Модифікована їжа! Від сьогодні виробники зобов’язані маркувати продукти харчування, які містять генетично модифіковані організми

Де вони – генетично модифіковані організми? Із 42 популярних м’ясних виробів у 24 були знайдені генетично модифіковані організми

Ми є тим, що ми їмо. Сьогодні цей стародавній вислів можна було б переінакшити: а чи знаємо ми, що їмо? Купуючи у супермаркеті чи на базарі картоплю чи ковбасу, чи замислюємося над тим, що ці продукти можуть бути трансгенами. Це вирішила з’ясувати Марічка Набока, яка завітала до одного з київських магазинів.

“Зараз я стою в одному з найбільших столичних супермаркетів. Зранку тут більше продавців, ніж покупців. Біля кас немає черг.

Підходжу до вітрини з напівфабрикатами. Беру одну з упаковок пельменів. Склад: борошно, свинина, яловичина, цибуля, сіль, перець чорний, прянощі, підсилювач смаку. Інформації про зміст генетично модифікованих організмів немає. Така сама ситуація з йогуртами, чіпсами та кондитерськими виробами.

Хто дасть гарантію, що, купуючи нібито натуральне м’ясо, я не отримую модифіковану сою? Адже нещодавно лабораторія молекулярно-генетичних досліджень Державного споживчого стандарту провела експеримент. Із 42 зразків популярних м’ясних виробів у 24 продуктах були знайдені генетично модифіковані організми.

Фахівці поки не визначили, чи такі продукти шкідливі, але прості покупці їх остерігаються.

Жінка: - Натуральне, до такого, як ми звикли. Нашим організмам це, напевне, корисніше. Чоловік: - Я ні в якому разі не купував би такий товар, тому що він шкідливий для здоров’я. Я думаю, що не можна економити на власному здоров’ї. Жінка: - Намагаюся не купувати. Однак, якщо б я не мала змоги купити нормальний продукт, то я б купувала все.

Продавці ж про такі продукти нічого не знають. Менеджмент також.

Менеджер: Ні, не чула!

Чи будуть розкуповувати продукти з позначкою ГМО, невідомо. Та поки що люди більше довіряють натуральним продуктам без жодних домішок”.

Чи вживатимете Ви генетично модифіковані продукти?

На запитання,чи вживатимете ви генетично модифіковані продукти, за натуральні харчі проголосували 44% користувачів сайту Радіо Свобода. 19% опитаних сказали "ні", а 37% не знають ще, чи купуватимуть марковані пельмені чи ковбасу.

Як до цього ставляться фахівці з Державного споживчого стандарту?

Фахівці Державного споживчого стандарту не готові з сьогоднішнього дня до обов’язкового маркування трансгенних продуктів. Для цього їм потрібен щонайменше місяць, запевняє Олена Тоцька, провідний спеціаліст Державного споживчого стандарту.

“Для цього необхідно акредитувати лабораторії, які б мали право перевіряти продукцію на генетично-модифікований організм. Необхідно гармонізувати європейські стандарти, бо в нас гармонізований він тільки один”.

Для проведення експертиз необхідно мати лабораторії в кожному регіоні, кажуть у Держспоживстандарті. Поки що ж таких лабораторій, які здатні визначати відсоток генетично модифікованих організмів у харчах, по всій Україні лише три.

Вплив трансгенної їжа на здоров’я людини ще не є остаточно дослідженим, відтак вживання таких продуктів може призвести до непередбачуваних наслідків, каже директор Українського інституту екології людини, доктор медичних наук Михайло Курик. З іншого боку, користь від таких продуктів також не доведена.

Обов’язкове маркування генетично модифікованих продуктів може стати перешкодою вступові України до є Світової організації торгівлі

Харчові продукти, до складу яких входять генномодифіковані організми, підлягають обов’язковому маркуванню з 1 листопада, постановив український уряд. Проте такі спроби Кабінету Міністрів контролювати ринок трансгенної продукції зустрічають спротив з боку деяких країн Євросоюзу і Сполучених Штатів. Це може ускладнити вступ України до Світової організації торгівлі. Євросоюз культивує генетично модифіковані продукти в дуже обмеженій кількості, дотримується суворих правил з безпеки і маркування цих продуктів. Докладніше про це з Брюсселя – Наталя Вікуліна.

“Культивація генетично модифікованих продуктів залишається в Євросоюзі дуже обмеженою. Донедавна в ЄС дозволяли вирощувати тільки 2 види цих продуктів – ідеться про генетично змінену кукурудзу. Наприкінці жовтня Євросоюз дозволив у найближчі 10 років імпортувати на свою територію ще 4 види сільськогосподарських продуктів, що зазнали генетичної модифікації, — це три види кукурудзи та цукровий буряк. І раніше, і зараз у ЄС обов’язково позначають на продукті, що він є генетично зміненим. За словами Комісара ЄС з сільського господарства Маріанн Фішер-Бооль, щоб забезпечити інформацію споживачам, Євросоюз розвинув спеціальну систему маркування генетично модифікованих продуктів. Але це не заспокоює Австрію, яка залишається однією з найбільших у ЄС супротивниць генетично зміненої продукції. Відень наполягає: невідомо, як модифіковані продукти впливають на здоров’я людини. Міністрам з сільського господарства країн ЄС не вдалося ухвалити рішення щодо Австрії, нині свій вердикт має оголосити Єврокомісія. До кінця листопада Єврокомісія під тиском СОТ має також гарантувати, що в усіх країнах ЄС знята заборона на продаж генетично модифікованих продуктів”.

Чи ставлять відповідні позначки на таких товарах у Британії?

У Великій Британії основні дебати щодо генетично модифікованих продуктів точилися 7-8 років. Докладніше — Олекса Семенченко, кореспондент Радіо Свобода в Лондоні.

“Британський уряд був переконаний у перевагах таких продуктів, а політичні опоненти закликали до суворіших заходів контролю за новими технологіями. У той час, як генетично модифіковані продукти можуть завдавати шкоди довкіллю, вони також можуть вирішувати багато проблем сільської місцевості. Найвизначнішим британським критиком генетично модифікованої їжі був наслідник британського трону – принц Чарльз. Він відкидав технологію на моральних засадах і казав, що вона є втручанням у самі засади життя. У Британії, зокрема після випадків коров’ячого сказу, споживачі вимагали вибору між звичайними, модифікованими та органічними продуктами. Це означає чітке маркування та надійне відмежування генетично модифікованих продуктів на всьому процесі виробництва і аж до полиць супермаркетів. Регулюється цей процес європейськими директивами та додатковими британськими законами, які 1999 року розширили перелік продуктів, що підлягають маркуванню, включно з ресторанами та мережами швидкого харчування. Більшість британських крамниць наголошують, що не реалізовують генетично модифіковану продукцію”.

Дискусії навколо маркуваня генно модифікованих продуктів — це питання радше не медичне, а економічно-політичне, констатує експерт центру Олександра Разумкова Костянтин Кузнєцов. Український ринок приваблює країни-імпортери генно зміненої продукції, зазначає економіст.

“Інформація про вміст ГМО в певних продуктах може відлякувати українського споживача, і тому негативно відбиватися на обсягах продажів. Отже, потужні країни, які зацікавлені в збереженні своїх положень на українському ринку, ведуть свою економічну політику.”

Маркування генно модифікованих продуктів — це бодай мінімальна турбота уряду про своїх громадян, це дотримання права кожної людини робити свій вибір — купувати чи не купувати трасгенну їжу, вважають економічні експерти і медики. Тож тепер, коли на продуктах будуть відповідні позначки, вибір залишається за нами.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:

Матеріали до теми:

• Генетично модифіковані продукти: що це і з чим його їдять? • М’ясо і м’ясні продукти: хочеш справжнє – плати дорожче • Що вживали — не відали • Право споживати. Як купувати, але не “купуватись” • Споживачі. Чи захищені і від кого? • Продукти неякісні, а їсти хочеться все одно • Генне втручання