Ведуча: Юлія Жмакіна
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Юлія Жмакіна: Політична криза в Україні затягується. Рішення Конституційного Суду щодо Указу Президента про розпуск парламенту щодня відкладається.
Відтак прихильники і критики рішення Ющенка живуть в одній країні, але у різних її версіях: парламент і уряд працює, ніби указу не було, а опозиція готується до дочасних виборів.
А як дивляться на це все їхні виборці, пересічні люди з різних майданів: помаранчевого і біло-блакитного? Чи беззастережно вони довіряють своїм лідерам? Яку країну хотіли б побудувати? І, головне, що об’єднує і роз’єднує їх, простих людей, у широких кишенях яких паспорти з громадянством “Україна”?
Пані Катерино, чому Ви опинились на майдані?
Катерина Оболонник: По-перше, я хочу сказати всій Україні і помаранчевому майдану, і майдану під голубими знаменами: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Вам відповідали, до речі? Вам відповідали на Майдані Незалежності?
Катерина Оболонник: Відповідали.
Я хочу сказати, що я так, як і всі українці, хочу для свого народу, своїх дітей і внуків, щоб було у них майбутнє, щоб не було у них страху. Тому і на цьому майдані.
У 2004 році теж зі своїми синами була на Майдані Незалежності, а сьогодні нас доля привела на Європейський майдан.
Хочу сказати, що я ще й тому, що підтримую Указ Президента Ющенка про розпуск ВРУ.
Пані Юлія, у Донецьку теж збирався майдан на підтримку Прем’єра і коаліції. Ви ходили на цей майдан?
Юлія Агапова: Я не ходила, тому що я зараз не в Донецьку перебуваю, хоча я з Донецька, але я зараз у Києві, тому я не мала такої можливості брати участь у тих мітингах, які відбувалися в Донецьку.
А Ви ходите на заклики своїх лідерів? Яку Ви точку зору обстоюєте? Чому Ви ходите, якщо ходите, на ці заходи?
Юлія Агапова: У самих мітингах я не беру участі, бо мені треба працювати. Не тільки в мітингах треба брати участь, але й працювати, бо я юрист і займаюся досить важливими справами, які я не можу відмінити через ці політичні події.
Але я, звичайно, спостерігаю за цими подіями і хочу сказати, що, звичайно, в Донецьку більшість підтримує все ж таки коаліцію національної єдності, підтримує свого постійного лідера Януковича.
Але зараз я навіть не можу говорити як юрист, як фахівець справи, тому що це питання, мені здається, вже давно вийшло саме з правового русла, воно вже давно стало політичним.
Єдине, що, мабуть, хочеться побажати усім, в тому числі й суддям КСУ, щоб вони, принаймні, всі зусилля доклали, щоб дотримуватися якомога більше Конституції, законів, щоб це питання вирішувалося правовими методами.
Зараз на зв’язку ще один наш гість. Він, здається, вирушив з Києва додому, в Донецьк.
Пане Ігорю, а чому Ви так раптово їдете з Києва?
Ігор Вергазов: По-перше, ми не їдемо, тільки маємо їхати. По-друге, це не те питання, яке вирішую я.
Пане Ігорю, очевидно, Ви могли б пояснити, чи є якийсь серйозний зміст за тим гаслом і тим прапором “Донецька республіка”, біля якого Ви сиділи біля намету?
Політики по-різному трактують, як воно з’явилося сьогодні на Майдані Незалежності. Помаранчеві політики кажуть, що це чітка орієнтація коаліції на Росію і таке інше.
Що Ви скажете? Що це за “Донецька республіка”?
Ігор Вергазов: “Донецька республіка” – це не партія, це соціальний рух молоді і це один із варіантів розвитку.
“Донецька республіка” – це ніколи не означає сепаратизм, це тільки означає те, що хлопці пам’ятають свою історію, бо багато хто не знає, що така республіка взагалі була, а вона таки була.
Тобто, це вже не перший рік ця тема мусується. Річ у тому, що ці хлопці не хочуть сепаратизму, але ідея федералізації десь в повітрі...
Але ж ваші лідери не озвучують цього. Тобто, ця ініціатива знизу виходить?
Ігор Вергазов: Авжеж.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Матеріали до теми:
ФОТОРЕПОРТАЖ, 11.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»
У 15-ти вимогах Президента до уряду немає пункту про скасування Указу щодо розпуску парламенту Віктор Ющенко: Сьогоднішні обставини є найбільш вдалими, щоби провести рішення, на які б за інших часів пішли роки (інтерв’ю Радіо Свобода) Мінус п’ять. Чим викликаний демарш п’ятірки членів Конституційного Суду? Україна у центрі уваги європейської спільноти Українська система створює залежність суддів Конституційного Суду, вважає західний правознавець Німеччина і ЄС мали б виступити на боці Віктора Ющенка. Судді конституційного суду під тиском (Огляд світової преси) Єврокомісія пропонує ініціативу «Чорноморська співпраця» Хто заробляє на політичних туристах?