На Бахмутському напрямку армія РФ продовжує наступати біля Хромового та на схід від Іванівського, повідомляє проєкт DeepState.
Останні кілька днів аналітики відзначають там незначні, проте систематичні просування противника. Наразі, за їхніми даними, йдуть бої за висоту 215,7, яка залишається важливою для ЗСУ та дає контроль над Кліщіївкою. У DeepState наголошують, що заяви агресора про нібито її захоплення не відповідають дійсності.
Крім того, аналітики наголошують на збільшенні кількості живої сили агресора на цій ділянці фронту: російські солдати намагаються продавити слабкі місця в обороні ЗСУ, але безрезультатно.
Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні 21 грудня повідомив про 16 атак противника в районах Синьківки, східніше Петропавлівки та Іванівки на Куп'янському напрямку.
На Авдіївському напрямку Сили оборони відбили 14 атак біля Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Авдіївки, та ще 22 атаки біля Сєверного, Первомайського та Невельського.
DeepState додає, що на північ від Степового (селище поблизу Авдіївського коксохіму) тривають бої між двома залізничними шляхами, армія РФ зайняла одну з позицій і намагається закріпитися там за підтримки техніки.
Водночас біля Новомихайлівки (село на південь від Мар'їнки), де, за даними моніторів, ситуація останніми тижнями погіршується, Силам оборони вдалося відтіснити російські війська з нещодавно завойованих позицій.
Головні питання випуску:
У чому небезпека для ЗСУ втрати висоти поблизу Кліщіївки?
Як Сили оборони протистоятимуть навалі російських солдатів?
Яке озброєння допоможе Україні змінити перебіг війни на свою користь?
_____________________________________________________
Схід
- Російські війська на Сході поспішають захопити нові території, однак їхні плани розбиваються діями Збройних сил України, заявив речник командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») 20 грудня. Крім того, як повідомив Володимир Фітьо, російські сили збільшили кількість застосування дронів на Бахмутському напрямку. Відзначив і збільшення обстрілів в районі Бахмута, яких порівняно з Лимано-Куп’янським напрямком більше удвічі.
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- 13 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що російські війська можуть проводити наступ у несприятливий час задля того, щоб це відбувалося на тлі тривалих дискусій на Заході про подальшу підтримку України.
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
- 10 грудня командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на сході України залишається «складною», Росія не припиняє ведення наступальних дій на всьому фронті.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
