Свідчення жертви тортур у CІЗО Білорусі (відео)
23-річного Олексія Еліфіренка затримали увечері 12 серпня біля станції метро «Пушкінська» у Мінську. Впродовж ночі, каже, його били в автозаку, в РУВС та у слідчому ізоляторі на Окрестіна. Олексію пощастило: через травму ноги його забрала «швидка», а з лікарні відпустили додому. Хлопець разом зі своєю сестрою, яка раніше працювала в системі охорони правопорядку, погодилися поговорити із журналістами Білоруської служби Радіо Свобода і розповісти про тортури.
Чи задіє Лукашенко армію для розгону протестів мирних жителів?
У Білорусі відбуваються наймасовіші протести за всю історію її незалежності. Місцеві силовики затримують незгодних тисячами, б’ють – сотнями, а на вулицях вже бачили армійську спецтехніку. Хто саме розганяє протести? Чи задіють проти цивільних армію і як військових намагалися ввести в Київ майже 7 років тому? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Які Лукашенко має політичні опції після масового опозиційного мітингу у Мінську
По мірі розгортання робітничих страйків та інших протестів у Білорусі аналітики наголошують: у Лукашенка залишається дедалі менше шансів знизити градус цієї кризи. Що ж робитиме білоруський президент?.
Білоруський посол, який підтримав протестувальників, подав у відставку
Посол Білорусі у Словаччині Ігор Лещеня, який минулого тижня виступив на підтримку учасників мирних протестних акцій у білоруських містах, подав у відставку.
«Я справді подав у відставку. Це – логічний крок, оскільки як посол я призначений чинним президентом і вважається, що маю проводити визначену ним політику. Міністерство закордонних справ вважає, що громадянська позиція, висловлена в моїй заяві, виходить за ці рамки», – сказав Лещеня виданню TUT.BY.
16 серпня він записав відеозвернення, в якому підтримав білорусів, які вийшли на мирні протести.
Лещеня першим із чинних білоруських послів підтримав протести.
Ігор Лещеня був послом Білорусі в Словаччині з 2016 року. До цього він був послом в Єгипті й Ізраїлі. У 2002-2006 роках Лещеня обіймав посаду помічника президента Білорусі.
МЗС Латвії направило ноту протесту Білорусі через затримання своїх громадян
Міністерство закордонних справ Латвії направило ноту протесту Білорусі у зв’язку із затриманням двох латвійських громадян під час акцій протесту, повідомила пресслужба МЗС.
За повідомленням, від 10 до 13 серпня білоруські силовики необґрунтовано затримали двох громадян Латвії, які зазнали фізичного і психологічного насильства.
«Міністерство закордонних справ Латвії вимагає від влади Білорусі проведення повного розслідування інциденту, притягти винних до відповідальності і повідомити про результати розслідування», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті МЗС Латвії ввечері 17 серпня.
Міністерство закордонних справ Латвії також заявило, що рішуче засуджує застосування білоруськими правоохоронними органами фізичної сили проти мирних демонстрантів і вимагає негайного звільнення затриманих.
МЗС Латвії наголосило, що не вважає вибори в Білорусі, які відбулися 9 серпня, вільними чи чесними, і закликало до проведення нового голосування, організованого новою виборчою комісією за присутності міжнародних спостерігачів.
Міністерство також закликало білоруського посла повідомити Мінську, що для вирішення внутрішніх проблем Білорусі не варто шукати жодного зовнішнього ворога. Спроби виставити країни Балтії і НАТО як ворожі щодо Білорусі можуть ще більше погіршити складні відносини з Мінськом, йдеться у заяві.
Ірландія не визнає результатів виборів у Білорусі і вимагає звільнення затриманих – МЗС
Ірландія не визнає результатів білоруських виборів як таких, що правдиво відображають демократичну волю білоруського народу, заявив міністр закордонних справ країни Саймон Ковні.
«Залишаюся глибоко занепокоєним розвитком подій у Білорусі і рішуче засуджую порушення прав людини, які ми бачили після дискредитованих президентських виборів. Ці результати не були законними, про що свідчать залякування і затримання, що відбувалися до і після виборів, і реакція влади на масштабні і переважно мирні протести, які зараз відбуваються по всій країні», – йдеться в заяві Ковні, оприлюдненій 17 серпня на сайті МЗС Ірландії.
У відомстві наголосили, що продовжать тиснути на владу Білорусі з вимогою звільнення незаконно затриманих під час акцій і повністю підтримують початок процесу запровадження санкцій проти влади Білорусі.
Канада закликала до проведення «вільних і чесних» виборів у Білорусі
Канада засуджує застосування насильства до мирних протестувальників у Білорусі, не приймає результатів «сфальсифікованих виборів» там і закликає до проведення нового голосування, заявив міністр закордонних справ країни Франсуа-Філіп Шампань.
За його словами, Канада також закликає до проведення ОБСЄ «ретельного розслідування».
«Як я заявляв під час суботньої розмови з опозиційною кандидаткою в президенти Світланою Тихановською, Канада і далі буде на боці білоруського народу, і ми працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб його голос почули, а винні в підриві демократії і брутальних діях проти протестувальників були притягнуті до відповідальності», – йдеться в заяві голови МЗС.
Напередодні білоруський президент Олександр Лукашенко заявив, що нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції.
Правозахисник: загальне число політв’язнів у Білорусі – 200-300 людей
Керівник правозахисного центру «Весна» Олесь Беляцький заявляє, що в Білорусі зараз є близько 200-300 політичних в’язнів. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Загальна кількість політв’язнів – можна вже зараз їх так називати, – за приблизними підрахунками, близько 200-300 осіб», – заявив він.
Беляцький додав, що білоруси, які зараз вважаються зниклими безвісти, швидше за все, проходять по кримінальних справах.
«Мені здається, це можуть бути кримінальні справи. У першу чергу, люди затримані у кримінальних справах, які ще не змогли подати про себе звістку, – сказав він. – Точну кількість ніхто не знає. Це окрема категорія заарештованих людей».
У Берліні спростували заяву Лукашенка про «розмову з Меркель»
В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.
«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».
Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»
Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.
«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).
Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.
За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.
Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.
«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»
Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.
Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.
Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.
Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів
Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.
У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.
«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.
У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.
«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.
Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».
«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.
Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.
Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.
В ОБСЄ пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння
В Організації з безпеки і співпраці в Європі пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння в цій країні після виборів президента, офіційні результати яких, що твердять про перемогу чинного голови держави Олександра Лукашенка на шостий термін, широко не визнають і в Білорусі, і у світі.
«Ми повторюємо наше занепокоєння проведенням президентських виборів 9 серпня, за якими не могло спостерігати Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, непропорційним застосуванням сили щодо мирних демонстрантів, масовими затриманнями і повідомленнями про тортури і зловживання силових структур. Для того, щоб знайти шлях уперед, необхідний відкритий і конструктивний діалог у Білорусі. ОБСЄ готова підтримати його і залучити до розмов усі сторони», – мовиться в заяві від імені нинішнього головування Албанії в ОБСЄ.
За цим повідомленням, задля цього владі Білорусі надіслали офіційну пропозицію про візит до цієї країни нинішнього голови ОБСЄ, прем’єр-міністра і міністра європейських і закордонних справ Албанії Еді Рами і майбутнього голови організації, міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде, з метою зустрічей із представниками влади і опозиції.
«Голова ОБСЄ знову наголошує на нагальній потребі повністю дотримуватися принципів і зобов’язань ОБСЄ, включно з підтримкою і захистом засадничих свобод і прав людини, а також поваги до суверенітету і територіальної цілісності», – мовиться в заяві.
Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, влада якого заявляє про його перемогу й на наступний термін, раніше вже відкидав пропозиції про посередництво з-поза меж країни, але за останні дні рівень протестів проти оголошених результатів виборів значно зріс, через що нині він дещо змінює позиції. Зокрема, 17 липня він уже припустив і можливість нових президентських виборів, хоча висуває умови для цього, тоді як іще вранці цього ж дня він не бажав вести й мови про таку вимогу демонстрантів проти його режиму.
Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.
Кіт, ходулі та прикольні плакати: креатив на протестах у Білорусі
16 серпня в Мінську та інших містах країни відбулися численні акції в рамках «Маршу за Свободу», на знак протесту проти, як стверджують їхні учасники, фальсифікацій на виборах президента Білорусі, за офіційними результатами яких ушосте переміг Олександр Лукашенко.
Із 9 серпня люди масово виходять на мирні мітинги у Білорусі. У ніч на 10 серпня в Мінську почалися сутички протестувальників із силовиками. Сутички і затримання відбувалися і в інших містах країни. МВС Білорусі повідомило про понад 7 000 затриманих за період 9–12 серпня.
Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції. ЄС вже працює над списками тих, хто має потрапити під такі санкції.
Білоруси, попри складну політичну ситуацію в країні, все одно намагаються жартувати та не втрачати позитив. Радіо Свобода зібрало найбільші яскраві фото, починаючи з 9 серпня.
Кіт, ходулі та прикольні плакати: креатив на протестах у Білорусі (фотогалерея)
У Білорусі Гродненське державне телебачення включило пряму трансляцію протесту в центрі міста
Страйки провідних заводів Білорусі: Лукашенко втрачає підтримку робітників
Провідні підприємства Білорусі або страйкують, або роблять попереджувальні страйки, чи погрожують страйками, вимагаючи відставки очільника країни Олександра Лукашенка після, як вони вважають, сфальсифікованих виборів президента 9 серпня, а також силового придушення мирних демонстрацій минулого тижня по цілій Білорусі. Страйки промислових гігантів є відмінною рисою білоруських протестів у порівнянні з іншими новими незалежними державами, де відбувалися революції. Також ці страйки вибивають козир у Лукашенка, який завжди вихвалявся, що є «захисником робітничого класу».
У понеділок, 17 серпня, робітники різних підприємств – зокрема Мінського тракторного заводу та Електро-технічного заводу – пішли організованими колонами до Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ), куди прибув Лукашенко на зустріч із робітниками, які від кінця минулого тижня страйкують.
В колоні робітників можна було бачити плакати: «Ніяких переговорів – тільки відставка!», робітники також скандували «Віримо! Можемо! Переможемо!»
Подробиці за посиланням.
«Брехня! Йди!»: білоруські робітники в Мінську виступають проти Лукашенка (відео)
Виступ президента Білорусі Олександра Лукашенка на Мінському заводі колісних тягачів 17 серпня кілька разів переривали вигуки робітників, які скандували «Брехня!» «Йди!». Виступ Лукашенка на цьому заводі відбувся через кілька годин після того, як опозиційний політик Світлана Тихановська закликала до нових виборів, заявивши, що готова «виступити як національний лідер», і після того, як ціла низка заводів, у тому числі провідні підприємства, по всій Білорусі оголосили страйк на знак протесту проти офіційних результатів виборів 9 серпня, які, за їхніми словами, були сфальсифіковані.
Лукашенко заявив, що нові вибори президента можливі у випадку ухвалення нової Конституції
Нові вибори президента Білорусі можливі у випадку ухвалення нової Конституції, заявив білоруський президент Олександр Лукашенко в ефірі телеканалу «Білорусь-24».
«Нам потрібно прийняти нову Конституцію. Ви її повинні прийняти на референдумі, тому що ми насамперед Конституцію приймали на референдумі. І за новою Конституцією провести, якщо хочете, вибори і парламенту, і президента, і місцевих органів влади», – сказав Лукашенко.
Зеленський провів закриту нараду з розвідкою через ситуацію в Білорусі
Президент України Володимир Зеленський провів закриту нараду з керівниками розвідувальних органів України, очільниками силових структур, а також головами низки обласних державних адміністрацій у зв'язку з різким загостренням ситуації в Білорусі, повідомив Офіс президента.
Зеленський вважає, що події в Білорусі можуть суттєво вплинути на Україну.
«Була проведена оцінка всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів», – інформує Офіс президента.
Згідно з повідомленням, учасники наради проаналізували ризики безпосередньо для України, які виникають у зв'язку з тим чи іншим розвитком ситуації.
Білорусь: Путін допоможе Лукашенку? | Свобода Live
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним про допомогу Мінську в разі зовнішньої загрози. Лукашенко посилається на договір із Росією в рамках союзної держави і ОДКБ. Також Лукашенко вирішив перекинути білоруських десантників від кордону з Росією до кордону з Польщею і Литвою. Ці заяви зроблені на тлі протестів у Білорусі та жорстокого придушення мітингів. Прихильники опозиції виступають проти офіційних результатів виборів, згідно з якими переміг Олександр Лукашенко. Про те, що зараз відбувається у Білорусі та можливе військове втручання Росії, говоримо у програмі Свобода Live.
Учасники програми:
Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор фонду «Демініціативи»;
Ігор Козій, військовий експерт;
Валерій Калиновський, кореспондент Радіо Свобода у Мінську;
Костянтин Рєуцький, журналіст, директор БФ «Восток SOS»;
Серж Харитонов, медіаексперт аналітичного юніта iSANS.
Члени ЄС планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня
«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь? Відповідають міжнародні оглядачі та західні політики
Активна дискусія навколо потенційного військового вторгенння Росії у Білорусь почала точитися після того, як у Кремлі заявили, що Путін пообіцяв Лукашенкові «сприяння» у рамках договору про колективну безпеку.
Чи вторгнеться Росія у Білорусь, аби допомогти президенту Олександру Лукашенку втримати владу? Міжнародні оглядачі пояснюють від чого це може залежати.
Подробиці у публікації.