7 грудня 1988 року тодішню радянську республіку Вірменія потряс землетрус, жертвами якого стали понад 25 тисячі осіб. Тисячі будинків були зруйновані вщент. У багатьох потім не можна було жити через тріщини. Однак знищене майже повністю місто Спітак стало символом не тільки людського горя, але і міжнародного співчуття. Вперше з часів Другої світової війни Радянський Союз відкрив кордони для міжнародної допомоги
Землетрус у Вірменії 1988 року показав і сутність СРСР. 30 років по тому
1
Гюмрі (в радянські часи це місто називалося Ленінакан) за два роки до руйнівного землетрусу. Це друге за величиною місто у Вірменії після Єревана. Більшість будинків в місті були побудовані з унікального матеріалу – червоного туфу
2
Годинник в Гюмрі зупинився в момент землетрусу. Всередині будівлі у той холодний грудневий ранок перебували учні та службовці
3
Чоловік тримає тіло свого мертвого сина в Гюмрі. Землетрус магнітудою 6,8 тривав 20 секунд. Але ступінь руйнування була жахливою
4
Більшість житлових будинків в регіоні становили собою звичайні радянські панельні багатоповерхівки. Вони розвалювалися, як картонні коробки, перетворюючись в купи бетону
5
Рятувальники пробираються через завали бетонних уламків у Гюмрі. Зі 78 висотних будівель в Гюмрі тільки шість вистояли під час землетрусу
6
У багатьох будинків тріснув фундамент і перші поверхи, в результаті чого вони почали падати один на одного
7
Радянський лідер Михайло Горбачов (на фото зліва в натовпі) перервав візит до Нью-Йорка, де він виступив на Генеральній асамблеї ООН з новим баченням радянської зовнішньої політики, щоб вилетіти до Вірменії
8
Жителі біля зруйнованого будинку. Горбачов сказав тоді: «За все своє життя я не бачив і тисячної частки того горя, яке побачив тут»
9
Розкопкою трупів з-під завалів займалися армія і рятувальники. Так виглядав двір у тимчасовій лікарні в Гюмрі 23 грудня 1988 року. Інформацію про трагедії в СРСР завжди приховували. Землетрус у Вірменії стався вже в той час, коли Горбачов проголосив політику «гласності», і засоби інформації отримали певну свободу
10
Плач за загиблим. Для багатьох в СРСР висвітлення трагедії у Вірменії розплющило очі. Репортажі про хиткі радянські будівлі і корупцію викликали шок не тільки у Вірменії, але і в інших республіках Радянського Союзу
11
Військовослужбовці розгрібають завали. Горбачов навіть поставив питання одному з журналістів, який брав у нього інтерв'ю: «Кого звинувачувати в тому, що в бетонних блоках занадто мало цементу, але більш ніж достатньо піску? Це означає, що цемент вкрали. А хто вкрав?»
12
Місто Спітак було зруйноване повністю. Велика частина населення опинилася під завалами
13
Під тоннами бетону виявили ще одну живу людину. Незабаром до Вірменії стала прибувати міжнародна допомога. Це була найбільша міжнародна гуманітарна операція з часів Другої світової війни
14
Допомога прибувала і з союзних республік. На фотографії готовий до відправки вантаж із Киргизстану. Аеропорт в Гюмрі, який у звичайний час приймав не більше чотирьох рейсів на день, брав тепер по 180 рейсів
15
12 грудня на підльоті до Гюмрі розбився радянський військово-транспортний літак. Загинуло 78 осіб. Незабаром на підльоті до Єревану розбився ще один – югославський гуманітарний літак. Загинуло 7 осіб
16
Зима ставала все суворішою. А близько 150 тисяч із тих, хто вижив під час землетрусу, все ще жили в наметах на півночі Вірменії
17
Через чотири роки Радянський Союз розвалився, і про швидке відновлення довелося забути. Сьогодні в Гюмрі люди все ще живуть у тимчасових спорудах. Ця була зроблена навколо мобільного причепу
18
Зруйнована землетрусом будівля в Гюмрі в 2013 році. З часів трагедії, яка знищила і більшість міських підприємств, населення міста скоротилося майже вдвічі
