В Україні з давніх часів воду у Великодній понеділок вважали цілющою. Мовляв, якщо дівчину або хлопця нею облити, вони будуть здоровими і щасливими.
Ритуал очищення
Обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок — стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою, пояснює
етнограф Наталія Громова. Тому і називають цей день «Обливаний» або «Поливаний понеділок».
«У понеділок парубки обливають дівчат. Десь і парубки парубків обливали. Або й просто людей, які назустріч ішли. Пояснення цього звичаю очисне. Адже кожне свято передбачає очищення - не стільки фізичне, тілесне, скільки ритуальне, духовне. У пізніші часи звичай набув розважального характеру. Іноді дівчина повинна була встигнути віддати парубкові крашанку, щоб він її не облив. Було й так, що дівчина тримала крашанки десь за пазухою, а хлопець мав їх відібрати», - розповідає етнограф.
І в такому забавлянні головним був уже елемент залицяння. Існувала навіть народна прикмета: якщо хлопця чи дівчину в цей день обіллють, то одружаться вони з коханими.
Журналістка Олеся Бортняк святкувала Обливаний понеділок у Кам’янці-Подільському. Але для неї цей день розвагами не обмежувався. «Коли я була маленька, в Обливаний понеділок до нас у гості приходив мій хрещений. Він поливав мені на руки холодну воду, я вмивалася нею, а він проказував молитву, говорив: якщо вмиватимуся в цей день, тоді буду красивою. Я вірила, що якщо так зроблю, значить дійсно виросту справжньою красунею», - згадує дівчина.
Обливаний понеділок, гаївки та народні танці
Одне з українських міст, де активно святкують Обливаний понеділок, - це Львів. Місцева міліція заздалегідь попередила, що ретельно стежитиме за порядком цього дня свят. Адже буває, що в цей день молодь підстерігає всіх і кожного з цілими відрами крижаної води. Правоохоронці кажуть: традиція обливання не має переходити межі здорового глузду.
Однак, для львів’ян Великодній понеділок не зводиться лише до такого обряду, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода. У Галичині обливання у світлий понеділок - це молодіжна традиція, і переважно її підтримували у селах. У містах один одного обливають просто з пляшок, а на машини воду ллють з відер, використовують і водні пістолети. Трапляються й хуліганські витівки у громадському транспорті. Тому в Світлий понеділок охорона у місті буде посилена.
Багато городян у понеділок воліють не обливатись, а водити гаївки у Шевченківському гаю, а також навчатися народних танців. Гурт «Коралі» у Світлий понеділок проводить школу автентичного танцю, і вчить людей танцювати гречаники, горлицю, голубку, коломийки, аркан, молодичку, співати давні українські веснянки або гаївки, гагілки, риндзівки.
Три дні поливальних баталій
В Ужгороді поливають водою не лише у понеділок. Розваги можуть затягтися на цілих три дні. У понеділок хлопці поливають дівчат, у вівторок - дівчата хлопців, а у середу - хто кого захоче.
Студентка Анастасія Москвичова мешкала в Ужгороді і теж не залишалася осторонь такого святкування: «Ми влаштовували, пам’ятаю, цілі дворові баталії: дівчата проти хлопців. Навіть у під’їздах обливалися. Нас звідти виганяли різні там… свідомі бабці. Школи просто плавали, зрозуміло. Легкоатлетка з мене була ніяка - мене завжди наздоганяли. У класі шостому довелося навіть такою мокрою до нитки вийти до дошки на математиці і в цьому вигляді відповідати. Сміялися всі, разом зі вчителькою».
Святкові дні
Якщо говорити про святкування Великодніх свят взагалі, не лише понеділка, частина українців сприймає їх спрощено. Це стверджує релігієзнавець Людмила Филипович. На її думку, для декого Великдень зводиться лише до святкового столу. «У нас народ такий цікавий: замість того, щоб задуматися над смислом цих свят, він займається зовсім непотрібними речами: переїдає й перепиває. І чомусь ці свята переходять із духовної сфери виключно в матеріальну», - говорить вона.
За результатами соціологічного опитування компанії «Research & Branding Group», кожен десятий житель країни вважає Великдень просто вихідним. Близько третини українців розглядають це свято насамперед як привід зустрітися з родичами та друзями.
І дійсно, в сучасній Україні збереглося не так багато Великодніх традицій. Однак звичай відвідувати родину і знайомих, вітаючи їх зі святом та обмінюючись свяченою паскою та писанками, поширений і досі. Сприяє цьому ще й те, що Великодній понеділок в Україні є святковим неробочим днем.
