Доступність посилання

ТОП новини

Данилко про свої концерти за кордоном: «любите Путіна, то на наш концерт не приходьте»


Андрій Данилко
Андрій Данилко

«Хотілося заспівати «Раша Гудбай». Артист Андрій Данилко, якого знають завдяки сценічному образу «Вєрки Сердючки», поділився, що на відкритті фіналу «Євробачення-23» хотів би заспівати інший текст його відомої пісні «Dancing Lasha tumbai».

В інтерв'ю Радіо Свобода в ефірі програми «Свобода.Ранок» Андрій Данилко розповів:

  • про свій виступ на відкритті пісенного конкурсу «Євробачення-23» цього року в Ліверпулі;
  • про своє ставлення до мови та перехід на українську;
  • про нові україномовні пісні;
  • про благодійні концерти в Європі;
  • та про те, що для нього війна з Росією розпочалася ще задовго до 2014 року.

Між репетиціями та виступами в Ліверпулі Андрій Данилко, народний артист України, композитор, відомий завдяки образу «Вєрки Сердючки» все ж знайшов час для інтерв'ю. Домовлялися про онлайн участь в ефірі довго, але це компенсувалося відвертістю розмови.

Данилко сказав, що наразі не стежить за конкурсантами пісенного конкурсу «Євробачення-23». У Ліверпулі він був, щоб виступити на відкритті, презентувати Україну та – подарувати «класні емоції фанатам».

Раніше на попередніх конкурсах Сердючка з мамою (акторка Інна Белоконь) розважали публіку і поза конкурсом. Гуляли містом та давали можливість європейським фанатам побешкетувати з ними. Цього разу настрою для цього не було.

Андрій Данилко каже: добре, що про Україну знають на такому рівні, але шкода, що через війну конкурс не зміг відбутися саме в Україні.

Про «Євробачення-2023»

– Ви ж чули, що Зеленському відмовили виступити з промовою на конкурсі «Євробачення-2023». Як ви до цього ставитеся?

– Ви ж бачите, як було і з «Оскаром». Вони ж не те, що не підтримують. Я розумію, що у них своя програма.

Люди приїжджають на цей конкурс відпочивати, розважатися

Це фестиваль, де вони намагаються об’єднувати людей і не піднімати якісь теми. Люди приїжджають на цей конкурс відпочивати, розважатися.

Я не знаю, чи правильно це чи неправильно, але такий час. Я ж кажу, вони нас дуже люблять, але кажуть: «Андрію, прохання, щоб був той текст, який був в 2007 році…».

– Тобто хотілося заспівати «Раша, гудбай!»?

– Звичайно! Але це не мій сольний концерт. Розумієте? На своєму сольному концерті я весь час кажу... Це ж частіше за все у Європі. То ми кажемо, що «люди, які люблять політику Путіна, на наш концерт не приходьте, бо вам не сподобається».

Чому українці продовжують слухати російську музику?

– Ви відмовилися від російського глядача, та ще є частина українців, яка ще не відмовилася від російської музики. І це дуже видно в ютуб-трендах, приміром. Як ви до цього ставитеся?

– Це буде поступово. Я за те, що слухати талановите. Дуже багато музичного матеріалу зараз, який українською мовою, але його слухати не можна. Це все не талановите. Я за те, щоб слухали люди талановите.

Про українську мову: «Не треба тиснути на людей»

– От так само, як і з мовою. Не треба нам... Це ж все поступово. Всі ж все розуміють. Так? І мені теж, я звик. Це така звичка давати інтерв’ю російською. Ти себе вже знаєш. І це практика. І я зараз намагаюся... Мені буває важкувато. Але йду для себе на деяких цей сором... Бачите, підшукую (слова). Але я намагаюся. І воно поступово-поступово все краще і краще.

Я і звертаюся до всіх: не треба тиснути на людей

У 90-х, коли ми тільки починали, я ж розмовляв винятково українською мовою. Я лише українською мовою спілкувався. Але на якийсь час мене настільки почали «давити за цей суржик…». І я думаю, що в мене був комплекс щодо цього.

Я і звертаюся до всіх: не треба тиснути на людей! І мені дуже хотілося закликати вас послухати нові пісні Сердючки українською мовою.

Як в Росії ставилися до Андрія Данилка?

– Вас же дуже любили в Росії…

– У мене були гастрольні тури. Я дуже добре заробляв там. І нас любили. Правда! У мене ніколи не було комплексу ніякої меншовартості. Я відчував інтерес і відчував ось цю популярність і думав: це ж треба таке! Щоб у нас були якісь закриті двері або нас кудись там не пускали – такого не було. Розумієте?

Але з моментом цієї популярності з’явилася така заздрість.

Їх дуже дратувала наша свобода

«Перший канал»… Їх дуже дратувала наша свобода. Хочемо – знімаємося, а хочемо – не знімаємося, хочемо – беремо участь, хочемо – не беремо участі.

І тому ці конфлікти з Ернстом (Костянтин Ернст, телепродюсер – ред.) , ось ця злоба вилилася у те, що в 2007 році був шанс у них злити мене з російського ринку.

– Бачите, як ви сказали: дратує свобода. Дуже цікава фраза.

– І вони накопичували цю злість. І цей випадок з цим «Євробаченням-2007» – думають: «О, ми тебе тут зараз і закопаємо!». Для мене війна почалася не в 2014 році. Для мене особисто. У той момент мені було дуже важко.

Чи підтримує Данилко контакти з колегами по російській сцені?

– Чи є у вас ще знайомі з Росії з якими ви деколи підтримуєте контакт, які співчувають, можливо, які якось підтримують, особливо після повномасштабного вторгнення?

– Ну, звичайно, є. І 24-го (лютого – ред.) вдень мені телефонувала і Лайма Вайкуле, і Макс Галкін, і Ніно Катамадзе. Звичайно, ми спілкувалися. Це була підтримка.

Ми сиділи у цьому бомбосховищі на Хрещатику, а там дуже поганий зв'язок і поганий інтернет. Я бачу, що вони щось пишуть, а воно не доходить.

– Чи немає у вас відчуття, що якби більше відомих росіян виступили би проти війни, то, можливо, це могло би на щось вплинути?

– Я в це не вірю. Вони дуже бояться. І воно нічого не вирішило би. Воно дає тільки проблему тій людині, яка щось скаже.

Вони дуже бояться

Є ж такі показові речі: як там дівчинка намалювала малюнок «За мир», вчителька написала заяву в поліцію, арештували батька.

Це ж все для того, щоб показувати: «Ребята, закройте рот!». І всі дуже бояться.

Андрій Данилко про благодійні концерти за кордоном

– Зараз ви маєте дуже активний графік, у вас багато благодійних концертів в Європі. Плануються концерти в США.

– Я повинен був знайти ту тональність, яка потрібна людям. Люди в основному так хочуть додому!

Ми згадуємо минуле, ми сміємося.

Звичайно, є ці кричалки про Путіна: «Путін, щоб ти здох!». Я, буває, їх вигадую при хорошому настрої.

І ці 1,5 години, які ми працюємо на сцені – це для того, щоб люди забули. Така психотерапія, щоб всі посміхнулися, посміялися, потанцювали, попідспівували.

  • Зображення 16x9

    Катерина Некреча

    Ведуча проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». Раніше в.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) навесні 2015 року.

    До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму, співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення живу. 

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG