Тихановська звернулася до Путіна через його зустріч із Лукашенком
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська звернулася до російського лідера Володимира Путіна в день його запланованої зустрічі з білоруським колегою Олександром Лукашенком, повідомляє 14 вересня білоруська служба Радіо Свобода.
«Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – твердить Тихановська.
За її словами, усі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.
«Мені дуже шкода, що Ви вирішили вести діалог з узурпатором, а не з білоруським народом», – наголосила Тихановська.
Також 14 вересня до Росії, її громадськості та офіційних осіб звернулася опозиційна Координаційна рада.
«Вибори, які відбулися в Білорусі 9 серпня, і трагічні події, що сталися після цього – вбивства, побиття та катування мирних демонстрантів – втягнули Білорусь у глибоку політичну кризу… Як громадянська платформа ми ініціювали діалог із трьох найбільш актуальних питань:
1) припинення насильства проти цивільного населення, розслідування насильства та покарання винних осіб у суворій відповідності до закону;
2) припинення політичних репресій в країні та звільнення громадян, які зазнали покарання, з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів;
3) підготовка нових виборів, які відбуватимуться відкрито та прозоро», – ідеться у зверненні.
Координаційна рада наголосила, що не ставила і не ставить за мету «захопити владу», як вважають деякі ЗМІ. Уряд має змінитися в країні на виборах, у результатах яких ніхто не матиме сумніву, наголошують автори звернення.
У Координаційній раді вважають, що «щира підтримка реального, а не штучного діалогу всередині країни між різними політичними силами сприятиме швидшій нормалізації ситуації в Білорусі та розвитку відносин між Білоруссю та Росією».
В статті британського видання The Guardian пишуть про відсутність ознак того, що рух проти білоруського президента Олександра Лукашенка занепадає або згасає
«Натомість протестувальники п’яті вихідні поспіль виходили на вулиці у величезній кількості, кидаючи виклик силовикам, які заблокували центр міста військовими машинами», – підсумовує видання події протягом останніх вихідних.
Масштаби протестів бентежать Лукашенка, зустріч якого з Володимиром Путіним запланована на понеділок 14 вересня у російському курорті Сочі.
Гасло опозиції під час недільного протесту звучало так: «Ми не дозволимо йому продати країну». Є побоювання, що ослаблений Лукашенко дозволить м'яке «захоплення» Білорусі з боку Кремля, щоб залишитися при владі. Дехто з натовпу мав плакати з критикою Росії, повідомляє видання.
Російський президент Володимир Путін давно вважає Лукашенка розчаруванням і ненадійним партнером, але поки що він вирішив підтримати його, йдеться у матеріалі.
Наразі «факти свідчать про те, що Лукашенко рішуче налаштований протистояти міжнародному тиску та використовувати будь-які засоби, необхідні для знищення опозиції».
У п'ятницю США заявили, що протягом декількох днів запровадять нові санкції проти білоруських діячів. Вони також попередили Москву, що продовження підтримки Лукашенка лише відчужить білорусів. У суботу Європейський Союз висловив занепокоєння через «все більш відкрите ігнорування верховенства права у Білорусі» і підтвердив свою рішучість запровадити санкції.
73-річна білоруська пенсіонерка, яка активно бере участь у протестах, стала героїнею матеріалу на сайті Euronews.
Ніну Багінську називають «ключовою фігурою» протестів: на різних відео можна побачити, як вона упирається арешту силовиками або ж блокує рух бронемашини.
Але ці протести, які вже не один тиждень збирають білорусів на вулицях після оголошення результатів президентських виборів, не перші для Багінської. «Озброєна» червоно-білим прапором на довгому стовпі, вона протестувала на різних протестах з 1988 року. Вона бере участь у протестах уже багато десятиліть – від перших демонстрацій у тодішній радянській Білорусі, які стали одним із моментів, що наблизили Радянський Союз до розвалу. Сама пенсіонерка вважає, що не мала іншого вибору як протестувати.
Франак Вячорка, журналіст та аналітик написав у своєму твіттері, що протестувальники 13 вересня навіть неофіційно назвали площу іменем Багінської.
«По мірі розгортання неспокою у Білорусі, сивоволоса знаменитість опозиції не продемонструвала жодних ознак відступу від того, щоб бути в центрі руху», – підсумовується у статті.
«Мене завела ця несправедливість – соціальна, і політична, і національна. І я сказала: якщо ти не сволота, якщо ти не раб, ти повинна захищати свою землю і свою батьківщину», – сказала вона в інтерв’ю проектові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время».
Детальніше про життя і діяльність 73-річної Ніни Багінської можна прочитати тут.
Що буде, якщо Москва вирішить анексувати Білорусь? (Світова преса)
Про те, чому Москві не вигідна анексія Білорусі, йдеться в статті на сайті аналітичного центру Jamestown Foundation.
Cуспільство Білорусі більш інтегроване, ніж українське, і ця держава має менший регіональний, мовний чи релігійний поділ. Як наслідок, Москва особливо не сподівається повторювати стратегію, яку вона використовувала в Україні – протиставити один регіон або лінгвістичну групу проти іншої, пише автор Пол Ґобл.
І тим не менш серед деяких російських аналітиків є побоювання, що Москва зіткнеться зі справжньою катастрофою, якщо все ж таки спробує анексувати Білорусь. «У такому випадку білоруси у самій Росії стануть на бік антимосковських протестів, наприклад у Хабаровську, змінюватимуть демографічний баланс у Російській Федерації та протистоятимуть Кремлю викликом, якому буде важко дати відсіч», – йдеться у статті.
Сергій Белановський, московський соціолог, який привернув до себе широку увагу успішними прогнозами щодо російських протестів, переконаний: поглинання Білорусі було б «дуже великою помилкою» для Москви. Білоруси, на його думку, перенаправлять свій гнів на Москву. Ба більше, анексована Білорусь стане ще одним нестабільним регіоном в межах кордонів Російської Федерації, таким як Північний Кавказ чи Хабаровськ.
На думку соціолога, для Кремля було б набагато краще працювати над заміною Лукашенка таким чином, щоб Білорусь залишалася окремою країною, яка тим не менш була б готова співпрацювати з Росією.
Белановський вважає, що дві країни надто довго жили кожна своїм окремим життям, щоб Білорусь була так просто поглинена. Вона має інший соціальний, економічний та політичний досвід, ніж Росія, і так просто не вписалася б «у матрицю, яку Путін створив у Російській Федерації».
Білоруси наразі виступають проти Лукашенка, а не проти Росії. Але це може змінитися. Якщо Москва підтримає Лукашенка, виникнуть антиросійські гасла, переконаний Белановський.
У Раді ООН із прав людини пройдуть термінові дебати про ситуацію Білорусі
Рада ООН із прав людини погодилася провести термінові дебати з питання про дотримання прав людини в Білорусі. Вони пройдуть 18 вересня.
Із закликом провести термінові дебати звернулася Німеччина, пише агентство Reuters. 25 із 47 країн-членів ради висловилися на підтримку цієї пропозиції, дві були проти, 20 – утрималися.
Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет на відкритті сесії ради в Женеві 14 вересня заявила про те, що всі повідомлення про репресії, надмірне застосування сили, тортури і викрадення учасників акцій протесту в Білорусі повинні бути належним чином розслідувані, а винні – притягнуті до відповідальності.
Вона також зуважила, що для досягнення суспільної злагоди в Білорусі необхідний діалог і реформи.
За словами Бачелет, наразі недостатньо свідчень того, що білоруська влада якось реагує на повідомлення про порушення прав людини в країні.
Влада Білорусі анулювала паспорт лідера католиків Тадеуша Кондрусевича
Лідеру білоруських католиків, митрополиту Мінсько-Могилівському, голові Конференції католицьких єпископів в Білорусі Тадеушу Кондрусевичу анулювали білоруський паспорт. Про це йдеться на сайті церкви з посиланням на відповідь голови Державного прикордонного комітету Білорусі Анатолія Лаппо.
«Доводимо до вашого відома, що вам не дозволили перетинати державний кордон у зв’язку з рішенням органів внутрішніх справ про визнання належного вам паспорта громадянина Республіки Білорусь (номер) недійсним», – ідеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що Кондрусевич має право звернутися в МВС.
31 серпня Тадеуша Кондрусевича не пустили в Білорусь, коли він повертався з Польщі, попри те, що він є громадянином Білорусі. За кілька днів до цього, 27 серпня, Кондрусевич висловив протест у зв’язку з тим, що озброєні спецпризначенці блокували Червоний костел в Мінську, коли там перебували протестувальники: він назвав дії силовиків «неадекватними і протиправними» і зажадав, щоб інцидент був розслідуваний, а винні покарані.
КДБ Білорусі не дав коментаря щодо інциденту, а президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Кондрусевич нібито «виїхав для консультацій до Варшави» і «отримав певні завдання».
Кондрусевич в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») розповідав, що відвідав Польщу для проведення богослужіння, яке раніше переносилося через пандемію. У разі відсутності митрополита, згідно з канонічним правом, його замінює генеральний вікарій. Він виконує всі функції з управління єпархією. Цим генеральним вікарієм в Мінсько-Могилівській єпархії є єпископ Юрій Кособуцький.
Лукашенко прибув у Сочі на переговори з Путіним
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вранці 14 вересня прилетів із Мінська в Сочі, де має відбутися його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним.
Це перша закордонна поїздка Лукашенка після виборів 9 серпня, проти офіційних підсумків яких у Білорусі вже більше ніж місяць тривають масові акції протесту.
Офіційне білоруське агентство «БелТА» повідомило, що переговори пройдуть у форматі «один на один», а лідери «обговорять стан і перспективи розвитку двостороннього співробітництва в різних сферах, тематику союзних відносин, розглянуть міжнародну проблематику і ситуацію в регіоні, питання спільного реагування на виклики, що виникають».
Білорусь: мінський СІЗО на Окрестіна заповнений майже на 100%
Мінський Центр ізоляції правопорушників на Окрестіна заповнений на 90-100%, заявив в ефірі каналу СТВ голова ізолятора Євген Шапетько.
«Наповненість на вчора була близька до 100%: зі 110 (зайняті – ред.) 109 ліжкомісць», – цитує Шапетька інформаційна агенція «Інтерфакс».
Він додав, що в ізоляторі перебувають переважно затримані на акціях протесту за «порушення порядку проведення масових заходів». Шапетько заявив, що умови затримання в СІЗО «відповідають всім вимогам», які передбачає законодавство.
Лукашенко їде до Путіна в Сочі, в Білорусі починаються спільні військові навчання з Росією
На білоруському полігоні «Брестський» 14 вересня розпочнуться спільні тактичні навчання білоруських і російських військових «Слов’янське братерство». Вони триватимуть до 25 вересня.
У Міністерстві оборони Росії повідомили, що до Білорусі вирушать підрозділи десантників.
Загалом із боку Росії в навчаннях візьмуть участь 300 військових і близько 70 одиниць техніки.
Як повідомили в департаменті інформації та масових комунікацій Міністерства оборони Росії, спільні навчання проводяться щороку з 2015 року.
Тим часом, влада Сербії минулого тижня оголосила про рішення зупинити на найближчі пів року всі спільні військові навчання з іншими країнами.
Як повідомив міністр оборони Александар Вулин, Сербія перебуває під незаслуженим тиском з боку Європейського союзу.
«Від нас вимагають ціною відмови від нашого європейського майбутнього, піддаючи великому тиску нашу політику, наш народ у Косові і в Республіці Сербській, щоб ми відмовилися від запланованих військових навчань із Білоруссю», – цитувала слова міністра балканська служба Радіо Свобода.
Водночас 14 вересня президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі.
Як повідомили минулого тижня в Кремлі, на переговорах планують «обговорити ключові питання подальшого розвитку російсько-білоруських відносин стратегічного партнерства і союзництва. Особливу увагу планується приділити реалізації великих спільних проєктів у торговельно-економічній, енергетичній і культурно-гуманітарній сферах, а також перспективам просування інтеграційних процесів в рамках Союзної держави».
Президенти домовилися про зустріч під час телефонної розмови наприкінці серпня. Спілкування відбулося на тлі антивладних протестів, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента.
У Мінську затримали двох фотожурналістів, один із них працював на Радіо Свобода
У барі в Мінську ввечері 13 вересня вже після завершення опозиційного маршу силовики затримали трьох людей, серед яких фотожурналісти Олександр Васюкович і Влад Гридін, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Васюкович сидів у барі з двома чоловіками, розповіла їхня сусідка по столику Жанна. Після того, як чоловіки вийшли курити і повернулися, до бару зайшли 6-7 людей у балаклавах. Чоловіків затримали, а техніку вилучили.
Пізніше Васюкович скинув із телефону SOS-повідомлення. Речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова повідомила Tut.by, що Васюкович перебуває у Фрунзенському відділку міліції.
Серед затриманих також – фотограф Влад Гридін, якого впізнали відвідувачі бару. Гридін довгі роки був фотокореспондентом Радіо Свобода, поки 29 серпня влада не позбавила його і ще трьох білоруських журналістів акредитації. Нещодавно він співпрацював із порталом Tut.by.
За повідомленням, Гридін також мав провести ніч у Фрунзенському РВВС, 14 вересня його судитимуть, за що – невідомо.
Затримали також знайомого Васюковича і Гридіна – Ягора Калягіна.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що під час протестів 13 вересня в Мінську затримали понад 400 людей.
13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська й інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від переговорів з опонентами і проведення нових виборів.
За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.
«Марш героїв»: щонайменше 100 тисяч людей вийшли на протест у Мінську (відео)
Протести у Білорусі: 13 вересня у Мінську понад 100 тисяч білорусів вийшли на протест проти Олександра Лукашенка, звинувачуючи його у фальсифікації результатів президентських виборів. Масштабні мітинги та акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі проходять вже п’ятий тиждень поспіль. Нинішній масовий мітинг у Мінську мав назву «Марш героїв». Щоденні мітинги та інші акції протесту відбуваються з 9 серпня, коли оголосили офіційні результати виборів. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників протестів.
МВС Білорусі: під час протестів затримані понад 400 людей
Під час протестів у Мінську затримали понад 400 людей, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі.
«У різноманітних районах столиці затримали понад 400 людей», – розповіла речниця.
13 вересня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мінська та інших міст, щоб закликати президента Білорусі Олександра Лукашенка призначити нові президентські вибори. Той послідовно відмовляється від перемовин з опонентами та проведення нових виборів.
За даними ООН, за більш як місяць антиурядових протестів у Білорусі затримали до шести тисяч людей. У деяких випадках вони заявляли про тортури з боку правоохоронців.
Протести у Білорусі: фоторепортаж із «Маршу героїв» у Мінську
Масштабні марші протестів проходять у Мінську та інших містах Білорусі вже п’яту неділю поспіль. Сьогоднішня хода відбувається під назвою «Марш героїв».
Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий безперервний термін.
Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.
Фоторепортаж Білоруської редакції Радіо Свобода.
У Києві відбулася акція солідарності з білорусами
На Майдані Незалежності в Києві відбувся захід на підтримку протестувальників у Білорусі. На акцію солідарності зібралися близько 100 людей.
Учасники акції тримали прапори та плакати, скандували «Живє Бєларусь», «Йди» і «Лукашенка – в автозак», а також співали пісні гурту «Ляпіс Трубецкой».
Учасники розгорнули великий стяг біло-червоно-білого кольору, який у Білорусі використовують учасники протестів, і пройшли маршем центральними вулицями Києва до посольства Білорусі
Як зазначають організатори події у фейсбуці, «14 вересня громадянин Лукашенко, який незаконно утримує владу в Білорусі, і Путін збираються разом, щоб обговорити нові умови так званої «поглибленої інтеграції». Вони наголошують, що білоруський народ «не надавав Лукашенку жодних повноважень обговорювати та підписувати документи, які дотичні долі Білорусі».
МВС Білорусі: в Мінську затримані близько 250 осіб
Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що на 15:00 за країні силовики затримали близько 250 осіб за використання прапорів та «іншої символіки, яка не зареєстрована в установленому порядку, і плакати різного змісту, в тому числі образливого».
За даними МВС, у країні виявлено 17 вогнищ протестної спрямованості, в акціях бере участь не більш як три тисячі людей.
«З огляду на, що протестувальники заблокували проїжджу частину в різних точках Мінська, співробітники ДАІ вживають заходів щодо обмеження руху і організації об’їздів. Співробітники міліції орієнтовані на охорону громадського порядку, припинення правопорушень та інших активних дій з боку протестувальників», – ідеться в повідомленні.
Станом на 15:55 у списку затриманих, який складають правозахисники з групи «Весна», фігурує 66 пунктів (у деяких із цих пунктів – не одне прізвище, а вказівка на зразок «Санкович Вероніка з татом»).
На «Марші героїв» у Мінську затримані десятки людей – правозахисники
У Мінську та інших містах Білорусі 13 вересня відбувається «Марш героїв», у якому беруть участь десятки тисячі людей. У центрі столиці відключений мобільний інтернет.
«Щодня у нашого народу народжуються справжні герої. Марія Колесникова, яка рве паспорт і дає відсіч «слабовикам» прямо на кордоні. Хлопці з Організації порятунку на воді, які рятують людей, попри всі наслідки. Юрій Корзун, який приковує себе наручниками до шахти. Рятувальник з МНС, який відмовляється знімати національний прапор. Члени Координаційної ради, студенти і лікарі, наші чудові жінки, журналісти і жителі районів, політв’язні і ті, хто щодня виходить на вулицю. Білоруси за останній місяць стали воістину героїчним народом. І ми не дозволимо карателям навіть думати, що білоруси забудуть і пробачать їхні злочини», – йшлося в анонсі заходу.
ДПСУ повідомляє про посилення заходів безпеки на кордоні з Білоруссю
Державна прикордонна служба України повідомила 13 вересня про посилення заходів безпеки на українсько-білоруському кордоні.
Прикордонники назвали ситуацію на українсько-білоруському кордоні «контрольованою та стабільною».
«Держприкордонслужба має достатньо ресурсів, щоб забезпечити надійну охорону кордону. Зокрема, посилення охорони даного напрямку державного рубежу проводиться із залученням додаткових резервів... Повітряний моніторинг постійно забезпечується силами прикордонної авіації та за допомогою безпілотних літальних апаратів, а на водних ділянках кордону додатково застосовуються катери Safe Boat 27. Заходи тривають, перш за все, аби упередити правопорушення та не допустити будь-яких провокацій, нестандартних ситуацій, в тому числі незаконного перетинання кордону групами осіб», – ідеться в повідомленні.
У Білорусі 14 вересня розпочнуться міжнародні антитерористичні навчання «Слов’янське братерство», які триватимуть до 25 вересня. Попередні плани передбачали, що в них візьмуть участь військові з Білорусі, Сербії та Росії, але незадовго до початку навчань Белград повідомив про відмову. У 2019 році такі маневри проводилися на сербській території.
Військові з Сербії не приїдуть до Білорусі на спільні з Росією навчання
Протяжність ділянки українсько-білоруського кордону складає більш як 1 тисячу кілометрів, він проходить у межах п’яти областей.
Марш солідарності з білоруськими жінками в Києві – фоторепортаж
У суботу, 12 вересня, декілька десятків людей у Києві зібралися на Марш солідарності з жінками Білорусі. Учасники акції заявили, що не визнають перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі та додали, що вони виступають на підтримку білоруських дівчат та жінок, які виходять на акції протесту.
Учасники акції після невеликого мітингу пройшли від Майдану Незалежності до Посольства Білорусі. Більшість жінок були одягнені у червоно-білі кольори.
12 вересня у столиці Білорусі, Мінську, відбувся Марш жінок, під час якого місцева міліція почала затримувати протестувальників.
Марш солідарності з білоруськими жінками в Києві – фоторепортаж
Протести в Білорусі: в Мінську жорстоко розігнали «Жіночий марш»
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові вуличні протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль, у кількох містах відбулися нові протести; найбільший із них, приблизно 10-тисячний, за оцінками, «Жіночий марш» у столиці Мінську, жорстоко розігнали силовики, затримавши загалом сотні людей.
Затримання в Мінську почалися з самого початку маршу, учасниці якого збиралися кількома колонами в різних частинах міста, щоб зустрітися в центральній частині. Після розгону однієї з колон силовики взялися за інші. Серед затриманих там були, зокрема, журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який веде мовлення на Білорусь із Польщі, Катерину Андреєву і Максима Калитовського, який затримали просто під час передачі в прямому ефірі.
Також серед затриманих, за повідомленнями, – невідомий водій, який, маючи на перехресті зелене світло, все ж зупинився, щоб пропустити колону жінок. Жінки намагалися відбити його в силовиків, але ті розкидали демонстранток. Затримали також іще одного перехожого, який знімав цю сутичку на телефон.
Затримання відбувалися і в інших місцях, де проходив жіночий марш, який був змушений кілька разів змінювати маршрут через кордони силовиків.
Одним із головних гасел маршу, що відбувся на мінський День міста, було «Борися, як Маша», чи «Поверніть нашу Машу!». Йдеться про Марію Колесникову, членкиню президії опозиційної Координаційної ради, яка нині перебуває за ґратами після невдалої спроби влади змусити її виїхати з Білорусі за кордон.
Крім того, людей продовжують затримувати і після закінчення маршу. Повідомляють про затриманого чоловіка, який ішов із білоруським національним біло-червоно-білим прапором, першим державним прапором незалежної Білорусі, який нинішня влада заборонила. Також затримували велосипедистів, яких забирали разом із велосипедами – потенційних учасників велопробігу солідарності з протестами, який проїхав у місті в супроводі автоколони силовиків.
Також у Гродні близько сотні жінок влаштували пікет протесту в центрі міста. Міліція попередила їх, що акція незаконна, але не стала розганяти. Учасниці пікету, закінчивши його, розійшлися мирно.
Тим часом чинний президент Олександр Лукашенко, за деякими повідомленнями, зібрав чергову нараду з силовиками в своєму палаці.
Білорусь: затримання на жіночому марші (фотогалерея)
12 вересня у Мінську проходить чергова жіноча акція. Близько 15-ї години перед ратушею зібралося кілька тисяч жінок. Акція розпочалася зі затримань.
Невдовзі після початку зібрання до площі Свободи під'їхали маршрутки з тонованими вікнами та 5 автозаків, і силовики почали затримувати жінок: деяких тягнули по землі.
Упродовж близько 20 хвилин площу Свободи майже повністю «розчистили». Декому з жінок вдалося врятуватися. За підрахунками, сотні жінок були затримані. Представники сил безпеки деякий час продовжували шукати жінок у дворах, а журналістів витіснили з площі.
Білорусь: затримання на жіночому марші (фотогалерея)
У Білорусі повідомляють про перші затримання на Марші жінок у Мінську
У столиці Білорусі Мінську в суботу проходить Марш жінок, в перебігу якого є повідомлення про перші затримання учасників, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Згідно з повідомленням, колони жінок пройшли центральною частиною міста, рухаючись тротуарами.
Під одним із мостів, як повідомляється, силовики затримали чотирьох жінок та когось із журналістів. Також журналістів телеканалу «Белсат», які вели пряму трасляцію, затримли безпосередньо за роботою.
Читайте також: Посол України направив у МЗС Білорусі ноту через порушення Віденської конвенції
На ці вихідні у Мінську припадає День міста. Марші жінок останнім часом у місті влаштовують щосуботи. Нинішній – несанкціонований.
Марші жінок, зокрема, присвячені незгоді із фальсифікаціями на виборах, проти насильства з боку сил безпеки і затримання мирних демонстрантів. Цього тижня силовики знову почали затримувати жінок під час несанкціонованих акцій протесту.
11 вересня під час акцій протесту було затримано 32 людини, 18 з них залишено під вартою – до судового розгляду, повідомило МВС Білорусі. Загалом силовики нарахували 12 провладних мітингів та 13 протестів за минулу добу.