ООН повідомляє про 450 відомих випадків катування затриманих у Білорусі
Експертам ООН відомо про 450 задокументованих випадків катування та жорстокого поводження з людьми, затриманими після «суперечливих президентських виборів» 9 серпня, що призвели до масових акцій протесту та арештів. Про це йдеться в повідомленні Організації об’єднаних націй 1 вересня.
«Ми надзвичайно стривожені сотнями заяв про катування та інше жорстоке поводження в ізоляторах тимчасового утримання», – заявляють експерти ООН.
Вони звертають увагу на те, що більшість зниклих людей вдалося знайти, але про місце перебування та стан здоров’я шістьох осіб їхнім родичам досі нічого не відомо.
«Ми також все ще занепокоєні тим, що випадки насильницьких зникнень можуть збільшитися, якщо жорстка реакція на мирні протести триватиме», – йдеться в повідомленні.
Також експерти ООН отримали повідомлення про насильство щодо жінок та дітей, в тому числі сексуальне насильство та зґвалтування за допомогою гумових кийків.
Серед приблизно 6 700 осіб, затриманих протягом останніх тижнів під час мирних протестів – журналісти та перехожі, які були свавільно заарештовані та поспішно засуджені. 29 серпня уряд скасував акредитацію 17 журналістів, які працюють на іноземні медіа, нагадують у ООН.
Білорусь: міліція затримала учасників студентського маршу в Мінську
Міліція затримала учасників студентського маршу в столиці Білорусі Мінську.
Білоруська служба Радіо Свобода пише, що силовики затримали й журналістів «Єврорадіо», які вели пряму трансляцію зі студентської акції протесту.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі наразі не коментувало інформацію.
Уже три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі людей були затримані. Багато згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.
Білорусь: штаб Бабарика оголосив про створення політичної партії
Штаб колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований, 31 серпня поширив відеозвернення незареєстрованого кандидата.
Бабарико каже про продовження політичної боротьби і необхідність створити партію або рух. Серед цілей майбутньої організації політик називає здійснення конституційної реформи, роботу для поліпшення економіки країни і можливість для людей виявити громадянську активність. Відзначається, що це звернення було записане ще до арешту Бабарика.
Слідом за ним із відеозверненням виступила представниця його виборчого штабу Марія Колесникова, яка зараз входить в опозиційну Координаційну раду. Колесникова повідомила про створення політичної партії «Разом». Найближчим часом, за її словами, будуть подані реєстраційні документи, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Член президії Координаційної ради Павло Латушко 31 серпня запропонував створити рух для діалогу з владою. За його словами, потрібно починати думати про формування громадського руху, до якого можуть увійти представники різних верств суспільства, щоб показати владі, що є суб’єкт переговорів.
Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.
У Білорусі студенти та викладачі підписали петицію з вимогою нових виборів
У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні... де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю... Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.
Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.
Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.
Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.
Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже
Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.
Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.
Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.
Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.
Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.
Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ.
Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.
Тихановська виступить у Раді безпеки ООН – речник
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.
Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.
Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.
Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.
Країни Балтії запроваджують санкції проти Лукашенка
Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.
Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.
У центрі Мінська більше 200 тисяч людей – ЗМІ
За оцінкою кореспондента білоруської служби Радіо Свобода, на несанкціоновану опозиційну акцію "Марш миру і незалежності" в неділю прийшло більше людей, ніж на першу масову акцію, коли було 220 тисяч людей.
Протести у Білорусі: жінки лягли на дорогу перед ОМОНом:
Протести у Білорусі: десятки тисяч людей, ОМОН та військова техніка (відео):
Під час протестів у Мінську затримали понад 100 людей – МВС Білорусі
Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.
За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.
У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.
У Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів закордонних ЗМІ у Білорусі
У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.
«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.
Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.
«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження ... та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».
Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.
У Мінську відбувся Жіночий марш солідарності
У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.
Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.
Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.
У ЄС прокоментували обмеження владою Білорусі роботи ЗМІ
Влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких як затримання чи позбавлення акредитацій. Про це заявив спікер верховного представника Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель Пітер Стано.
«Останні обмеження щодо незалежних ЗМІ, зокрема іноземних репортерів з належною акредитацією, неприйнятні і являють собою ще одну спробу влади обмежити вільний потік інформації. Свобода ЗМІ і свобода інформації – ключова частина будь-якого демократичного суспільства», – мовиться у заяві.
У ЄС радять владі Білорусі замість того, щоб залякувати і заважати роботі ЗМІ, зосередитися на виконанні вимог білоруського народу, висловлених мирними протестувальниками під час акцій в останні кілька тижнів.
Раніше посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».
Посольство США в Білорусі закликало владу «демонструвати стриманість» щодо журналістів
Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».
«Ми дотримуємося нашого довгострокового зобов’язання підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Білорусі, а також прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і свій власний шлях, вільний від зовнішнього втручання», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.
Влада Білорусі позбавляє акредитації журналістів закордонних ЗМІ, серед них і Радіо Свобода
МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.
Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.
Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.
Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.
Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
Нові дані про затримання у Білорусі найманців «ПВК Вагнера»: хто і для чого планував операцію
Радіо Свобода вивчило нові документи про затриманих у Мінську російських найманців і прийшло до висновку про те, що українські спецслужби, ймовірно, дійсно намагалися виманити в Україну бійців «ПВК Вагнера», як про це заявив 27 серпня Володимир Путін. Нам також стали відомі імена двох затриманих, яких організатори операції підозрюють у можливій причетності до катастрофи борту Малазійських авіаліній MH17. Окрім того є ще один цікавий факт: росіянин Артем Міляєв ( «Шаман»), який вербував «вагнерівців» на прохання легендованого співробітника СБУ, пропонував йому також скористатися послугами громадян Китаю, відставних військовослужбовців китайської Народно-визвольної армії.
Читайте більше тут
Катування, приниження і нелюдські умови. Історії побитих і затриманих на протестах у Білорусі
У Білорусі третій тиждень тривають масові мирні протести проти офіційних результатів президентських виборів і насильства з боку силовиків. З початку протестів понад шість тисяч осіб були затримані, перебували під вартою до 10 діб, а їх місцезнаходження не було відомо. Коли затриманих стали випускати, стало відомо про масові катування.
Майже у 500 осіб правозахисники зафіксували сліди побоїв: гематоми, синці, тощо. Люди, які вийшли з ізоляторів, розповідають про жорстокі побиття, знущання над затриманими і нелюдські умови утримання в ізоляторах.
Незважаючи на численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальних справ не порушували, співробітників силових відомств, причетних до цих злочинів, не затримали і не звільнили.
Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини (FIDH) звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі через жорстоке придушення мирних протестів. Також близько десятка правозахисних організацій об’єдналися в Міжнародний комітет з розслідування тортур в Білорусі, скоєних проти учасників мирних акцій. Вони займаються фіксацією побоїв і правовою допомогою постраждалим.
Телеканал «Настоящее время» розповідає історії людей, які пройшли через тортури і побої в білоруських ізоляторах. Затримані розповіли про те, як вони опинилися в місцях тимчасового утримання, а також про жорстоке поводження і знущання з боку силовиків.
Читайте більше тут
Події у Білорусі – це не змагання між Росією і США – заступник державного секретаря США
Події у Білорусі представляють собою двобій між правителем Білорусі та його народом, а не геополітичне протистояння. Про це заступник державного секретаря США Стівен Біґен заявив на спеціальному засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні у п'ятницю.
«Мені зрозуміло – і я сподіваюся, що це зрозуміло всім, – що це не змагання між Сходом і Заходом, і вже тим більше не змагання між Росією і США; пане голово, це битва між правителем і його народом. Сполучені Штати не прагнуть контролювати, або вирішувати долю громадян Білорусі. Цю долю повинні визначати лише вони. Але якщо ми в цьому органі не станемо на їх бік, ми зменшимо довіру до всіх принципів, які відстоює ОБСЄ», – йдеться у заяві доступні на сайті Місії США у ОБСЄ.
Біґен наголосив, що насильство проти громадян Білорусі має бути негайно припинено, а всі, хто несправедливо утримується під вартою, повинні бути звільнені. Американський дипломат також відзначив важливість проведення у Білорусі «дійсно вільних і справедливих виборів під незалежним спостереженням».
Заступник державного секретаря США також закликав до звільнення усіх несправедливо затриманих у Білорусі.
Раніше президент Росії Володимир Путін заявив про створення «резерву зі співробітників правоохоронних органів» на прохання білоруського президента Олександра Лукашенка. Путін зазначив, що ці сили не будуть задіяні, поки ситуація не почне виходити з-під контролю.
Олександр Лукашенко у п'ятницю пообіцяв відповісти на санкційні заходи. Як повідомляє державна інформаційна агенція «БелТА», Лукашенко заявив, що за кордоном мають подумати, на що перетвориться Європа, якщо «у Білорусі полихне». Лукашенко також вчергове заявив про побоювання з приводу військ НАТО поблизу країни та висловив думку, що ситуація у Білорусі становить загрозу для Росії.
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Альянс не становить загрози для Білорусі та не здійснює посилення військ у регіоні. Столтенберґ також заявив, що у НАТО спостерігають за подіями у Білорусі і готові захистити союзників по НАТО.