«Оптимізація» в ЗСУ: як і навіщо скорочують армію України?

В Україні занадто велика армія. Саме до такого висновку прийшло командування Збройних сил України. Рішення проблеми знайшли – скорочення, або, як це називають у самому відомстві – «оптимізація». Тільки в цьому році оптимізувати таким чином запланували 20 000 посад. У Генштабі запевняють, що боєздатність підрозділів не постраждає. Навпаки, це дозволить вирішити цілу низку проблем. Чому виникла така необхідність, хто потрапить під скорочення і якою повинна бути чисельність Збройних сил України? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».​

Місто Ніжин, Чернігівська область. З території військової частини А4558 одна за одною виїжджають вантажівки. У частини кузови відкриті. Видно, що в них вивозять військову техніку. Побачене журналістам пояснюють місцеві працівники.

«На початку вересня була підписана спільна директива міністра оборони і головнокомандувача Збройних сил України щодо ліквідації нашої військової частини 4558, яка знаходиться в місті Ніжині і скорочення всього особового складу», – каже голова профспілкової організації військової частини А4558 Наталія Яценко.

У частині тільки цивільних співробітників більш як двісті осіб. Зараз тут ремонтують бойову техніку для ЗСУ. Один з напрямків роботи – зенітні установки радянського виробництва ЗСУ-23-4 «Шилка».

«Ми здатні робити ремонт і стрілецької зброї, і любого озброєння, яке нам довірить командування. Ми здатні освоїти його. Для цього є персонал, для цього є майстри, які все це розуміють, як правильно це зробити. Але, чомусь, вирішили цю частину розформувати», – розповів на умовах анонімності один з працівників частини.

У відповіді на запит «Донбас.Реалії» у Генштабі повідомили, що в Ніжині ремонтували мало техніки. У будь-якому випадку, поки тут обіцяють скоротити всього 30 посад.

За планами Міноборони, військову частину в Ніжині повинні були розформувати вже в цьому році, але після резонансу в ЗМІ рішення змінили. Від скорочення не відмовилися, але тепер проводити його обіцяють тільки в наступному 2021 році.

Усього заплановано на цей рік ліквідувати 20 000 позицій. Виникла така необхідність, пояснюють в Генштабі, через створені за останні роки підрозділи. Тепер, мовляв, чисельність армії на папері значно більша, аніж допустима за законом. У відомстві запевняють, така оптимізація не призведе до реальних звільнень. Йдеться про скорочення вакантних посад.

«Наразі чисельність війська майже максимальна – 250 000 осіб, а штатна чисельність – значно більша. Значна розбіжність між штатною чисельністю війська та наявною чисельністю особового складу не дозволяє досягти необхідної злагодженості підрозділів, суттєво знижує боєздатність військових частин, впливає на розвиток спроможностей ЗСУ загалом», – повідомили журналістам інформаційного агентства АрміяINFORM в Головному управлінні персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

І хоч військове керівництво обіцяє, що зміни не торкнуться бойових підрозділів, на практиці, вважають фахівці, таке рішення може позначитися саме на передовій.

«В бойових частинах, які задіяні в операції Об'єднаних сил, укомплектованість складає 60-70 відсотків. В той же час, в частинах забезпечення, обслуговування, навчальних закладах понад 90, а десь і до 100 відсотків. Люди, які отримали задачу скоротити, вони починають шукати. Він не буде різати по-живому, там, де у нього люди є на посаді. Він буде, відповідно, скорочувати ту посаду, яка є бойова: в механізованому взводі, в танковому взводі, в артилерійській батареї», – вважає колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Колесник.

Водночас, на думку представників президентської партії «Слуга народу», для підвищення боєздатності армії, необхідне реальне скорочення, а не на папері, як це зараз пропонують військові.

«Тому що у нас не вистачає коштів. Нам треба їх перенацілити. Тобто, вони мають бути ефективно використані. Те саме, що з охороною здоров'я. Ми маємо, здавалось би, хорошу систему Семашка – це велика кількість ліжкомісць, але подивіться в яких умовах ці ліжкомісця знаходяться. І що з того, що у нас є 250 тисяч ліжкомісць? І те ж саме в обороні. Ми маємо знайти в собі сили перелаштуватись. Стратегія мусить бути змінена», – пояснює позицію народна депутатка та член фракції «Слуга народу» Ірина Верещук.

Одна з проблем, про яку говорять і народні депутати, і фахівці, – це роздутий штат тилових частин, які не беруть участі в бойових діях на сході України.

«​Дійсно є велика кількість людей, які носять папірці. Це правда. Автоматизація процесів в Збройних силах надзвичайно низька. Бюрократія зашкалює в деяких питаннях. Це навіть не звинувачення, а констатація факту, який дійсно має місце. Тобто, дійсно треба проводити автоматизацію. Автоматизація звільнить велику кількість людей, і ці посади можна використовувати в інших частинах», – пояснює колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Скорочення армії може бути виправданим за умови переходу ЗСУ на професійну основу і розвитку сил територіальної оборони. Також це дозволило б прискорити переозброєння армії сучасною технікою, вважають військові експерти.

«Польща в чотири рази більше від України витрачає на переозброєння. При цьому Польща має вдвічі меншу армію – 123 тисячі військових на тлі наших 250 тисяч. Ми сьогодні витрачаємо не 50 відсотків оборонного бюджету на утримання армії, а ми проїдаємо до 70 відсотків бюджету. І це не дає нам рухатися. Зробити армію іншою, високотехнологічною», – зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

«Та кількість грошей, яка витрачається країною на строкову службу, вона абсолютно себе не виправдовує. При чому, лояльність цих військовослужбовців, коли вони звільняються, надзвичайно низька. Я постійно питав у командирів бригад: скільки у тебе залишається строковиків після демобілізації? І в багатьох бригадах – це пару відсотків. І там оптимізація треба абсолютно чітко», – додає Загороднюк.

Хоч в Генштабі і погоджуються зі необхідністю відмови від строкової служби, але поки не називають навіть термінів, коли це може відбутися. Тим часом, тільки за період з 2018 по 2020 роки зі Збройних сил звільнилося 77 000 військовослужбовців.

«​На тлі цього розвиваються такі негативні тренди, як самогубства, небойові втрати дуже великого рівня, дідівщина, інколи бувають випадки пияцтва і таке інше. Не можна казати, що в таких умовах армія буде розвиватися динамічно і матиме обличчя сучасне, європейське. Сьогодні це обличчя радянське або пострадянське», – переконаний Бадрак.

Лейтенант Олександр Галкін – один з тих, хто звільнився в 2020 році. Він прийшов в армію після початку війни. З 2015 служив в 93 механізованій бригаді, але в травні цього року написав рапорт на звільнення.

«​Показником успішності служби військового стає не його вміння володіти зброєю, не його знання своїх професійних обов'язків, не його вміння керувати людьми. А стає показником успішності порядок в казармі, заправлене ліжко і журнал обліку журналів обліку правильно заповнений. От він і совок», – каже Олександр про причини свого рішення.

За даними Міноборони, армія укомплектована майже на 100 відсотків. Загальна чисельність ЗСУ – майже чверть мільйона осіб. З них військові – менш як двісті тисяч, в тому числі, майже двадцять тисяч строковиків. А ось цивільних в армії – 47 тисяч, це більше ніж учасників Операції об'єднаних сил. На Донбасі задіяні 40 тисяч військовослужбовців.

Читайте ще:

Скорочення чи оптимізація: якою має бути українська армія, щоб адекватно протидіяти агресії Росії

Міноборони: Україна хоче отримати ПДЧ на саміті НАТО у 2021 році​

Бойова авіація України: чим замінять застарілі радянські літаки?​