Доступність посилання

Фрески «Софії» розкривають таємниці


Київ – Із нагоди 75-річчя із дня заснування Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська» відкрили виставку, присвячену реставраторам Софійського собору. На ній оприлюднені маловідомі факти з історії дослідження та відновлення мозаїк та фресок Софії.

Нині собор Святої Софії неможливо уявити без дивовижних фресок, датованих 11-м століттям. Але за часів митрополита Петра Могили унікальні творіння були поховані під шаром вапна. Про їхнє існування науковці дізналися лише 50 років тому.

Коли у соборі знайшли перші фрески – це стало науковою сенсацією. А технології, застосовані для їхнього відновлення, досі є зразком для реставраторів із усього світу, зазначає головний художник-реставратор корпорації «Укрреставрація» Інна Дорофієнко.

«Реставрація, як наука, виникла зовсім недавно. Важко собі уявити, що іще у 60-х роках про фрески Софії та інших українських храмів людство не знало. Проте досі реставратори змушені виборювати право на належне місце у суспільстві. Коли українські церковні мозаїки виставлялися у 1991 році в «Метрополітен-музеї» Нью Йорку, іноземці говорили: «Ваші мозаїки зробили більше для визнання української незалежності, ніж увесь дипломатичний корпус країни разом!» – пригадує Інна Дорофієнко.

«Був землетрус, риштування падало, а я вхопився за вікно собору»

Як відновлювали мозаїки собору Святої Софії, розповів член-кореспондент Української академії архітектури Леонід Тоцький: «Уся Софія була заставлена громіздким дерев'яним риштуванням. Лише центральна частина лишалася відкритою для екскурсій. Виглядало все жахливо: олійний живопис коржами звисав, мозаїка була закіптюжена. Лише світилися очі Оранти, і з докором дивився на нас Златоуст. Все це мало бути відновлено. У перші роки усі цінні фрески та мозаїки ми закріпили. А згодом стався землетрус, такий, що падало риштування, а я висів, вчепившись у вікно собору. Але відновлені нами мозаїки витримали. Сьогодні знову підіймався на риштування, і пригадав ті часи. Більшість із моїх тодішніх колег вже неживі...»

Були моменти, коли дивовижні мозаїки могли бути назавжди втрачені, стверджує директор Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Але на сьогодні їм вже нічого не загрожує.

Стан «Софії», її фресок контролюють за допомогою сучасних технологій

«Зараз – новий етап реставрації. Обстежили та закріпили усі фрески та мозаїки. Ми бачили місця, особливо на Марії Оранті, де на площі 18 квадратних метрів було відшарування, до 6 сантиметрів завширшки. Тобто, зображення могли впасти, і ми б назавжди їх втратили. На щастя, ми вчасно все закріпили, і зараз ні мозаїкам, ні собору загалом нічого не загрожує. В нас є так звана «напружена модель» собору, яка дає змогу контролювати всі просідання, відхилення від вертикалі, зміни температури й вологи. Для контролю застосовуються найновіші європейські технології», – зазначає Неля Куковальська.

Вона запевняє, що відновлені фрески та мозаїки стоятимуть ще не менше тисячі років. Високу якість реставраційних робіт визнала і комісія ЮНЕСКО, яка обстежувала собор місяць тому.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG