ЛЬВІВ – Останні 15 років мовиться про необхідність перепоховання визначних українських діячів Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Євгена Коновальця, Степана Бандери та інших в Україні. Могили цих українців – на європейських кладовищах.
Чи буде в Києві збудовано Український національний пантеон і Алею почесних поховань представників української військово-політичної еміграції? Радіо Свобода отримало відповіді на запити щодо цього питання від трьох державних інституцій.
Торік укомплектували організаційний комітет із підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв. Оскільки є указ президента Петра Порошенка «Про заходи щодо створення меморіалу українських героїв» і план заходів із увічнення пам’яті захисників України на період до 2025 року.
Оргкомітет вперше і, на сьогодні востаннє, зібрався наприкінці лютого цього року. Інститут національної пам’яті (УІНП) повідомив Радіо Свобода, що Український національний пантеон, який планують збудувати, не є кладовищем і не створюється, як алея почесних поховань чи мавзолей відомих українців. Це мав би бути меморіальний простір, що звеличує не конкретні особистості, а людські чесноти: свободу, гідність, жертовність. А на Алеї почесних поховань мають перепоховати видатних українців, чиїм могилам загрожує ліквідація чи втрата через несплату землекористування або за недоглядом.
«Український національний пантеон і Алея почесних поховань представників української військово-політичної еміграції – це різні об’єкти з різним правовим статусом. Фізично і юридично – різні об’єкти», – наголосив у коментарі Радіо Свобода співробітник УІНП Павло Подобєд.
Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП), на запит Радіо Свобода щодо надання інформації про стан створення Українського національного пантеону та Алеї почесних поховань, повідомило, що об’єкт будівництва Меморіал українських героїв як Український національний пантеон» це:
– каплиця, ротонда або колонада з криптою, де головною святинею буде могила незнаного вояка, загиблого в російсько-українськй війні 2014–2021 років, і один із державних прапорів, який супроводжував військових у боях на Донбасі;
– поле почесних поховань;
– площа для урочистих подій;
– зала траурних церемоній;
– Музей визвольної боротьби.
Місце не визначене
Досі не визначене місце для пантеону. УІНП радить Хрещатий парк у Києві, де б, замість теперішньої арки Дружби народів, збудували Український національний пантеон. Але це питання дискусійне і вирішуватиметься оргкомітетом.
Головним виконавцем створення Українського національного пантеону визначено УІНП, Мінрегіон, Київську міську держадміністрацію, Міністерство культури, Міноборони, МВС, Мінветеранів, СБУ (за згодою), громадські об’єднання (за згодою), повідомили Радіо Свобода в Міністерстві у справах ветеранів.
Комісія розглядає питання про розташування у центрі КиєваСвятослав Шеремета
«Зараз комісія розглядає питання про розташування Пантеону у центрі Києва, на місці арки Дружби народів, на березі Дніпра. За моєю інформацією, Київська адміністрація позитивно це сприймає, як і Міністерство культури.
Всі національні герої мали б бути в Україні, й тому є ідея створення Українського національного пантеону. Важливим є творення національного військо-меморіального кладовища, де були б поховані учасники та ветерани теперішньої війни і перепоховані борці за незалежність України. Тут є проблема з визначенням ділянки», – говорить Радіо Свобода Святослав Шеремета, учасник оргкомітету зі створення Пантеону.
В УІНП вважають, що спершу в Україні мають збудувати Пантеон, а тоді вже вирішувати питання про перепоховання українських діячів.
Ці особи відповідають головній ідеїПавло Подобєд
«Головне питання – це місце поховання в Україні. УІНП наголошує, що перепоховання Степана Бандери, Євгена Коновальця, Павла Скоропадського, Симона Петлюри, Михайла Омелявича-Павленка та інших визначних українців повинно бути в Пантеоні, який слід збудувати. Всі ці особи відповідають головній ідеї, яка закладена УІНП, як розробника концепції про меморіал українським героям як Український національний пантеон: це винятковий внесок у здобуття Україною державности, без якого важко собі уявити Україну», – каже Павло Подобєд.
За попередною інформацією УІНП, в Україні планують перепоховати останки головного отамана військ УНР, визначної постаті Української революції 1917–1921 років Симона Петлюри, який спочиває в Парижі на цвинтарі Монпарнас; Павла Скоропадського, останнього гетьмана України, який похований у німецькому місті Оберстдорф; Михайла Омеляновича-Павленка, українця, який одночасно командував Українською Галицькою армією (УГА) і військом Української Народної Республіки (УНР), й похований у Парижі на Пер-Лашез; Степана Бандери, провідника ОУН (б), одного з ідеологів ОУН, який спочиває у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф; Євгена Коновальця, засновника ОУН, могила якого на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі, Нідерланди.
Проблеми з відсутністю політичної воліПавло Подобєд
«Це попередня інформація. Особи поховані на знакових кладовищах у Європі, які доглядаються. Місця спочинку оплачені. Такі люди мають бути перепоховані в Пантеоні. Це діячі національного масштабу. На сьогодні є великі проблеми з відсутністю політичної волі щодо створення пантеону. Цього бракувало і за президентства Порошенка, бракує і сьогодні. Аби пантеон, як важливий державотворчий проєкт, був реалізований, має бути вирішена низка практичних, принципових питань: питання місця розташування, земельної ділянки. Але є різні застереження, які можна вирішити за наявності політичної волі», – наголошує Павло Подобєд, співробітник УІНП.
Про те, де мають спочивати провідники ОУН – у Києві чи Львові – розмови тривають від 2006 року. Тоді президент Віктор Ющенко видав указ «Про вшанування будівничих Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки». На Личаківському цвинтарі у Львові перепоховали оунівців Миколу Капустянського, Дмитра Андрієвського, Осипа Бойдуника, Яківа Маковецького, Лева і Дарію Ребетів, засновника «Пласту» Олександра Тисовського, полковника УГА Дмитра Вітовського.
У 2006 році тодішній голова ОУН Микола Плав’юк звернувся до МЗС України з проханням розпочати заходи щодо перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця.
У 2013 році керівник ОУН Павло Дорожинський заявив Радіо Свобода, що у 2014 році Євгена Коновальця, а також його дружину Ольгу і сина Юрія, які спочивають у Римі, перепоховають на Личаківському цвинтарі у Львові, де створений меморіал. Мова була і про перевезення останків провідників ОУН Степана Бандери, але згоду мають дати рідні, і Андрія Мельника. Втім, далі розмов справа так і не рушила. Водночас, окрім відсутності політичної волі в Україні, запиту українського суспільства, чимало українських діячів, як в Україні, так і діаспорі, наголошують, що українські визначні особистості повинні спочивати не у Львові, а саме у столиці України – Києві.
