Лукашенко розповів про «сценарій знищення Білорусі» та назвав Україну «американським сателітом»
16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Про це повідомляє «Белта».
«Щоб зняти всі маски відразу, назвемо цих гравців поіменно. На рівні глобальних центрів це насамперед США, точніше – їхня мережа фондів для підтримки так званої демократії. На європейському континенті активно діяли американські сателіти: Польща, Литва, Чехія і, на жаль, наша Україна», – заявив Лукашенко.
За його словами, кожна з країн «відпрацювала свою роль»: Чехія – «ресурсного центру», Польща – «спочатку інкубатора медіа-каналів («Белсат», Nexta та інші), а потім – місця для альтернативних органів у вигнанні», Литва – «тарану білорусько-європейських відносин», а Україна стала «форпостом політичних провокацій».
«Тактика організаторів базувалася на класичному американському підручнику кольорових революцій», – зазначив Лукашенко.
У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.
Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.
Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.
14 вересня в Сочі відбулися переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав білоруського президента з перемогою на виборах 9 серпня.
Переговори Путіна і Лукашенка: хто що здобув? П’ять моментів, про які треба знати
Президенти Росії і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко провели переговори в російському Сочі. Ця зустріч 14 вересня стала першою для двох президентів, відколи в Білорусі спалахнули протести після суперечливих виборів, на яких, як каже Лукашенко, він виграв шостий термін поспіль.
Олександр Лукашенко прибув на зустріч послабленим, зазнаючи дедалі ширшого міжнародного засудження й ізоляції через жорстоке придушення протестів його владою і арешти опозиційних лідерів, які стверджують, що результати виборів 9 вересня фальсифіковані.
Володимир Путін, один із небагатьох міжнародних лідерів, які підтримали Лукашенка, мабуть, сподівався використати цю зустріч, щоб домогтися подальших поступок, особливо щодо глибшої інтеграції двох країн на підставі договору 1999 року про «союзну державу», який наразі лишається переважно на папері.
Після переговорів заголовки були повні повідомлень, що Лукашенко отримав від Росії державну позику на суму в 1,5 мільярда доларів, щоб втримати його владу. Чи не зависока була ціна?
Читайте більше тут
Білорусь: Колесниковій висунули звинувачення
16 вересня слідчі висунули звинувачення члену президії Координаційної ради білоруської опозиції Марії Колесниковій за частиною 3 статті 361 Кримінального кодексу Білорусі («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, здійснені із застосуванням засобів масової інформації та Інтернету»). Про це повідомляє Слідчий комітет Білорусі.
Марія Колесникова залишається під вартою. Розслідування триває.
«Вони обрізали мені волосся і наказали жерти»
«Коротше кажучи, мене кинули в автозак, – каже 20-річний студент Олексій Курачов. – Там сидять 8-10 людей, повністю екіпіровані в амуніцію, мене називають «п***ром» і саджають на коліна. Обрізають мені волосся чи бритвою, чи ножем, я не знаю, але це було таке відчуття: натягнули волосся і чимось його обрізали. Сказали: «Мордою в підлогу».
Я ліг, мене почали бити по дупі, по ногах. Кажуть: «Жри волосся». Я мовчу, вони кажуть: «Жри волосся», я мовчу. Вони кажуть: «Складай волосся у кишеню». Я склав волосся в кишеню. Вони забирають в мене телефон, продовжують бити. Я намагаюся закритися, але вони фіксують мої руки, просто б'ють і б'ють в однакові місця. Ставлять деякі запитання, наприклад: «Хто вам заплатив?» Я кажу: «Мені ніхто не платив». Вони кажуть: «Хто твій координатор?».
Запровадити санкції проти офіційних осіб Білорусі пропонує представлена у Сенаті США двопартійна резолюція
Сенату США представили двопартійну резолюцію про невизнання офіційних результатів виборів у Білорусі і висловлення солідарності із народом Білорусі. Також ця резолюція визнає провідну роль жінок у мирних протестах та про-демократичному русі у країні. З текстом резолюції можна ознайомитись на сайті Сенату.
Як повідомляє Голос Америки, резолюцію представила група законодавців від Республіканської та Демократичної партії США, включно із демократами Бобом Менендесом, Крісом Мерфі, Джин Шагін, республіканцями Ліндсі Гремом, Джимом Рішем, Марко Рубіо та іншими сенаторами.
Більше читайте тут
Резолюція засуджує:
- придушення протестів;
- затримання учасників мирних протестів;
- насильство проти мирних протестувальників.
Резолюція закликає білоруську владу звільнити усіх політичних в'язнів, включно із заарештованими до виборів 9-го серпня.
Москва оголосила про другі за місяць військові навчання з Білоруссю
Міністерство оборони Росії анонсувало другі за місяць спільні навчання з Білоруссю. Маневри під назвою «Непорушне братство-2020» пройдуть на білоруській території з 12 по 16 жовтня.
У щорічних командно-штабних навчаннях також будуть задіяні підрозділи з чотирьох інших країн-членів Організації договору про колективну безпеку – Вірменії, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану.
У повідомленні оборонного Росії відомства йдеться про те, що на полігоні «Лосвідо» військові відпрацьовуватимуть підготовку і ведення миротворчої операції.
Зараз у Білорусі тривають навчання «Слов’янська братство-2020». Вони проходять на Брестському полігоні і для участі в них у країну вже прибули військовослужбовці 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії російських повітряно-десантних військ.
Парламент України ухвалив заяву щодо ситуації в Білорусі
Народні депутати у вівторок ухвалили постанову «Про заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь», в якій йдеться, що Україна поділяє оцінку Європейського союзу про недемократичний характер виборів у Білорусі та підтримує запровадження санкцій ЄС проти винних у їхній фальсифікації. За відповідну постанову проголосували 228 депутатів.
«Ми приєднуємося до оцінок Європейського союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти протестувальників», – йдеться у заяві.
У заяві вказано, що вибори президента Білорусі відбулися із суттєвими порушеннями, і український парламент вважає, що вони не були вільними та чесними, і відбулися в умовах повної відсутності змагання між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких, як ОБСЄ, Рада Європи.
Народні депутати також засудили застосування правоохоронними органами Білорусі надмірної сили та жорстокості стосовно протестувальників.
«Верховна Рада України вимагає звільнення всіх без винятку затриманих і сподівається, що офіційна влада Білорусі не допустить подальшої ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань, і з політичних мотивів своїх опонентів, і громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади», – йдеться в заяві.
Верховна Рада також засудила незаконні затримання українських громадян і пообіцяла, що всіма законними способами захищатиме їхні права та інтереси.
У заяві наголошується, що Україна підтримує суверенітет Білорусі та відкидає звинувачення білоруської сторони у причетності України до дестабілізації ситуації в Білорусі.
«Вважаємо неприпустимими будь-які наміри залучити сили Російської Федерації та ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – ред.) для врегулювання ситуації у Білорусі. Вважатимемо такий крок прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України», – йдеться в заяві.
Верховна Рада закликала білоруську владу до рівноправного діалогу з суспільством для пошуків шляхів мирного виходу з кризи.
«Керувати країною, більшість населення якої просто ненавидить тебе, досить довго неможливо... Путін знає, що Лукашенко дуже любить обманювати, в тому числі своїх союзників», – зазначив білоруський політолог Олександр Федута.
«Білоруське суспільство за ці півтора місяця дуже серйозно подорослішало», – додав російський політолог Андрій Окара.
Сенатори США оприлюднили резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля в Білорусі
Група з 13 американських сенаторів із двох штатів оприлюднила резолюцію із закликом запровадити санкції через насилля проти протестувальників у Білорусі.
Американський сенатор-республіканець Джим Рішч, який є головою комітету Сенату із закордонних справ, заявив, що насилля й репресії проти опозиції в Білорусі є «немислимими».
У тексті резолюції називають вибори президента Білорусі, які відбулися 9 серпня і на яких вшосте переміг Олександр Лукашенко, «ні вільними, ні чесними».
Автори резолюції закликають відпустити всіх політичних в’язнів та затриманих під час мирних протестів, включно із заарештованими до виборів.
Згідно з резолюцією, США мають запровадити санкції в координації з Європейським союзом та іншими міжнародними партнерами. Рішч назвав це символом міцної підтримки Сполученими Штатами білоруського народу та їхнього права на свободу зібрань, висловлення думок, вільні вибори та верховенство права.
З полону ілюзій щодо Росії українців і білорусів не звільнили навіть болючі уроки
«Точка зору» Ігоря Лосєва, кандидата філософських наук, доцента кафедри культурології НаУКМА:
«Виявляється, що українці пройшли дуже великий шлях подолання проросійських ілюзій, якщо порівняти українську ситуацію з сусідньою Білоруссю. Те, що відбувається там сьогодні, дуже нагадує українські події кінця 1980-х – початку 1990-х років. Тоді українці також вірили, що вони спокійно житимуть у своїй новій державі, а росіяни не стануть цьому заважати, навпаки, з ними будуть дружити, співпрацювати, торгувати, що вони радісно плескатимуть в долоні з приводу чергового українського успіху… Безмежна українська наївність, про роль якої в національних невдачах України писав ще Лев Троцький… До чого призведе безмежна білоруська наївність?
Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич запропонувала просити Путіна стати посередником в діалозі Лукашенка з білоруським народом. Вона ж звернулась до російської інтелігенції із закликом: «Чого ви мовчите, коли бачите, як розтоптують маленький гордий народ? Чому ви мовчите? Ми чуємо тільки рідкі голоси на підтримку. Ми все ще ваші брати…»
А коли кореспонденти телеканалу «Настоящее время» брали в Мінську інтерв’ю у мітингувальника, він прорік: «Ми з вами – один народ». Улюблена геополітична теза пана Путіна… Від ілюзій треба вчасно одужувати. Інакше від них звільнить саме життя з притаманною йому жорстокістю».
«Нагадує угоду Путіна з Януковичем 2013 року». Експерти коментують візит Лукашенка до Сочі
Російський президент Володимир Путін оголосив, що Росія видасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Раніше Олександр Лукашенко, якого офіційно оголосили вшосте президентом Білорусі, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція, заявляв про домовленість щодо рефінансування боргу Білорусі Росії обсягом 1 мільярд доларів.
Очікуваною новиною назвав пропозицію Путіна надати державний кредит Білорусі британський економіст Тімоті Еш в коментарі «Голосу Америки». Він нагадав, що коли відбувались протести на українському Майдані, Янукович також їздив до Путіна у Сочі наприкінці 2013 року. Тепер справа про так званий «борг Януковича», який Україна не визнає, перебуває в судах.
«Пам’ятаєте? Путін запропонував Януковичу угоду з єврооблігацій на 15 мільярдів доларів. Лише 3 мільярди було розміщено. І тепер стосовно них йде суперечка. Переважно це було за те, щоб Україна прийняла членство в Євразійському союзі, тому, як видається, ми це вже бачили на пострадянському просторі. Тепер це повторюється», – зауважив Еш.
Він відзначив складну фінансову ситуацію в Білорусі, зокрема падіння міжнародних резервів на тлі протестів. «Це знову-таки дещо нагадує український сценарій – люди нервують, відчуваючи дискомфорт, коли відбуваються вуличні протести, забирають депозити з банків. Це ми бачили у Білорусі протягом останніх тижнів», – говорить Еш.
«Важливо, щоб не було кривавої бійні» – Зеленський про події в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський заявив про підтримку білоруського народу за умов політичної кризи в сусідній країні, яка виникла після президентських виборів 9 серпня.
«Я однозначно підтримую білоруський народ. Люди борються за свободу і за демократію, без агресії і насильства. Багато демонстрантів піддаються жорстокому поводженню з боку держави. Для мене важливо, щоб не було кривавої бійні. Якщо держава відмовиться від діалогу з народом, Білорусь може отримати щось на зразок Майдану», – сказав Зеленський австрійській газеті Wiener Zeitung перед початком офіційного візиту до Відня.
Також президент України наголосив на важливості того, щоб «білоруси самі вирішували своє майбутнє». «Жодній країні не дозволяється втручатися у внутрішні справи іншої країни», – відзначив Зеленський.
Тихановська: шкода, що влада Росії стала на бік диктатора
Кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що не сприймає серйозно можливість введення Росією військ у Білорусь на підтримку нинішнього президента Олександра Лукашенка.
«По-перше, нам дуже шкода, що влада Росії стала на бік диктатора, а не волі народу. Але все одно, мені здається, не дивлячись на готовність у разі необхідності підтримати Лукашенко військами або ще чим, це, звичайно, турбує, але не сприймається серйозно, тому що у нас абсолютно мирний протест і наша ситуація абсолютно внутрішня, вона не вимагає ніякого зовнішнього втручання. Я думаю, що зараз пан Путін зайняв очікувальну позицію – як у нас буде далі складатися [ситуація] у країні. Він же розуміє, що ми дружні країни, і ніхто не бажає розривати ці зв’язки, які у нас вже встановилися так давно», – заявила Тихановська.
Вона впевнена, що «майбутній законно обраний президент» також буде будувати «взаємовигідні стосунки» з Росією.
«Ми розуміємо, що роль Росії величезна для Білорусі, але шляхом діалогу завжди можна домовитися. Знову ж таки повторюся, що не потрібно і росіян налаштовувати проти білорусів, тому що у них пропаганда теж якимись семимильними кроками йде. Ми дружні країни, дружні народи і хотіли б такими залишитися і в майбутньому», – наголосила Тихановська.
14 серпня, перед зустріччю Путіна і Лукашенка у Сочі, Тихановська звернулася до російського лідера. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська. За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
У Мінську та інших містах Білорусі більш як місяць тривають протести і страйки, що розпочалися після оголошення офіційних результатів виборів, згідно з якими вшосте переміг Олександр Лукашенко.
У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Багато з них були жорстоко побиті. Всього було заарештовано понад 7 тисяч людей. За даними ООН, загинули чотири людини, доля ще восьми невідома.
Світлана Тихановська про Путіна, протести в Білорусі та Лукашенка
Лідерка опозиції Білорусі Світлана Тихановська прокоментувала зустріч Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, відносини Білорусі та Росії, а також репресії щодо опозиції у своїй країні. До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю Тихановської телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Білорусі погрожують вилучати з родин дітей, якщо їх братимуть на акції протесту
Генеральна прокуратура Білорусі попередила батьків і неповнолітніх дітей про відповідальність, якщо органи опіки поставлять питання про соціально небезпечне становище дитини. Ідеться про покарання від штрафу до вилучення дитини з родини, повідомив в ефірі телеканалу СТВ представник прокуратури Олексій Подвойський.
За його словами, участь підлітка віком від 16 років у несанкціонованих акціях карається штрафом, але поява на акції дитини молодшого віку передбачає відповідальність батьків за статтею про «невиконання обов’язків із виховання дітей».
Подвойський повідомив, що з батьками, які взяли з собою дітей на акції, проводяться бесіди і робляться офіційні попередження, але в деяких випадках органи опіки можуть поставити питання про соціально небезпечне становище дитини.
Вилучення дитини з родини, сказав чиновник, у деяких випадках можливе. Дитину можуть помістити в притулок або іншу родину на термін до пів року.
11 вересня Генпрокуратура повідомила, що стосовно неповнолітніх дітей за час протестів було порушено 200 протоколів про адміністративне правопорушення.
Член президії Координаційної ради юрист Максим Знак раніше розповідав, що батьків у деяких школах і дитячих садках попереджають, що за участь у масових акціях родини можуть визнати неблагополучними і фактично вилучити дітей. «Таким чином, право на участь у мирних акціях раптово перетворюється не тільки на злочин, але і на підтвердження аморальності батька, що створює загрозу для дітей. Це за межею», – відзначав юрист.
Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 млрд доларів
Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Про це заявив президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі. За словами Путіна, технічні питання пропрацюють міністри фінансів.
Коментуючи події у Білорусі, де проходять масові протести проти офіційно оголошеної перемоги Лукашенка на виборах президента, Путін сказав, що «білоруси самі, без підказок ззовні повинні розібратися у ситуації, що склалася в країні». При цьому російський президент зазначив, що Росія розглядає Білорусь як свого найближчого союзника і «виконає домовленості, що випливають з договору про Союзну державу».
Лукашенко у відповідь подякував Путіну і російській владі, як він висловився, за підтримку у післявиборчий період. «Друг пізнається у біді», – дослівно сказав він. Лукашенко сказав, що розповість Путіну про акції протесту, додавши при цьому, що, на його думку, ситуація у країні перебуває під контролем. «Ось ці події нам показали, що нам треба тісніше триматися з нашим старшим братом», – додав він, маючи на увазі Росію.
Путін і Лукашенко обговорили також спільні військові навчання, які проходять зараз у Білорусі, причому Путін наголосив, що після їх завершення російські війська повернуться до місць дислокації.
Перед початком зустрічі повідомлялося, що вона відбудеться без присутності журналістів, однак телеканал RT показав запис розмови Путіна і Лукашенка, судячи з усього, перед початком переговорів, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Подальші переговори проходили за зачиненими дверима.
Лукашенко прилетів з Мінська в Сочі на зустріч з Путіним вранці в понеділок. Переговори почалися після 14:00.
Це перша закордонна поїздка Лукашенка після виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких в Білорусії вже більше місяця проходять масові акції протесту. Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента, вказуючи на масштабні фальсифікації.
Тихановська звернулася до Путіна через його зустріч із Лукашенком
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська звернулася до російського лідера Володимира Путіна в день його запланованої зустрічі з білоруським колегою Олександром Лукашенком, повідомляє 14 вересня білоруська служба Радіо Свобода.
«Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська.
За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
«Мені дуже шкода, що Ви вирішили вести діалог з узурпатором, а не з білоруським народом», – наголосила Тихановська.
Також 14 вересня до Росії, її громадськості та офіційних осіб звернулася опозиційна Координаційна рада.
«Вибори, які відбулися в Білорусі 9 серпня, і трагічні події, що сталися після цього – вбивства, побиття та катування мирних демонстрантів – втягнули Білорусь у глибоку політичну кризу… Як громадянська платформа ми ініціювали діалог із трьох найбільш актуальних питань:
1) припинення насильства проти цивільного населення, розслідування насильства та покарання винних осіб у суворій відповідності до закону;
2) припинення політичних репресій в країні та звільнення громадян, які зазнали покарання, з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів;
3) підготовка нових виборів, які відбуватимуться відкрито та прозоро», – ідеться у зверненні.
Координаційна рада наголосила, що не ставила і не ставить за мету «захопити владу», як вважають деякі ЗМІ. Уряд має змінитися в країні на виборах, у результатах яких ніхто не матиме сумніву, наголошують автори звернення.
У Координаційній раді вважають, що «щира підтримка реального, а не штучного діалогу всередині країни між різними політичними силами сприятиме швидшій нормалізації ситуації в Білорусі та розвитку відносин між Білоруссю та Росією».
В статті британського видання The Guardian пишуть про відсутність ознак того, що рух проти білоруського президента Олександра Лукашенка занепадає або згасає
«Натомість протестувальники п’яті вихідні поспіль виходили на вулиці у величезній кількості, кидаючи виклик силовикам, які заблокували центр міста військовими машинами», – підсумовує видання події протягом останніх вихідних.
Масштаби протестів бентежать Лукашенка, зустріч якого з Володимиром Путіним запланована на понеділок 14 вересня у російському курорті Сочі.
Гасло опозиції під час недільного протесту звучало так: «Ми не дозволимо йому продати країну». Є побоювання, що ослаблений Лукашенко дозволить м'яке «захоплення» Білорусі з боку Кремля, щоб залишитися при владі. Дехто з натовпу мав плакати з критикою Росії, повідомляє видання.
Російський президент Володимир Путін давно вважає Лукашенка розчаруванням і ненадійним партнером, але поки що він вирішив підтримати його, йдеться у матеріалі.
