«Лукашенко, іди геть!»: фотогалерея з акції протесту в Білорусі
У Гродні на площі Леніна зібралося близько 10 тисяч людей з національними прапорами Білорусі, кульками та плакатами з написом: «Лукашенка у відставку». Люди скандують: «Лукашенко, іди геть!»
Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, після оголошення результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний керівник держави Олександр Лукашенко. У перші дні протестів силовики жорстоко розганяли демонстрантів, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Від початку протестів по всій країні було затримано близько 7 тисяч людей.
«Лукашенко, іди геть!»: фотогалерея з акції протесту в Білорусі
«Ситуацію втримаємо»: Лукашенко виступив у генштабі
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив у Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони країни 15 серпня, повідомляє державна інформаційна агенція «Белта».
Лукашенко заявив, що в Білорусі є власний уряд, а країнам, які пропонують виступити посередниками, варто «навести лад у себе».
«Ви не гірше за мене знаєте, що відбувається в країні. Потихеньку починають або продовжують розхитувати обстановку, наше суспільство. Дісталися до трудових колективів. Я вже багато разів говорив про це. Просто хочу вчергове сказати, що з цього нічого не вийде. Країну ми не віддамо. Ситуацію втримаємо», – запевнив він.
Лукашенко також звернув увагу на те, що отримував пропозиції «посередництво» з-за кордону.
«Слухайте, в нас є нормальний уряд, створений за Конституцією. Нам не потрібні жодні закордонні уряді, жодні посередники. Не ображаючи керівництво цих республік, хочу сказати: ви в себе лад наведіть», – заявив білоруський президент.
Як у Мінську прощалися із загиблим Олександром Тарайковським – фотогалерея
Близько тисячі людей прийшли на церемонію прощання з 34-річним мінчанином. Вони стояли на вулиці біля жалобної зали, де перебували рідні і близькі Тарайковського. Міліція не втручалася.
МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ.
Олександр Тарайковський, за офіційними даними, єдиний загиблий при розгоні протестів у Білорусі. Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зіткнень із ОМОНом і спецпідрозділом, інші були жорстоко побиті після затримання.
У Мінську сьогодні сьомий день протестів, які почалися 9 серпня як вуличні акції проти фальсифікацій на виборах. Згодом до вимог додалося засудження поліцейського насильства, покарання винних у ньому, а також заклики до відставки президента Олександра Лукашенка, перегляд підсумків голосування або проведення нових виборів глави держави.
Як у Мінську прощалися із загиблим Олександром Тарайковським – фотогалерея
У Кремлі розповіли, що Лукашенко обговорював з Путіним
Під час телефонної розмови президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін обговорили ситуацію у Білорусі та передачу Москві затриманих раніше бойовиків ПВК «Вагнера». Про це повідомляє пресслужба Кремля.
«Обидві сторони висловили впевненість, що всі проблеми, що виникли, будуть незабаром врегульовані. Головне, щоб цими проблемами не скористалися деструктивні сили, які прагнуть до того, щоб завдати шкоди взаємовигідній співпраці двох країн в межах Союзної держави», – мовиться у повідомленні.
У зв’язку з передачею Росію бойовиків «Вагнера» у Кремлі дали «позитивну оцінку взаємодії профільних відомств з даного питання».
«Домовлено про продовження регулярних контактів на різних рівнях і підтверджений настрій на зміцнення союзницьких відносин, що цілком відповідає корінним інтересам братніх народів Росії та Білорусі», – заявили у Кремлі.
Раніше про цю розмову повідомила пресслужба Лукашенка.
У Мінську прощаються з загиблим учасником акцій протесту
У Мінську в суботу, 15 серпня, тисячі людей прощаються з Олександром Тарайковським – учасником акцій протесту, який загинув у столиці Білорусі ввечері 10 серпня.
Близько тисячі людей прийшли на церемонію прощання з 34-річним мінчанином. Вони стоять на вулиці біля траурного залу, де перебувають рідні і близькі Тарайковського. Міліція не втручається.
МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецназ.
Олександр Тарайковський, за офіційними даними, єдиний загиблий при розгоні протестів в Білорусі. Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зіткнень з ОМОНом і спецназом, інші були жорстоко побиті після затримання.
У Мінську сьогодні сьомий день протестів, які почалися 9 серпня як вуличні акції проти фальсифікацій на виборах. Згодом до вимог додалося засудження поліцейського насильства, покарання винних у ньому, а також відставка президента Олександра Лукашенка, перегляд підсумків голосування або проведення нових виборів глави держави.
