Столтенберг заявив про відсутність загрози для Білорусі з боку НАТО
Будь-які спроби білоруського уряду використовувати НАТО як виправдання для придушення протестів є неправильними і невиправданими. Про це заявив генеральний секретар військового Альянсу Єнс Столтенберг перед зустріччю міністрів оборони в Берліні.
Столтенберг наголосив, що НАТО не нарощує військові сили в регіоні поряд з Білоруссю. Крім того, генеральний секретар також закликав провести у країні вільні і чесні вибори.
Раніше білоруський президент Олександр Лукашенко стверджував, що політична криза у країні нібито спровокована з-за кордону. Спочатку він звинувачував у цьому Росію й Україну, а потім заявив про загрозу з боку країн ЄС і НАТО, і перекинув до західних кордонів країни основні частини білоруських військ.
Нобелівська лауреатка Алексієвич: Білорусі знадобиться допомога світу, «і, можливо, Росії»
Нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, яка 26 серпня прибула на допит до Слідчого комітету Білорусі, заявила, що, на її думку, для подолання політичної кризи в Білорусі буде потрібна допомога міжнародної спільноти і, можливо, Росії.
Алексієвич – одна з десятків публічних осіб, які минулого тижня увійшли до Координаційної ради опозиції. Її викликали до Слідчого комітету як свідка в кримінальній справі про спробу захоплення влади, порушеній після створення в країні Координаційної ради.
«Нам потрібна допомога світу і, можливо, Росії, щоб подолати кризу», – сказала Алексієвич.
За словами нобелівської лауреатки, вона очікує на мирне вирішення ситуації.
«На мою думку, буде тривалий період політичних перестановок. Можливо, світ нам допоможе, щоб Лукашенко почав із нами розмовляти. Зараз він розмовляє лише з Путіним, тому, можливо, Путін нам допоможе», – сказала Алексієвич.
Вона вийшла з будівлі Слідчого комітету через короткий проміжок часу і заявила, що скористалася правом не свідчити проти себе.
Наразі невідомо, щоб Алексієвич, яка критикує владу Білорусі, брала участь у засіданнях Координаційної ради. За повідомленнями, вона рідко виходить із дому через пандемію коронавірусу.
Нобелівська лауреатка, білоруська письменниця Світлана Алексієвич приїхала до білоруського Слідчого комітету, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода
МВС Білорусі підтвердило затримання понад пів сотні учасників акцій протесту 25 серпня
У Білорусі 25 серпня після протестних акцій силовики затримали 51 людину, повідомляє МВС країни. Це зроблено «до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення», йдеться в повідомленні.
У відомстві заявили, що в провладних мітингах нібито взяли участь не менш як 16 тисяч осіб, а число учасників протестних акцій не перевищила 4 800.
Раніше правозахисний центр «Весна» повідомляв, що в Мінську та інших містах Білорусі 25 серпня затримували демонстрантів і людей з біло-червоно-білими прапорами. На сайті організації опублікували список 21 затриманого в Мінську, деякі з них були затримані після акції на площі Незалежності і біля міністерства освіти.
Також 25 серпня біля підприємства «Гродно Азот» затримали 28 людей, які після закінчення роботи йшли в центр міста Гродно. МВС повідомляє, що представники компанії були затримані за участь у несанкціонованому масовому заході і відпущені після складання адміністративних протоколів.
У Білорусі після оголошення офіційних результатів президентських виборів третій тиждень тривають масові протести в десятках міст. У перші дні мітингів було затримано понад сім тисяч людей, багато з них були побиті силовиками. Понад тисяча людей отримали адміністративні терміни від 4 до 25 діб.
Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини вже звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів.
Попри численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальні справи за цими фактами порушені не були, відзначають правозахисники.
Нобелівську лауреатку, білоруську письменницю Світлану Алексієвич викликали до білоруського Слідчого комітету як члена Координаційної ради, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Вона повинна прибути туди сьогодні о 14:00. Раніше в СК допитували інших членів ради – Павла Латушка та Максима Знака.
Вже другий тиждень великі суспільно-політичні недержавні ЗМІ не можуть надрукувати свої наклади в Білоруському будинку друку. Офіційні причини – поломка обладнання або відсутність витратних матеріалів. При цьому державні газети продовжують виходити.
Редактор «CH+»: «Іде зачистка інформаційного поля, людей намагаються відгородити від правдивого слова».
Редактор «БелГазети»: «За сьогодні я почув сім тисяч версій. То нібито щось не так з ілюстраціями у номері, то технічні проблеми з друкарськими верстатами, що частина працівників не вийшла на роботу, то у текстах наших оглядачів є заклики до повалення влади, що їм не подобається хештег #ябатька».
Правозахисники повідомляють про затримання Леоніда Мархотки у Солігорську
Вранці 26 серпня в Солігорську (Білорусь) поліція затримала Леоніда Мархотку, правозахисника Білоруського Гельсінського комітету, повідомляє білоруський правозахисний центр «Весна». За цими даними, люди в цивільному чекали Мархотку на вулиці, схопили його, посадили в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку.
У солігорській міліції відмовилися підтвердити або спростувати цю інформацію Білоруській службі Радіо Свобода.
27-річний Олександр Балберов був заступником директора Могилівського художнього музею імені Масленикова. Разом з частиною колективу він публічно виступив проти насильства силовиків. Директор музею заперечує, що причиною звільнення Балберова стала його участь у політичному протесті. Вона каже, що Олександр звільнився за власним бажанням.
Лукашенко не впевнений у надійності білоруської армії – Соколов
Незважаючи на арешти деяких організаторів протестів і страйків, протестний рух у Білорусії не вщухає, а лише посилюється, наголошує газета «День». І додає: поки Олександр Лукашенко не готовий до масових арештів опозиціонерів і до придушення протестів силою, з великим кровопролиттям.
Постійний дописувач видання, професор з Москви Борис Соколов вважає, що на масове кровопролиття «останній диктатор Європи» поки не наважується, зокрема, через побоювання остаточно зіпсувати відносини з Європою й залишитися в абсолютній залежності від Росії, тобто від Володимира Путіна.
Друга причина, на думку автора, полягає в тому, що Лукашенко не впевнений у надійності білоруської армії. І хоча зовні вона цілком лояльна до нинішнього президента, але одна справа просто бути лояльним, а інша справа – брати участь у кривавому придушенні власного народу. «Для широкомасштабного кровопролиття одного спецназу не вистачить. Доведеться залучати армію, і далеко не факт, що більшість солдатів і офіцерів погодяться стріляти в народ», – зазначає дописувач.
Він вважає, що єдиним мирним способом виходу з кризи стали б, як запропонував Лукашенкові разом з білоруською опозицією і український президент Володимир Зеленський, повторні президентські вибори з попереднім звільненням усіх політв’язнів, допуском до виборів усіх опозиційних кандидатів, забезпеченням свободи слова та зібрань, формуванням нових виборчкомів, з обов’язковим представництвом у них опозиції й допуском незалежних спостерігачів, зокрема міжнародних. Однак, як пише далі видання, Лукашенко на ці умови не погоджується, оскільки розуміє, що на таких виборах йому не перемогти.
І Путін його тут повністю підтримує, стверджує дописувач. «Російський президент, як виглядає, готовий утримати Лукашенка при владі у будь-який спосіб, аж до військової інтервенції», – вважає автор статті, що має назву «Білорусь: протести не придушити».
Тихановська заявила, що протести у Білорусі не є антиросійськими чи антиєвропейськими
Кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила членам комітету закордонних справ Європейського парламенту що в країні відбулася мирна революція, і воля білорусів до демократії «не зломлена» післявиборчими репресіями, до яких вдався президент Олександр Лукашенко. Тихановська поспілкувалася з європарламентарями режимі відеоконференції з Литви, де вона перебуває.
При цьому вона підкреслила, що протести у Білорусі не носять ані антиросійського, ані антиєвропейського характеру, що це «прагнення людей вільно і справедливо обирати своїх лідерів».
«Білорусь прокинулася. Ми більше не опозиція. Нас тепер більшість», – сказала Тихановська європейським законодавцям, стверджуючи, що 23 серпня понад 200 000 чоловік вийшли на вулиці Мінська на найбільшу на цей час акцію протесту.
Вона підтвердила готовність почати діалог з владою у Мінську, щоб знайти шляхи розв’язання політичної кризи. «Воля народу не буде зламана… Я заявляю про наш намір домогтися вільних і справедливих виборів за допомогою діалогу», – наголосила Тихановська.
Вона заперечила заяви офіційного Мінська про нібито насильницькі дії протестувальників. «Відбулася мирна революція», – запевнила Тихановська.
У Білорусі сотні людей провели в останню путь учасника протестів Микиту Кривцова
Сотні людей прийшли попрощатися з учасником акцій протесту в Білорусі Микитою Кривцовим, похорон якого відбувся 25 серпня в місті Молодечно. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Окрім знайомих загиблого, на жалобну церемонію приїхали члени фан-руху з Молодечна (Кривцов був футбольним фанатом), а також з інших міст, зокрема, Бреста, Борисова та Мінська.
«Ми не віримо, що Микита зробив це сам. Його тіло так довго не могло бути в зашморгу в парку Мінська», – сказав журналістам один із членів фанатського руху.
Знайомі загиблого кажуть, що вони бачили його 10 серпня на місці протестів у Мінську.
Микиту Кривцова поховали на старому кладовищі Молодечна. Укриту біло-червоно-білим національним прапором труну з ритуальної зали до місця поховання перенесли на руках.
Раніше батько Микити Кривцова оглянув тіло сина в морзі в присутності незалежного судового експерта та адвоката.
«За словами нашого експерта, нам потрібно дочекатися результатів досліджень, у першу чергу гістологічних. Тіло за цей час сильно змінилося. Батькові було дуже важко на це дивитися», – заявив Радіо Свобода адвокат Кривцова Віктор Мацкевич.
Микита Кривцов зник 11 серпня 2020 року. 12 серпня дружина оголосила про його зникнення. Перед зникненням він пішов на протест.
22 серпня тіло Микити Кривцова було знайдене в лісопарку в Мінську. За даними Слідчого комітету, його смерть не є насильницькою. Родина Микити Кривцова не погодилася з версією «самогубства» та подала скаргу до Слідчого комітету.
Лукашенко хоче перетворити ситуацію у Білорусі в геополітичну
При поганих відносинах та великих підозрах між Москвою та Заходом реакції ЄС та Росії на поточні події в Білорусі формуються – добре це чи погано – минулим досвідом у Грузії, Україні та Вірменії.
Протистояння у Білорусі не демонструє жодних ознак стихання: сотні тисяч мітингувальників продовжують заполоняти вулиці Мінська протягом останніх кількох днів, а президент Білорусі (за офіційними даними) Олександр Лукашенко привів війська у підвищену готовність через нібито підтримуваний з-за кордону план щодо його повалення.
Що може зробити Захід? Про це стаття політичного оглядача Радіо Свобода Рейда Стендіша
Правозахисники закликають спецдоповідача ООН втрутитися в ситуацію з тортурами в Білорусі
Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур (OMCT) і Міжнародна федерація за права людини (FIDH) звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів, повідомляє центр «Весна».
Правозахисники нагадують:
– понад 6000 людей були затримані, утримувалися під вартою до 10 діб, їхнє місце перебування не було відомо;
– щонайменше 450 із них були побиті;
– ув’язнених принижували і катували співробітники правоохоронних органів.
У заяві правозахисників ідеться, що факти катувань і жорстокого поводження «є системними, оскільки співробітників правоохоронних органів готували до таких жорстоких репресій проти людей».
З 12 до 20 серпня правозахисники отримали свідчення понад 450 жертв, підтверджені фотографіями та відео. Записано понад 100 відеоінтерв’ю.
Однак, зазначають правозахисники, попри численні і послідовні повідомлення про злочини правоохоронних органів проти мирних демонстрантів, Слідчий комітет не порушив за цими фактами кримінальних справ, не були затримані або звільнені співробітники силових відомств, причетних до цих злочинів.
У зв'язку з цим правозахисники просять спецдоповідача ООН із тортур терміново втрутитися в ситуацію:
– поширити заяву, що засуджує широкомасштабні і систематичні катування і нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження з затриманими в Білорусі;
– закликати до негайного припинення цих порушень;
– закликати уряд Білорусі негайно і ефективно розслідувати всі твердження про катування або жорстоке поводження і притягнути винних до відповідальності;
– відвідати Білорусь з візитом;
– закликати Раду з прав людини скликати спеціальне засідання, щоб з’ясувати факти і обставини порушень прав людини в Білорусі до, під час і після президентських виборів у серпні 2020 року.
Раніше Олександр Лукашенко закликав білорусів «пробачити помилки» білоруських силовиків, які били протестувальників після виборів 9 серпня. «Це ваші люди. Навіть якщо вони десь помилилися, вибачте їх», – сказав він.
Також він стверджує, що 60% фото постраждалих від дій силовиків при розгоні протестів нібито є постановочними.
Експерти міжнародної спільноти iSANS, які отримали на умовах конфіденційності медичні дані про кількість постраждалих від дій силовиків в Білорусі, повідомили про 347 пацієнтів, які зазнали травм як безпосередньо під час придушення протестів, так і в місцях тримання під вартою. Правозахисники наголошують, що «дії силовиків мали патологічно жорстокий і садистський характер».
Серед доставлених зі спецприймальників пацієнтів були 29 жінок і 318 чоловіків. Наймолодшому пацієнту було 16 років, найстаршому – 74 роки. Найчастіше у них були травми від застосування кийків та інших спецзасобів: черепно-мозкові травми різної тяжкості, переломи різних кісток голови і обличчя, а також ребер і великі гематоми.
«Фонд допомоги білорусам» вирішив створити уряд Чехії
Чеський уряд ухвалив створити «Фонд допомоги білорусам». З цією ініціативою виступило міністерство закордонних справ Чехії. Ухвалена програма передбачає додаткову допомогу білорусам, які постраждали від репресій режиму Лукашенка, в сумі 10 мільйонів чеських крон (в перерахунку це понад 450 тисяч доларів США).
«Ми були серед тих, хто ініціював швидку міжнародну реакцію. Але ми хочемо допомогти також практично, особливо людям, які стали жертвами насильства, їхнім родинам, людям, які вказали на суперечності в результатах виборів і через те втратили роботу. З огляду на нашу історію, ми не можемо закривати очі на те, що діється в Білорусі. Білоруси повинні мати право вільно обирати своє майбутнє», – наголосив чеський міністр закордонних справ Томаш Петршічек.
«Фонд допомоги білорусам» спрямований на реабілітаційний відпочинок, підтримку незалежних ЗМІ і некомерційних організацій, які займаються питаннями прав людини, а також на збільшення кількості стипендійних поїздок. Допомога буде спрямована також для білоруської меншини в Чеській Республіці.
Білорусь переросла свого диктатора – Бутусов (огляд преси)
Білорусь переросла свого диктатора, вона не хоче більше «доброго царя», стверджує в «Главреді» журналіст Юрій Бутусов. Проти мирних людей з плакатами і прапорами став диктатор із бронежилетом і автоматом в руках, якому аплодує тільки до зубів озброєний ОМОН на бронетехніці. Люди в касках, які бояться показати своє обличчя, кричать диктатору: «Тримайся!».
Дописувач стверджує, що відсутність страху у сотень тисяч людей ледь не звело з розуму від страху людину, яка володіє необмеженою владою.І всі дії правителя показують не силу влади, а нерозуміння і презирство, переконаний журналіст.
«Я не думаю, що диктатор віддасть владу без крові. Але Лукашенко програв, вже програв, тому що він може захопити владу, проте вже ніколи не зможе захопити народ. Білорусь буде або окупованою, або вільною, але вона вже ніколи не буде лукашенківською», – переконаний автор статті, що так і називається «Лукашенко не віддасть владу без крові».
Комітет закордонних справ Європарламенту обговорить ситуацію у Білорусі 25 серпня
У вівторок, 25 серпня, комітет закордонних справ Європейського парламенту збереться на позачергове засідання, щоб обговорити ситуацію у Білорусі.
«Масштабні громадянські протести проти режиму Лукашенка тривають після президентських виборів 9 серпня, які Європейський Союз не вважає ані вільними, ані справедливими», – мовиться у повідомленні.
Зазначається, що члени комітету обговорять дії, до яких Євросоюз має вдатися для підтримки демократії та свобод у Білорусі, а також «переоцінять співпрацю з Мінськом, зокрема, у рамках Східного партнерства».
Тихановська зустрілась у Литві із заступником держсекретаря США
Екс-кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська зустрілась у Литві із заступником державного секретаря США Стівеном Біганом, – повідомляє Reuters. Біган заявив, що поки що немає ознак жодного планованого Росією військового вторгнення в Білорусь і закликав Мінськ підтримати допомогу ОБСЄ у врегулюванні ситуації.
«США не можуть і не будуть вирішувати, як розвиватимуться події у Білорусі, це право народу Білорусі», – наголосив Стівен Біган.
Тихановська висловила подяку Сполученим Штатам за їхню підтримку мирних демонстрантів в Білорусі. «Ми завжди казали, що готові розмовляти і прагнемо до мирного врегулювання. Ми відкриті до посередництва міжнародних організацій із метою сприяння діалогу. Ми також вимагаємо об’єктивного розслідування злочинів, скоєних білоруською владою проти свого народу», – сказала Тихановська.
«Водночас ми закликаємо всі країни поважати суверенітет і територіальну цілісність Білорусі». Про це йдеться в опозиційному телеграм-каналі.
Раніше посольство США в Україні повідомило про візит Бігана до Вільнюса, Москви та Києва з 24 по 27 серпня «для зустрічей із урядовцями та обговорення регіональних і міжнародних проблем».
«Світлана Тихановська зустрілась із заступником держсекретаря Стівеном Бігуном до свого візиту в Москву», – наголосив журналіст Франак Вячорка, консультант Агенції із глобальних медіа США.
Нобелівську лауреатку з літератури, білоруську письменницю Світлану Алексієвич викликали на допит до слідчого комітету як свідка у справі про створення Координаційної ради опозиції, яка нібито закликала до захоплення влади. Про це заявили у пресслужбі екскандидата у президенти Білорусі Віктора Бабарика, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Світлана Алексієвич – один із семи членів президії Координаційної ради. За словами Марії Колеснікової, через стан здоров’я вона не може брати участь у роботі президії, але постійно перебуває у контакті.
Раніше у цій справі допитували й інших членів президії Ради Максима Знака та Сергія Ділевського. Лілію Власову викликали на допит на 15-ту годину 24 серпня. Завтра вранці на допит має прийти колишній директор Купальського театру Павло Латушко.
Лукашенко та Путін домовилися випробувати російську вакцину від коронавірусу на білорусах
Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін провели чергову телефонну розмову, під час якої домовилися випробувати російську вакцину від коронавірусу на білорусах. Про це повідомляє агентство «Белта».
«Глави держав обговорили питання боротьби з коронавірусом. У цьому ключі президенти домовилися, що громадяни Білорусі в добровільному порядку візьмуть участь у третьому етапі випробувань вакцини від коронавірусу, виробленої в Росії. Також Білорусь стане першою країною, куди поставлять дану вакцину», – мовиться у повідомленні.
Крім того, за даними агентства, президенти обговорили ситуацію всередині Білорусі і «на зовнішньому контурі, особливо на західному напрямку».
Сайт Кремля коротко повідомив, що Лукашенко інформував Путіна «про заходи, що вживаються з метою нормалізації обстановки в країні». «Зачіпалася також тематика двостороннього співробітництва в питаннях протидії коронавірусній інфекції», – мовиться у повідомленні.