76 років колонії суворого режиму – стільки років у сумі припадає на шістьох звинувачених у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» після вироку Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону. Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеїн Куку отримав 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.
Усіх фігурантів справи затримали в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Муслімові Алієву інкримінували «організацію діяльності терористичної організації», іншим – «участь у діяльності терористичної організації». Крім того, кожного звинуватили в «підготовці до насильницького захоплення влади, організованій групою за попередньою змовою». У кінцевому слові в суді всі обвинувачені заявили про те, що вважають вирок мотивованим за політичними і релігійними ознаками, і назвали себе політв'язнями.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у своєму відеозверненні перед оголошенням вироку закликав кримчан до солідарності із засудженими: «Є в Криму люди, які бояться всього. Вони думають: це ж не до мене прийшли, а до інших. Може, вони робили щось таке, що не сподобалося владі, а я буду обережним. Я таким людям хотів би сказати: не обманюйте себе. Якщо ми не усунемо окупацію, вони обов’язково прийдуть за вами. Тому що російські окупанти судять людей не за те, що вони винні, а за те, що вони – кримські татари. Вони судять людей для того, щоб залякати всіх інших кримських татар, всіх етнічних українців і всіх, хто не приймає російську окупацію».
Наступний наш крок – апеляційна скарга в російському правовому полі для того, щоб в подальшому передавати матеріали в міжнародні інстанції – Європейський суд з прав людини та іншіЕміль Курбедінов
Кримський адвокат Еміль Курбедінов розповідає про свого підзахисного Вадима Сірука: «Вадим Сірук був індивідуальним підприємцем, продавав на ринку овочі і фрукти. Зрештою, Росія звинуватила його в «спробі конституційного перевороту», що абсолютно безглуздо, ми про це багато разів говорили. В поле зору російських силовиків він потрапив ще чотири роки тому, коли в Ялті активно допомагав кримським татарам та іншим. Вадим тісно спілкувався з Муслімом Алієвим, Еміром-Усеїном Куку, але він не був публічною фігурою, він допомагав непублічно… Це був очікуваний вирок, ми прогнозували такий результат політично мотивованої справи. Наступний наш крок – апеляційна скарга в російському правовому полі для того, щоб в подальшому передавати матеріали в міжнародні інстанції – Європейський суд з прав людини та інші».
Тим, хто говорить, що ми «захищаємо терористів», можу відповісти, що ні в одній із справ цієї категорії немає нічого спільного з тероризмомЕміль Курбедінов
Еміль Курбедінов нарікає на погані умови утримання фігурантів цієї справи в російських і кримських СІЗО: «У Краснодарському ізоляторі до них застосовували такий заборонений захід, як цькування собаками. Після того етапування їхнє здоров’я погіршувалося. Зараз Вадим, як і інші хлопці, тримається чудово, здоров’я задовільне, нічого критичного ми не зафіксували. Тим, хто говорить, що ми «захищаємо терористів», можу відповісти, що ні в одній із справ цієї категорії немає нічого спільного з тероризмом. У Росії є закон «Про протидію тероризму», де чітко вказується, що таке теракт, хто такі терористи. Вони захоплюють будівлі або заручників, підривають щось із метою вплинути на органи державної влади. У звинуваченні нічого такого ви не побачите – все будується на розмовах людей про політику, про іслам. Це передається лінгвістам, релігієзнавцям, і за їхніми рішеннями робляться висновки, нібито ці люди є членами таємної організації і готують переворот».
Еміль Курбедінов підкреслює, що всі звинувачення в «справах «Хізб ут-Тахрір» будуються на таких експертизах і свідченнях таємних свідків, як правило, з боку ФСБ Росії.
Дружина заарештованого правозахисника з Ялти Еміра-Усеїна Куку Мер’єм Куку після оголошення вироку так прокоментувала судовий процес: «Вони не дуже добре старалися, можна сказати, – і експертиза, і слідство. Це просто справжнісіньке політичне замовлення. Все в руках Аллаха, скільки їм судилося там просидіти, пробути. Я хочу сказати, що вони посміхалися. Ми знаємо, яку ми ціну платимо. Сподіваюся, всі люди теж замисляться, які терміни і кому дають».
Російський правозахисник Лев Пономарьов розповів, чому він і його колеги не згодні з російським визначенням ісламської партії «Хізб ут-Тахрір» як «терористичної організації».
Щодо «Хізб ут-Тахрір» не наведено жодного факту підготовки теракту або участі в ньому. Виникає очевидна суперечність: не можна називати людей терористами, якщо вони не готують теракти і не беруть участь у нихЛев Пономарьов
«Доводити нічого не потрібно, достатньо прочитати рішення Верховного суду (Росії – ред.) 2003 року, де через кому були названі терористичними кілька ісламських організацій. Деякі з них дійсно терористичні, але коли дивишся на цю частину рішення, то бачиш, що щодо «Хізб ут-Тахрір» не наведено жодного факту підготовки теракту або участі в ньому. Виникає очевидна суперечність: не можна називати людей терористами, якщо вони не готують теракти і не беруть участь у них. Але була там така фраза: погляди цієї організації суперечать Конституції Росії, загрожують її державному ладові. Я маю сказати, що погляди дуже багатьох людей мають такі властивості, але за погляди не можна давати терміни і взагалі кримінально переслідувати», – каже правозахисник.
Лев Пономарьов зазначає, що не вітає ідею створення всесвітнього халіфату, яку сповідує «Хізб ут-Тахрір».
«Але коли я дізнаюся, що недавно в Верховному суді (Росії – ред.) проходили апеляційні засідання, і деяким людям навіть збільшили терміни – зараз мусульман судять групами, дають понад 10–15 і навіть 20 років, – я доходжу висновку, що це ганебна ракова пухлина на тілі російського правосуддя. Звісно, потрібно це скасовувати як вкрай несправедливе рішення. Ми склали звернення до найвищої політичної влади в Росії, де наводяться факти, судові рішення, і просимо переглянути рішення Верховного суду. Не можна давати 24 роки людям, які абсолютно ні в чому не винні. Так, у них інші погляди, які суперечать деяким основним положенням Конституції Росії, але вони принципово не застосовують насильство. Якщо ви хочете обмежити їхню проповідь, знайдіть можливість адміністративно попереджати їх, не давати їм великі аудиторії і так далі», – каже Пономарьов.
Спікер міжнародної правозахисної організації Amnesty International Україна Марія Гур’єва також висловлюється на підтримку фігурантів ялтинської «справи «Хізб ут-Тахрір».
Якщо уряди інших країн знатимуть про цю ситуацію, про порушення прав людини, то будуть змушені політично, економічно або іншим чином впливати на РосіюМарія Гур’єва
«Рішення надзвичайно жорстоке і несправедливе. Очевидно, що людей судили за політичними мотивами, без найменшого злочину і провини. З іншого боку, на жаль, це рішення було досить очікуваним, тому що російська влада і де-факто кримська влада – це велика репресивна машина, яка працює на повну швидкість. Дуже багато людей зараз проходять через несправедливі суди і отримують необґрунтовані строки. Ми продовжуємо кампанії, щоб домогтися скасування цих рішень, звільнити Еміра-Усеїна Куку і тих, кого засудили разом із ним. Ми і далі порушуватимемо ці питання на міжнародному рівні, наскільки це можливо», – каже правозахисниця.
На думку Марії Гур’євої, незважаючи на те, що російська влада останніми роками робить вигляд, що їй байдужий міжнародний тиск, саме ця форма впливу дуже важлива: «Якщо уряди інших країн знатимуть про цю ситуацію, про порушення прав людини, то будуть змушені політично, економічно або іншим чином впливати на Росію. Це може дати результат».
Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева припускає, що це не останній такий вирок із боку Росії.
«Це надмірні терміни, але ми всі розуміємо, що виправдальних вироків у таких справах немає. Росія використовує антитерористичне і антиекстремістське законодавство, щоб переслідувати громадян України за їхню проукраїнську позицію, переслідувати кримських татар за етнічною і релігійною ознаками. Українська держава і правозахисники кваліфікують ці вироки саме так, а також як злочини проти людяності, якщо говорити про міжнародне гуманітарне право. Нещодавно Міністерство закордонних справ теж засудило ці переслідування, попросивши наших міжнародних партнерів посилити санкційний і політико-правовий тиск на Росію. Боюся, що поки Крим не буде деокупований, такі вироки ми бачитимемо постійно», – вважає Ташева.
