(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Василь Зілгалов: Шановні гості, коли ви думаєте про сьогоднішній матч Україна – Італія, то його результат для вас – це предмет національної гордості чи просто спортивний результат?
Сергій Савелій
Олег Лужний: Я рахую, що це результат всіх людей, всіх українців, адже це збірна всієї України. Це українська гордість.
Як Ви вважаєте, футбол об’єднує країну?
Олег Лужний: Я не знаю. Кожна людина має свій погляд на футбол. Комусь подобається футбол, комусь не подобається, а хтось взагалі не цікавиться. Коли вболівальники сидять разом біля телевізора чи на стадіоні, то я думаю, що об’єднує, з однієї сторони.
Сергій Савелій: Ця гра – це перш за все спортивний результат. Але якби ми цього не хотіли, ми завжди намагаємося розділити спорт і політику. Але відома фраза: інколи спортсмени роблять більше на міжнародній арені, ніж це вдається робити політикам.
Я хочу цю думку продовжити. От кажуть, що футбол може бути своєрідним двигуном національного єднання, економічного прогресу. Є приклади також: Бразилія чи Португалія після Єврочемпіонату. Олег Лужний: Я вважаю, що саме собою. Дивіться, скільки людей, вболівальників приїжджає в країну. Зараз беремо Німеччину, скільки туди зі всього світу їдуть люди і як економіка піднялася за цей час в країні. Зрозуміло, що після цього економіка буде вища.
Сергій Савелій: Вся країна зараз стежить за Чемпіонатом світу з футболу, тим паче, що наші хлопці там вперше беруть участь і як беруть участь! Хто що не говорив би, хто б не аналізував, яка гра: яскрава, неяскрава, наступальний характер, оборонний характер, але я погоджуюся і з твердженнями на останній прес-конференції передматчевій, що була два дні тому, Олега Блохіна і з тим, що говорить й наставник збірної Бразилії, що гра забудеться, а результат залишиться.
Стосовно економіки... Я, можливо, забігаю наперед, але хочеться вірити, що виступ нашої української Збірної з футболу на Чемпіонаті світу дасть поштовх і керівним органам УЄФА до того, щоб розглянути позитивну можливість організації Чемпіонату Європи 2012 року у нас в Україні. А це, зрозуміло, буде поштовх і для розвитку економіки нашої держави.
Багато сьогодні обговорюють про гонорари, про премії, як вони впливають на гру футболістів, які премії пропонують футболістам у Німеччині різні країни, різні федерації.
Я хотів би вам запропонувати мою коротку розмову з першим Президентом України Л.Кравчуком, який нас якраз і підштовхне до цієї теми.
- Леоніде Макаровичу, дуже високі гонорари чи не найвищі взагалі серед всіх інших команд тепер на Чемпіонаті світу саме пропонує українська Федерація футболу.
Як Ви вважаєте, взагалі це не нонсенс, що такі мільйонні гонорари і така країна бідна, народ бідний?
Леонід Кравчук: Я в даному разі не звів би тільки до гонорарів, а загалом контраст між бідними і багатими з кожним роком не вирівнюється, а поглиблюється. Тобто, якщо взяти скажімо 91-ий, 92-ий і 2006-ий, то колосальний контраст. Тобто, за десь 8-10 років така стала прірва між багатими і бідними. Саме вона, ця прірва, і породжує й всі проблеми, які є сьогодні в Україні.
Я не хочу говорити тільки щодо грошей – це не моя справа. Я знаю одне, що є люди, які в щось вкладають, а є люди, які тільки звинувачують тих, хто вкладає, а самі нічого не вкладають, крім у свою власну, скажімо, кишеню.
А тепер, скажімо, приємно і владі, і вже Ющенко збирається поїхати. І це добре, коли б він поїхав на цей футбол у Гамбург, це було б прекрасно.
Леоніде Макаровичу, все ж таки, чи не забагато, кажу, що 8 мільйонів вони вже отримали за вихід в одну восьму фіналу, тепер 9 мільйонів отримають, якщо виграють в Італії, потім ще. Кажуть, що це найбільші гонорари серед всіх збірних.
Леонід Кравчук: Коли б це давала держава, я б сказав, що це вже жить і просить кредити в світі, і давать такі гроші, то це просто непристойно. Якщо людина заробила гроші, дають гроші футболістам - це вже їх справа, нічого ми тут не можемо вдіяти, не можемо заборонити.
Якщо прокуратура чи слідчі органи, чи хтось мають підстави порушити справу до того, хто дає скажімо 2 мільйони і не показує, де він їх взяв, то будь ласка. Але якщо нема таких підстав, ми можемо тільки звертатись до моралі: чи морально це, чи аморально.
Я, враховуючи ситуацію, яка склалася з футболом, не хотів би зараз говорити точно, як я це оцінюю, тому що попереду гра.
Коли я був в Берліні, то до мене підійшов російський журналіст і сказав: «Не ви, не Кучма, не Ющенко, не всі прем’єри разом взяті, не вся влада в різних парламентах, в тому числі і в Європарламенті, не зробили стільки, скільки за ці дні зробила футбольна команда щодо іміджу України».
Ми опитували в Києві пересічних Киян, як вони ставляться до футболу, чи це гроші для них, чи це спорт і чи хотіли б вони поїхати до Німеччини? От що вони відповідали Т.Марусику.
Респондент: І чудова гра, і великі гроші. Але заради того, щоб пропагувати Україну, її досягнення в спорті, то не варто зважати на великі гроші.
Я як і всі вболівальники, які хочуть бачити Україну, Збірну України переможцем у чемпіонаті. У кожного свої можливості, але я маю можливість дивитися це по телебаченню. Хоча це, звичайно, не співмірно з безпосередньою присутністю на чемпіонаті.
Респондент: Футбол – це гра. Це невеликі гроші. Це гра і це задоволення для людей. Я слідкую за чемпіонатом і хотів би бути там. Я тут, а не в Німеччині, бо гроші. Я можу подивитися Україну тут по телевізору.
Респондент: Я думаю, що це гра, але гроші на цій грі заробляються дуже великі, також це відмивання грошей нашими політиками. Я хотіла б поїхати на чемпіонат, мені було б просто цікаво подивитися та повболівати за нашу країну. Але я не є фанатичною вболівальницею, бо для мене футбол – це лише гра.
Респондент: Футбол – це загалом великі гроші, тобто гри там вже майже не залишилося, те, що ми дивимося по телевізору.
Чесно кажучи, я хотів би побувати на чемпіонаті заради того, щоб розслабитися. Особливої цікавості у мене до цього немає. Я є пересічним вболівальником, тобто якщо є можливість, то я вболіваю, якщо немає, то я не страждаю.
Шановні гості, який результат буде, на Вашу думку?
Ігор Мірошниченко: Я не роблю прогнози.
Олег Лужний: Я думаю, що гра буде рівною. А результат? Результат – це результат, він може бути 0:0, а може бути 5:0 в на одну або ж іншу користь.
Сергій Савелій: Я думаю, що наш матч буде напруженим. Як кажуть, переможе хай найсильніший, але хай цим сильнішим буде Збірна України.
Василь Зілгалов: Шановні гості, коли ви думаєте про сьогоднішній матч Україна – Італія, то його результат для вас – це предмет національної гордості чи просто спортивний результат?
Сергій СавелійЯк Ви вважаєте, футбол об’єднує країну?
Олег Лужний: Я не знаю. Кожна людина має свій погляд на футбол. Комусь подобається футбол, комусь не подобається, а хтось взагалі не цікавиться. Коли вболівальники сидять разом біля телевізора чи на стадіоні, то я думаю, що об’єднує, з однієї сторони.
Сергій Савелій: Ця гра – це перш за все спортивний результат. Але якби ми цього не хотіли, ми завжди намагаємося розділити спорт і політику. Але відома фраза: інколи спортсмени роблять більше на міжнародній арені, ніж це вдається робити політикам.
Я хочу цю думку продовжити. От кажуть, що футбол може бути своєрідним двигуном національного єднання, економічного прогресу. Є приклади також: Бразилія чи Португалія після Єврочемпіонату. Олег Лужний: Я вважаю, що саме собою. Дивіться, скільки людей, вболівальників приїжджає в країну. Зараз беремо Німеччину, скільки туди зі всього світу їдуть люди і як економіка піднялася за цей час в країні. Зрозуміло, що після цього економіка буде вища.
Сергій Савелій: Вся країна зараз стежить за Чемпіонатом світу з футболу, тим паче, що наші хлопці там вперше беруть участь і як беруть участь! Хто що не говорив би, хто б не аналізував, яка гра: яскрава, неяскрава, наступальний характер, оборонний характер, але я погоджуюся і з твердженнями на останній прес-конференції передматчевій, що була два дні тому, Олега Блохіна і з тим, що говорить й наставник збірної Бразилії, що гра забудеться, а результат залишиться.
Стосовно економіки... Я, можливо, забігаю наперед, але хочеться вірити, що виступ нашої української Збірної з футболу на Чемпіонаті світу дасть поштовх і керівним органам УЄФА до того, щоб розглянути позитивну можливість організації Чемпіонату Європи 2012 року у нас в Україні. А це, зрозуміло, буде поштовх і для розвитку економіки нашої держави.
Багато сьогодні обговорюють про гонорари, про премії, як вони впливають на гру футболістів, які премії пропонують футболістам у Німеччині різні країни, різні федерації.
Я хотів би вам запропонувати мою коротку розмову з першим Президентом України Л.Кравчуком, який нас якраз і підштовхне до цієї теми.
- Леоніде Макаровичу, дуже високі гонорари чи не найвищі взагалі серед всіх інших команд тепер на Чемпіонаті світу саме пропонує українська Федерація футболу.
Як Ви вважаєте, взагалі це не нонсенс, що такі мільйонні гонорари і така країна бідна, народ бідний?
Леонід Кравчук: Я в даному разі не звів би тільки до гонорарів, а загалом контраст між бідними і багатими з кожним роком не вирівнюється, а поглиблюється. Тобто, якщо взяти скажімо 91-ий, 92-ий і 2006-ий, то колосальний контраст. Тобто, за десь 8-10 років така стала прірва між багатими і бідними. Саме вона, ця прірва, і породжує й всі проблеми, які є сьогодні в Україні.
Я не хочу говорити тільки щодо грошей – це не моя справа. Я знаю одне, що є люди, які в щось вкладають, а є люди, які тільки звинувачують тих, хто вкладає, а самі нічого не вкладають, крім у свою власну, скажімо, кишеню.
А тепер, скажімо, приємно і владі, і вже Ющенко збирається поїхати. І це добре, коли б він поїхав на цей футбол у Гамбург, це було б прекрасно.
Леоніде Макаровичу, все ж таки, чи не забагато, кажу, що 8 мільйонів вони вже отримали за вихід в одну восьму фіналу, тепер 9 мільйонів отримають, якщо виграють в Італії, потім ще. Кажуть, що це найбільші гонорари серед всіх збірних.
Леонід Кравчук: Коли б це давала держава, я б сказав, що це вже жить і просить кредити в світі, і давать такі гроші, то це просто непристойно. Якщо людина заробила гроші, дають гроші футболістам - це вже їх справа, нічого ми тут не можемо вдіяти, не можемо заборонити.
Якщо прокуратура чи слідчі органи, чи хтось мають підстави порушити справу до того, хто дає скажімо 2 мільйони і не показує, де він їх взяв, то будь ласка. Але якщо нема таких підстав, ми можемо тільки звертатись до моралі: чи морально це, чи аморально.
Я, враховуючи ситуацію, яка склалася з футболом, не хотів би зараз говорити точно, як я це оцінюю, тому що попереду гра.
Коли я був в Берліні, то до мене підійшов російський журналіст і сказав: «Не ви, не Кучма, не Ющенко, не всі прем’єри разом взяті, не вся влада в різних парламентах, в тому числі і в Європарламенті, не зробили стільки, скільки за ці дні зробила футбольна команда щодо іміджу України».
Ми опитували в Києві пересічних Киян, як вони ставляться до футболу, чи це гроші для них, чи це спорт і чи хотіли б вони поїхати до Німеччини? От що вони відповідали Т.Марусику.
Респондент: І чудова гра, і великі гроші. Але заради того, щоб пропагувати Україну, її досягнення в спорті, то не варто зважати на великі гроші.
Я як і всі вболівальники, які хочуть бачити Україну, Збірну України переможцем у чемпіонаті. У кожного свої можливості, але я маю можливість дивитися це по телебаченню. Хоча це, звичайно, не співмірно з безпосередньою присутністю на чемпіонаті.
Респондент: Футбол – це гра. Це невеликі гроші. Це гра і це задоволення для людей. Я слідкую за чемпіонатом і хотів би бути там. Я тут, а не в Німеччині, бо гроші. Я можу подивитися Україну тут по телевізору.
Респондент: Я думаю, що це гра, але гроші на цій грі заробляються дуже великі, також це відмивання грошей нашими політиками. Я хотіла б поїхати на чемпіонат, мені було б просто цікаво подивитися та повболівати за нашу країну. Але я не є фанатичною вболівальницею, бо для мене футбол – це лише гра.
Респондент: Футбол – це загалом великі гроші, тобто гри там вже майже не залишилося, те, що ми дивимося по телевізору.
Чесно кажучи, я хотів би побувати на чемпіонаті заради того, щоб розслабитися. Особливої цікавості у мене до цього немає. Я є пересічним вболівальником, тобто якщо є можливість, то я вболіваю, якщо немає, то я не страждаю.
Шановні гості, який результат буде, на Вашу думку?
Ігор Мірошниченко: Я не роблю прогнози.
Олег Лужний: Я думаю, що гра буде рівною. А результат? Результат – це результат, він може бути 0:0, а може бути 5:0 в на одну або ж іншу користь.
Сергій Савелій: Я думаю, що наш матч буде напруженим. Як кажуть, переможе хай найсильніший, але хай цим сильнішим буде Збірна України.
