Ведучий: Віталій Портников(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Віталій Портников: Насамперед одне дуже цікаве соціологічне опитування на хвилях Радіо Свобода.
Респондент (переклад): Так, все буде прекрасно і правильно. Як Путін захоче, так і буде. Так само, як і Америка захотіла, щоби Ющенко переміг.
Респондент (переклад): Я думаю, що 50 на 50. Ну, в них немає такої свободи слова, як в нас.
Я думаю, що нинішня влада намагатиметься робити все це всіма можливими методами, також ЗМІ. Я думаю, що всі методи будуть задіяні, можливо, навіть і фальсифікація.
Респондент: Щоб відповісти, треба дуже добре орієнтуватися в російській ситуації.
Дещо мені подобається, дещо не подобається в політиці, яку проводить Росія.
Так, з огляду з України можна сказати, що формується точка зору, що не дуже демократично будуть проведені. Але я вважаю, що буде достатній рівень демократії.
Респондент: Я живу в Україні, тому мене Росія не дуже цікавить. Не дуже цікавлюся, мене більше цікавить своя політика.
Респондент: Я думаю, що в принципі будуть демократичними, тому що Путіну більшість довіряє і бачить в ньому майбутнє. Нерозумно робити фальсифікацію, тому я думаю, що все буде в рамках дозволеного. Один з респондентів сказав одну дуже цікаву цифру, він сказав, що 50%.
Зараз, як відомо, “Єдина Росія” говорила, що вона хотіла б набрати 70%, що це буде референдум по довірі Володимиру Путіну як національному лідеру.
Що цікаво? Що після того, як Володимир Путін очолив передвиборчий список партії “Єдина Росія”, який складається тільки з одного прізвища, дійсно рейтинг “Єдиної Росії” на певний час виріс, але зараз він зменшується, зменшується з кожним днем і зменшується рейтинг самого Володимира Путіна. Як не дивно. Такі соціологічні результати.
І от що цікаво? Що цей референдум по довірі національному лідеру дійсно може закінчитися ганебними 50%. Чому ганебними? Тому, що в “Єдиної Росії” буде конституційна більшість при такому розкладі.
Можна порахувати, що якщо навіть комуністи проходять там до парламенту, ліберальні демократи, так звані Жириновського проходять до парламенту – все це буде. Навіть в цьому разі результати “Єдиної Росії” будуть десь на 20-22% меншими, ніж результати самого Путіна на президентських виборах в Росії.
Чи не є тут для діючого президента РФ серйозна небезпека, що буде очевидним, що він отримає на 20% голосів менше, ніж та людина, скажемо, пан Іксов, яка буде балотуватися на посаду президента РФ наступного року, і всі будуть думати, що ж це за національний лідер з 50% і президент з 75%?
Володимир Крижанівський: Я думаю, що все-таки президент не буде мати 75%.
Чому? Ну, якщо це буде спадкоємець Путіна: Зубков, Іксов, Іванов, Медведєв, немає значення, головне, щоби була одна постать?
Мені здається, що є небезпека для російської політики, якщо буде такий результат, що вони не зрозуміють.
Володимир Крижанівський: Я відверто розумію, що якщо вони з’їдуть на 50%, то це буде взагалі дуже і дуже...
Юрій Щербак: Товариство, не тіште себе ілюзіями – ніяких 50% не буде. Треба знати Росію. Буде 80%. Згадаєте моє слово.
Буде повна мобілізація всіх національних сил, всієї пропаганди апарату агітації, пропаганди, придумають якесь дійство, ще спектакль якийсь. Ви побачите ще.
Ви маєте рацію, тому що зараз робиться все, щоб так і було.
Навіть активістів “Справедливої Росії”, абсолютно лояльних людей, які прийшли в цю партію за вимогою президентської адміністрації, не пускають проводити зустрічі з виборцями.
Едіта Пьєха, Народна артистка СРСР, не може проводити зустрічі з виборцями, хоча вона є прихильником Путіна, але вона зі “Справедливої Росії”.
Андрія Лугового, людину, яка причетна до цієї знаменитої справи Литвиненка, він є новим обличчям партії Жириновського, його надіслали агітувати туди, куди Макар телят не ганяв, тобто на Далекий Схід. Чи він не заважав “Єдиній Росії”? Це теж дивно.
Згідно згаданого опитування, багато хто з них дуже лояльно ставився до цієї моделі Путіна, навіть не до постаті, а до цієї моделі. Якщо 80% росіян демократично оберуть Путіна, то й добре.
І це означає, що насправді, мені здається так, російська політика все ж таки впливає на українську. Тобто, у нас люди не обирають Путіна не тому, що вони хочуть отакого розгалуження інтересів, а тому, що у нас Путіна модельно немає, а якби хтось захотів стати Путіним, то його, може, й обрали.
Юрій Щербак: У нас є феномен порівняння. Ми настільки інформаційно сполучені з Росією, що люди мають можливість порівняти, скажімо, ті масові дійства Путіна, коли він три години “спілкується” з народом, коли він там якісь акції, коли...
Ви ж пам’ятаєте, коли сталася екологічна катастрофа в Керченській протоці, то не українське керівництво, а Путін викликав прем’єр-міністра і дав йому наказ. На екрані телебачення! Ви ж не забувайте про це!
Тобто, там апарат працює на імідж президента неймовірно чітко і все. І люди наші бачать.
Можливо, у нас є дуже багато прихильників твердої руки, ясних рішень, які доводяться зверху донизу. Хоча в той же час оці люди, що казали, вони цінують свободу.
Володимир Крижанівський: Пане Юрію, ну, ти чомусь забуваєш, що там президент теж працює добре на свій рейтинг.
Юрій Щербак: Я про це й сказав.
Він працює, як телезірка.
Володимир Крижанівський: Так. Говорить, говорить, забиває гвіздки, коротко, так, як треба все...
Хіба Президент України не мав би викликати прем’єр-міністра і сказати йому, щоб він летів в Керч?
Юрій Щербак: Безперечно. І першим повинен був би зробити.
Володимир Крижанівський: Подумали б, що він хоче...
Піаритися.
Володимир Крижанівський: Так.
Юрій Щербак: Щодо Президента України, то він сьогодні мене порадував неймовірно. Я думав, що ми будемо про Ізраїль говорити. Він зробив дуже серйозну заяву в Ізраїлі щодо цієї аварії. Він сказав, що нам треба з Росією укласти окрему угоду спеціальну і вирішувати. І він висловив невдоволення структурами влади Криму і України, які недостатньо, на його погляд, робили по подоланню цієї аварії.
Але заява, абсолютно зрозуміло, внесе новий елемент в українсько-російські відносини.
Просто Президент України, можна так сказати, змушений займатися політичної діяльністю, тому що от тут Партія регіонів зі своїми інтересами, тут Юлія Тимошенко і її блок зі своїми інтересами, треба створювати коаліцію, треба вирішувати як баланс розкладеться.
А президент Росії змушений займатися не політикою. Може, він і хотів би, але там немає з ким про все це говорити. Він може спокійно собі дозволити...
Розповідають, що президент Путін точно знає, як поставити камеру, як світло має на нього падати, щоб не було видно цієї лисини, як сісти, щоб не було видно, що він мініатюрний, що він дуже малесенький.
Один тільки раз грузинське телебачення показало його поруч з Михайлом Саакашвілі, і стало ясно, що це дуже така мініатюрна, тендітна людина.
Юрій Щербак: Так поруч з Михайлом Саакашвілі і я був малим. Я з ним знайомився...
Володимир Крижанівський: Чекайте, поруч зі мною Путін був, я пам’ятаю, піджак на виріст, світлий піджак в лютому місяці...
Юрій Щербак: Ну, пане Володимире, Ви даєте, які претензії Ви можете мати до людини елегантно відомої у всьому світі. Ну, хочеться йому світлий піджак – може мода така.
Тоді всі носили світлі піджаки, а ті, які були неелегантними, носили червоні.
Я просто кажу про те, що тут немає чому дорікати, тому що людина займається тим, чим вона займається в ситуації, коли немає ніяких політичних опонентів. Це ж російське суспільство не створило цих опонентів, це ж не просто Путін їх там знищив.
Володимир Крижанівський: Так, дійсно.
Ну, що Ходорковський був опонентом? То не опонент.
А могли взагалі виникнути опоненти в цій системі, яку там майстерно вибудував навіть не Путін, а Борис Єльцин?
Володимир Крижанівський: Я не знаю.
По-моєму, ці хлопці, які були навколо, вони (слово незрозуміле) з Бориса Миколайовича. Він накрив їх дуже акуратно всіх і вивів Путіна дійсно...
Ну як? Вивів за руку? Чому?
Володимир Крижанівський: Щось він бачив в ньому таке.
Юрій Щербак: Пане Володимире, я думаю, ми далеко все не знаємо, як відбулася ця передача влади. Ви ж знаєте, що ходять чутки про те, що Березовський був генеральним конструктором цієї оборутки з приводу Путіна...
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
