Президент США Джозеф Байден оголосить, що виведе американські війська з Афганістану і таким чином закінчить найдовшу війну в історії Сполучених Штатів, повідомляють американські ЗМІ з посиланням на уривками промови, опублікованої Білим домом.
Остаточна дата виведення війська – символічна, 11 вересня. Адже військо увійшло на терени Афганістану, який використовувався як тренувальний майданчик для терористів, після терористичного нападу на Америку 11 вересня 2001 року.
Як кажуть американські оглядачі, Байден вирішив вивести війська з Афганістану попри те, що його радники вважають, що для цього ще немає умов і терористичні напади після виведення американських військових можуть відновитися.
Але для Джозефа Байдена це – принципове питання, бо протягом довгого часу він виступав за припинення військової присутності США в Афганістані, і лише тепер, ставши президентом, він має можливість діяти згідно зі своїми поглядами.
Відповідаючи на критику з боку військових, які вважають, що потрібно зберегти присутність доти, доки афганські сили безпеки не зможуть протистояти силам Талібану самостійно, представник адміністрації президента сказав, що з таким підходом американські війська ніколи не підуть з цієї азійської країни.
Після нападів 11 вересня 2001 року президент Джордж Буш-старший наказав ввести війська в Афганістан, бо саме там таліби переховували Усаму бен Ладена та його послідовників із «Аль-Каїди», організації, що стояла за нападами на Нью-Йорк і Вашингтон, в результаті яких загинуло майже 3 000 осіб.
Війна розпочалася за широкої міжнародної підтримки, але невдовзі американці потрапили до тієї ж пастки, що і британці перед ними у ХІХ столітті, та Радянський Союз у ХХ, – вони загрузли у тривалому кривавому конфлікті, в якому неможливо було оголосити перемогу.
Близько 2400 американських військовослужбовців загинули в Афганістані. Сама ця війна коштувала США близько 2 трильйонів доларів.
«Ми можемо впоратися без постійної військової присутності в Афганістані»
У своєму рішенні адміністрація Байдена спирається на оцінку спецслужб, які вважають, що «Аль-Каїда», чи інші терористичні угруповання, які можуть базуватися в Афганістані, не представляють безпосередньої загрози для США.
В інтерв’ю корпорації ВВС один з високопоставлених американських чиновників говорить, що за 20 років ситуація в Афганістані змінилася і попри те, що такі групи, як «Аль-Каїда» та «Ісламська держава» все ще присутні в Афганістані, їхня загроза для США значно зменшилася.
«Це не 2001 рік, це 2021 рік. Ми вважаємо, що загроза США, яка виходить зараз з Афганістану, є на такому рівні, з яким ми можемо впоратися без постійної військової присутності в Афганістані не перебуваючи у стані постійної війни з талібами», – сказав представник адміністрації.
Високопоставлений представник адміністрації заявив, що виведення військ розпочнеться до 1 травня і завершиться до символічної дати 11 вересня. І якщо відбудуться напади на війська НАТО, які будуть відходити, відповідь на них буде потужною, зазначає чиновник.
Як пише газета New York Times, демократи у Конгресі підтримали рішення президента.
«США пішли в Афганістан в 2001 році, щоб перемогти тих, хто напав на США 11 вересня», – заявив Тім Кейн, сенатор-демократ від Вірджинії.
«Настав час повернути наші війська додому. Треба продовжувати надавати гуманітарну та дипломатичну підтримку країні, яка є нашим партнером, але при цьому переорієнтувати американську національну безпеку на найактуальніші виклики, з якими ми стикаємось».
Ветеран війни в Іраку і голова прогресивної групи ветеранів VoteVets Джон Сольц сказав, що «неможливо виразити словами, наскільки це важливо для військових і їхніх сімей, які переживали ротацію за ротацією, і за два десятиліття їм не видно було кінця».
Республіканці - це загрожує безпеці
Республіканці заявили, що це рішення загрожує безпеці США. Сенатор Джеймс Інофе від штату Оклахома назвав його «необдуманим і небезпечним».
«Довільні терміни можуть поставити наші війська в небезпеку, поставити під загрозу весь прогрес, якого ми досягли, і призвести до громадянської війни в Афганістані. Вони можуть створити сприятливий ґрунт для міжнародних терористів», – вважає представник республіканців у Комітеті з питань збройних сил Сенату.
Раніше президент Дональд Трамп встановив термін виводу військ до 1 травня, але він часто змінював важливі зовнішньополітичні рішення, до того ж представники Пентагону наполягати на відтермінуванні.
У публічних заявах 13 квітня лідери руху Талібан зосередилися на тому, що американські війська не будуть виведені до 1 травня.
«Ми не погоджуємося із затримкою після 1 травня», – заявив представник Талібану Забіхулла Муджахід у ефірі місцевого телебачення.
«Будь-яка затримка після 1 травня для нас не є прийнятною».
Лідери Талібану давно обіцяли, що будь-яке порушення терміну означає, що їхні сили знову почнуть атакувати американські та коаліційні війська.
Згідно з угодою про виведення військ, підписаною під час адміністрації Трампа, Талібан утримувався від нападів. Але протягом останніх кількох тижнів вони обстрілювали ракетами американські бази на півдні та сході Афганістану.
Що буде в Афганістані?
Успіх американської кампанії був перемінний. На початку кампанії, наприкінці 2001 року – на початку 2002, відносно невеликій кількості сил спеціальних операцій разом з місцевим афганським ополченням за потужної підтримки з повітря швидко вдалося примусити лідерів «Аль-Каїди» і Талібану втекти, переважно до Пакистану.
Багато військових аналітиків високо оцінили цю місію. Її швидкий успіх із розгортанням невеликої кількості сухопутних військ вважали майже шедевром планування та ведення війни.
Потім коли від антитерористичної місії перейшли до тієї, яка присвячена державному будівництву, демократизації та забезпеченню прав жінок, успіх був набагато скромніший.
До того ж, нездатність створити ефективні місцеві сили безпеки дозволила Талібану повернутися. Відтак постала необхідність ввести велику кількість іноземних військ у країну, починаючи з 2009 року. Деякі райони вдалося очистити від бойовиків Талібану. Але і цей успіх виявився нестійким.
Початкова перемога в Афганістані могла змусити адміністрацію Буша повірити, що і в Іраку вона досягне швидкої воєнної перемоги. І на початку 2003 року було ухвалено рішення ввести війська в Ірак.
Нині представники адміністрації Байдена заявили, що Сполучені Штати передислокують американські війська в регіоні, щоб стежити за Афганістаном і Талібаном. Також відомо, що невелика частина військових залишиться в Афганістані для охорони посольства.
На цей невеликий контингент в регіоні покладатиметься завдання забезпечити дотримання обіцянки Талібану не створювати умов для повторної терористичної загрози для американських , чи західних інтересів з боку Афганістану.
Однак, досі незрозуміло, наскільки далеко американські війська підуть для захисту афганського уряду або афганських сил національної безпеки, які, на думку аналітиків, не в змозі самостійно впоратися із Талібаном. Тому американські чиновники скептично дивляться на перспективу миру в країні.
Мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном, які розпочались у вересні в Дозі, столиці Катару, зупинилися. Прагнучи перезапустити процес, адміністрація Байдена наполягала на новому раунді переговорів у Туреччині. Вони були орієнтовно заплановані на 24 квітня.
Ідея полягає в тому, щоб обидві сторони домовились про структуру майбутнього уряду і тривале припинення вогню, але експерти вважають, що це малоймовірно, оскільки Талібан вважає, що вони можуть перемогти афганських військових.
За останній рік афганські сили безпеки втратили територію, яку вони контролюють, внаслідок багаторазових нападів Талібану. Їм знадобилася допомога американських повітряних сил, щоб відбити повстанців.
На тлі підняття ставок і зниження довіри до афганського уряду, бойовики переозброїлися і кинули виклик афганським силам безпеки в деяких районах країни. Багато афганців сприймають їхню появу як тривожний знак того, що країна знову повертається під їхній контроль, як було в 1990-х роках, під час афганської громадянської війни.
Унікальні фотографії Афганістану до вторгнення СРСР
Представники офіційної влади в Афганістані побоюються, що рішення президента Байдена порушити попередній крайній термін для виведення військ – 1 травня, як це зазначено в минулорічній мирній угоді, означатиме тиск на уряд в Кабулі щоб він звільнив приблизно 7000 ув’язнених талібів. Повстанська група вже давно наполягає на звільненні своїх товаришів.
Їхнє звільнення та скасування санкцій Організації Об’єднаних Націй, були останніми важелями Сполучених Штатів у переговорах з талібами. Афганський уряд вважає, що звільнивши в’язнів, він ще менше буде готовий протистояти впливу Талібану на країну, а тому рішуче виступає проти подальшого звільнення в'язнів.
