Доступність посилання

ТОП новини
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

Українські консули не мають доступу до затриманих у Мінську правозахисників

Українські консули намагаються потрапити до затриманих вчора українських правозахисників Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Про це повідомили Радіо Свобода у посольстві України в Мінську.

Наразі навіть не відомо в якому СІЗО вони перебувають. Білоруські тюрми зараз переповнені.

Рєуцький та Васильєв проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10-12 серпня.

У рамках слідства було проведено обшук у квартирі Тетяни Ревяко, у неї зупинилися її українські колеги ранком 12 серпня. Слідчі конфіскували комп’ютер Рєуцького, внутрішній український паспорт Васильєва та інші їх речі.

Постанову на обшук підписав заступник прокурора Советського району Мінська Шаблінський.

«Вони тільки сьогодні приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, у жодних заворушеннях вони участі не брали», – зазначила Ревяко.

Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» в рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з масовими арештами учасників протестів. «Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас, так прийнято у правозахисників, ми також бували в Україні та інших державах у подібні моменти», – сказала Ревяко.

«Громадське» закликає звільнити затриманих у Мінську українських правозахисників

Українське медіа «Громадське» виступило із заявою щодо затримання в Мінську громадян України Костянтина Реуцького та Євгена Васильєва. Журналісти закликають білоруську владу звільнити правозахисників.

За повідомленням, затримані позаштатно готували для цього медіа матеріали в Білорусі. Саме «Громадське» не отримало офіційної акредитації від Мінська.

«Ми запевняємо, що ані Євген Васильєв, ані Костянтин Реуцький не готували і ніколи не були причетні до жодних заворушень ані в Білорусі, ані в будь-якій іншій країні. Костянтин підготував чимало журналістських матеріалів для hromadske упродовж останніх років... Закликаємо владу Білорусі звільнити та повернути в Україну наших колег і не перешкоджати свободі слова», – йдеться в заяві медіа.

«Громадське також закликало Міністерство закордонних справ України, посольство України в Білорусі та президента Володимира Зеленського «вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти появі нових політичних в’язнів, цього разу в Білорусі».

Білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна» повідомила Радіо Свобода, що українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня.

Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників

У ніч на 13 серпня зі слідчого ізолятора на вулиці Окрестина у Мінську звільнили близько 100 протестувальників. Їх імена наводить телеграм-канал «Окрестина списки».

Як зазначає Білоруська служба Радіо Свобода, найвірогідніше, що йдеться про тих, кого затримали у ніч на 10 серпня і пізніше засудили до трьох днів адмінарешту.

Були повідомлення про звільнення людей у Жодино та Гомелі, повідомляє БелаПАН.

Офіційний Київ не може мовчати щодо дій Лукашенка – кілька тез до позиції України – Данило Лубківський

«Застосування сили проти людей послабило Лукашенка і перетворило на заручника. Наступ проти власного народу штовхає його лише в одну сторону – під цілковитий контроль Путіна. Це додає конфлікту ще більшої міжнародної небезпеки, впливаючи на інтереси України, сусідніх країн і всього Заходу. Кривава бійня не залишає для Лукашенка жодної іншої ролі, ніж підпорядкування і залежність від Москви».

«Наша держава має постійно реагувати на розвиток ситуації і генерувати міжнародні рекомендації та ініціативи. Принциповий і конструктивний характер такої місії дозволить не лише допомогти білоруському суспільству у протидії диктатору, але й, можливо, дозволить уникнути найгіршого варіанту, якщо диктатор потягне свою країну в ізоляцію та невилазний глухий кут».

У Запоріжжі відбулася акція на підтримку білорусів

У центрі Запоріжжя на майдані Героїв Революції відбулася акція на підтримку білорусів. Учасники мітингу 12 серпня принесли з собою білоруські прапори і плакати з написами «Жыве Беларусь», «Ні визнанню злочинного режиму Лукашенка», «Белы чырвоны белы – моцны, адважны, сьмелы» тощо.​

«Дивлюсь що відбувається у Білорусі, і я бачу майже віддзеркалення подій наших. У них були вибори без виборів. І я дивлюсь, що люди борються зараз за свою свободу, за незалежність, і тому хочу, щоб українці теж підтримали, показали, що ми з ними за те, що вони борються за право вибору, бо якщо жити без вибору, то це не життя», – сказав ініціатор акції Ігор Лукашенко.

Організатори акції наголосили, що не виступають на підтримку жодного з кандидатів у президенти сусідньої країни.

«Ніяких кандидатів ми не підтримуємо – наголошую. І принаймні я солідарний з усіма білорусами, щоб провели повторні вибори, а до цього випустили всіх політв’язнів, які сидять у тюрмах тому, що за 26 років у них нема опозиції. Вона знищена, і тому це не добре. Не добре і для білорусів, і для нас як країни, яка поруч. Якщо є поруч країна з диктатором, це і для українців не добре», – додав Ігор Лукашенко.

Під час мітингу всі охочі могли висловити свою позицію. Після завершення акції на майдані Героїв Революції частина її учасників проїхалася центральним проспектом Запоріжжя з національними прапорами Білорусі і України.

Проведення акцій на підтримку білорусів 12 і 13 серпня були анонсовані в низці великих міст України: Вінниці, Києві тощо.

Білорусь: проти українських правозахисників, затриманих у Мінську, порушили кримінальну справу

Українські правозахисники Костянтин Реуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня, повідомила Радіо Свобода білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна».

За її словами, в рамках слідства був проведений обшук у квартирі самої Тетяни Ревяко, в який зупинилися її українські колеги вранці 12 серпня. Слідчі вилучили комп’ютер Реуцького, внутрішній український паспорт Васильєва й інші їхні речі. Постанову на обшук підписав прокурор Советського району Мінська Шаблінський.

За даними Ревяко, українці перебувають у слідчому ізоляторі.

Справа заведена щодо подій у Мінську, які почалися 10 серпня, каже Ревяко. При цьому вона звертає увагу: «Вони тільки сьогодні (12 серпня – ред.) приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, ні в яких заворушеннях вони участі не брали».

Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» у рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з арештами, які почалися після масових протестів із приводу виборів президента 9 серпня, які широко вважають нечесними.

«Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас – так заведено у правозахисників, ми також бували в Україні і інших державах у схожі моменти», – каже Ревяко.

Про затримання українців центр «Весна» повідомив посольство України в Мінську. У посольстві України в Мінську Радіо Свобода повідомили, що українські консули в курсі справи про затримання правозахисників і займаються нею.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.

У Білорусі силовики затримали і побили оглядача Радіо Свобода Віталія Циганкова

Віталій і Ольга Циганкови
Віталій і Ольга Циганкови

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.

Держсекретар США прокоментував Радіо Свобода становище в Білорусі і можливість санкцій

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Жителька Гомеля розповіла про смерть сина в лікарні після затримання

У білоруському Гомелі в лікарні помер 25-річний Олександр Вихор. Його затримали в неділю 9 серпня по дорозі до дівчини, розповіла білоруській службі Радіо Свобода мати Олександра.

«Саша був в одному з автозаків. Він не брав участі в акції. Поїхав у неділю до дівчини. Його схопили десь у центрі, коли він пересідав на інший транспорт. Він написав мені смс, що його спіймали ... І все. Я шукала його всі ці дні. Мені не давали ніякої інформації. Сьогодні мені нарешті сказали, що Саша в морзі», – каже його мати.

У Олександра, за словами матері, були проблеми з серцем. Коли він довгий час перебував в закритій машині в черзі в СІЗО, йому стало зле.

За її словами, Олександр кричав, просив допомоги. Конвой подумав, що він неадекватний, хлопця відвезли в психіатричну лікарню. Там лікар зрозумів, що проблеми не з психікою. На «швидкій» його відвезли в найближчу лікарню, але врятувати не змогли. «Мені сказали, що його привезли у стані клінічної смерті», – каже мати Олександра.

Показати тіло сина їй відмовилися. Жінка вважає, що він сильно побитий.

Радіо Свобода звернулося в пресслужбу МВС по Гомельській області. Звідти журналістів перенаправили в пресслужбу Слідчого комітету. Там наразі не відповідали на дзвінки.

Офіційно влада Білорусі підтвердила інформацію про одного загиблого під час протестів – у Мінську. Його імені влада не називає. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами.

При цьому за останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх.

Становище в Білорусі: Порошенко закликав до дострокових президентських виборів

П’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко закликає владу Білорусі негайно припинити насильство, звільнити політв’язнів і оголосити дострокові президентські вибори.

«Білоруська влада повинна знайти відповідь на вимоги білоруського суспільства, яке прагне і готове до демократичних змін у житті держави. Насильству, масовим репресіям не місце в сучасному цивілізованому світі», – наголосив він.

Порошенко висловив низку пунктів, які, на його думку, мала б виконати влада Білорусі за нинішньої ситуації після президентських виборів 9 серпня, офіційно оголошені результати яких викликали масове неприйняття і протести, що їх влада країни жорстоко придушує.

«Вважаю, що білоруській владі необхідно негайно припинити насильство проти своїх громадян і водночас не допустити провокацій і підбурювань до насильства. Це – перше. По-друге, звільнити з в’язниць і місць утримання політичних в’язнів і мирних протестувальників і припинити переслідування політичних опонентів. По-третє, забезпечити інклюзивний і відкритий діалог влади з білоруським суспільством. Поважати право на свободу ЗМІ і думки, як і безперешкодного доступу до всесвітньої мережі інтернету. По-четверте, оголосити про проведення дострокових президентських виборів у Білорусі із широким залученням БДІПЛ/ОБСЄ і Ради Європи, запросити для спостереження представників провідних міжнародних організацій і структур, що сприятиме довірі до виборчого процесу», – заявив Порошенко.

Він також вважає, що певні кроки для врегулювання в Білорусі мають здійснити і влада України, і міжнародна спільнота.

«По-п’яте, закликаю українську владу в контакті з нашими партнерами по «Люблінському трикутнику» призначити спеціального представника України щодо Білорусі, який повинен активно сприяти врегулюванню ситуації і підтвердити стратегічну роль нашої держави в регіоні. Необхідно також напередодні запланованого на п’ятницю засідання Ради міністрів ЄС організувати контакти представників ЄС із МЗС Білорусі для з’ясування і вирішення проблемних питань, пов’язаних із політичною кризою в Білорусі. І вкотре закликаю міжнародну спільноту: пильнуйте за діями російського агресора, який лише чекає зручної нагоди для того, щоб покінчити з білоруською державністю і незалежністю. Говорю про це, адже точно знаю, що тривалий час увагу агресора на себе замикала Україна», – наголосив Порошенко.

«Сьогодні Європа має думати і діяти стратегічно. Ми не маємо права втратити Білорусь. Нікому – ані білоруській владі, ані білоруському народові, ані Євросоюзові, і тим паче Україні – не потрібна Білорусь як західна провінція Російської неоімперії. Ми не маємо дати жодного шансу мародерству Кремля», – додав Петро Порошенко.

14 серпня в Євросоюзі скликають позачергове засідання Ради ЄС, також відомої як Рада міністрів ЄС, у складі голів МЗС країн-членів, на якому планують обговорити, зокрема, і становище в Білорусі після президентських виборів. А 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Раніше, 10 серпня, міністри закордонних справ країн «Люблінського трикутника» – України, Польщі й Литви – Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічус – висловили глибоку стурбованість ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликали владу цієї країни утриматися від застосування сили і звільнити всіх затриманих. «Повага до основних свобод і прав людини, включаючи демократію і верховенство права, необхідна для подальшого розвитку незалежної і суверенної Білорусі, яку ми повністю підтримуємо», – мовилося в заяві. Влада Білорусі не дослухалася до того і багатьох інших схожих закликів.

Посольство в Мінську з’ясовує, куди повезли затриманих українців із «Восток SOS»

Посольство України в Білорусі намагається встановити місце і умови утримання українців, волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Реуцького і Євгена Васильєва, затриманих 12 серпня в Мінську, повідомляє українське Міністерство закордонних справ.

12 серпня орієнтовно о 17:00 у Мінську затримані двоє громадян України — Костянтин Рєуцький і Євген Васильєв. Посольство України в Білорусі вживає заходів щодо встановлення місця та умов утримання затриманих українців. Детальніша інформація буде надана додатково.

«12 серпня орієнтовно о 17:00 у Мінську затримані двоє громадян України – Костянтин Реуцький і Євген Васильєв. Посольство України в Білорусі вживає заходів щодо встановлення місця та умов утримання затриманих українців. Детальніша інформація буде надана додатково», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні hromadske, колишнім журналістом якого є Реуцький, повідомило про жорстке затримання двох волонтерів благодійної організації «Восток SOS» у Мінську.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що у Білорусі затримали дев’ятьох українців і побили українського фотокореспондента.

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

Від санкцій до невтручання: в «Слузі народу» розділилися думки щодо Білорусі

Всередині владної фракції «Слуга народу» ще тривають дискусії щодо подій у Білорусі, заявив Олександр Корнієнко, народний депутат і перший заступник голови фракції СН.

«У нас демократія у фракції, різні думки, різні позиції, йде дискусія. В понеділок більш жваво йшла, зараз вже менше, депутатів вже більше інші питання цікавлять, більш прикладного характеру», – зауважив він у коментарі журналістам 12 серпня в Києві.

Разом із тим Корнієнко зазначив, що депутати «у внутрішні справи інших країн не втручаються».

«Не треба лізти у внутрішні справи суверенних країн, моя особиста думка», – резюмував Олександр Корнієнко.

«Я за дотримання закону, за справедливий вибір людей і за їхні права при визначенні політичного курсу, який би вони хотіли бачити в своїй країні», – заявив у коментарі Радіо Свобода Олександр Дубінський, надаючи оцінку подіям у сусідній країні.

Депутат від «Слуги народу» Олександр Юрченко розповів Радіо Свобода, що фракція ще не обговорювала це питання і не має єдиної позиції.

«Повністю підтримую демократичні погляди білоруського народу. Розуміємо, що та система, яка довгі роки в Білорусі працювала, є трошки тоталітарною. Якщо білоруський народ так, як український народ у 2004 році, як у Революції на граніті, у Революції Гідності, виявляє свою позицію і вимагає змін в країні, змін у політичній еліті, то, звичайно, ми як демократична держава, як держава, яка відстоює європейські цінності, маємо підтримати позицію білоруського народу на демократичні вибори і на те, щоб в 21-му сторіччі відбувалися принципи демократії, а не тоталітарного режиму», – зазначив Юрченко в коментарі Радіо Свобода.

При цьому він готовий бути одним з ініціаторів санкцій від України через насильство проти протестувальників у Білорусі.

«Ми всі знаємо до чого призводять насильницькі методи проти протестувальників, проти дій громади, свободи слова і виявлення своєї громадянської позиції. Таким діям повинна бути надана оцінка на міжнародному рівні. Я вивчу це питання і, можливо, буду одним з ініціаторів санкцій (з боку України – ред.) через те, що не можна так ставитися до людей», – додав депутат Олександр Юрченко.

Президент Литви Лукашенкові: виконайте план із 3 пунктів, бо будуть санкції

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Білорусь: голова виборчкому визнав, що після перемоги Тихановської переписав протокол на користь Лукашенка

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня.

За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати в новий протокол «продиктовані» числа.

Питаленко сказав, що підписав новий протокол, але не пояснив, чому він це зробив. Ніяких інших подробиць він не повідомив і відмовився коментувати ситуацію.

За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, в день виборів написав заяву про звільнення.

«Там все дуже серйозно закручено, хто знає, чим це закінчиться», – пояснив він.

На питання, чи правда, що комісію й особисто Питаленка змусив переписати протокол голова Жовтневого району Вітебська Сергій Сташевський, голова виборчкому відповів, що «все чути на аудіо».

Йдеться про аудіозапис, викладений в інтернет незабаром після виборів 9 серпня. На ньому людина, яка представляється головою Жовтневого району Вітебська, приїжджає в комісію, де на дільниці перемогла Світлана Тихановська, і вимагає пояснити, «як це вийшло».

Після того, як члени комісії пояснюють, що саме такі результати отримані, він заявляє, що йому не потрібні «чесні демарші», і вимагає переписати протокол. Зокрема, «поміняти кардинально цифри між третім і четвертим кандидатом», тобто між Олександром Лукашенком і Світланою Тихановською.

«У мене є дуже жорстка пропозиція змінити протокол і радикально поміняти числа між третім і четвертим кандидатами, – каже чоловік у записі. – Я готовий погодитися, що за Тихановську проголосувала достатня кількість людей. Але у нас є інші завдання й інші проблеми, які потрібно вирішувати. Давайте займемося цим питанням. Щоб ви тут не виділялися по сусідству».

Кореспондентам Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з Сергієм Сташевським: в адміністрації стверджують, що чиновник перебуває на лікарняному.

За даними незалежних спостерігачів, Тихановська 9 серпня, ймовірно, виграла вибори в Олександра Лукашенка або щонайменше набрала достатню кількість голосів, щоб пройти у другий тур.

Однак ЦВК Білорусі оголосив, що Лукашенко переміг, набравши 80% голосів, а Тихановська отримала лише 10%.

У Мінську затримали українських волонтерів із «Восток SOS»

Білоруські силовики жорстко затримали в Мінську двох громадян України, волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Реуцького і Євгена Васильєва, повідомляє hromadske, колишнім журналістом якого є Реуцький.

У посольстві України в Білорусі ситуацію поки що не коментували.

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що у Білорусі затримали дев’ятьох українців і побили українського фотокореспондента.

Лукашенко заявив, що протестувальники в Білорусі – «люди з кримінальним минулим і безробітні»

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 12 серпня на нараді з «актуальних питань» заявив, що основою протестів у країні є «люди з кримінальним минулим і безробітні», повідомляє сайт голови держави.

«Основа всіх цих так званих протестувальників – люди з кримінальним минулим і сьогодні безробітні. Немає роботи, значить, «гуляй, дядьку, вулицями і проспектами». Тому я по-доброму прошу і попереджаю всіх: влаштуватися треба на роботу тим, хто не працює», – заявив він.

За словами Лукашенка, найважливішими завданнями органів влади на сьогодні є гарантування «безпеки громадян, захист конституційного ладу і забезпечення нормального функціонування органів управління».

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

За останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами. Один чоловік під час протестів загинув, його ім’я влада не озвучує, але провладні медіа назвали його «злочинцем, засудженим за вбивство».

Третя ніч протестів у Білорусі: побиття та застосування зброї у Мінську

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів. Співробітники ОМОНу намагалися розігнати протестувальників світлошумовими гранатами, у хід також пішли гумові кулі та водомети. Також проти протестувальників вкотре застосовували подразливий газ. Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за період 9-11 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула. (Відео Білоруської служби Радіо Свобода).

Білоруські силовики напали на данського журналіста – голова МЗС Данії

Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод повідомив про напад білоруських силовиків на данського журналіста. Ім’я потерпілого він не назвав і не розкрив подробиці, де і як стався напад.

«Щойно почув, що данський журналіст зазнав нападу в Білорусі. Це абсолютно неприпустимо, – наголосив Кофод. – Данія засуджує напад силовиків білоруського режиму на представників преси і мирних демонстрантів. Данія має намір підняти це питання в ЄС: необхідно дати чітку, колективну і послідовну відповідь на ці дії».

15 серпня ЄС проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

За час протестів у Білорусі були побиті і затримані десятки журналістів – як білоруських, так і іноземних. Повідомляють, що силовики забирають у журналістів посвідчення і акредитацію, а також вилучають картки пам'яті з техніки.

Перед виборами, 7 серпня, в Мінську затримали кореспондентів телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка. Їх кілька годин допитували, а потім депортували з країни.

«Ми вас любимо! Припиніть бити нас!»: фоторепортаж із протесту жінок у Білорусі

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, повідомляє Радіо Свобода.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!» – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Жінок активно вітали сигналами з автомобілів, що проїжджали повз.Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світлошумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

Помпео: білоруси мають отримати свободи, яких вимагають

Білоруси повинні отримати «свободи, яких вони вимагають», заявив 12 серпня держсекретар США Майк Помпео, закликаючи владу Білорусі не шкодити протестувальникам.

«Ми хочемо, щоб люди Білорусі мали свободи, яких вони вимагають, і які, на їхню думку, відповідають їхнім інтересам. Ми закликаємо захистити мирних протестувальників, а не шкодити їм», – цитує слова Помпео в Празі агентство AFP.

Державний секретар США розмовляв із прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем, який назвав події в Білорусі «шокуючими» – після третьої ночі протестів проти результатів виборів, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває Олександр Лукашенко.

«Я очікую, що Євросоюз не вдасться до декларацій, а буде діяти, вживати заходів, тому що білоруси мають таке саме право на свободу та демократію, як і ми», – сказав Помпео.

Він відвідав Прагу в рамках європейського туру, який триватиме також в Австрії, Словенії й Польщі.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG