Швеція заморожує допомогу державним суб’єктам у Білорусі
Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі проєктам, де активну роль грають державні установи, повідомив у своєму твітері міністр допомоги розвитку цієї країни Пітер Ерікссон 18 серпня.
«Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти», – написав шведський урядовець.
На його думку, це «важливий сигнал» для адміністрації чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка.
«Тепер ми бачимо режим, які без вагань застосовує всі державні інструменти проти власного населення», – додав Ерікссон.
У Мінську приземлився літак російської ФСБ – ЗМІ
В аеропорту Мінська приземлився літак російської Федеральної служби безпеки, яким ймовірно користується її голова Олександр Бортніков. Про це повідомляє російське видання «Новая газета» з посиланням на дані порталу Flightradar.
Йдеться про літак Ту-214ВПУ спеціального льотного загону «Росія», який прибув до Мінська о 19:07 за місцевим часом. За два дні до цього літак здійснював перельоти між окупованим Сімферополем і Москвою.
«Дані з відкритих джерел свідчать, що на Ту-214ВПУ RA-64523 може здійснювати перельоти директор спецслужби Олександр Бортников», – повідомляє «Нова газета».
16 серпня президент Росії Володимир Путін заявив керівнику Білорусі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку.
«Говорили, що зґвалтують і закопають в лісі» – 20-річна Олександра про погрози ОМОНу в автозаку
У Білорусі 20-річну Олександру затримали 10 серпня, коли вона поверталася додому. Спочатку силовики ОМОН її жорстоко побили при затриманні, пізніше в автозаку їй погрожували зґвалтуванням. А у в'язниці її била жінка в чорній формі.
У Сумах підняли прапор Білорусі на знак солідарності з протестувальниками
18 серпня на площі Незалежності у Сумах декілька десятків містян вийшли на акцію солідарності із білоруським народом у боротьбі проти авторитарного режиму.
Після промов зі словами підтримки білоруським протестувальникам, під пісні білоруського гурту Brutto організатори заходу підняли прапор Білорусі на флагштоці перед Сумською міською державною адміністрацією поряд із прапорами Сум та області.
За словами співорганізатора акції Андрія Букіна, організатори також сподіваються, що Сумська міська рада на своєму позачерговому засіданні 19 серпня ухвалить рішення на підтримку білоруських протестувальників.
Акції на підтримку білоруських протестувальників вже відбулися в інших українських містах, поміж них – Львів, Дніпро та Запоріжжя.
Як протести вплинули на Лукашенка: 18 заяв президента Білорусі про Україну
Україна для білоруської влади перетворилася з доброзичливого сусіда на інструмент залякування нею. Розповіді про негативні наслідки українського Майдану, а також заяви про агресивні наміри України стали частиною агітації білоруського президента Олександра Лукашенка на тлі масових протестів, які розпочалися після виборів президента Білорусі 9 серпня цього року. А державний канал «Білорусь 1» показав сюжет про нібито затримання «координатора» протестів Юрія Воскресенського, в якому наполегливо демонструються символіка Служби безпеки України та зображення Степана Бандери.
Радіо Свобода дослідило, як із наближенням до виборів у Білорусі, що відбулися 9 серпня, змінювалися акценти в риториці Олександра Лукашенка щодо України. Читайте про це за лінком.
Трамп збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі
Президент США Дональд Трамп заявив, що «в потрібний час» збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі. Він не уточнив, коли саме говоритиме з Москвою, однак зазначив, що поспілкується про Білорусь і з представниками інших країн.
За словами президента, йому не здається, що в Білорусі «занадто багато демократії».
«Мені подобається бачити демократію. Демократія – дуже важлива у світі», – сказав Трамп.
Лукашенко заявляє про «повну бойову готовність» військ на західних кордонах Білорусі
Чинний голова держави Білорусі Олександр Лукашенко заявив про скоординовану зовнішню загрозу проти цієї країни, передає білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на державну інформаційну агенцію «Белта».
«Ми відреагували на це і розгорнули бойові підрозділи нашої армії на західних межах, привели їх у повну бойову готовність. Міністр оборони мені доповів, що все це виконано і відповідні частини сьогодні готові до виконання готові до виконання своїх обов’язків», – заявив Лукашенко на нараді в Раді безпеки країни.
Він не уточнив, від кого саме вбачає загрозу, пояснивши приведення військ у готовність висловлюваннями неназваних «представників іноземних держав».
«З’явилися заяви представників західних країн, у тому числі керівників деяких країн, які взагалі не знають, де розташована Білорусь, і не знають, що тут відбувається. Але все-таки роблять ці заяви», – сказав він.
Лукашенко додав із посиланням на військових, що «зовнішній компонент змушує враховувати ситуацію і діяти відповідним чином».
На тлі білоруської кризи в Путіна залишається мало варіантів – експерти
Москва здебільшого утримувалася від реакцій щодо тривалих протестів у Білорусі, масштаб яких у регіоні є безпрецедентним. У той час як авторитарний правитель Олександр Лукашенко звертається до Володимира Путіна за допомогою, в Росії, за словами аналітиків, немає добрих варіантів для закінчення протестів.
Попри те, що Росія є важливим традиційним союзником Білорусі, економіка якої піднялась за допомогою Москви, лише небагато аналітиків очікують від Кремля військового втручання в Білорусь, як це було щодо України в 2014 році.
«Те, чого Росія не хоче бачити, це пряме повалення чинної влади протестними масами, – сказала одна оглядачка. – Це створило би погану картину».
Більше у статті.
«Эмоций выше крыши»: белорусы-добровольцы в Украине о митингах против Лукашенко
(Друкуємо мовою оригіналу)
С самого начала войны на Донбассе в боевых действиях принимали участие добровольцы из Беларуси. Вначале – в добровольческих подразделениях, а затем и в регулярной армии. Недавно вышла книга журналистов Катерины Андреевой и Игоря Ильяша «Белорусский Донбасс» про судьбы таких добровольцев. Сегодня протесты на родине не могу оставить белорусов равнодушными, но свою поддержку им приходится выражать виртуально – вернуться в родные края они пока не могут. Один из наших героев уже попробовал и чудом избежал тюрьмы. Многотысячные протесты в Минске, Барановичах и Гродно внушают добровольцам осторожный оптимизм, но все говорят – просто так власть Александр Лукашенко не отдаст.
Подробиці за посиланням.
МВС Білорусі: під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів
Під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів, повідомило Міністерство внутрішніх справ Білорусі.
«Наразі в місцях тримання затриманих територіальних органів внутрішніх справ республіки залишаються 44 адміністративно заарештованих за участь в несанкціонованих масових заходах», – заявили у МВС Білорусі.
Голова української делегації в ПАРЄ заявила, що ініціює «Акт свободи Білорусі»
Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, народна депутатка зі «Слуги народу» Єлизавета Ясько заявила, що ініціює «Акт свободи Білорусі».
«Вважаю, що Верховна Рада України має висловити політичну позицію щодо подій у сусідній країні і допомогти їй – у рамках міжнародного права та політики добросусідства. Дану позицію ми вже обговорюємо з колегами з комітету зовнішньої політики і закликаю всіх колег по парламенту підтримати проєкт постанови», – написала Ясько у фейбуці.
Вона збирається зареєструвати проєкт постанови 18 серпня після внесення можливих правок від колег.
Депутатка назвала ключові тези постанови:
- президентські вибори в Білорусі не відбулися: їх сфальсифіковано;
- Олександр Лукашенко – нелегітимний і утримує владу силоміць;
- співробітники білоруських правохоронних органів, що віддали і виконали злочинні накази, внаслідок чого постраждали люди, мають бути покарані;
- Україна підтримує прагнення білоруського народу до свободи і демократії;
- Україна готова надати білоруському народу гуманітарну допомогу, готова прийняти біженців, готова допомогти їм податковими пільгами.
«Боротьба за чесні вибори в Білорусі – це вже війна з Росією» – Андрій Любка
Були роки, коли Лукашенко здавався вічним, а його ідея зробити сина своїм наступником – цілком реалістичною. Але часи змінилися, білоруський диктатор втратив політичний «нюх», робив помилку за помилкою і врешті просто всім обрид. Сьогодні ще зарано говорити про те, якою буде Білорусь після теперішньої кризи; зрозуміло одне – вона точно не буде такою, якою була до цього. Повернення назад неможливе.
Як на мене, – пише письменник Андрій Любка у рубриці «Точка зору», – сьогодні можемо говорити про два варіанти розвитку подій у Білорусі, але обидва вони передбачають складні часи.
- Перший варіант: Лукашенко за допомогою армії (можливо, російської) придушує революцію, встановлює ще жорсткішу диктатуру, Росія все це підтримує, на ділі анексуючи рештки білоруської самостійності, після чого в країні починається якщо не громадянська, то партизанська війна. Зрештою, сама боротьба за чесні вибори – це вже війна з Росією, хоча білоруси цього й не хочуть зрозуміти.
- Другий варіант: революція перемагає, Лукашенко сідає у в’язницю чи втікає в Ростов, в країні формується нова влада. Здавалося б, перемога, але після неї настане глибока криза, передусім економічна, а потім і політична. Бо економіка Білорусі настільки зав’язана на дешевій російській сировині і російському ринку, що Кремль завиграшки зможе шантажувати Мінськ. І знову ж – поступки Путіну означатимуть поступову втрату суверенітету, а відмова – кризу й війну.
Подробиці за посиланням.
Президент Європейської ради обговорив з Путіним ситуацію в Білорусі
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що обговорив з президентом Росії Володимиром Путіним ситуацію в Білорусі.
«Я щойно обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Путіним. Тільки мирний та справді всеохопний діалог може вирішити кризу в Білорусі», – написав Мішель у твітері.
Кремль наразі не повідомляє про розмову з Мішелем.
Парламент Литви відмовився визнавати Лукашенка легітимним президентом Білорусі
Парламент Литви відмовився визнавати результати виборів президента Білорусі, а їхнього переможця Олександра Лукашенка – легітимним президентом, повідомив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус у твітері.
«Сьогодні парламент одноголосно ухвалив резолюцію, якою відмовився визнати результати виборів у Білорусі та Олександра Лукашенка як легітимного президента, закликав до вільних та демократичних виборів та вирішив запровадити санкції проти відповідальних за фальсифікації під час виборів та немислиму жорстокість», – написав Лінкявічус.
(Друкуємо мовою оригіналу)
Расследовательская группа Conflict Intelligence Team со ссылкой на свидетельства очевидцев сообщает о колоннах якобы грузовиков Росгвардии без маркировки и номеров, которые ехали в сторону белорусско-российской границы.
Также Восточная правозащитная группа сообщает, что в сторону границы России и Беларуси двинулись 3 автобуса с «добровольцами» из ОРДЛО.
Как Путин отреагирует на то, что Светлана Тихановская объявит себя победителем выборов в Беларуси? Могут ли протестующие белорусы радикализироваться? И решил ли Путин помочь Лукашенко – или реализует сценарий поглощения Беларуси «зелеными человечками»?
Об этом в эфире Радио Донбасс.Реалии говорили основатель расследовательской группы Conflict Intelligence Team Руслан Левиев, российский независимый военный эксперт Павел Фельгенгауэр, эксперт Центра исследований России Александр Самарский и представитель омбудсмена в Луганской и Донецкой областях Павел Лисянский.
Подробиці за посиланням.
Путін і Білорусь: п’ять причин не «рятувати» Лукашенка – Council on Foreign Relations
Президент Росії Володимир Путін має якомога швидше відмовитися від підтримки свого білоруського колеги Олександра Лукашенка, йдеться в аналізі дослідницького центру Council on Foreign Relations. Він, зазначається, має на це п’ять причин.
По-перше, протести проти Лукашенка поки що не мають антиросійських настроїв. В Україні було не так: «Помаранчеву революцію у 2004 році та Євромайдан у 2014 році спричинили націоналістичні настрої: Росія сприймалася багатьма як гнобитель України, а проросійські політики – як агенти колоніалізму», – йдеться в аналізі.
По-друге, Путін не отримає ніякої вигоди від того, що подавить демократію у Білорусі. Пояснити росіянам вторгнення може бути непросто, на відміну від, наприклад, заявленої вигоди від анексії Криму. «Виглядатиме так, ніби вторгнення матиме лише один мотив: підтримати виборчі фальсифікації та придушити білоруський народ», – йдеться у матеріалі.
По-третє, у Білорусі добре розвинена народна мобілізація, і погасити демонстрації в зародку – вже не варіант. Лукашенко спробував так зробити і лише посилив протести.
По-четверте, «зелені чоловічки» не можуть вирішити проблем Путіна, хоча й головний редактор RT Маргарита Симонян закликала до такого варіанту. «Вкрай малоймовірно, що російські військові, члени розвідки чи поліція скажуть Кремлю, що «умиротворення» білорусів буде недорогою операцією. Наразі вони, мабуть, навіть не впевнені, що їхні білоруські колеги підтримають їх. А якщо не підтримають, то інтервенція стала б справжнім кошмаром», – мовиться в статті.
По-п’яте, навіть якщо «зелені чоловічки» не стануть у нагоді, то білоруські політики – можуть. «Навіть деякі найбільші політичні опоненти Лукашенка хочуть тісних зв’язків з Росією»,, і тісні економічні, політичні й військові зв’язки та сприятливе ставлення білоруської еліти дають Путіну багато способів сприяти переходу влади у Білорусі, йдеться у статті.
Путіну варто поквапитися із тим, щоб припинити підтримувати Лукашенка, мовиться в аналізі. Якщо люди побачать, що Путін підтримує білоруського колегу, можуть з’явитися й антиросійські гасла.
Росія не заявляла про плани вторгнення у Білорусь. Дискусії з приводу потенційної військової допомоги Путіна Лукашенкові почали точитися після заяви про те, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення «союзної держави» і «в разі необхідності» по лінії Організації договору про колективну безпеку, про що повідомила 16 серпня пресслужба Кремля.
Білоруський реаніматолог розповів про травми та страждання жертв силовиків
Реаніматолог Юрій Сірош, завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії (для пацієнтів хірургічного профілю) мінської лікарні швидкої медичної допомоги, дав розлоге інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, в якому розповів, як автомобілі швидкої допомоги не пускали до місць вибухів, як ОМОН бив добровольців та добивав поранених, в якому стані привозили людей з вулиці Окрестіна (де розташований слідчий ізолятор). І чому, на його думку, влада втратила повагу.
«Основну інформацію отримували від бригад швидкої допомоги – офіційної інформації не було»
«Швидкі» не пускали, добровольців били та затримували
«Ти піднімаєш футболку – а там місиво, фарш. Мало того, їх іще позначали незмивною фарбою»
«Влада, яка не має поваги – це кінець!»
Лукашенко нагородив медалями понад 300 силовиків
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вранці 18 серпня нагородив понад 300 представників силових відомств медаллю «За бездоганну службу» трьох ступенів. Відповідний указ опублікований на правовому інтернет-порталі Білорусі.
Серед нагороджених медаллю «За бездоганну службу» I ступеня – заступник командувача внутрішніми військами МВС полковник Хазалбек Атабеков. Саме його підрозділи брали участь у розгоні протестів після виборів 9 серпня, повідомляє телеканал «Настоящее время». Також у списку є троє водіїв автозаків і дев’ять співробітників слідчих ізоляторів, зазначає KYKY.
Меркель та Путін обговорили по телефону ситуацію в Білорусі – речник
Канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін обговорили по телефону ситуацію в Білорусі, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт.
За його словами, Меркель під час телефонної розмови наголосила, що «білоруський уряд повинен зупинити насильство проти мирних протестувальників, негайно відпустити всіх політв’язнів та розпочати національний діалог з опозицією й суспільством, що побороти кризу».
У Кремлі повідомили, що російська сторона наголосила на неприйнятності будь-яких спроб втручання у внутрішні справи Білорусі з-закордону.
Трьох працівників заводу в Мінську затримували після зустрічі з Лукашенком
Білоруський державний телеканал СТВ увечері 17 серпня повідомив про затримання трьох працівників Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ). Як йшлося в репортажі, вони «вчили заводчан, як їм себе вести і що кричати» на зустрічі з президентом Олександром Лукашенком.
Такий же сюжет показали на телеканалі «Білорусь 1»: там йшлося про те, що президент Олександр Лукашенко знав, що проти нього «готується провокація» під час візиту на МЗКТ, але він відмовився переносити свій візит, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Трьох доставлених до міліції з МЗКТ відпустили після профілактичної бесіди і встановлення їхніх осіб», – підтвердила офіційний представник управління внутрішніх справ Мінська Наталія Ганусевич. Те, що робітників дійсно відпустили, з незалежних джерел поки що не підтверджується.