«Росія може анексувати Білорусь до кінця 2020 року» – Віталій Портников
Головний редактор російського пропагандистського телеканалу RussiaToday Маргарита Симоньян говорить про можливість втручання «ввічливих людей» заради «наведення порядку» в сусідній Білорусі. Це не просто слова і не просто спроба провести асоціацію з анексованим Кримом. Це нагадування про те, що у Кремлі апетит приходить під час їжі.
На цю тему стаття політичного оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова у рубриці «Точка зору».
У пресслужбі Лукашенка повідомили про його розмову з Путіним
Пресслужба президент Білорусі Олександра Лукашенка повідомила про його телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
Зазначається, що сторони обговорили ситуацію в Білорусі та навколо неї.
На сайті російського президента інформації про дзвінок немає.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
Томос для Білорусі. Привітання Московським патріархом Лукашенка обурило білорусів
10 серпня очільник РПЦ патріарх Кирило офіційно привітавОлександра Лукашенка з перемогою на виборах президента Білорусі. Відразу потому своє «сердечне вітання» оприлюднив екзарх та керівник Білоруської православної церкви митрополит Павло. Це викликало обурення в білорусів, вони ініціювали відкритого листа до Павла, а також організували спільну хресну ходу з католиками та протестантами. Згодом митрополит Павло вибачився за передчасне привітання Лукашенку, а його прессекретар заявив, що єрарх обурений побиттям людей. Шлях від любові до ненависті пройдено за 4 дні. Проте не все так просто.
На цю тему стаття Дмитра Горєвого у рубриці «Точка зору»
Лукашенко: треба зв’язатися з Путіним, Союзна держава під загрозою
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, проти влади якого в країні вже тиждень тривають масові протести, у суботу заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».
«Захист сьогодні Білорусі – це не менше, ніж захист всього нашого простору, Союзної держави, і приклад іншим. Якщо білоруси не витримають, покотиться ця хвиля туди», – заявив Лукашенко на нараді у Мінську, зазначивши, що деякі росіяни, як він висловився, вказують на Білорусь як на приклад для наслідування.
Лукашенко прямо не сказав, що має намір просити Путіна допомогти, але наголосив, що з російським президентом необхідно зв’язатися найближчим часом і розповісти йому про «загрозу». На думку Лукашенка, протести в країні організовані за «методичками кольорових революцій» та за зовнішнього втручання. Напередодні Лукашенко згадав, не навівши жодного доказу, зокрема, про втручання певних людей з Польщі, Нідерландів та України, а також «Открытой России» і російського опозиціонера Олексія Навального.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».
«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.
Рада Європи готова співпрацювати з Білоруссю в проведенні реформ
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчінович-Бурич заявила про стурбованість у зв'язку з подіями в Білорусі.
«Попри те, що Білорусь не входить до числа членів Ради Європи, ми маємо досвід співпраці в деяких галузях, і Білорусь є учасником кількох наших конвенцій, – зазначила Пейчінович-Бурич. – У зв’язку з цим я закликаю владу Білорусі забезпечити гарантії свободи зібрань і свободи вираження думок».
Генеральний секретар Ради Європи закликала білоруську владу не затримувати мирних демонстрантів і уникати неналежного поводження з протестувальниками. Уряд Білорусі має негайно вступити в діалог з громадянським суспільством, вважає генеральний секретар Ради Європи. За її словами, Рада Європи та його спеціалізовані органи готові співпрацювати з Білоруссю в проведенні необхідних реформ.
Рада Європи – одна з найстаріших міжнародних організацій на континенті. До неї входять 47 держав із населенням понад 800 мільйонів людей. Рада Європи – самостійна організація, яка не входить до системи Європейського союзу (ЄС), що об’єднує 27 держав. На відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може ухвалювати обов’язкові закони, але має повноваження щодо забезпечення додержання окремих міжнародних угод, досягнутих європейськими державами з різних тем.
Одне з найбільш значних досягнень Ради Європи – розробка і схвалення Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У Дніпрі провели акцію на підтримку білоруського народу
У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.
У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.
Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.
За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.
«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.
На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»
Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.
Європарламентареві Бедроню відмовили у в’їзді в Білорусь
Білоруські прикордонники відмовили у в’їзді в країну депутатові Європарламенту Роберту Бедроню.
«Органи, які ухвалили рішення про відмову у в'їзді, не зобов'язані інформувати про причини таких рішень», – цитує «БелаПАН» слова Антона Бичковського, представника Державного прикордонного комітету Білорусі.
Бедронь, голова делегації Європейського парламенту з питань відносин із Білоруссю, і Пятрас Ауштрявічюс, доповідач Європейського парламенту щодо Білорусі, планували відвідати країну 14-16 серпня для оцінки післявиборчої ситуації, зустрітися із затриманими, урядовцями, громадськими організаціями.
Досі невідомо, чи спробує Ауштрявічюс приїхати в Білорусь самостійно.
Міністри країн Європейського союзу раніше сьогодні вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом
У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом, у якій взяли участь кількасот людей. Люди скандували гасло «Жыве Беларусь» та інші, підтримуючи вимогу протестувальників у Білорусі про чесні вибори.
Днем раніше, 13 серпня, аналогічні акції відбулися в Києві та Львові, також 14 серпня на підтримку білоруського народу виступили активісти в Дніпрі.
У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.
Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.
Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.
Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
Cтрайк робітників у столиці Білорусі
У Білорусі 14 серпня біля входу на Мінський тракторний завод (МТЗ) відбувся мітинг робітників. Прем'єр-міністр Раман Галучанка прибув на МТЗ, але він проігнорував протестувальників на площі перед заводом і пішов до адміністрації. Тоді робітники рушили ходою до Будинку уряду.
У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили. (Фоторепортаж Білоруської служби Радіо Свобода).
Cтрайк робітників у столиці Білорусі – фоторепортаж
Білорусь передала Росії 32 із 33 затриманих «вагнерівців»
32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії.
«Відповідно до клопотання генерального прокурора РФ Ігоря Краснова від 5 серпня 2020 року в порядку, передбаченому Мінською Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах..., 32 громадянина Російської Федерації, які були раніше затримані на території Білорусі, перетнули державний кордон Російської Федерації і наразі перебувають на території Росії», – заявили у російській прокуратурі.
33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.
29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.
Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.
6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.
Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».
При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
Лукашенко – протестувальникам: «не висовуйтеся на вулиці», дайте «навести порядок»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час наради з членами Ради безпеки прокоментував протести, які тривають у Мінську й інших білоруських містах від дня виборів 9 серпня.
Він закликав людей «не висовуватися зараз на вулиці» і наголосив знову, що протести організовані з-за кордону.
За словами Лукашенка, нинішні акції проти нього – це не «катастрофа якась чи аж надто перенапружена ситуація, але проблем вистачає і питань вистачає, які необхідно вирішувати».
«Ми сьогодні вже абсолютно чітко бачимо, що відбувається. Бачимо сьогодні дійових осіб. Як ми і говорили, організаторами цього є люди з-за кордону. У перших рядах йдуть люди з кримінальним минулим, притому пристойним кримінальним минулим. Ну і наші – де діти, де не зовсім вже діти», – цитує Лукашенка білоруська державна агенція «Белта».
Він звернувся до силовиків із проханням не бити лежачих людей, як це було під час розгону мітингів у попередні дні. «Ми все-таки слов’яни, якщо вже людина впала і лежить, її не треба бити. Тобто повинне бути певне гальмо», – сказав Лукашенко.
Він також поскаржився на те, що були, за його словами, травмовані сто силовиків.
«Вони вийшли, щоб захистити, а вони їх у спину. З ножами, заточками, на ДАІ. .. це ж спеціально! Ми ж з вами розуміємо, хто це робить», – сказав Лукашенко.
Раніше він заявляв, що протестувальники в Білорусі – «люди з кримінальним минулим і безробітні».
У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
Перші дні акції жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей були затримані, багато кого з них при затриманні сильно побили.
«Силовики ОМОН – собаки, яких спустили на м’ясо» – затримані активісти про побиття у СІЗО в Білорусі
Останні події у Білорусі: в Мінську та інших містах країни з 9 серпня тисячі людей, як протестувальників, так і звичайних перехожих, були жорстоко затримані силовиками з ОМОН та відправлені у СІЗО. На відео Білоруської служби Радіо Свобода від ночі на 14 серпня люди, яких затримали під час протестів у Мінську, розповідають про знущання, приниження, погрози та катування, яких вони зазнали під час кількадобового затримання від співробітників ОМОН. Сьогодні в Білорусі почали звільняти зі слідчих ізоляторів людей, які брали участь у протестах, сутичках з ОМОНом на вулицях або просто були затримані як випадкові перехожі. Люди виходять морально пригніченими та зі слідами побиття. Під стінами СІЗО їх зустрічають занепокоєні родичі та близькі. Всього за чотири дні протестів у Білорусі було затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.
