МЗС Білорусі відповіло на замороження Києвом контактів із офіційним Мінськом
У Міністерстві закордонних справ Білорусі відповіли на заяви голови МЗС України Дмитра Кулеби, який повідомив про замороження контактів Києва з офіційним Мінськом і закликав до нових виборів, і на інші заяви Києва останнього часу.
У коментарі речника МЗС Білорусі Анатолія Глаза мовиться, що в Мінську уважно ознайомилися зі змістом висловлювань керівництва МЗС України з білоруської тематики, які пролунали в останні дні.
«Повністю поділяємо тезу про неприпустимість будь-якого втручання у внутрішні справи Білорусі. У той же час оцінки взаємодії Білорусі з її союзниками і партнерами в інтеграційних об’єднаннях, настійні заклики до проведення нових президентських виборів розцінюємо саме як спробу втручання у внутрішні справи», – заявив він.
МЗС Білорусі заявляє, що «Білорусь ніколи, навіть у дуже непрості роки для наших українських друзів, не ставила під сумнів суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, право самостійного вибору народом шляхів свого розвитку».
«Нас не можна дорікнути в тому, що ми якимось чином брали участь у розпалюванні нестабільності в Україні, йшли на обмеження контактів з українськими друзями на будь-якому рівні. Навпаки, ми підходили і, сміємо всіх запевнити, будемо завжди дуже акуратно і зважено підходити до співпраці з усіма нашими сусідами, особливо з Україною, щоб потім не пояснювати своїм людям допущені помилки емоціями і геополітичної кон’юнктурою», – мовиться в заяві.
Мінськ вважає «дивними» запевнення Києва про невтручання з одночасним публічним визнанням координації своєї офіційної позиції з політичним керівництвом ЄС і США, про що було недвозначно заявлено міністром закордонних справ України в ході брифінгу 28 серпня.
«На наш погляд, це неприховано демонструє межі самостійності в прийнятті рішень», – стверджує представник МЗС Білорусі.
«Білорусь не ставила діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ», – заявили в офіційному Мінську.
У ЄС домовилися про санкції щодо чільників нинішньої влади Білорусі
У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.
«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.
«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.
Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».
«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.
Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.
Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.
На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».
Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».
Групу білорусів не впустили до України – прикордонники пояснили, чому
У Державній прикордонній службі України пояснили, чому не впустили до країни групу громадян Білорусі, які сподівалися на виняток із заборони в’їзду іноземців, але не отримали його.
Як повідомили Білоруській службі Радіо Свобода в Одеському прикордонному загоні, цим громадянам відмовили в аеропорті «Одеса» в ніч на 28 серпня в перетині державного кордону у зв’язку з рішенням Кабінету міністрів України про заборону в’їзду іноземцям у період із 00.00 28 серпня до 00.00 28 вересня, при цьому штампів про заборону відвідування України їм не ставили, їх повернуть до Білорусі найближчим часом.
Загалом після закриття кордону в аеропорті опинилися 20 іноземців, які вилетіли до Одеси напередодні, додали прикордонники.
Одна з недопущених на ім’я Вероніка повідомила Радіо Свобода, що всім громадянам Білорусі з того рейсу з Мінська, а їх було близько восьми, видали постанову про заборону відвідування України. Разом із білорусами, за її словами, в цій ситуації опинилися й інші іноземці, зокрема громадяни Молдови чи євреї, які планували паломництво до Умані.
25 серпня президент України Володимир Зеленський заявляв, що для громадян Білорусі варто передбачити полегшені умови в’їзду до України через «вкрай напружену внутрішньополітичну ситуацію» в тій країні. 27 серпня, коли уряд України вже вирішив узагалі на місяць заборонити в’їзд більшості іноземців через карантинні заходи проти COVID-19, прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняв, що громадяни Білорусі, які відчувають тиск або переслідування і потребують додаткового захисту, можуть завжди отримати його в Україні. «Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні і повідомити про це нашим прикордонникам», – написав Шмигаль у фейсбуці.
При цьому можливість пропуску до України стосується тільки тих громадян Білорусі (як і всіх інших іноземців), які висловлять прохання про отримання захисту.
Як повідомив Радіо Свобода речник ДПСУ Андрій Демченко, в постанові уряду України про закриття кордону для іноземців не передбачено ніяких особливих механізмів для громадян Білорусі. «У випадку гуманітарних підстав окреме рішення може ухвалити керівник Державної прикордонної служби. В постанові немає окремої категорії про громадян Білорусі, але є перелік винятків, якими вони можуть скористатися», – сказав він.
За словами речника, громадяни Білорусі, які потерпіли від тиску і переслідувань під час масових акцій протесту, мають заявити про це в прикордонному пункті пропуску на території України, і в подальшому буде розглядатися питання про пропуск їх на українську територію. Також їх, які і громадян інших країн, стосуються й інші винятки з заборони, визначені в постанові.
«Коли говорити про преференції, то прикордонники України, зі свого боку, не будуть чинити перешкод громадянам України в перетині кордону. Але треба розуміти, що особливої категорії громадян Білорусі не визначено», – наголосив Демченко.
Від півночі 28 серпня, за рішенням Кабінету міністрів, до України обмежений в’їзд іноземців «із метою запобігання поширенню на території України другої хвилі гострої респіраторної хвороби СОVID-19» на термін до півночі 28 вересня. При цьому передбачені винятки для низки категорій іноземців, серед яких – для тих, що визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
У ЄС закликали владу Білорусі звільнити журналістів і всіх інших затриманих
У Європейському союзі закликали владу Білорусі звільнити журналістів і всіх інших людей, хто був затриманий під час чергової акції протесту в Мінську 27 серпня проти офіційного оголошеної перемоги на президентських виборах 9 серпня чинного президента Олександра Лукашенка.
«Білорусь: ЄС очікує від влади негайного і безумовного звільнення затриманих журналістів, як і всіх мирних учасників протесту. Засоби інформації мають робити свою роботу без залякувань. Вільна преса визначально важлива для демократії, якої вимагає народ Білорусі», – написав у твітері речник Євросоюзу з закордонних справ Петер Стано.
У Білорусі Міністерство внутрішніх справ заявило, що під час проявів «політичної активності громадян» у 37 місцях країни 27 серпня затримали загалом 114 громадян за «адміністративні порушення». Затримання близько пів сотні журналістів у міністерстві назвали «доставкою до райвідділів для перевірки документів» і заявили, що відпустили «практично всіх»: за словами МВС, на одного журналіста склали адміністративний протокол, іще одного «вислали з країни в добровільному порядку», наводить повідомлення міністерства Білоруська служба Радіо Свобода.
Білоруський правозахисний центр «Весна», зі свого боку, повідомляє про більш ніж 200 затриманих тільки в одному з епізодів – на площі Незалежності в Мінську.
Під вечір 27 серпня на площі Свободи в центрі Мінська міліція затримала кілька десятків журналістів, серед них і фотографа Радіо Свобода Володимира Гридіна, і повезла їх до райвідділу «для перевірки документів».
Пізніше, коли приблизно тисячна колона демонстрантів дійшла до площі Незалежності, її перепинив загін спецпризначення міліції і почав нові затримання. Серед затриманих там теж були журналісти Радіо Свобода – Олег Груздилович, Андрій Рябчик і Олесь Дащинський; їх затримали просто під час прямого ефіру, який вони вели.
Лукашенко обіцяє відповісти Литві та іншим країнам ЄС на санкції проти Білорусі
Олександр Лукашенко 28 серпня пообіцяв, що Білорусь відповість країнам, які запровадили щодо неї економічні та інші санкції, повідомляє державна інформагенція «БелТА».
«От ми їм зараз покажемо, що таке санкції. Вони зажерлися і забули, що таке Білорусь. І думали, що нас можна нахилити, танками полякати, ракетами... Подивимося, хто ще кого полякає, – заявив він, спілкуючись з працівниками одного з підприємств у місті Орша. – Якщо поляки і литовці в Китай і Росію через нас баражували, то зараз вони будуть літати або через Балтику, або через Чорне море торгувати з Росією та інше…Ми їм покажемо, що таке санкції».
«Я доручив уряду внести пропозицію про переорієнтацію всіх торгових потоків з портів Литви на інші. От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце», – заявив Лукашенко.
Він зауважив, що Білорусь вже проходила період санкцій. «Вижили. Виживемо і зараз. Світ не без добрих людей. Тому нас лякати не треба», – каже Лукашенко.
Наступного тижня Європейський союз може запровадити санкції щодо 15-20 громадян Білорусі, в тому числі особисто Лукашенка, за фальсифікацію результатів президентських виборів і застосування насильства до протестувальників.
Литва, Латвія і кілька інших країн наполягають на тому, що список білоруських чиновників під санкціями має бути значно ширшим, а самі санкції мають бути такими, щоб вони зачіпали саме високопоставлених білоруських чиновників і найближче оточення Лукашенка, а не білоруську економіку. Однак Лукашенко намагається представити їх саме як санкції проти білоруських підприємств.
В ОБСЄ пропонують допомогу в організації діалогу сторін у Білорусі
В Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували допомогу в організації діалогу в Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня неперервно тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка.
«Для просування вперед буде необхідне взаєморозуміння і співпраця», – сказав із приводу ситуації в Білорусі чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ, присвяченому цій ситуації.
«Пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у влаштуванні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації. Ми щиро сподіваємося, що влада Білорусі дасть позитивну відповідь на цю пропозицію», – сказав він. За його словами, цю пропозицію підтримала й майбутня голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Еді Рама наголосив, що при цьому має відбутися негайне і значне поліпшення в галузі прав людини в Білорусі – «не колись у майбутньому, а просто зараз, без ніяких «якщо» і «але».
При цьому, за його словами, ОБСЄ не буде нав’язувати свою допомогу, ставати на чийсь бік чи втручатися у внутрішні справи Білорусі – «ситуацію має бути вирішена в Мінську і самим народом Білорусі, з повною повагою до його суверенітету, незалежності і прав людини».
«Злочини влади вже не зітруться з пам’яті». Інтерв’ю зі Світланою Тихановською
У Литві, з’єднавшись з дітьми, Тихановська заявила, що готова стати національним лідером, закликала прихильників до мирної акції, а владу – відмовитись від застосування насильства проти демонстрантів. Вона створила Координаційну раду для мирної передачі влади. Як вона оцінює стан протестів зараз? Які її плани? Ексклюзивне інтерв’ю радіо свобода зі Світланою Тихановською.
Україна не втручається у справи Мінська, підтримує нові вибори і може застосувати санкції – Кулеба
Україна не втручається у внутрішні справи сусідньої Білорусі, але готова сприяти врегулюваннюситуації в цій країні, заявив на онлайн-брифінгу у п’ятницю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Україна не втручалася, не втручається і не втручатиметься у внутрішні справи сусідньої Білорусі... Ми вважаємо, що широкий національний діалог є єдиним шляхом виходу з тієї ситуації, що склалася, і стабілізації обстановки в Білорусі», – сказав Кулеба.
Він зазначив, що Україна підтримує ідею проведення нових виборів президента Білорусі.
«Ми вважаємо, що комплексно процес виборів з урахуванням усіх його етапів, він мав суттєві недоліки і не відповідав загальним стандартам, прийнятим у цій сфері. Тому, власне кажучи, і ми підтримуємо ідею про те, що чесно і справедливо організовані нові вибори могли б дати відповідь на багато ключових запитань у Білорусі», – сказав Кулеба.
Міністр закордонних справ також заявив, що Україна розгляне питання про ймовірність запровадження санкцій проти Білорусі після ухвалення відповідного рішення Європейським союзом.
Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом – Кулеба
Україна призупинила контакти з владою Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телеканалу «1+1». Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні та репутаційні втрати для офіційного Києва.
«Офіційно заявляю, що всі наші контакти з білоруською стороною заморожені і припинені. Тільки якщо ми переконаємося, що ці контакти не принесуть Україні ні репутаційних, ні моральних втрат, вони будуть відновлені», – заявив Кулеба.
Наразі, за його словами, важливо, щоб вплив Росії на події в Білорусі не зростав і не перетворювався у силовий сценарій.
Також Кулеба зауважив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам.
«Ми приєдналися до заяви Європейського союзу щойно вона стала формально відкритою до приєднання. І наша позиція з цього приводу дуже чітка. Крім того, ви чули чіткі заяви президента Україна, його публічні коментарі з цього приводу. Крім того, ми зробили те, що поки що не зробила жодна країна: ми викликали свого посла на консультацію з огляду, зокрема, на ті події, які розгортаються у Білорусі», – заявив Кулеба.
Тихановська розповіла, коли буде готова повернутися до Білорусі
Кандидатка на посаду президенти Білорусі Світлана Тихановська в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода розповіла, що буде готова повернутися до Білорусі, коли почнеться «діалог між владою і людьми».
Вона заявила, що якщо її чоловіка звільнять з в’язниці, «це буде достатньо вагомий аргумент, щоб повернутися».
«Але коли я кажу про безпеку, я маю на увазі, що почнеться діалог між владою і людьми і я буду розуміти, що справа вже йде до нових виборів, в яких брати участь я не планую, але я зрозумію, що ми зрушили з мертвої точки», – сказала Тихановська.
9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, чинний президент Олександр Лукашенко здобув понад 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували лише трохи більше ніж 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.
Через два дні після виборів Тихановська, яка стала кандидатом замість свого чоловіка, була змушена втекти до Литви. Її чоловіка, популярного відеоблогера Сергія Тихановського, який планував балотуватися сам, затримали під час мітингу в Гродні ще перед реєстрацією кандидатів на вибори наприкінці травня й відтоді тримають за ґратами. Йому інкримінують «організацію і підготовку акцій, які грубо порушили громадський порядок».
Після того, як МЗС Польщі висловило протест послові Білорусі:
МЗС Білорусі висловило протест послу Польщі
Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повірника в справах Польщі Марцина Войцеховського і висловило йому протест через спроби польської сторони втручатися у внутрішні справи Білорусі, повідомив речник МЗС Анатолій Глаз у коментарі агентству TUT.BY.
«Звернуто увагу на озвучені в останні дні явно недружні, неприпустимі в міждержавному спілкуванні заяви з боку низки польських політиків і посадових осіб. Підкреслено контрпродуктивність будь-яких подальших спроб зовнішнього тиску на Білорусь, а також закликів до порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни», – сказав Глаз.
Перед цим до польського МЗС викликали білоруського посла. Це сталося після заяв білоруського президента Олександра Лукашенка. Він стверджував, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».
Лукашенко вважає, що у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область.
МЗС: Україна приєдналася до заяви ЄС про невідповідність виборів у Білорусі міжнародним стандартам
Україна приєдналася до заяви Європейського союзу, яка характеризує вибори в Білорусі як такі, що не відповідали міжнародним стандартам, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит видання «Європейська правда».
«За останні три тижні була оприлюднена одна декларація ЄС (11 серпня цього року), відкрита до приєднання третіх країн: «Білорусь: Декларація верховного представника із закордонних справ і безпекової політики від імені ЄС стосовно виборів президента». Україна приєдналася до зазначеної декларації», – інформує МЗС.
У своїй заяві ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі зазначили, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
Інтерв’ю з провідною нині лідеркою білоруських протестів, яка ще лишається на волі:
Путін може бути готовий допомогти чинній владі Білорусі не тільки своїми силовиками:
Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 млрд доларів боргу – Лукашенко
Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 мільярда доларів боргу, повідомив президент Білорусі Олександр Лукашенко.
«Ми домовилися з президентом Росії, і сьогодні наш прем’єр-міністр проведе переговори з [прем’єром Росії] Михайлом Мішустіним з приводу рефінансування… Мова йде про рефінансування цього року одного мільярда доларів із боргу перед Росією. Тобто ми у себе цей мільярд доларів, домовившись із Росією, залишимо. І це буде хороше підсилення нашої національної валюти», – сказав Лукашенко.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що російська сторона готова розглянути питання про рефінансування кредитів Білорусі.
25 серпня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов заявив, що загалом цього року держава має виплатити за валютним державним боргом близько 3,6 мільярда доларів. Із них 2 мільярди доларів уже виплатили.
І така точка зору
Точка зору Віталія Портникова з приводу зміни Москвою предстоятеля відділку РПЦ в Білорусі
У Мінську затримали понад 20 журналістів, зокрема Радіо Свобода і «Настоящего времени»
Ввечері 27 серпня на площі Свободи в Мінську затримали понад 20 журналістів різних ЗМІ, у тому числі фотографа білоруської служби Радіо Свобода Влада Грідіна і кореспондента телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») Романа Васюковича.
Журналістів посадили в мікроавтобус і повезли в невідомому напрямку «для перевірки документів».
Як зазначили у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі, журналістів доправили до відділення міліції, але «їх не затримали». У журналістів перевіряють «документи, що підтверджують законність їхньої професійної діяльності», заявили в МВС.
Журналісти зареєстрованих ЗМІ, а також іноземні журналісти, акредитовані при Міністерстві закордонних справ, будуть звільнені, пообіцяли в МВС.
За повідомленнями, серед затриманих – журналісти видань TUT.BY, «Наша Нива», телеканалу «Белсат», Reuters, Associated Press, фотограф ТАСС.
Це не перший випадок, коли білоруські силовики нападають на журналістів, які виконують свої професійні обов’язки і заважають їхній роботі.
Напередодні виборів президента Білорусі, які пройшли 9 серпня, МЗС Білорусі не видало у встановлений термін акредитації багатьом іноземним журналістам, незаконно позбавивши їх таким чином права виконувати свої обов’язки. За словами Бориса Горецького, прессекретаря Білоруської асоціації журналістів, число таких журналістів перевищило 100.
7 серпня з Мінська депортували знімальну групу телеканалу «Настоящее время».
21 серпня міліція затримала в Мінську журналістів російської служби Радіо Свобода Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів біля Мінського тракторного заводу і кілька годин тримали у відділенні міліції. Пізніше стало відомо, що Вишневецьку і Кисельова депортують із Білорусі.
Україна надасть захист білорусам, які його потребують – Шмигаль
Громадяни Білорусі, які відчувають тиск або переслідування і потребують додаткового захисту, можуть завжди отримати його в Україні, заявив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Вчора уряд вирішив тимчасово обмежити в’їзд деяким категоріям іноземців до України з 29 серпня до 28 вересня, щоб запобігти швидкому розповсюдженню коронавірусу. Ті громадяни Білорусі, які хочуть отримати захист в Україні, можуть прибути до пунктів пропуску на кордоні та повідомити про це нашим прикордонникам», – написав Шмигаль у фейсбуці.
«Окрім осіб, що потребують захисту, на територію України зможуть в’їхати також іноземці, які тут навчаються чи проходять військову службу, які мають посвідку на постійне та тимчасове проживання в Україні, які перебувають тут транзитом, дипломати та консули», – додав він.
Напередодні Кабінет міністрів України продовжив адаптивний карантин через пандемію коронавірусу до 31 жовтня.
Окрім того, з півночі 29 серпня до 28 вересня включно в Україну заборонено в’їзд іноземцям та особам без громадянства через пандемію коронавірусу.
Посла Білорусі викликали до МЗС Польщі після заяв Лукашенка
Білоруського посла викликали до польського Міністерства закордонних справ 27 серпня через заяви білоруського президента Олександра Лукашенка.
Як написав у твітері заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, виклик посла пов’язаний із «неодноразовими необґрунтованими звинуваченнями білоруської влади проти Польщі».
Лукашенко заявив сьогодні, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».
За словами Лукашенка, у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область. «Вони про це вже відкрито говорять, сплять і бачать. Нічого у них в цьому плані не вийде, це я знаю точно», – заявив він.
У Білорусі від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації.
Заклики до проведення нових, чесних виборів озвучували і представники Заходу.
Путін назвав затримання «вагнерівців» у Білорусі операцією українських і американських спецслужб
Президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», показаному 27 серпня.
«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії. Що абсолютно не відповідало дійсності. Люди їхали на роботу в третю країну. Їх просто заманили туди, перетягнули через кордон. Наші прикордонники-то їх не випускали, до речі кажучи. Вони ж не могли в’їхати. Але за підробленими документами їх фактично ввезли. Це операція українських спецслужб спільно з американськими. Зараз це достовірно відомо», – розповів Путін.
Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».