У Міському парку Сімферополя лунає неголосна музика. 3–4 пари літніх людей трохи незграбно танцюють вальс. Ще півсотні пенсіонерів вишикувалися у чергу, щоб поставити підпис під політичною прокламацією. Два-три десятки молодих хлопців, склавши прапори, невеликими групами швидко розійшлися у справах. Так закінчився мітинг на честь 228-ї річниці проголошення маніфесту російської імператриці Катерини Другої про приєднання Криму до складу імперії.
Цьогорічний мітинг був найкоротшим і наймалолюднішим за останнє десятиліття. Якщо позаторік мітингували півтори-дві тисячі, торік – близько 500 осіб, то цього вівторка на заклик «Російської общини Криму», партії «Руська єдність» і руху «Російські сили Криму» відгукнулися ледь півтори сотні сімферопольців.
На мітингу майже не лунали політичні гасла. До влади лише одна вимога: «Відзначаючи 228-у річницю проголошення Таврійського маніфесту імператриці Катерини, висловлюємо сподівання, що історичний і політичний спадок маніфесту, який визначив долю сучасного Криму і значною мірою сучасної України, не буде забутим представниками чинної української і кримської влади».
Організатори мітингу закликали його учасників підписати звернення до влади з вимогою відновити пам’ятник імператриці в Міському саду Сімферополя, встановлений наприкінці 19-го століття і зруйнований у комуністичні часи. Автори цієї ідеї вважають, що після дозволу мусульманам будувати Соборну мечеть влада має «зробити крок назустріч» проросійським організаціям.
Хан Іслям-Гірей має більше заслуг перед Україною
Категорично проти цього представники кримських татар. Один з очільників Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що тепер знайдуться серед кримських татар і ті, хто пропонуватиме поставити у Києві чи Сімферополі пам’ятник ханові Іслям-Гірею. Адже той разом з українцями брав Москву і допомагав відстоювати незалежність Запорозької Січі від Російської імперії.
За його словами, пам’ять кримськотатарського хана «вдячне українське суспільство обов’язково вшанує». Що ж до пам’ятника Катерині, то «його не буде, бо це символ трагічної сторінки не лише для кримських татар, але й для українців».
Разом з тим, каже він, і «нормальні росіяни не ставили б пам’ятник цій самодержиці», з іменем якої пов’язують «золотий вік» російського дворянства, що тримався «на рабстві російського народу і работоргівлі», вважає Алі Хамзін.
Звернення з вимогою відновити пам’ятник Катерині Другій у Міському саду Сімферополя організатори мітингу пообіцяли передати кримському прем’єрові Василю Джарти і сімферопольському мерові Віктору Агєєву.
Цьогорічний мітинг був найкоротшим і наймалолюднішим за останнє десятиліття. Якщо позаторік мітингували півтори-дві тисячі, торік – близько 500 осіб, то цього вівторка на заклик «Російської общини Криму», партії «Руська єдність» і руху «Російські сили Криму» відгукнулися ледь півтори сотні сімферопольців.
На мітингу майже не лунали політичні гасла. До влади лише одна вимога: «Відзначаючи 228-у річницю проголошення Таврійського маніфесту імператриці Катерини, висловлюємо сподівання, що історичний і політичний спадок маніфесту, який визначив долю сучасного Криму і значною мірою сучасної України, не буде забутим представниками чинної української і кримської влади».
Організатори мітингу закликали його учасників підписати звернення до влади з вимогою відновити пам’ятник імператриці в Міському саду Сімферополя, встановлений наприкінці 19-го століття і зруйнований у комуністичні часи. Автори цієї ідеї вважають, що після дозволу мусульманам будувати Соборну мечеть влада має «зробити крок назустріч» проросійським організаціям.
Хан Іслям-Гірей має більше заслуг перед Україною
Категорично проти цього представники кримських татар. Один з очільників Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що тепер знайдуться серед кримських татар і ті, хто пропонуватиме поставити у Києві чи Сімферополі пам’ятник ханові Іслям-Гірею. Адже той разом з українцями брав Москву і допомагав відстоювати незалежність Запорозької Січі від Російської імперії.
За його словами, пам’ять кримськотатарського хана «вдячне українське суспільство обов’язково вшанує». Що ж до пам’ятника Катерині, то «його не буде, бо це символ трагічної сторінки не лише для кримських татар, але й для українців».
Разом з тим, каже він, і «нормальні росіяни не ставили б пам’ятник цій самодержиці», з іменем якої пов’язують «золотий вік» російського дворянства, що тримався «на рабстві російського народу і работоргівлі», вважає Алі Хамзін.
Звернення з вимогою відновити пам’ятник Катерині Другій у Міському саду Сімферополя організатори мітингу пообіцяли передати кримському прем’єрові Василю Джарти і сімферопольському мерові Віктору Агєєву.
