Амністію для причетних до окупації українських територій хочуть провести через Верховну Раду. Позафракційні народні депутати Вадим Новинський, Дмитро Шпенов, Сергій Магера, Муса Магомедов і Вікторія Гриб зареєстрували у парламенті проект закону «Про недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей».
Питання амністії для українських громадян, причетних до окупації частини українського Донбасу, є одним з найбільш спірних та дражливих. Небагато українців готові пробачити вбивства своїх співгромадян, каже в коментарі Радіо Свобода директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий. Він зауважує, що доречність такого закону залежить від того, кому саме він дозволить уникнути відповідальності: громадян, змушених працювати, навіть на адміністративних посадах, на незаконні організації «ЛНР» та «ДНР», чи йтиметься про людей, які тримали в руках зброю.
Чи буде амністія для тих хто тримав зброю, вбивав, чи скоював інші тяжкі злочини – це буде дражливе питанняЮрій Лісничий
«Якщо говорити про якусь інтеграцію територій, за аналогією з Нюрнберзьким процесом, то так чи інакше ці питання будуть поставати. Чи буде амністія для тих, хто тримав зброю, вбивав, чи скоював інші тяжкі злочини, – це буде дражливе питання. Теоретично будь яку редакцію можна «протягнути» через новий український парламент. Але наразі це – ініціатива не більшості, а Новинського. Він своїх проросійських поглядів і не приховує. Він не входить до більшості. Тому велике питання, чи підтримає його коаліція, навіть якщо буде рухатися якийсь глобальний процес після переговорів у «нормандському форматі» чи будь-які інші активізації реінтеграції українських територій на Донбасі», – каже Лісничий.
Сумнівно, щоб фракція партії «Слуга народу» отримала вигоду, якби підтримала законопроект про амністію авторства Вадима Новинського та його соратників. Найімовірніше, це розуміють і самі ініціатори закону, припускає в коментарі Радіо Свобода політичний експерт Кирило Сазонов. Він вважає, що депутати-автори проекту більше зацікавлені, навпаки, дистанціюватися від парламентської більшості і продемонструвати, що саме вони є рушіями мирного процесу.
Новинський працює на свого виборця і на тих, на кого він орієнтується, – на Кремль. Він просто робить свою роботуКирило Сазонов
«Новинський працює на свого виборця і на тих, на кого він орієнтується, – на Кремль. Він просто робить свою роботу. «Опозиційний блок» ніколи і не приховував, що хоче прямих переговорів із сепаратистами і хоче амністії. Тож тут нічого нового. Інша справа – наскільки це матиме наслідки. Якщо цей законопроект – це просто ініціатива Новинського, то це просто лишиться «білим шумом». Якщо ця ініціатива якось узгоджена з президентами Україні і Росії, то тоді нехай «Слуга народу» спробує за неї проголосувати і ухвалити такий закон. Але я побоююся, що у такому випадку для нинішньої Верховної Ради це скликання завершиться саме на ухваленні амністії. Ветерани, волонтери, взагалі суспільство не дозволять за це проголосувати. Це стосується і президента, він тісно пов’язаний із парламентом», – каже Сазонов.
Питання правового статусу громадян, причетних до окупації українських територій, врегульоване законом про закон про особливості самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Цей закон уже передбачає певну амністію, заявляє в коментарі Радіо Свобода директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. На думку політолога, приводом для ініціативи авторів законопроекту стали намагання нової влади знайти нові свої рішення для просування мирного процесу.
Гадаю, мало ймовірно, що «Слуга народу» хапатиметься за цю ініціативу. Але у якійсь мірі ця ініціатива формує інформаційний порядок деннийРуслан Бортник
«Тепер, очевидно, коли намітилися шляхи до мирного врегулювання, ця частина політикуму пропонує свій підхід до амністії бойовиків, які причетні до подій 2014–2015 років. Сподіваюся, що законопроект буде збалансовано прописаний: не тільки комбатантів «ЛДНР», але щоб стосувалося і українського боку, щоб українських військовослужбовців не переслідували потім, як Віталія Марківа в Італії. Гадаю, мало ймовірно, що «Слуга народу» хапатиметься за цю ініціативу. Але у якійсь мірі ця ініціатива формує інформаційний порядок денний. Я не виключаю, що «Слуга народу» буде її враховувати, формуючи свої підходи, до питання амністії. Його все одно треба буде вирішувати», – зауважує Бортник.
Експерти сходяться на тому, що зареєстрований у Верховній Раді проект закону «Про недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей» практично не має шансів бути ухваленим.
Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», неформально названий «законом про амністію», Верховна Рада ухвалила ще 16 вересня 2014 року. Він передбачав звільнення від кримінальної (а також адміністративної) відповідальності за низку злочинів, за винятком певних тяжких, учасників збройних формувань, осіб, причетних до діяльності таких формувань, тих, хто брав участь у діяльності самопроголошених органів в Донецькій, Луганській областях або протидіяв проведенню антитерористичної операції, на певних умовах (серед яких, зокрема, добровільна здача зброї, боєприпасів тощо).
Дія закону також не мала поширюватися на осіб, які вчинили дії, що призвели до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії «Malaysia Airlines» рейсу МН17, та/або перешкоджали проведенню розслідування цієї авіакатастрофи.
Закон розкритикували деякі представники юридичної спільноти як незастосовний у практиці. Також критикували його й правозахисники, зокрема організація Amnesty International, за те, що він міг звільнити від відповідальності призвідників таких злочинів, як катування й інші серйозні порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права.
Урешті закон так і не був поданий на підпис президентові України і не набув чинності.
