Міжнародний день мігрантів був проголошений ООН 2000 року з урахуванням того, що кількість мігрантів у світі постійно зростає. Ця проблема є актуальною і для України. З одного боку, мільйони співвітчизників працюють за кордоном, намагаючись таким чином прогодувати себе й свою родину. З другого, в саму Україну приїздить дедалі більше мігрантів з країн СНД, Близького Сходу та інших частин світу.
Після розвалу Радянського Союзу міграція стала одним із викликів для України. Залишаючись країною-постачальником мігрантів, вона водночас стала країною, куди мігранти їдуть. За даними Світового банку, за кількістю прийнятих мігрантів Україна зараз посідає четверте місце у світі.
Керівник інформаційного відділу Міжнародної організації з міграції Наталя Кривцова вважає дані Світового банку завищеними, але погоджується, що кількість прибулих у Україну мігрантів щороку зростає: «Ми бачимо тенденцію до збільшення числа іммігрантів у нашу країну. Якщо 2000 року в Україні проживало більше 100 тисяч мігрантів, то вже 2006 року ця цифра сягнула 149 тисяч людей».
Наталя Кривцова вважає, що ця цифра не є настільки великою, щоб складати для України якусь загрозу. Навпаки, мігранти допомагають розв’язати проблему браку «робочих рук», що постала в Україні через відтік багатьох працівників за кордон.
Нелегальну міграцію не враховано
Однак згадані цифри стосуються лише легальної міграції. Нелегальну ж виміряти кількісно практично неможливо, але зрозуміло, що вона також є доволі серйозною проблемою для України. Серед іншого, ще й тому, що спричинює певну напругу в суспільстві.
«В Україні збільшується кількість молодих прихильників радикальних угруповань, які ставляться до мігрантів з нетерпимістю. Вони поводяться досить різко, мають місце образливі й навіть насильницькі дії стосовно людей неслов’янського походження», – каже керівник інформаційного відділу Міжнародної організації з міграції Наталя Кривцова.
Тенденції зростання кількості мігрантів характерні для всього світу. За даними ООН, порівняно з 1960 роком їхнє число зросло понад удвічі й зараз складає майже 200 мільйонів осіб. Тож питання, за словами генерального директора Міжнародної організації з міграції Брансона Мак-Кінлі, полягає вже не в тому, чи бути міграції, а в тому, як ефективно нею управляти, щоб зміцнити позитивні та зменшити негативні її наслідки.
Після розвалу Радянського Союзу міграція стала одним із викликів для України. Залишаючись країною-постачальником мігрантів, вона водночас стала країною, куди мігранти їдуть. За даними Світового банку, за кількістю прийнятих мігрантів Україна зараз посідає четверте місце у світі.
Керівник інформаційного відділу Міжнародної організації з міграції Наталя Кривцова вважає дані Світового банку завищеними, але погоджується, що кількість прибулих у Україну мігрантів щороку зростає: «Ми бачимо тенденцію до збільшення числа іммігрантів у нашу країну. Якщо 2000 року в Україні проживало більше 100 тисяч мігрантів, то вже 2006 року ця цифра сягнула 149 тисяч людей».
Наталя Кривцова вважає, що ця цифра не є настільки великою, щоб складати для України якусь загрозу. Навпаки, мігранти допомагають розв’язати проблему браку «робочих рук», що постала в Україні через відтік багатьох працівників за кордон.
Нелегальну міграцію не враховано
Однак згадані цифри стосуються лише легальної міграції. Нелегальну ж виміряти кількісно практично неможливо, але зрозуміло, що вона також є доволі серйозною проблемою для України. Серед іншого, ще й тому, що спричинює певну напругу в суспільстві.
«В Україні збільшується кількість молодих прихильників радикальних угруповань, які ставляться до мігрантів з нетерпимістю. Вони поводяться досить різко, мають місце образливі й навіть насильницькі дії стосовно людей неслов’янського походження», – каже керівник інформаційного відділу Міжнародної організації з міграції Наталя Кривцова.
Тенденції зростання кількості мігрантів характерні для всього світу. За даними ООН, порівняно з 1960 роком їхнє число зросло понад удвічі й зараз складає майже 200 мільйонів осіб. Тож питання, за словами генерального директора Міжнародної організації з міграції Брансона Мак-Кінлі, полягає вже не в тому, чи бути міграції, а в тому, як ефективно нею управляти, щоб зміцнити позитивні та зменшити негативні її наслідки.
