Чи втрачає Україна свій єврошанс? Які результати сьогоднішнього засідання у Києві «Україна— Трійка ЄС»? Що робитимуть український Gрезидент і уряд, якщо у розширеній угоді з Євросоюзом рядка “Україна – майбутній член ЄС” не буде?

Гості Свободи: Анна Герман (Партія регіонів) та Григорій Немиря (БЮТ).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Cпівдоповідач Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Ганне Северінсен, коментуючи у жовтні минулого року європерспективи України для Радіо Свобода, висловила чітку підтримку європрагненням України.

Ганне Северінсен: Україна – європейська країна. І якщо Україна виконає Копенгагенські критерії, то, безумовно, вона має бути частиною Європи. Про це треба чітко заявити. І те, що про це поки чітко не заявили, це помилка, це величезна помилка. Я сподіваюся, що її виправлять у майбутньому.

Юлія Жмакіна: 22 січня Рада міністрів закордонних справ ЄС ухвалила висновки щодо переговорів з Україною про підписання нової посиленої угоди. Рада ухвалила таке: не вносити у цю нову угоду будь-які перспективи членства України в ЄС. І це вже більш конкретні речі.

Це крапка чи кома у русі України до Європи? Григорій Немиря: Я думаю, що це ні крапка, ні кома. Це просто констатація факту, що шлях України до ЄС буде іншим, ніж країн Центральної і Східної Європи, в тому числі сусідів України на Захід.

Що означає, що цей шлях буде довшим, йому передуватиме, перш ніж буде угода або статус кандидата, те, що сьогодні називається угода посилена, яка прийде на заміну угоді про партнерство і співробітництво.

Власне, це було предметом обговорення сьогодні Трійки, яка засідала в Києві, Україна —ЄС.

Ганна Герман: Я думаю, що це ще не остаточне, це ще не останнє слово у цій розмові.

Україна ніколи і ніде не заявляла, що вона відмовляється від євроінтеграції, ніколи і ніде не заявляла про те, що її стратегічною метою є входження в ЄС. Інша річ, що різні політичні сили...

Юлія Жмакіна: Я перепрошую. Здається, саме такі розмови і велися, зокрема Президентом Ющенком про вступ до ЄС.

Ганна Герман: Я ж кажу, що Україна ніде ні з чиїх вуст, з вуст лідерів держави, ніколи не заявляла, що вона не бачить себе в ЄС, не хоче туди йти, а навпаки, завжди підкреслювала, що остаточною її метою стратегічною є входження в ЄС.

Інша річ, що різні політичні сили, різні угруповання в Україні бачать різні шляхи входження України в ЄС.

Деякі політичні сили вважали, що Україна мусить дістатися до ЄС за будь-яку ціну.

Партія регіонів, яку я представляю, вважає, що Україна повинна йти іншим шляхом, як я вже колись казала, повинна їхати до Брюсселя у вагоні першого класу, образно кажучи, а не на підніжках десь там товарняка. Себто йти до ЄС як партнер повноцінний, як держава, з якою будуть рахуватися, а не яку будуть приймати на правах бідного родича.

Таким є наш погляд, і він теж має право на існування.

Юлія Жмакіна: Яка ситуація нині у ЄС? Чи готовий він, чи ні до таких тісних обіймів з Україною?

Валерій Гладко: ЄС завжди був готовий до того, щоб підтримати Україну на шляху реформ. Просто не було жодного політика, який міг би сформулювати, принаймні, хоча б головні напрямки цих реформ, які треба було робити. Через те будь-яка розмова з ними просто безпідставна. Це розмова глухого з німим.

Григорій Немиря: Пане Гладко, я думаю, що Ви тут абсолютно не праві, оскільки я багато слідкую, я знаю це зсередини.

Є план дій, який виконується зараз, план дій в умовах європейської політики сусідства, є угода, яка добігає кінця.

Коли говорите такі безапеляційні заяви, що не було політиків. Я думаю, треба дивитися, що конкретно кожний політик зробив, тому що Ви самі фактично, не усвідомлюючи, перетворюєте Україну в проблему. Україна не є проблемою. Україна була і залишається надією, в тому числі надією для Європи.

Ганна Герман: Я хотіла і про інше сказати. Я хотіла сказати, що після візиту Ющенка і зустрічі його з пані канцлер Меркель — до Німеччини поїде і Віктор Янукович і так само зустрінеться з канцлером Німеччини. Я думаю, що Президент і Прем’єр-міністр повезуть до Німеччини на цю зустріч одну візію місця України у ЄС і одну візію дальшого розвитку України на євроінтеграційному шляху.

Так що, мені здається, Україна після відходу такої досить одіозної фігури як Борис Тарасюк, можливо, почне говорити назовні одним голосом.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)