Ритуал очищення
Обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок — стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою, пояснює
етнограф Наталія Громова. Тому і називають цей день «Обливаний» або «Поливаний понеділок».
«У понеділок парубки обливають дівчат. Десь і парубки парубків обливали. Або й просто людей, які назустріч ішли. Пояснення цього звичаю очисне. Адже кожне свято передбачає очищення - не стільки фізичне, тілесне, скільки ритуальне, духовне. У пізніші часи звичай набув розважального характеру. Іноді дівчина повинна була встигнути віддати парубкові крашанку, щоб він її не облив. Було й так, що дівчина тримала крашанки десь за пазухою, а хлопець мав їх відібрати», - розповідає етнограф.
І в такому забавлянні головним був уже елемент залицяння. Існувала навіть народна прикмета: якщо хлопця чи дівчину в цей день обіллють, то одружаться вони з коханими.
Журналістка Олеся Бортняк святкувала Обливаний понеділок у Кам’янці-Подільському. Але для неї цей день розвагами не обмежувався. «Коли я була маленька, в Обливаний понеділок до нас у гості приходив мій хрещений. Він поливав мені на руки холодну воду, я вмивалася нею, а він проказував молитву, говорив: якщо вмиватимуся в цей день, тоді буду красивою. Я вірила, що якщо так зроблю, значить дійсно виросту справжньою красунею», - згадує дівчина.
Обливаний понеділок, гаївки та народні танці
Одне з українських міст, де активно святкують Обливаний понеділок, - це Львів. Місцева міліція заздалегідь попередила, що ретельно стежитиме за порядком цього дня свят. Адже буває, що в цей день молодь підстерігає всіх і кожного з цілими відрами крижаної води. Правоохоронці кажуть: традиція обливання не має переходити межі здорового глузду.
Однак, для львів’ян Великодній понеділок не зводиться лише до такого обряду, розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода. У Галичині обливання у світлий понеділок - це молодіжна традиція, і переважно її підтримували у селах. У містах один одного обливають просто з пляшок, а на машини воду ллють з відер, використовують і водні пістолети. Трапляються й хуліганські витівки у громадському транспорті. Тому в Світлий понеділок охорона у місті буде посилена.
Багато городян у понеділок воліють не обливатись, а водити гаївки у Шевченківському гаю, а також навчатися народних танців. Гурт «Коралі» у Світлий понеділок проводить школу автентичного танцю, і вчить людей танцювати гречаники, горлицю, голубку, коломийки, аркан, молодичку, співати давні українські веснянки або гаївки, гагілки, риндзівки.
Три дні поливальних баталій
В Ужгороді поливають водою не лише у понеділок. Розваги можуть затягтися на цілих три дні. У понеділок хлопці поливають дівчат, у вівторок - дівчата хлопців, а у середу - хто кого захоче.
Студентка Анастасія Москвичова мешкала в Ужгороді і теж не залишалася осторонь такого святкування: «Ми влаштовували, пам’ятаю, цілі дворові баталії: дівчата проти хлопців. Навіть у під’їздах обливалися. Нас звідти виганяли різні там… свідомі бабці. Школи просто плавали, зрозуміло. Легкоатлетка з мене була ніяка - мене завжди наздоганяли. У класі шостому довелося навіть такою мокрою до нитки вийти до дошки на математиці і в цьому вигляді відповідати. Сміялися всі, разом зі вчителькою».
Святкові дні
Якщо говорити про святкування Великодніх свят взагалі, не лише понеділка, частина українців сприймає їх спрощено. Це стверджує релігієзнавець Людмила Филипович. На її думку, для декого Великдень зводиться лише до святкового столу. «У нас народ такий цікавий: замість того, щоб задуматися над смислом цих свят, він займається зовсім непотрібними речами: переїдає й перепиває. І чомусь ці свята переходять із духовної сфери виключно в матеріальну», - говорить вона.
За результатами соціологічного опитування компанії «Research & Branding Group», кожен десятий житель країни вважає Великдень просто вихідним. Близько третини українців розглядають це свято насамперед як привід зустрітися з родичами та друзями.
І дійсно, в сучасній Україні збереглося не так багато Великодніх традицій. Однак звичай відвідувати родину і знайомих, вітаючи їх зі святом та обмінюючись свяченою паскою та писанками, поширений і досі. Сприяє цьому ще й те, що Великодній понеділок в Україні є святковим неробочим днем.
