Ведучий: Кирило Булкін(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Кирило Булкін: Вчора було оприлюднено коаліційну угоду між БЮТ на НУНС. Одним з пунктів, який викликав найбільш неоднозначне ставлення, є скасування з 1 січня 2008 року призову до армії та перехід на контрактну службу з 2009 року.
Ми знаємо, що позиції БЮТ та «Нашої України» у цьому пункті кардинально розбігались, досі принаймні.
Зокрема, міністр оборони Анатолій Гриценко, який входив у чільну п’ятірку НУНС на цих виборах, неодноразово заявляв про неможливість такої реформи. Але в остаточному тексті коаліційної угоди ми все ж таки побачили цей пункт.
Шановні гості, чи поставлено крапку над «і» в цьому питанні? Чи неможливе повернення до дискусії?
Дмитро Уманець: У нас всяких угод було підписано багато, на превеликий жаль. І дуже багато цих угод не виконано. Я в даному випадку говорю як пересічний громадянин, а не як військовий. Тому, думаю, можуть ще бути всякі варіанти.
Але хотів би сказати, що якщо в Юлії Володимирівни хватить волі, вона в неї є, то все-таки переважить здоровий глузд, і ми прийдемо до того, що все-таки будемо формувати професійну армію.
Тобто, Ви вважаєте саме формування професійної армії і відмову, зокрема, від призову з 2008 року проявом здорового глузду? Дмитро Уманець: Так. Колись необхідно починати.
Хотів би ще доповнити, раз Ви задали ще одне питання. Справа в тому, що не секрет, що армія наша хвора. І зараз вона потребує кардинальних заходів — і що стосується оновлення військової техніки, озброєння, і що стосується переходу на професійну, на контрактну службу і таке інше. Тому колись потрібно починати.
Ми 17 років топталися на місці, перевертали штати, формували одні підрозділи, знищували другі, а результатів практично сьогодні немає. Тому колись потрібно починати.
Я прибічник того, що необхідно формувати професійну армію.
Пане Бадрак, Ви вважаєте, що таким одночасним переходом на професійну армію можна радикально поліпшити ситуацію? Взагалі чи можливий цей перехід, на Вашу думку?
Валентин Бадрак: Давайте перше. Переходити на професійну армію потрібно. Це виклик часу. Україна повинна мати сучасну, компактну, мобільну армію. І Україна вже переходить. Процес переходу на професійну армію йде. Він запланований на межі 2011 року. І це досить можлива межа за умов належного фінансування.
Тобто, Ви не згодні з тим, про що пан Уманець казав, що взагалі нічого не робилося в цьому питанні за 17 років?
Валентин Бадрак: За останні три роки зроблено досить багато, незважаючи на те, що фінансування залишалося таким, що свідчить, що армія була за дужками пріоритетів влади української, завжди залишалася.
Звичайно, той факт, що озброєння у нас старе, воно на покоління, а в деяких випадках на два покоління відстає від кращих армій світу, то це так. Переводити на професійну армію треба.
Далі. Щодо ініціативи Юлії Тимошенко. Як для політика, для Тимошенко цей крок безпрограшний, дуже важливий і цікавий. Вона пропонує збільшити до 2,5-3% ВВП. І це дуже цікаво, дуже добре для армії.
Але вона сама розуміє, мабуть, дуже добре розуміє, що це зробити неможливо.
Я думаю, що дуже добре розуміє ще й тому, що позавчора Микола Петрук від імені партії розповідав, що з початком 2008 року буде припинено призов і набрано 36-40 тисяч контрактників, а вже сьогодні БЮТ оприлюднив свою програму, де перехід на призовну строкову військову службу починається з 1 січня 2009 року.
А зараз з нами на зв’язку колишній керівник Генштабу України генерал Анатолій Лопата.
Я прошу його висловити свій погляд на можливість чи неможливість швидкого переходу до професійної армії.
Анатолій Лопата: У цьому питанні моя дуже проста позиція. Я хотів би спочатку підтримати генерала Уманця, що для нашої армії було зроблено дуже мало, а, можливо, й нічого не зроблено нашим урядом.
Насамперед я можу вам сказати, що за всі роки незалежності армію руйнували наші можновладці, тобто Президент України. Це стосується всіх президентів України, починаючи з Леоніда Кравчука, Леоніда Даниловича і, на жаль, нашого шановного Президента сьогоднішнього.
Я хочу сказати, що і уряди нашої України теж не дбали за нашу армію.
Можна зробити армію професійною, але чи треба? Хто задав це питання? Чи треба ця армія Україні? Я, наприклад, категорично хотів би сказати, що я заперечую 100% контрактну службу, вона не треба нашій Україні. І ви про це колись скажете.
Стосовно Юлії Володимирівни, то вона права, що в тому стані, в якому знаходиться наша армія, їй не завадить, наприклад, не призивати наших молодих людей ні сьогодні, ні завтра.
В цілому я скажу так. При хибності цього рішення його можна втілити, тому що на сьогоднішній день на стан Збройних Сил ця проблема не впливає. Вона впливає економічно і політично. Ми не визначені люди, тому я хочу сказати, що це тільки півкроку.
Але мені дуже приємно, що за армію вже починають говорити політики...
Як бути зі внутрішніми військами? Звідки знайти резерв, адже це дуже значна частина військовослужбовців, резерв для дуже важливих завдань, які строковики саме виконували у внутрішніх військах? На вашу думку, можливо це так відразу на внутрішні війська цю реформу поширити?
Дмитро Уманець: Взагалі, я думаю, зробити, як кажуть, все відразу неможливо. Хоча, на мою думку, раз Ви вже задали питання...
У нас якраз цих військ дуже багато. Ми не повинні робити поліцейську державу, ми повинні насамперед думати про Збройні Сили України. Розумієте? А то виходить, що ми зараз маємо Збройних Сил менше, ніж міліцейських збройних формувань. То від кого ми збираємося захищатися? Ззовні чи всередині?
Це питання, до речі. Це питання також керівники держави повинні проаналізувати і поставити крапки над “і”.
Валентин Бадрак: Я думаю, що це не зовсім доцільно, це проблематично, тому що якщо ми відмінимо вольовим рішенням призов і примусимо офіцерів виконувати завдання або виконувати функцію солдатів і сержантів, тобто нести караульну службу, виконувати функції з питань охорони об’єктів, то ми матимемо послаблення по всьому фронту.
Разом з тим ми матимемо відтік кадрів, тому що якщо офіцер побачить перспективу 3-5 років перетворитися на караульного, то навряд, чи він буде продовжувати свою службу, він буде шукати якогось іншого місця.
Тому я хотів би сказати, що насамперед не прораховані ініціативи, вони містять певну небезпеку і для самого суспільства, і для армії як для інституту, який має виконувати найважливішу функцію – захистити незалежність і недоторканність української землі.
Що треба було зробити найперше в переході до професійної армії зараз?
Валентин Бадрак: Підтримати єдину програму і її ресурсно забезпечити.
Пане Уманець, на Вашу думку, що найпершим треба було зробити?
Дмитро Уманець: Абсолютно правильно... Програма вже є, її потрібно остаточно затвердити, прийняти деякі закони про Збройні Сили і забезпечити фінансування. Більше нічого не треба.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
