Революції на Близькому Сході, закулісні історії американської дипломатії, поява нецензурованої політичної інформації – все це було б неможливим без інтернету. Усвідомлюючи це, протягом останнього року уряди різних країн почали запроваджувати певні політичні обмеження у всесвітній павутині. Ті ж країни, які намагалися контролювати інтернет і раніше, тільки посилили свій контроль, говорять дослідники «Дому Свободи».
У новому дослідженні, що включає огляд 37 країн світу, вони доходять висновку, що найменший рівень державного контролю над новим засобом масової комунікації є в Естонії, далі йдуть США, Німеччина, Австралія та Британія. Під найбільшим контролем інтернет в Ірані, М’янмі, на Кубі, в Китаї та Тунісі. Іран, Росія та Китай є серед країн, які намагаються посилити контроль за інтернетом.
Виступаючи на початку року на форумі, присвяченому свободі інтернету, державний секретар США Гілларі Клинтон наголошувала, що вільний обмін ідеями не повинен бути загрозою для жодної країни.
«Дехто дотримується думки, що для того, щоб підтримувати толерантність, уряди повинні заглушувати деякі ненависницькі ідеї. Ми віримо в те, що спроби обмежити свободу слова рідко мають успіх і часто стають приводом для того, щоб порушувати свободу висловлення. Історично було доведено, що найкращою відповіддю на запальні висловлювання є більше висловлювань», – сказала вона тоді.
Росія: більше користувачів – суворіший контроль
Автори звіту «Дому Свободи» прогнозують, що найбільших утисків цього і наступного року інтернет може зазнати в Росії, Таїланді, Йорданії, Венесуелі та Зімбабве.
Щодо Росії в звіті мовиться, що чим більше людей отримує доступ до цього засобу масової комунікації, тим більше російська влада намагається обмежити його свободу. Йдеться про блокування опозиційних сайтів, кібернетичні напади, арешти блогерів та побиття журналістів, що пишуть для інтернет-видань, а також використання платних коментаторів для того, щоб підтримувати імідж панівної партії «Єдина Росія».
У Китаї, країні з найбільшою кількістю інтернет-користувачів у світі, влада використовує різні стратегії, зокрема, зменшує можливості для анонімного користування мережею, для того, щоб запровадити цензуру в небаченому масштабі.
Україна не увійшла до списку країн, де «Дім Свободи» цього разу проводив дослідження свободи інтернету. Проте у попередніх звітах ішлося про те, що уряд залишає за собою можливість контролювати сайти та приватне електронне листування.
У новому дослідженні, що включає огляд 37 країн світу, вони доходять висновку, що найменший рівень державного контролю над новим засобом масової комунікації є в Естонії, далі йдуть США, Німеччина, Австралія та Британія. Під найбільшим контролем інтернет в Ірані, М’янмі, на Кубі, в Китаї та Тунісі. Іран, Росія та Китай є серед країн, які намагаються посилити контроль за інтернетом.
Виступаючи на початку року на форумі, присвяченому свободі інтернету, державний секретар США Гілларі Клинтон наголошувала, що вільний обмін ідеями не повинен бути загрозою для жодної країни.
«Дехто дотримується думки, що для того, щоб підтримувати толерантність, уряди повинні заглушувати деякі ненависницькі ідеї. Ми віримо в те, що спроби обмежити свободу слова рідко мають успіх і часто стають приводом для того, щоб порушувати свободу висловлення. Історично було доведено, що найкращою відповіддю на запальні висловлювання є більше висловлювань», – сказала вона тоді.
Росія: більше користувачів – суворіший контроль
Автори звіту «Дому Свободи» прогнозують, що найбільших утисків цього і наступного року інтернет може зазнати в Росії, Таїланді, Йорданії, Венесуелі та Зімбабве.
Щодо Росії в звіті мовиться, що чим більше людей отримує доступ до цього засобу масової комунікації, тим більше російська влада намагається обмежити його свободу. Йдеться про блокування опозиційних сайтів, кібернетичні напади, арешти блогерів та побиття журналістів, що пишуть для інтернет-видань, а також використання платних коментаторів для того, щоб підтримувати імідж панівної партії «Єдина Росія».
У Китаї, країні з найбільшою кількістю інтернет-користувачів у світі, влада використовує різні стратегії, зокрема, зменшує можливості для анонімного користування мережею, для того, щоб запровадити цензуру в небаченому масштабі.
Україна не увійшла до списку країн, де «Дім Свободи» цього разу проводив дослідження свободи інтернету. Проте у попередніх звітах ішлося про те, що уряд залишає за собою можливість контролювати сайти та приватне електронне листування.
