусі тепер – в Україні 2013 року, державний борг був порівняно невеликим – на рівні 50% ВВП, але, борг з 50 відсотків ВВП швидко зростає до 75, чи більше. Тому вгамування валютного курсу є ключовим», – додає він.
Він відзначає, що Білорусь швидко втрачає валютні резерви і тому кредит у 1,5 мільярда доларів, про який російський президент Путін заявив під час зустрічі у Сочі, стане в нагоді для підтримки фінансової стабільності країни.
У Мінську прокуратура розшукує батьків, які з дітьми брали участь у протестах
У столиці Білорусі Мінську силовики виявляють батьків, які брали участь в акціях протесту з малолітніми дітьми, повідомляє міська прокуратура.
«Розпочато роботу зі встановлення тих батьків, які взяли участь в акціях з малолітніми дітьми. У розвиток ситуації столична прокуратура направила до Головного управління внутрішніх справ Мінміськвиконкому відповідний лист. Компетентні органи згодом будуть проінформовані про ці факти для розгляду питання про можливе сімейне неблагополуччя», – ідеться в повідомленні .
За даними прокуратури, вже зроблено 140 офіційних попереджень «з метою запобігання можливим порушенням законодавства про масові заходи і невиконанню батьками обов’язків із виховання своїх дітей».
Представник Генпрокуратури Олексій Подвойський раніше вказував, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і виносяться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.
Білорусь: правозахисники вимагають звільнення волонтерки, яка документувала випадки катувань
Затриману увечері 17 вересня координаторку волонтерів правозахисного центру «Весна» Марфу Рябкову помістили в ізолятор тимчасового тримання на вулиці Окрестіна в Мінську. Кримінальну справу проти неї веде управління Слідчого комітету в Мінську, повідомив центр «Весна», який 18 вересня виступив із заявою щодо затримання своєї співробітниці.
«У межах своєї правозахисної діяльності Марфа разом із волонтерами «Весни» спостерігала за мирними зборами, брала активну участь у кампанії незалежного спостереження «Правозахисники за вільні вибори» та документуванні доказів тортур та іншого жорстокого поводження з затриманими учасниками акцій протесту. Спроби звинуватити Марфу Рябкову у підготовці масових заворушень є безпідставними, надуманими та політично вмотивованими», – заявили правозахисники.
Центр «Весна» розглядає переслідування Марфи Рябкової у зв’язку з її законною правозахисною діяльністю як неприховану кампанію залякування та тиску на організацію в цілому.
У Білорусі затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна»
Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марію Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Коли Марія та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).
Марію та Вадима посадили в різні мікроавтобуси, Вадима повезли до квартири на обшук. Під час обшуку було вилучено обладнання, особисті речі та гроші на навчання. Після цього Вадима повезли на допит до міліції, але згодом відпустили, сказавши, що наступного дня його допитають.
Нинішнє місцеперебування Рябкової невідоме, її шукають родичі та друзі.
Правозахисна організація «Весна», серед іншого, оприлюднює імена та прізвища затриманих на акціях протесту в Білорусі.
Тихановська звернеться до Ради з прав людини ООН
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 18 вересня звернеться у відеозаписі до Ради з прав людини ООН. Це станеться під час термінових дебатів, скликаних Європейським союзом для обговорення репресій після виборів минулого місяця.
Євросоюз закликав верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет уважно стежити за ситуацією в Білорусі, де тисячі людей затримані, сотні побиті поліцією, надходять повідомлення про поширеність застосування тортур. На початку цього тижня Бачелет заявила, що ці твердження «мають бути задокументовані та розслідувані з метою притягнення винних до відповідальності».
Білоруська опозиція та Захід заявляють, що президент Олександр Лукашенко продовжив своє 26-річне правління через проголошення перемоги на фальсифікованих виборах.
«Палиця не допомагає? Паяльник у дупі допоможе!»: свідчення жертви катування білоруськими силовиками
Білоруська служба Радіо Свобода збирає свідчення людей, як учасників мирних протестів, так і випадкових перехожих, які були затримані міліцією чи ОМОНом і піддавалися побиттю, катуванням та приниженням. Ось історія двадцятиоднорічного студента, захоплення якого людьми у формі без упізнавальних знаків, встигли зафіксувати на фото.
– 12 вересня, близько пів на п’яту, я стояв біля станції метро «Площа Перемоги» і дивився на карту на телефоні, бо збирався піти до друзів.
Тоді поруч було багато журналістів. Як я пізніше дізнався, марш у місті щойно закінчився.
І в той момент, коли я підняв голову від телефона, до мене підбігли люди в оливковій формі та балаклавах. Вони вдарили мене в обличчя так, що зламали ніс і затягли в автобус без номерів.
Там скрізь теж була кров…
Як тільки поклали мене на підлогу в автобусі – почали бити ногами. Кілька ударів було в обличчя.
Вони відразу сказали: «Усе ми про тебе знаємо, ти координатор з Польщі».
Це була просто якась загальна фраза, щоб мене залякати і примусити наговорити щось на себе.
Більше читайте тут
Європарламент визнав Координаційну раду опозиції Білорусі «тимчасовим представником народу»
17 вересня на сесії Європарламенту депутати ухвалили резолюцію щодо Білорусі, в якій підтвердили, що не визнають результатів президентських виборів у країні і що після закінчення терміну повноважень Олександра Лукашенка Європарламент не буде вважати його президентом.
Європейський парламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції «тимчасовим представником народу, який вимагає демократичних змін у Білорусі».
Європейський парламент рекомендував Європейській комісії:
- збільшити фінансування білоруського громадянського суспільства;
- заморозити перекази коштів ЄС державним і підконтрольним уряду структурам;
- зупинити позики уряду Білорусі від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР;
- організувати донорську конференцію для розгляду питання про «багатомільярдний фінансовий пакет» для підтримки майбутніх реформ у демократичній Білорусі;
- припинити переговори з Білоруссю щодо пріоритетів європейського партнерства;
- створити гуманітарний коридор і сприяти видачі віз політичним біженцям і тим, хто потребує медичної допомоги після насильства;
- розробити спеціальну стипендіальну програму в Європі для студентів, відрахованих із білоруських університетів із політичних причин;
- закликати не проводити частину чемпіонату світу з хокею 2021 року в Білорусі.
Європарламент також закликав інституції ЄС й уряди країн Євросоюзу «вивчити можливість розширення санкційного списку і внесення туди громадян Росії, які беруть безпосередню участь у підтримці режиму Лукашенка в Білорусі».
За резолюцію проголосували 574 депутати, 37 – проти, 82 – утримались.
Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.
Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі.
Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.
Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.
Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.