Доступність посилання

ТОП новини

До Дня ліквідатора аварії на ЧАЕС: «Віртуальний Чорнобиль» із роботами Івана Марчука і Марії Примаченко


Ліквідатор аварії на ЧАЕС миється після зміни. 1986 рік. Фото Вікторії Івлєвої. «Я дивлюся на них і думаю: «О, Боже! Я скоро побачу їх у труні!»
Ліквідатор аварії на ЧАЕС миється після зміни. 1986 рік. Фото Вікторії Івлєвої. «Я дивлюся на них і думаю: «О, Боже! Я скоро побачу їх у труні!»

Понад 50 сучасних художників вшанували своїми роботами подвиг героїв-ліквідаторів, які захистили Україну і світ, будуючи укриття над 4-м енергоблоком Чорнобильської атомної станції. Віртуальну виставку презентували до Дня ліквідатора 14 грудня. Є серед використаних робіт і малюнки Івана Марчука та Марії Примаченко. Виставка створена за підтримки Українського культурного фонду. ​Побачити «Віртуальний Чорнобиль» може кожен.

ARTEFACT: CHOrnobyl – перша присв'ячена темі аварії на ЧАЕС віртуальна виставка у світі, розроблена в Україні.

Новітні засоби візуалізації дають можливість сфокусувати увагу на різних аспектах «атомного лиха», яке пережила Україна і які ще довго зберігатимуть актуальність для світу.

«14 грудня День вшанування Героїв Ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Вони віддали здоров'я, а дехто і життя та своє майбутнє, заради нашого життя і майбутнього всієї планети. Цією виставкою ми хочемо нагадати, що в Україні є багато людей, хто пам'ятає та шанує подвиг Ліквідаторів, він не забутий. Якщо у вас серед родичів чи знайомих є ліквідатори, скажіть їм «​Дякую»​, не тільки від себе, а й від своїх дітей», – каже Валерій Коршунов, куратор виставки та автор проєкту ARTEFACT.

Всі експонати виставки представлені онлайн. Серед них і переведені у 3D-формат роботи відомих українських художників: «Чорнобильська Лекаха» Марії Примаченко, яка жила на кордоні із Зоною відчуження, а також серія пророчих картин Івана Марчука, фоторобота Арсена Савадова, а також багато робіт сучасних художників.

Роботи художників дуже різні за змістом: вони і про подвиг ліквідаторів, і про приховування правди про масштаби та наслідки аварії на ЧАЕС керівництвом Радянського Союзу, і про проблеми екології, і про майбутнє.

Віртуально виставку вже показали на міжнародному фестивалі медіамистецтва MADATAC в Іспанії. Як тільки карантинні обмеження будуть зняті, організатори мають намір показувати все у звичайному форматі.

Проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду, Міністерства культури та інформаційної політики України, Державного агентства з управління зоною відчуження, Національного музею «Чорнобиль».

Іван Марчук
Іван Марчук

Виставка як комп'ютерна гра... і реальність

Світ «Віртуального Чорнобиля» – виставки Artefact.live – наповнений реальними артефактами, але водночас є химерним і непередбачуваним, бо показує, як чорнобильська трагедія відображається у свідомості людей.

Головна локація виставки – центральна площа Прип’яті, але на ній стоїть 4-й енергоблок, накритий Аркою укриття, а в центрі – велетенські постаті Ліквідаторів, які як міфічні велетні-герої змогли приборкати ядерну загрозу.

При цьому, ліквідатори – це просто люди, вразливі, слабкі і водночас невимовно сильні.

Офіційні дані кажуть про 134 зареєстрованих випадки гострої променевої хвороби серед тих, хто проводив аварійні роботи на четвертому енергоблоці ЧАЕС. У багатьох випадках перебіг хвороби ускладнювався променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням.

Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 людей. Серед них Микола Ващук, Олександр Лелечко, Василь Ігнатенко, Володимир Тішура, Микола Тітенок

Читайте ще:

«Вони помирали один за одним» – історія про Чорнобиль​

«Наші хлопці вмирали у 30-35 років». Спогади про ліквідацію аварії на ЧАЕС

Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG