Білорусь: в Мінську тривають масові затримання жінок – фотогалерея
Під час традиційного маршу солідарності жінок у Мінську білоруські правоохоронці влаштували масові затримання учасниць. Силовики у балаклавах, застосовуючи фізичну силу, затримували жінок на вулицях білоруської столиці. Загалом, за даними правозахисного центру «Весна», відомо про 246 затриманих активістів, серед яких є і працівники британського посольства, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Дивіться фотогалерею з події ТУТ.
Білорусь: шестирічного сина затриманої активістки випустили з притулку
Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.
Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.
Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.
14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.
Втручання у справи Білорусі: Мінськ проти участі Тихановської у зустрічі Ради ЄС
В МЗС Білорусі виступили проти можливої участі колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської в заходах в рамках засідання Ради ЄС із закордонних справ.
Про це повідомляє білоруське державне агентство БелТА.
«Це, звичайно, могло б бути смішно і курйозно, якби не було так сумно. По суті ж абсолютно очевидно, що такі дії, якщо вони будуть, є нахабним і неприкритим втручанням у внутрішні справи нашої країни і повною неповагою до її громадян», –заявив представник МЗС Білорусі Анатолій Глаз.
«Звичайно, наша принципова і зрозуміла позиція по даній темі вже доведена до представника ЄС в Мінську, а також до відповідних осіб в Брюсселі», – додав він.
Раніше стало відомо, що Світлана Тихановська 21 вересня виступить на засіданні міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Згідно з проєктом порядку денного, під час засідання Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ розгляне ситуацію в Білорусі після президентських виборів.
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо Білорусі, дві країни голосували «проти»
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації в Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двоє (Еритрея та Венесуела), «утрималися» – 22.
У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.
Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.
Рада ООН з прав людини закликала владу Білорусі «почати діалог із політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі, є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду як тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
Посли держав ЄС у Мінську підтримали політв’язнів
Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.
Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.
Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.
Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.
17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».
Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.
У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
У Білорусі юристу Максиму Знаку висунули звинувачення, він оголосив голодування – ЗМІ
Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.
«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.
За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.
Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунули звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
«Режим Лукашенка навмисне сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників» – Єнін
Білоруська влада на чолі з президентом країни Олександром Лукашенком зумисне створила такі умови, за яких паломники-хасиди опинилися біля українського кордону, попри заборону на в’їзд іноземців з боку офіційного Києва. Про це у прямому ефірі Радіо Свобода заявив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.
«Нам досить прикро, що білоруська влада повела себе саме в такий спосіб, чудово знаючи, що в’їзд відповідної категорії громадян на територію України в цей період буде неможливим. Вони спеціально, навмисне, оформлювали зазначених громадян на в’їзд в аеропорту Мінська, всупереч своїм же нормативним правилам. Відповідно, режим Лукашенка навмисне своїми діями сприяв в’їзду на територію Білорусі великої кількості паломників та їх транзиту до кордону з Україною. Цим режим Лукашенка навмисно наражав зазначених людей на небезпеку», – заявив Єнін.
Єнін також зазначив, що з 10 вересня Ізраїль входить до так званої «червоної зони» в самій Білорусі і, відповідно до білоруського законодавства, навіть транзитний в’їзд з держав, що входять до «червоної зони», заборонений.
«Нам важко все це пояснити. Я чув різні трактування такого підходу. Виходить так, що ти хотів комусь насолити, сів в калюжу сам, а страждають абсолютно сторонні люди. Чим хасиди насолили Лукашенку, мені важко сказати, і точно не мені оцінювати», – сказав Євген Єнін.
У Міністерстві закордонних справ Білорусі 16 вересня заявляли, що в разі, якщо українська сторона не відкриє кордон для пропуску паломників-хасидів, Мінськ буде сприяти у їхньому виїзді з Білорусі. Білоруські дипломати заявляли, що паломники «кинуті напризволяще біля закритого українцями кордону».
В Україні до 28 вересня заборонений в’їзд іноземцям та особам без громадянства, винятки є лише для окремих категорій осіб.
Із 14 вересня на білорусько-українському кордон почали збиратися хасиди, які намагалися потрапити до України й поїхати до Умані Черкаської області на святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, який цьогоріч відзначають 18-20 вересня. Через це уряд вирішив закрити пункт пропуску «Нові Яриловичі» на Чернігівщині. Після цього частина паломників перемістилася до пункту пропуску «Виступовичі» в Житомирській області.
Раніше фактичний керівник Білорусі Олександр Лукашенко неодноразово критично висловлювався щодо України в контексті звинувачень інший країн у причетності до масових протестів у Білорусі, пов’язаними з президентськими виборами в цій країні.
У Білорусі під відділком міліції чоловік вчинив спробу самоспалення
У місті Смолевичі Мінської області Білорусі під одним із місцевих відділків поліції чоловік здійснив спробу самоспалення. Як повідомляє 18 вересня Білоруська служба Радіо Свобода, чоловік облився бензином і підпалив себе. За повідомленнями, це сталося на сходах місцевого відділу міліції.
«Це молодий хлопець, який хотів довести свою правоту», – повідомили очевидці журналістам.
Підтвердити або спростувати цю інформацію в Смолевицькому управлінні міліції відмовились. У пресслужба МВС Білорусі теж інцидент не коментували.
Про стан чоловіка наразі нічого невідомо, як і конкретні мотиви його вчинку.
Білоруській опозиціонерці Марії Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада
Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
Економіка Білорусі і тепер разюче контрастує із українською економікою 2013 року зазначає економіст американського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Ослунд.
Білорусь все ще має радянську економічну систему, де домінує 60 великих державних підприємств і переважає залежність від російського ринку, куди йде майже половина експорту країни, включаючи застарілі трактори та машини. Білорусь зупинилась у розвитку і стагнує вже дев‘ять років саме через те, що вона є радянською, зауважує Ослунд.
Білорусь – небідна економіка, нагадує Ослунд, – середня заробітна плата там складає 500 доларів на місяць, а в Україні – близько 400 за теперішнім курсом. Також, Білорусь була однією із найменш корумпованих радянських республік і тепер є однією із найменш корумпованих пострадянських країн, каже Ослунд, оскільки корупція в країні фактично обмежена Лукашенком та його найближчим оточенням.
Попри всю очевидну різницю з Україною, економічні виклики, які постали як перед Україною сім років тому, так і перед Білоруссю під час протестів, дуже подібні, вважає британський економіст компанії управління активами BlueBay Тімоті Еш.
«Це нагадує Україну 2013 року, – говорить Еш. – Больова точка тоді була курс валюти і різке зростання державного боргу».
У Білорусі, як і в Україні, непевність через протести спричинила тиск на курс валюти, а також спонукає білорусів забирати депозити з банків, зауважує економіст.
«Як і в Білорусі тепер – в Україні 2013 року, державний борг був порівняно невеликим – на рівні 50% ВВП, але, борг з 50 відсотків ВВП швидко зростає до 75, чи більше. Тому вгамування валютного курсу є ключовим», – додає він.
Він відзначає, що Білорусь швидко втрачає валютні резерви і тому кредит у 1,5 мільярда доларів, про який російський президент Путін заявив під час зустрічі у Сочі, стане в нагоді для підтримки фінансової стабільності країни.
У Мінську прокуратура розшукує батьків, які з дітьми брали участь у протестах
У столиці Білорусі Мінську силовики виявляють батьків, які брали участь в акціях протесту з малолітніми дітьми, повідомляє міська прокуратура.
«Розпочато роботу зі встановлення тих батьків, які взяли участь в акціях з малолітніми дітьми. У розвиток ситуації столична прокуратура направила до Головного управління внутрішніх справ Мінміськвиконкому відповідний лист. Компетентні органи згодом будуть проінформовані про ці факти для розгляду питання про можливе сімейне неблагополуччя», – ідеться в повідомленні .
За даними прокуратури, вже зроблено 140 офіційних попереджень «з метою запобігання можливим порушенням законодавства про масові заходи і невиконанню батьками обов’язків із виховання своїх дітей».
Представник Генпрокуратури Олексій Подвойський раніше вказував, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і виносяться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.
Білорусь: правозахисники вимагають звільнення волонтерки, яка документувала випадки катувань
Затриману увечері 17 вересня координаторку волонтерів правозахисного центру «Весна» Марфу Рябкову помістили в ізолятор тимчасового тримання на вулиці Окрестіна в Мінську. Кримінальну справу проти неї веде управління Слідчого комітету в Мінську, повідомив центр «Весна», який 18 вересня виступив із заявою щодо затримання своєї співробітниці.
«У межах своєї правозахисної діяльності Марфа разом із волонтерами «Весни» спостерігала за мирними зборами, брала активну участь у кампанії незалежного спостереження «Правозахисники за вільні вибори» та документуванні доказів тортур та іншого жорстокого поводження з затриманими учасниками акцій протесту. Спроби звинуватити Марфу Рябкову у підготовці масових заворушень є безпідставними, надуманими та політично вмотивованими», – заявили правозахисники.
Центр «Весна» розглядає переслідування Марфи Рябкової у зв’язку з її законною правозахисною діяльністю як неприховану кампанію залякування та тиску на організацію в цілому.
У Білорусі затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна»
Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марію Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Коли Марія та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).
Марію та Вадима посадили в різні мікроавтобуси, Вадима повезли до квартири на обшук. Під час обшуку було вилучено обладнання, особисті речі та гроші на навчання. Після цього Вадима повезли на допит до міліції, але згодом відпустили, сказавши, що наступного дня його допитають.
Нинішнє місцеперебування Рябкової невідоме, її шукають родичі та друзі.
Правозахисна організація «Весна», серед іншого, оприлюднює імена та прізвища затриманих на акціях протесту в Білорусі.
Тихановська звернеться до Ради з прав людини ООН
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 18 вересня звернеться у відеозаписі до Ради з прав людини ООН. Це станеться під час термінових дебатів, скликаних Європейським союзом для обговорення репресій після виборів минулого місяця.
Євросоюз закликав верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет уважно стежити за ситуацією в Білорусі, де тисячі людей затримані, сотні побиті поліцією, надходять повідомлення про поширеність застосування тортур. На початку цього тижня Бачелет заявила, що ці твердження «мають бути задокументовані та розслідувані з метою притягнення винних до відповідальності».
Білоруська опозиція та Захід заявляють, що президент Олександр Лукашенко продовжив своє 26-річне правління через проголошення перемоги на фальсифікованих виборах.
«Палиця не допомагає? Паяльник у дупі допоможе!»: свідчення жертви катування білоруськими силовиками
Білоруська служба Радіо Свобода збирає свідчення людей, як учасників мирних протестів, так і випадкових перехожих, які були затримані міліцією чи ОМОНом і піддавалися побиттю, катуванням та приниженням. Ось історія двадцятиоднорічного студента, захоплення якого людьми у формі без упізнавальних знаків, встигли зафіксувати на фото.
– 12 вересня, близько пів на п’яту, я стояв біля станції метро «Площа Перемоги» і дивився на карту на телефоні, бо збирався піти до друзів.
Тоді поруч було багато журналістів. Як я пізніше дізнався, марш у місті щойно закінчився.
І в той момент, коли я підняв голову від телефона, до мене підбігли люди в оливковій формі та балаклавах. Вони вдарили мене в обличчя так, що зламали ніс і затягли в автобус без номерів.
Там скрізь теж була кров…
Як тільки поклали мене на підлогу в автобусі – почали бити ногами. Кілька ударів було в обличчя.
Вони відразу сказали: «Усе ми про тебе знаємо, ти координатор з Польщі».
Це була просто якась загальна фраза, щоб мене залякати і примусити наговорити щось на себе.
Більше читайте тут
Європарламент визнав Координаційну раду опозиції Білорусі «тимчасовим представником народу»
17 вересня на сесії Європарламенту депутати ухвалили резолюцію щодо Білорусі, в якій підтвердили, що не визнають результатів президентських виборів у країні і що після закінчення терміну повноважень Олександра Лукашенка Європарламент не буде вважати його президентом.
Європейський парламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції «тимчасовим представником народу, який вимагає демократичних змін у Білорусі».
