Доступність посилання

ТОП новини

«Думав, що війна все спише». 7 років в’язниці за катастрофу літака Іл-76 – генерал Назаров програв суд


Генерал-майор Віктор Назаров не зміг оскаржити рішення суду, який засудив його до 7 років ув’язнення через службове недбальство, що призвело до катастрофи Іл-76. Літак збили бойовики російських гібридних сил в аеропорту Луганська влітку 2014 року, у ньому загинуло 49 українських військових. На момент трагедії генерал-майор Назаров був начальником Штабу антитерористичної операції. Суди тривали понад 5 років. Слідчі довели, що він знав про загрозу, коли літак вилітав на завдання, та не забезпечив захист військових. Тепер високопосадовцеві загрожує в’язниця. Експерти й родичі загиблих кажуть: рішення суду безпрецедентне, вперше в історії незалежної України офіцер відповість за загибель бійців. Разом з тим сам генерал Назаров провини не визнає і збирається подавати на касацію.

Іляна Гайдук – сестра загиблого у Іл-76 21-річного десантника 25-ї бригади Іллі Гайдука. із Кривого Рогу. Востаннє вона говорила з братом по телефону 13 червня 2014 року, напередодні трагедії. На другий день родина дізнались: із трьох літаків з українськими військовими, відправлених у зону аеродрому «Луганськ», вціліли два. Літак з 49 бійцями, де був й Ілля, збили бойовики.

Іляна Гайдук на акції з ушанування загиблих десантників. Київ, 2019 рік
Іляна Гайдук на акції з ушанування загиблих десантників. Київ, 2019 рік

Іляна Гайдук каже: рідні загиблих покладають провину за трагедію не тільки на терористів, а й на українське командування, яке їх туди послало, проігнорувавши розвіддані про загрозу.

Роки, упродовж яких тривали суди над генералом Віктором Назаровим, розказує дівчина, були для її родини жахливими. Вирок апеляційного суду в Дніпрі, який підтвердив провину військового, зазначає Іляна, задовольняє родичів.

Якби ми бачили краплі каяття, то ставлення було б іншим і, можливо, й вирок був би іншим
Іляна Гайдук

А втім, рішення могло б бути іншим, якби обвинувачений поводився в суді інакше, каже сестра загиблого.

«Слово «задоволена» не підходить, але це рішення дає полегшення, це – маленький крок для того, щоб була зрушена система в нашій державі, де не цінується життя військового. Не бажаю помсти, не радію тому, що винний буде сидіти. Особистісного нічого немає, але хочеться, щоб люди були відповідальні. Генерал Назаров не вибачився, і в цьому його немудрість. Насправді, якби він вибачився з самого початку, якби ми бачили краплі каяття, то ставлення було б іншим і, можливо, й вирок був би іншим», – сказала Іляна Гайдук в коментарі Радіо Свобода.

«Рішення не визнаю» – Віктор Назаров

Розгляд справи в судах – Павлоградському міськрайонному та Дніпровському апеляційному – тривав 5 років. Зокрема, майже два роки чекали на повторну військову експертизу, на якій наполягав захист Назарова й він сам.

Віктор Назаров у суді 2018 року
Віктор Назаров у суді 2018 року
Я це рішення не визнаю. Усі докази були викладені нами в апеляційних скаргах
Віктор Назаров

На завершальному засіданні в суді генерал Віктор Назаров заявив, що не визнає своєї провини і подаватиме на касацію.

«Я це рішення не визнаю. Усі докази були викладені нами в апеляційних скаргах, на жоден з них ми не почули мотивованого рішення, чому їх не прийняли. Я не боюся подальшої боротьби, не збираюсь складати свою зброю захисту», – сказав у суді Віктор Назаров.

У суді 11 грудня генерала Назарова під варту не взяли. Після оголошення повного тексту вироку, справу спрямують до суду першої інстанції, який протягом 3-х днів зробить подання до поліції на виконання, пояснив адвокат родин загиблих Віталій Погосян.

Рішення суду замість службового розслідування?

Військовий оглядач Юрій Бутусов називає судове рішення у «справі Назарова» безпрецедентним не тільки для української, а й для будь-якої пострадянської армії. Це перша спроба професійного розслідування військової операції і перший випадок, коли результат бойових дій отримав судову оцінку, каже він.

Експерт вважає: принципово важливим є те, що рішення ухвалив цивільний суд, але обвинувачення генерала ґрунтувалось на свідченнях та експертизах військових.

Це єдиний випадок за час війни, коли держава провела повне розслідування військової операції на судовому рівні, бо службових розслідувань нема
Юрій Бутусов

У традиції української й інших пострадянських армій, зауважує Юрій Бутусов, немає процедури, яка є стандартною для армій країн НАТО. Що не зробили самі військові, був змушений зробити суд, каже він.

«В Україні це ніколи не робиться – післяопераційний розбір. Це радянська звичка, о у нас немає самовдосконалення в державі, армії і критика завжди відкидається як нелояльність. І це робить управління нашою армією не інтелектуальним процесом, а винятково «волевізмом». Ніхто не дає оцінок тому, що трапилось, навіть у службовому, закритому вигляді. Тому, окрім отакої процедури, як суд, провести розбір будь-якої військової операції за останні 6 років неможливо. І це єдиний випадок за час війни, коли держава провела повне розслідування військової операції на судовому рівні, бо службових розслідувань нема», – сказав у коментарі Радіо Свобода Юрій Бутусов.

Він також зауважує: наразі генерал Віктор Назаров має визнати свою провини й відбути покарання.

«А як ще навчити генералів відповідальності?..» – додав Бутусов.

«Цей вирок може стати знаковим»

Полковник запасу, працівник оперативного управління Генштабу з 2003 по 2006 рік Олег Жданов вважає рішення суду справедливим.

Воно, каже військовий експерт, може потягнути за собою кримінальних проваджень проти високопосадовців країни, які ухвалювали рішення щодо військових операцій на початку війни на Донбасі.

Цей вирок може стати знаковим, він може спричинити низку кримінальних проваджень проти керівників Міноборони щодо рішень у ході воєнної кампанії 2014-2015 років.

Цей вирок може стати знаковим, він може спричинити низку кримінальних проваджень проти керівників Міноборони
Олег Жданов

«У чому провина Назарова? У тому, що він проігнорував низку вимог до командира при ухваленні рішень. Є пункт про аналіз і збір даних про обстановку. Йому з трьох джерел повідомили, що там, у Луганську, уже помічені переносні зенітно-ракетні комплекси. Він це проігнорував, він думав, що, мовляв, війна все спише. Хоча він мав повноваження зупинити відправку й доповісти безпосередньому начальнику Муженку на той момент і чекати від нього наказу, але він цього не зробив. Цей вирок може стати знаковим, він може спричинити низку кримінальних проваджень проти керівників Міноборони – щодо рішень у ході воєнної кампанії 2014-2015 років», – сказав Радіо Свобода Олег Жданов.

Далі суди щодо «котлів»?

Родичі загиблих в Іл-76 також сподіваються, що рішення в справі генерала Назарова буде поштовхом до судових процесів щодо інших військових операцій на сході.

«Якщо ми це коліщатко запустимо і далі будуть розслідуватись трагедії, «котли», і справді генерали будуть відповідальні за наших воїнів, це призведе до позитивних змін в нашій армії й державі в цілому. Хочу сказати рідним інших загиблих героїв, щоб вони боролися в судах, хоч доведеться пройти коло пекла», – сказала сестра загиблого військового Іляна Гайдук.

Інші суди у справі Іл-76

З 2017 року в судах Дніпра триває заочний процес над бойовиками, які збили літак. Дії керівника терористичної організації «ЛНР» Ігоря Плотницького та двох командирів незаконних збройних формувань Олександра Гурєєва та Андрія Патрушева українські правоохоронці кваліфікували як терористичний акт.

Окрім того, на розгляді в Європейському суді з прав людини перебуває спільна скарга родичів загиблих екіпажу Іл-76, подана українською Гельсінською групою з прав людини. Відповідачами мають виступити Україна та Росія.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. 32 з них були з Дніпропетровської області. Усі 49 військових загинули.

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG