Цей документ частково реабілітував депортованих у 1944 році кримських татар, але заборонив їм повертатися до Криму.
Паралельно з Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму» радянські органи ухвалили ще кілька підзаконних актів, якими зробили значно жорсткішим паспортний режим у Криму, насамперед для кримських татар.
За даними істориків, вихід цього Указу стимулював розширення кримськотатарського національного руху за повернення на батьківщину і сприяв набуттю ним антирадянських та антикомуністичних рис.
Кримські татари були вислані з території Криму за рішенням тодішнього радянського керівництва і персонально Йосипа Сталіна у травні 1944 року. Тоді їх звинуватили у «зраді радянської влади і посібництві німецько-фашистським окупантам». Загалом, за різними даними, під час депортації та у перші роки вислання загинули понад 40% усіх кримських татар.
Зараз в Криму мешкає близько 270 тисяч кримських татар, ще до 100 тисяч їхніх співвітчизників залишаються у місцях депортації.
Паралельно з Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму» радянські органи ухвалили ще кілька підзаконних актів, якими зробили значно жорсткішим паспортний режим у Криму, насамперед для кримських татар.
За даними істориків, вихід цього Указу стимулював розширення кримськотатарського національного руху за повернення на батьківщину і сприяв набуттю ним антирадянських та антикомуністичних рис.
Кримські татари були вислані з території Криму за рішенням тодішнього радянського керівництва і персонально Йосипа Сталіна у травні 1944 року. Тоді їх звинуватили у «зраді радянської влади і посібництві німецько-фашистським окупантам». Загалом, за різними даними, під час депортації та у перші роки вислання загинули понад 40% усіх кримських татар.
Зараз в Криму мешкає близько 270 тисяч кримських татар, ще до 100 тисяч їхніх співвітчизників залишаються у місцях депортації.