Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська працює над санкційним «списком Тарайковського». До нього увійдуть причетні до репресій чиновники та силовики, які били та катували протестувальників у Білорусі, пише білоруська служба Радіо Свобода.
«Нам передали імена тих, хто катує та б’є людей. Тому ми готуємо окремий список посадових осіб та працівників правоохоронних органів, які брали участь і продовжують брати участь у зловживаннях міліції. Ми назвали це «списком Тарайковського». Олександр Тарайковський став першою жертвою міліцейського насильства. До санкційного списку ввійдуть особи, причетні до катувань, незаконних арештів та катувань затриманих. Ми активно працюємо з правозахисниками та проектом «Чорна книга Білорусі» з метою виявлення винних. Список буде опублікований і постійно розширюватиметься», – ідеться в повідомленні телеграм-каналу Тихановської.
Три європейські партії офіційно номінували Тихановську, Колесникову та Цепкало на премію Сахарова
Три європейські партії офіційно номінували білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колесникову та Вероніку Цепкало на премію Сахарова за свободу думки.
17 вересня номінацію білоруських опозиціонерок підтримала «Європейська народна партія», яка є найбільшою політичною силою в Європейському парламенті.
«Ми підтримуємо Білорусь! Ми підтримуємо білоруський народ у його боротьбі за гідність, свободу та демократію. Разом з «Прогресивним альянсом соціалістів та демократів» та «Оновити Європу» ми номінуємо білоруську опозицію, яка представлена Координаційною радою та політичним і громадянським суспільством на премію Сахарова 2020 року», – заявили в ЄНП.
«Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D) та фракція «Оновити Європу» висунули білоруських опозиціонерок на премію Сахарова раніше – 10 і 15 вересня відповідно.
Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.
Цьогорічного лауреата премії мають назвати 22 жовтня.
Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишніх послів Білорусі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишнього посла Білорусі у Франції та Польщі, а нині члена президії опозиційної Координаційної ради країни Павла Латушка.
Про це повідомило державне інформагентство «Белта». Також дипломатичного рангу позбавлений колишній посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня. Відзначається, що рішення щодо обох ухвалене через дії, «які ганьблять державну (дипломатичну) службу».
Іншим указом Лукашенко звільнив посла Білорусі в Латвії Василя Марковича і позбавив його дипломатичного рангу «за неналежне виконання посадових обов’язків».
Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі. Павло Латушко, який раніше також був міністром культури Білорусі, зараз перебуває в Литві, як і Тихановська. Лукашенко заявив, що Латушко, перейшовши на бік опозиції, перетнув червону лінію і відповість за законом.
Ігор Лещеня одним із перших підтримав учасників акцій проти фальсифікації результатів виборів і закликав покласти край насильству силовиків. Пізніше він подав заяву про відставку.
Василь Маркович недавно був викликаний до МЗС Латвії для роз’яснення заяв Лукашенка про те, що протести в Білорусі фінансуються в тому числі з Риги, пише Білоруська служба Радіо Свобода.
Суд у Мінську заарештував двох фотокореспондентів на 11 діб
Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.
Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.
Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів, як і раніше, звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».
Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.
13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.
За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.
Лукашенко розповів про «сценарій знищення Білорусі» та назвав Україну «американським сателітом»
16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Про це повідомляє «Белта».
«Щоб зняти всі маски відразу, назвемо цих гравців поіменно. На рівні глобальних центрів це насамперед США, точніше – їхня мережа фондів для підтримки так званої демократії. На європейському континенті активно діяли американські сателіти: Польща, Литва, Чехія і, на жаль, наша Україна», – заявив Лукашенко.
За його словами, кожна з країн «відпрацювала свою роль»: Чехія – «ресурсного центру», Польща – «спочатку інкубатора медіа-каналів («Белсат», Nexta та інші), а потім – місця для альтернативних органів у вигнанні», Литва – «тарану білорусько-європейських відносин», а Україна стала «форпостом політичних провокацій».
«Тактика організаторів базувалася на класичному американському підручнику кольорових революцій», – зазначив Лукашенко.
У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.
Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.
Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.
14 вересня в Сочі відбулися переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав білоруського президента з перемогою на виборах 9 серпня.
Переговори Путіна і Лукашенка: хто що здобув? П’ять моментів, про які треба знати
Президенти Росії і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко провели переговори в російському Сочі. Ця зустріч 14 вересня стала першою для двох президентів, відколи в Білорусі спалахнули протести після суперечливих виборів, на яких, як каже Лукашенко, він виграв шостий термін поспіль.
Олександр Лукашенко прибув на зустріч послабленим, зазнаючи дедалі ширшого міжнародного засудження й ізоляції через жорстоке придушення протестів його владою і арешти опозиційних лідерів, які стверджують, що результати виборів 9 вересня фальсифіковані.
Володимир Путін, один із небагатьох міжнародних лідерів, які підтримали Лукашенка, мабуть, сподівався використати цю зустріч, щоб домогтися подальших поступок, особливо щодо глибшої інтеграції двох країн на підставі договору 1999 року про «союзну державу», який наразі лишається переважно на папері.
Після переговорів заголовки були повні повідомлень, що Лукашенко отримав від Росії державну позику на суму в 1,5 мільярда доларів, щоб втримати його владу. Чи не зависока була ціна?
Читайте більше тут
Білорусь: Колесниковій висунули звинувачення
16 вересня слідчі висунули звинувачення члену президії Координаційної ради білоруської опозиції Марії Колесниковій за частиною 3 статті 361 Кримінального кодексу Білорусі («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, здійснені із застосуванням засобів масової інформації та Інтернету»). Про це повідомляє Слідчий комітет Білорусі.
Марія Колесникова залишається під вартою. Розслідування триває.
«Вони обрізали мені волосся і наказали жерти»
«Коротше кажучи, мене кинули в автозак, – каже 20-річний студент Олексій Курачов. – Там сидять 8-10 людей, повністю екіпіровані в амуніцію, мене називають «п***ром» і саджають на коліна. Обрізають мені волосся чи бритвою, чи ножем, я не знаю, але це було таке відчуття: натягнули волосся і чимось його обрізали. Сказали: «Мордою в підлогу».
Я ліг, мене почали бити по дупі, по ногах. Кажуть: «Жри волосся». Я мовчу, вони кажуть: «Жри волосся», я мовчу. Вони кажуть: «Складай волосся у кишеню». Я склав волосся в кишеню. Вони забирають в мене телефон, продовжують бити. Я намагаюся закритися, але вони фіксують мої руки, просто б'ють і б'ють в однакові місця. Ставлять деякі запитання, наприклад: «Хто вам заплатив?» Я кажу: «Мені ніхто не платив». Вони кажуть: «Хто твій координатор?».
Запровадити санкції проти офіційних осіб Білорусі пропонує представлена у Сенаті США двопартійна резолюція
Сенату США представили двопартійну резолюцію про невизнання офіційних результатів виборів у Білорусі і висловлення солідарності із народом Білорусі. Також ця резолюція визнає провідну роль жінок у мирних протестах та про-демократичному русі у країні. З текстом резолюції можна ознайомитись на сайті Сенату.
Як повідомляє Голос Америки, резолюцію представила група законодавців від Республіканської та Демократичної партії США, включно із демократами Бобом Менендесом, Крісом Мерфі, Джин Шагін, республіканцями Ліндсі Гремом, Джимом Рішем, Марко Рубіо та іншими сенаторами.
Більше читайте тут
Резолюція засуджує:
- придушення протестів;
- затримання учасників мирних протестів;
- насильство проти мирних протестувальників.
Резолюція закликає білоруську владу звільнити усіх політичних в'язнів, включно із заарештованими до виборів 9-го серпня.
Москва оголосила про другі за місяць військові навчання з Білоруссю
Міністерство оборони Росії анонсувало другі за місяць спільні навчання з Білоруссю. Маневри під назвою «Непорушне братство-2020» пройдуть на білоруській території з 12 по 16 жовтня.
У щорічних командно-штабних навчаннях також будуть задіяні підрозділи з чотирьох інших країн-членів Організації договору про колективну безпеку – Вірменії, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану.
У повідомленні оборонного Росії відомства йдеться про те, що на полігоні «Лосвідо» військові відпрацьовуватимуть підготовку і ведення миротворчої операції.
Зараз у Білорусі тривають навчання «Слов’янська братство-2020». Вони проходять на Брестському полігоні і для участі в них у країну вже прибули військовослужбовці 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії російських повітряно-десантних військ.
Парламент України ухвалив заяву щодо ситуації в Білорусі
Народні депутати у вівторок ухвалили постанову «Про заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь», в якій йдеться, що Україна поділяє оцінку Європейського союзу про недемократичний характер виборів у Білорусі та підтримує запровадження санкцій ЄС проти винних у їхній фальсифікації. За відповідну постанову проголосували 228 депутатів.
«Ми приєднуємося до оцінок Європейського союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти протестувальників», – йдеться у заяві.
У заяві вказано, що вибори президента Білорусі відбулися із суттєвими порушеннями, і український парламент вважає, що вони не були вільними та чесними, і відбулися в умовах повної відсутності змагання між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких, як ОБСЄ, Рада Європи.
Народні депутати також засудили застосування правоохоронними органами Білорусі надмірної сили та жорстокості стосовно протестувальників.
«Верховна Рада України вимагає звільнення всіх без винятку затриманих і сподівається, що офіційна влада Білорусі не допустить подальшої ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань, і з політичних мотивів своїх опонентів, і громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади», – йдеться в заяві.
Верховна Рада також засудила незаконні затримання українських громадян і пообіцяла, що всіма законними способами захищатиме їхні права та інтереси.
У заяві наголошується, що Україна підтримує суверенітет Білорусі та відкидає звинувачення білоруської сторони у причетності України до дестабілізації ситуації в Білорусі.
«Вважаємо неприпустимими будь-які наміри залучити сили Російської Федерації та ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – ред.) для врегулювання ситуації у Білорусі. Вважатимемо такий крок прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України», – йдеться в заяві.
Верховна Рада закликала білоруську владу до рівноправного діалогу з суспільством для пошуків шляхів мирного виходу з кризи.
«Керувати країною, більшість населення якої просто ненавидить тебе, досить довго неможливо... Путін знає, що Лукашенко дуже любить обманювати, в тому числі своїх союзників», – зазначив білоруський політолог Олександр Федута.
«Білоруське суспільство за ці півтора місяця дуже серйозно подорослішало», – додав російський політолог Андрій Окара.
Сенатори США оприлюднили резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля в Білорусі
Група з 13 американських сенаторів із двох штатів оприлюднила резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля проти протестувальників у Білорусі.
Американський сенатор-республіканець Джим Рішч, який є головою комітету Сенату із закордонних справ, заявив, що насилля й репресії проти опозиції в Білорусі є «немислимими».
У тексті резолюції називають вибори президента Білорусі, які відбулися 9 серпня і на яких вшосте переміг Олександр Лукашенко, «ні вільними, ні чесними».
Автори резолюції закликають відпустити всіх політичних в’язнів та затриманих під час мирних протестів, включно із заарештованими до виборів.
Згідно з резолюцією, США мають запровадити санкції в координації з Європейським союзом та іншими міжнародними партнерами. Рішч назвав це символом міцної підтримки Сполученими Штатами білоруського народу та їхнього права на свободу зібрань, висловлення думок, вільні вибори та верховенство права.
З полону ілюзій щодо Росії українців і білорусів не звільнили навіть болючі уроки
«Точка зору» Ігоря Лосєва, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології НаУКМА:
«Виявляється, що українці пройшли дуже великий шлях подолання проросійських ілюзій, якщо порівняти українську ситуацію з сусідньою Білоруссю. Те, що відбувається там сьогодні, дуже нагадує українські події кінця 1980-х – початку 1990-х років. Тоді українці також вірили, що вони спокійно житимуть у своїй новій державі, а росіяни не стануть цьому заважати, навпаки, з ними будуть дружити, співпрацювати, торгувати, що вони радісно плескатимуть в долоні з приводу чергового українського успіху… Безмежна українська наївність, про роль якої в національних невдачах України писав ще Лев Троцький… До чого призведе безмежна білоруська наївність?
Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич запропонувала просити Путіна стати посередником в діалозі Лукашенка з білоруським народом. Вона ж звернулась до російської інтелігенції із закликом: «Чого ви мовчите, коли бачите, як розтоптують маленький гордий народ? Чому ви мовчите? Ми чуємо тільки рідкі голоси на підтримку. Ми все ще ваші брати…»
А коли кореспонденти телеканалу «Настоящее время» брали в Мінську інтерв’ю у мітингувальника, він прорік: «Ми з вами – один народ». Улюблена геополітична теза пана Путіна… Від ілюзій треба вчасно одужувати. Інакше від них звільнить саме життя з притаманною йому жорстокістю».
«Нагадує угоду Путіна з Януковичем 2013 року». Експерти коментують візит Лукашенка до Сочі
Російський президент Володимир Путін оголосив, що Росія видасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Раніше Олександр Лукашенко, якого офіційно оголосили вшосте президентом Білорусі, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція, заявляв про домовленість щодо рефінансування боргу Білорусі Росії обсягом 1 мільярд доларів.
Очікуваною новиною назвав пропозицію Путіна надати державний кредит Білорусі британський економіст Тімоті Еш в коментарі «Голосу Америки». Він нагадав, що коли відбувались протести на українському Майдані, Янукович також їздив до Путіна у Сочі наприкінці 2013 року. Тепер справа про так званий «борг Януковича», який Україна не визнає, перебуває в судах.
«Пам’ятаєте? Путін запропонував Януковичу угоду з єврооблігацій на 15 мільярдів доларів. Лише 3 мільярди було розміщено. І тепер стосовно них йде суперечка. Переважно це було за те, щоб Україна прийняла членство в Євразійському союзі, тому, як видається, ми це вже бачили на пострадянському просторі. Тепер це повторюється», – зауважив Еш.
Він відзначив складну фінансову ситуацію в Білорусі, зокрема падіння міжнародних резервів на тлі протестів. «Це знову-таки дещо нагадує український сценарій – люди нервують, відчуваючи дискомфорт, коли відбуваються вуличні протести, забирають депозити з банків. Це ми бачили у Білорусі протягом останніх тижнів», – говорить Еш.
«Важливо, щоб не було кривавої бійні» – Зеленський про події в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський заявив про підтримку білоруського народу за умов політичної кризи в сусідній країні, яка виникла після президентських виборів 9 серпня.
«Я однозначно підтримую білоруський народ. Люди борються за свободу і за демократію, без агресії і насильства. Багато демонстрантів піддаються жорстокому поводженню з боку держави. Для мене важливо, щоб не було кривавої бійні. Якщо держава відмовиться від діалогу з народом, Білорусь може отримати щось на зразок Майдану», – сказав Зеленський австрійській газеті Wiener Zeitung перед початком офіційного візиту до Відня.
Також президент України наголосив на важливості того, щоб «білоруси самі вирішували своє майбутнє». «Жодній країні не дозволяється втручатися у внутрішні справи іншої країни», – відзначив Зеленський.
Тихановська: шкода, що влада Росії стала на бік диктатора
Кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що не сприймає серйозно можливість введення Росією військ у Білорусь на підтримку нинішнього президента Олександра Лукашенка.
«По-перше, нам дуже шкода, що влада Росії стала на бік диктатора, а не волі народу. Але все одно, мені здається, не дивлячись на готовність у разі необхідності підтримати Лукашенко військами або ще чим, це, звичайно, турбує, але не сприймається серйозно, тому що у нас абсолютно мирний протест і наша ситуація абсолютно внутрішня, вона не вимагає ніякого зовнішнього втручання. Я думаю, що зараз пан Путін зайняв очікувальну позицію – як у нас буде далі складатися [ситуація] у країні. Він же розуміє, що ми дружні країни, і ніхто не бажає розривати ці зв’язки, які у нас вже встановилися так давно», – заявила Тихановська.