Європейський парламент рекомендував Європейській комісії:
- збільшити фінансування білоруського громадянського суспільства;
- заморозити перекази коштів ЄС державним і підконтрольним уряду структурам;
- зупинити позики уряду Білорусі від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР;
- організувати донорську конференцію для розгляду питання про «багатомільярдний фінансовий пакет» для підтримки майбутніх реформ у демократичній Білорусі;
- припинити переговори з Білоруссю щодо пріоритетів європейського партнерства;
- створити гуманітарний коридор і сприяти видачі віз політичним біженцям і тим, хто потребує медичної допомоги після насильства;
- розробити спеціальну стипендіальну програму в Європі для студентів, відрахованих із білоруських університетів із політичних причин;
- закликати не проводити частину чемпіонату світу з хокею 2021 року в Білорусі.
Європарламент також закликав інституції ЄС й уряди країн Євросоюзу «вивчити можливість розширення санкційного списку і внесення туди громадян Росії, які беруть безпосередню участь у підтримці режиму Лукашенка в Білорусі».
За резолюцію проголосували 574 депутати, 37 – проти, 82 – утримались.
Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.
Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі.
Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.
Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.
Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська працює над санкційним «списком Тарайковського». До нього увійдуть причетні до репресій чиновники та силовики, які били та катували протестувальників у Білорусі, пише білоруська служба Радіо Свобода.
«Нам передали імена тих, хто катує та б’є людей. Тому ми готуємо окремий список посадових осіб та працівників правоохоронних органів, які брали участь і продовжують брати участь у зловживаннях міліції. Ми назвали це «списком Тарайковського». Олександр Тарайковський став першою жертвою міліцейського насильства. До санкційного списку ввійдуть особи, причетні до катувань, незаконних арештів та катувань затриманих. Ми активно працюємо з правозахисниками та проектом «Чорна книга Білорусі» з метою виявлення винних. Список буде опублікований і постійно розширюватиметься», – ідеться в повідомленні телеграм-каналу Тихановської.
Три європейські партії офіційно номінували Тихановську, Колесникову та Цепкало на премію Сахарова
Три європейські партії офіційно номінували білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колесникову та Вероніку Цепкало на премію Сахарова за свободу думки.
17 вересня номінацію білоруських опозиціонерок підтримала «Європейська народна партія», яка є найбільшою політичною силою в Європейському парламенті.
«Ми підтримуємо Білорусь! Ми підтримуємо білоруський народ у його боротьбі за гідність, свободу та демократію. Разом з «Прогресивним альянсом соціалістів та демократів» та «Оновити Європу» ми номінуємо білоруську опозицію, яка представлена Координаційною радою та політичним і громадянським суспільством на премію Сахарова 2020 року», – заявили в ЄНП.
«Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D) та фракція «Оновити Європу» висунули білоруських опозиціонерок на премію Сахарова раніше – 10 і 15 вересня відповідно.
Щорічна премія у галузі прав людини, названа на честь радянського фізика і дисидента Андрія Сахарова, була заснована в 1988 році Європейським парламентом для відзначення окремих осіб і організацій, які захищають права людини та основні свободи. Білоруська асоціація журналістів і колишній кандидат в президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією в 2004 і 2006 роках відповідно.
Цьогорічного лауреата премії мають назвати 22 жовтня.
Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишніх послів Білорусі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишнього посла Білорусі у Франції та Польщі, а нині члена президії опозиційної Координаційної ради країни Павла Латушка.
Про це повідомило державне інформагентство «Белта». Також дипломатичного рангу позбавлений колишній посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня. Відзначається, що рішення щодо обох ухвалене через дії, «які ганьблять державну (дипломатичну) службу».
Іншим указом Лукашенко звільнив посла Білорусі в Латвії Василя Марковича і позбавив його дипломатичного рангу «за неналежне виконання посадових обов’язків».
Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі. Павло Латушко, який раніше також був міністром культури Білорусі, зараз перебуває в Литві, як і Тихановська. Лукашенко заявив, що Латушко, перейшовши на бік опозиції, перетнув червону лінію і відповість за законом.
Ігор Лещеня одним із перших підтримав учасників акцій проти фальсифікації результатів виборів і закликав покласти край насильству силовиків. Пізніше він подав заяву про відставку.
Василь Маркович недавно був викликаний до МЗС Латвії для роз’яснення заяв Лукашенка про те, що протести в Білорусі фінансуються в тому числі з Риги, пише Білоруська служба Радіо Свобода.
Суд у Мінську заарештував двох фотокореспондентів на 11 діб
Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.
Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.
Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів, як і раніше, звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».
Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.
13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.
За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.