Наразі «факти свідчать про те, що Лукашенко рішуче налаштований протистояти міжнародному тиску та використовувати будь-які засоби, необхідні для знищення опозиції».
У п'ятницю США заявили, що протягом декількох днів запровадять нові санкції проти білоруських діячів. Вони також попередили Москву, що продовження підтримки Лукашенка лише відчужить білорусів. У суботу Європейський Союз висловив занепокоєння через «все більш відкрите ігнорування верховенства права у Білорусі» і підтвердив свою рішучість запровадити санкції.
73-річна білоруська пенсіонерка, яка активно бере участь у протестах, стала героїнею матеріалу на сайті Euronews.
Ніну Багінську називають «ключовою фігурою» протестів: на різних відео можна побачити, як вона упирається арешту силовиками або ж блокує рух бронемашини.
Але ці протести, які вже не один тиждень збирають білорусів на вулицях після оголошення результатів президентських виборів, не перші для Багінської. «Озброєна» червоно-білим прапором на довгому стовпі, вона протестувала на різних протестах з 1988 року. Вона бере участь у протестах уже багато десятиліть – від перших демонстрацій у тодішній радянській Білорусі, які стали одним із моментів, що наблизили Радянський Союз до розвалу. Сама пенсіонерка вважає, що не мала іншого вибору як протестувати.
Франак Вячорка, журналіст та аналітик написав у своєму твіттері, що протестувальники 13 вересня навіть неофіційно назвали площу іменем Багінської.
«По мірі розгортання неспокою у Білорусі, сивоволоса знаменитість опозиції не продемонструвала жодних ознак відступу від того, щоб бути в центрі руху», – підсумовується у статті.
«Мене завела ця несправедливість – соціальна, і політична, і національна. І я сказала: якщо ти не сволота, якщо ти не раб, ти повинна захищати свою землю і свою батьківщину», – сказала вона в інтерв’ю проектові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время».
Детальніше про життя і діяльність 73-річної Ніни Багінської можна прочитати тут.
Що буде, якщо Москва вирішить анексувати Білорусь? (Світова преса)
Про те, чому Москві не вигідна анексія Білорусі, йдеться в статті на сайті аналітичного центру Jamestown Foundation.
Cуспільство Білорусі більш інтегроване, ніж українське, і ця держава має менший регіональний, мовний чи релігійний поділ. Як наслідок, Москва особливо не сподівається повторювати стратегію, яку вона використовувала в Україні – протиставити один регіон або лінгвістичну групу проти іншої, пише автор Пол Ґобл.
І тим не менш серед деяких російських аналітиків є побоювання, що Москва зіткнеться зі справжньою катастрофою, якщо все ж таки спробує анексувати Білорусь. «У такому випадку білоруси у самій Росії стануть на бік антимосковських протестів, наприклад у Хабаровську, змінюватимуть демографічний баланс у Російській Федерації та протистоятимуть Кремлю викликом, якому буде важко дати відсіч», – йдеться у статті.
Сергій Белановський, московський соціолог, який привернув до себе широку увагу успішними прогнозами щодо російських протестів, переконаний: поглинання Білорусі було б «дуже великою помилкою» для Москви. Білоруси, на його думку, перенаправлять свій гнів на Москву. Ба більше, анексована Білорусь стане ще одним нестабільним регіоном в межах кордонів Російської Федерації, таким як Північний Кавказ чи Хабаровськ.
На думку соціолога, для Кремля було б набагато краще працювати над заміною Лукашенка таким чином, щоб Білорусь залишалася окремою країною, яка тим не менш була б готова співпрацювати з Росією.
Белановський вважає, що дві країни надто довго жили кожна своїм окремим життям, щоб Білорусь була так просто поглинена. Вона має інший соціальний, економічний та політичний досвід, ніж Росія, і так просто не вписалася б «у матрицю, яку Путін створив у Російській Федерації».
Білоруси наразі виступають проти Лукашенка, а не проти Росії. Але це може змінитися. Якщо Москва підтримає Лукашенка, виникнуть антиросійські гасла, переконаний Белановський.