Вона впевнена, що «майбутній законно обраний президент» також буде будувати «взаємовигідні стосунки» з Росією.
«Ми розуміємо, що роль Росії величезна для Білорусі, але шляхом діалогу завжди можна домовитися. Знову ж таки повторюся, що не потрібно і росіян налаштовувати проти білорусів, тому що у них пропаганда теж якимись семимильними кроками йде. Ми дружні країни, дружні народи і хотіли б такими залишитися і в майбутньому», – наголосила Тихановська.
14 серпня, перед зустріччю Путіна і Лукашенка у Сочі, Тихановська звернулася до російського лідера. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська. За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.
У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
Світлана Тихановська про Путіна, протести в Білорусі та Лукашенка
Лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська прокоментувала зустріч Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, відносини Білорусі та Росії, а також репресії щодо опозиції у своїй країні. До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю Тихановської телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Білорусі погрожують вилучати з родин дітей, якщо їх братимуть на акції протесту
Генеральна прокуратура Білорусі попередила батьків і неповнолітніх дітей про відповідальність, якщо органи опіки поставлять питання про соціально небезпечне становище дитини. Ідеться про покарання від штрафу до вилучення дитини з родини, повідомив в ефірі телеканалу СТВ представник прокуратури Олексій Подвойський.
За його словами, участь підлітка віком від 16 років у несанкціонованих акціях карається штрафом, але поява на акції дитини молодшого віку передбачає відповідальність батьків за статтею про «невиконання обов’язків із виховання дітей».
Подвойський повідомив, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і робляться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.
Вилучення дитини з родини, сказав чиновник, у деяких випадках можливе. Дитину можуть помістити в притулок або іншу родину на термін до пів року.
11 вересня Генпрокуратура повідомила, що стосовно неповнолітніх дітей за час протестів було порушено 200 протоколів про адміністративне правопорушення.
Член президії Координаційної ради юрист Максим Знак раніше розповідав, що батьків у деяких школах і дитячих садках попереджають, що за участь у масових акціях родини можуть визнати неблагополучними і фактично вилучити дітей. «Таким чином, право на участь у мирних акціях раптово перетворюється не тільки на злочин, але і на підтвердження аморальності батька, що створює загрозу для дітей. Це за межею», – відзначав юрист.
Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 млрд доларів
Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Про це заявив президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі. За словами Путіна, технічні питання пропрацюють міністри фінансів.
Коментуючи події у Білорусі, де проходять масові протести проти офіційно оголошеної перемоги Лукашенка на виборах президента, Путін сказав, що «білоруси самі, без підказок ззовні повинні розібратися у ситуації, що склалася в країні». При цьому російський президент зазначив, що Росія розглядає Білорусь як свого найближчого союзника і «виконає домовленості, що випливають з договору про Союзну державу».
Лукашенко у відповідь подякував Путіну і російській владі, як він висловився, за підтримку у післявиборчий період. «Друг пізнається у біді», – дослівно сказав він. Лукашенко сказав, що розповість Путіну про акції протесту, додавши при цьому, що, на його думку, ситуація у країні перебуває під контролем. «Ось ці події нам показали, що нам треба тісніше триматися з нашим старшим братом», – додав він, маючи на увазі Росію.
Путін і Лукашенко обговорили також спільні військові навчання, які проходять зараз у Білорусі, причому Путін наголосив, що після їх завершення російські війська повернуться до місць дислокації.
Перед початком зустрічі повідомлялося, що вона відбудеться без присутності журналістів, однак телеканал RT показав запис розмови Путіна і Лукашенка, судячи з усього, перед початком переговорів, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Подальші переговори проходили за зачиненими дверима.
Лукашенко прилетів з Мінська в Сочі на зустріч з Путіним вранці в понеділок. Переговори почалися після 14:00.
Це перша закордонна поїздка Лукашенка після виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких в Білорусії вже більше місяця проходять масові акції протесту. Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента, вказуючи на масштабні фальсифікації.