(Рубрика «Точка зору»)
12 січня під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака до Києва було підписано двосторонню безпекову угоду з Україною. Також Сунак оголосив про те, що військова допомога Україні у 2024-2025 роках буде складати 2,5 мільярди фунтів.
Угода викликала жваві суперечки в українському сегменті соцмереж – її порівнювали з Будапештським меморандумом та дискутували чи дійсно Велика Британія надала безпекові гарантії Україні чи мова іде лише про «запевнення».
Насправді угода підтвердила наявний рівень двосторонньої співпраці в сфері оборони та економіки.
Послідовність Великої Британії
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії послідовно виступає за підтримку України в перемозі над російським агресором. Для цього Лондон надає Києву військову, гуманітарну та фінансову допомогу, загальна сума якої згідно даних британського парламенту, після повномасштабного вторгнення РФ склала майже 12 мільярдів фунтів.
Безпекова угода, яку було підписано Володимиром Зеленським та Ріші Сунаком є першою з серії документів, які містять зобов’язання про співпрацю в довготерміновій перспективі.
Українсько-британська угода була підписана на 10 років. В її основі лежать документи, підписані раніше, зокрема, Меморандум порозуміння від 18 березня 2016 року та Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство від жовтня 2020 року. Якщо перший документ стосувався оборонної співпраці, зокрема тренування українських військових від британських інструкторів, то другий був про всі сфери співробітництва. Угоду про стратегічне партнерство було ратифіковано Верховною Радою України.
Нинішня підтримка України з британського боку пов’язана, зокрема, з відносинами між Лондоном та Москвою. Велика Британія пройшла шлях переосмислення своєї політики щодо Російської Федерації. В першу чергу це було пов’язано з усвідомленням Росії як загрози національній безпеці Сполученого Королівства після спроби отруєння Скрипалів у Солсбері у березні 2018 року.
Внутрішні виклики
Ріші Сунак, який є прем’єр-міністром Британії із жовтні 2022 року, нині є в складній політичній ситуації . Цього року мають пройти парламентські вибори (хоча дата ще не визначена і це може бути квітень, жовтень 2024 чи навіть січень 2025 року), але консерватори втрачають підтримку. Так, згідно соцопитувань YouGov за 16-17 січня у консерваторів 20 %, а у лейбористів 47%.
Відтак зовнішньополітичні успіхи є важливим фактором, проте не вирішальним для того, щоб консерватори залишилися при владі. Консервативна партія перебуває при владі в Британії з 2010 року. У державі економічна криза, ускладнена високими цінами на комунальні послуги.
Попри політичні розбіжності, опозиція Його Величності, лейбористи теж заявили про свою підтримку України. У лютому 2023 року лідер Лейбористської партії Кір Стармер відвідав Україну.
Зміст та значення безпекової угоди
Безпекова угода, підписана 12 січня 2024 року важлива тим, що це перший документ, де прописані запевнення іноземної держави в наданні Україні оборонної допомоги не в короткостроковій, а довготерміновій перспективі.
Спільні зусилля з підтримки вступу України до НАТО
Документ вказує як один із пріоритетів спільної роботи євроатлантичну інтеграцію України, зокрема, що «сторони вирішили координуватися та посилювати спільні зусилля з підтримки вступу України до НАТО».
Для реалізації цього Сполучене Королівство буде надавати «комплексну допомогу України із захисту та відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів», здійснювати «активне стримування проти військової ескалації і/чи нової агресії Російської Федерації».
Остання цитата є дуже важливою, адже у Великій Британії вже усвідомлюють, що Росія рано чи пізно піде війною проти НАТО. Москва вже веде гібридну війну проти Заходу, де ключова роль належить поширенню дезінформації, щоб отримати когнітивний контроль над населення країн Північноатлантичного Альянсу.
Щодо самого членства України в НАТО, то українсько-британська безпекова угода якраз і була підписана задля надання Києву допомоги до моменту вступу до Альянсу. Найкращою гарантією безпеки залишається перебування держави в НАТО – поки що немає альтернативи цьому.
Британія зобов’язалася працювати «над перетворенням української оборонної промисловості на потужний актив для України та євроатлантичної безпеки»
У документі наголошено, що Британія буде надавати «безпекову допомогу та сучасне військове озброєння в доменах землі, повітря, моря, космосу та кіберпростору». Останні 5 елементів складають виміри, де тривають війни в сучасному розумінні.
Велика Британія буде надалі допомагати з розбудовою військових можливостей України, особливо Військово-морських сил України. Про це було підписано відповідний Меморандум ще під час візиту президента України Володимира Зеленського до Лондона у жовтні 2020 року. В угоді написано, що можливості Британії на морі «допоможуть Україні стримати та відбити загрози, відновити економічну активність та Україна могла надалі рухатися до оперативної сумісності з НАТО у морській сфері».
Щодо оборонної сфери ще дуже важливий момент: Британія зобов’язалася працювати «над перетворенням української оборонної промисловості на потужний актив для України та євроатлантичної безпеки». Іншими словами буде більше спільних проєктів між українськими та британськими компаніями. Нині триває приватизація державного підприємства «Укроборонпром» і очікується, що буде більше співпраці щодо спільного виробництва зброї між Україною та країнами НАТО.
Окрім санкцій проти Росії (не згадано в тексті про замороження російських активів на території Сполученого Королівства), кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури хотілося б зробити акцент на пункті про інформаційну безпеку, боротьбу з інформаційними маніпуляціями та пропагандою.
Інформаційна безпека
Велика Британія відома тим, що саме в цій країні була створена система стратегічних комунікацій в сучасному розумінні – з наративами, меседжами та цільовою аудиторією.
Для України надважливо вибудовувати власну систему страткому задля ефективної протидії російській пропаганді за кордоном.
Туди, де немає української позиції обов'язково проникне дезінформація та ІПСО Кремля.
Приклад зі знищеним військово-транспортним літаком Іл-76 у Бєлгородській яскравий цьому доказ. Західні медіа опублікували з посиланням на Міноборони Росії інформацію, що на цьому літаку начебто перебували 65 українських військовополонених, яких мали обміняти 24 січня.
ГУР МО України заперечило, що Росія повідомляла Україні, як це має відбуватися згідно з Женевськими конвенціями, яким транспортом будуть доставляти полонених. Також ГУР стверджує, що Росія не просила режиму тиші.
Читайте тут: Нові дані та версії ГУР щодо падіння Іл-76: «збили ПЗРК», «живий щит для перевезення С-300»
Як видається, виклики і сфері інформаційної безпеки вимагають у співпраці України та Британії робити акцент на розбудові основних спільних наративів про російсько-українську війну. Зокрема, про військовополонених, воєнні злочини, геноцидні практики Кремля. А також необхідно вибудовувати комунікацію на Заході щодо бачення шляхів досягнення стратегічної поразки путінської Росії у війні проти України та інформаційній війні проти Заходу загалом.
Необхідно вибудовувати комунікацію на Заході щодо бачення шляхів досягнення стратегічної поразки путінської Росії
Окремо варто робити акцент на спільному дослідженні інформаційного простору на тимчасово окупованих територіях України. І вже зараз варто знати хто став рупором російської пропаганди і яку понесене відповідальність за розпалювання антиукраїнських настроїв на Сході та Півдні України.
Якщо буде акцент на наративах, а не на боротьбі з дезінформацією в класичному розумінні розвінчування фейків, то як наслідок про позицію України будуть краще знати партнери. І це зміцнюватиме інформаційну безпеку і даватиме можливість ухвалювати правильні рішення у різних ситуаціях.
Росія буде продовжувати нав’язувати власний порядок денний як в Україні, так і на Заході. Для України та Британії надважливо мати спільне розуміння інформаційних викликів і випрацювати інструменти протидії руйнівному впливу російської пропаганди як на Заході, так і у всьому світі.
Єгор Брайлян – аналітик Центру досліджень ГО «Детектор медіа»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум