Аудіозапис програми:
Київ, 1 червня 2006 року.
Ірина Біла: Вітаю вас, шановне панство!
В ефірі радіо “Свобода” передача „Нова Україна” і її ведуча Ірина Біла.
Настало довгоочікуване літо. Час відпочинку, розваг, подорожей, оздоровлення, нових вражень... Словом, приємна і безтурботна пора. Особливо для дітей.
Але не для їхніх батьків. Для них з початком літніх канікул постає проблема: куди прилаштувати своє чадо, аби і від рук не відбилося, і здоров’ячко поправило, і пару-трійку книжок змогло осилити із заданого позакласного читання, і, звісно ж, не навчилося чомусь капосному?
Коли немає проблем з коштами, то гострота проблеми різко зникає. Весь цивілізований світ біля ніг їхніх нащадків з навчальними програмами, оздоровчими комплексами і високоосвіченими педагогами.
Але, як це не прикро, таких переважна меншість.
Де ж відпочивають діти у пересічних українців, які пішки ходять по столичних вулицях, а не прошмигують Хрещатик на власному “Лексусі”?
Респондент: Поїдуть на море літом. В Штурмове поїдемо від Смілянського машбудзаводу. Часткова вартість, а це 25%. Але не знаю точно, скільки буде, бо будемо аж в липні брати.
Їздять діти по можливості. Але ж завод смілянський майже не робить. То так попадає.
Респондент: В Трускавці у батьків їм дуже подобається, тому що вони їдуть на курорт. Вони поєднують відпочинок на курорті з спілкуванням з дідусем і бабусею щороку влітку.
Респондент: Мої діти? Ми ще не визначилися. Минулого року були вдома. У нас з зарплатою було не дуже добре. Цього року, можливо, на море відправлю. Збирали потроху.
Респондент: У бабусі в Київській області в Білій Церкві щоліта.
Респондент: В піонерському таборі в Євпаторії. 800 гривень. Вже три роки поспіль. Ненормально чи нормально, але треба ж їхати.
Респондент: Дома.
Респондент: В Жовтих Водах в Дніпропетровській області на радіації відпочиваємо. Клас! Раді і активні!
Ірина Біла: А як вирішують проблему літнього дитячого відпочинку ті, хто вершить долю держави і дбає за законодавче наповнення, в тому числі і з питань дитячого дозвілля? Про це в стінах Верховної Ради цікавилася Влада Саюк.
Влада Саюк: Чужих дітей депутати захищають законами, а своїх власними силами. Для цього у народних обранців, принаймні у більшості з них, є усі можливості і, головне, гроші та влада.
У Верховній Раді депутати про те, де відпочиватимуть їхні діти, відповідають різне, але на мікрофон це виглядає так:
Скільки ви зазвичай витрачаєте на дитячий відпочинок?
Михайло Поживанов: Не так багато. Більше на власний відпочинок витрачаю. Вони завжди з нами, то як тут рахувати те, скільки на них, а скільки на себе... Скажімо, там один чи два рази було, що вони окремо десь в таборах були. І все.
Влада Саюк: Це говорив депутат від “Нашої України” Михайло Поживанов. Він додає, середній син цього року вступатиме до вищого навчального закладу, тому сім’я здебільшого переймається його долею, мовляв, потрібно, щоб добре склав іспити, а потім вже будуть думати про вступ.
Отож наймолодший хлопчик два місяці відпочиватиме сам, а потім усією родиною в Криму в депутатському санаторії.
Михайло Поживанов: Малому вже 10 років, то я хочу, щоб він вперше поїхав самостійно. Поїде в Бердянськ на косу і буде там два місяці в якомусь дитячому таборі.
Влада Саюк: Ще одна велика частина народних депутатів вже переймається відпочинком не дітей, а онуків. До них належить і лідер комуністів Петро Симоненко. Каже, останні три роки з родиною взагалі влітку не відпочивав, хоча раніше була така традиція. І його діти, коли були маленькими, то і в табори їздили, і з батьками на море.
Петро Симоненко: Старшому моєму онукові 7-ий рік.
Так, дійсно я з сім’єю їздив відпочивати. Я ніколи сам не їздив відпочивати. І в піонерських таборах були вони, а коли моя відпустка, то я їх забирав, і разом зі мною сім’я відпочивала.
Влада Саюк: Але депутати не говорять про інший відпочинок своїх дітей. Зараз серед багатих батьків досить модно на літо своїх нащадків відправляти в табори закордон. Так би мовити, щоб відпочили і мову підучили.
Курси англійської можна пройти і в Лондоні. Коштують вони від 2 тисяч доларів і до безкінечності на тиждень. Подібні курси проводять і на теплих островах, наприклад, Мальті. Таке задоволення теж не з дешевих. На тиждень доведеться викласти щонайменше пару тисяч доларів.
Майже не популярний серед депутатів відпочинок “в село до бабусі”. Як правило, бабусь народні обранці разом з дитиною можуть відправити в будь-яку частину земної кулі світ подивитися. Але про все це на мікрофон вони говорити не воліють.
Ірина Біла: А де радять оздоровлюватися українським дітлахам медики? В тому ж таки селі, де і парне молоко, і вода без хлору? Чи корисніше в морській купелі поплескатися? А, можливо, найкраще – це гірське повітря?
А що робити тим дітям, які не мають змоги полишити на літо асфальтовані міста? Відповіді, як стверджує Наталя Мусієнко, є на всі питання.
Наталя Мусієнко: Літо – це те маленьке життя, яке завжди чекаєш, особливо в дитинстві. Тому діти повністю віддаються відпочинку і емоціям, а батьки намагаються хоч якось їм на канікулах підтягнути здоров’я.
Як? Куди? За що? Як надовго? І якщо жодних можливостей, то що робити? Відповіді є на все.
Дитячий лікар Ірина Пузік.
Ірина Пузік: Я вважаю, що у будь-якому віці дитину можна вести на любий курорт, адже зміна клімату стимулює організм, також тренує адаптаційні механізми, що покращують функціональний стан.
Наталя Мусієнко: Однак, як каже лікар, слід врахувати, що на курорті близько 3 тижнів йде адаптація. Це той мінімум перебування, особливо якщо поїздка далека.
Чи варто взагалі змінювати клімат? Виявляється, що варто. Як пояснюють вчені, зміна клімату – це природний подразник для організму, особливо дитячого. В процесі еволюції він поступово впливав на людину. При цьому розвивалися і вдосконалювалися всі регуляторні системи. А вони в свою чергу відповідають за зв’язок організму з навколишнім середовищем.
Курорти курортами, але багато дітей залишається на літо в місті. “Не біда,” – каже директор Українського інституту екології людини, професор Михайло Курик, який знає безліч методів оздоровлення.
Михайло Курик: В домашніх умовах можна багато чого зробити. На першому місці я поставив би, щоби дитина могла пити якісну питну воду природну.
Друге, що важливо, - це користуватися висівками пшеничними і максимально перевести дітей на овочі і фрукти. Це буде компенсувати те, що вони кудись не поїхали, не позасмагали і так далі.
Наталя Мусієнко: Професор М.Курик нагадує ще й про трав’яні чаї, які можна готувати вже з цьогорічних рослин.
До речі, киянка Олена Макуха якогось літа вирушила з синами в українські Карпати за лікарськими травами, гірським повітрям і дитячим задоволенням.
Олена Макуха: Коли старшому синові було 13 років, то ми ходили в гори. Гори – це енергетика з медичної точки зору.
Я сказала б, що якщо немає можливості їхати на море хоча б на місяць, щоб дати і на адаптування час, то я знову все-таки вибрала б гори.
Наталя Мусієнко: Киянка Олена за фахом лікар, тому пояснює, що гірський відпочинок добрий ще й тому, що повітря на висоті менш насичене киснем. В результаті краще починає працювати нервова, серцево-судинна і дихальна системи, до норми приходять обмінні процеси в організмі. А перебування на сонці нерідко може закінчуватися послабленням імунітету.
А взагалі-то в будь-якій ситуації можна знайти її золоту середину. Ірина Біла: “Артек” – це слово оповите дитячою романтикою. І про нього із заздрістю мріють більшість школярів. Не кажучи вже про батьків.
Хто ж сьогодні прогулюється тисовими алеями цього всесвітньо відомого кримського дитячого курорту? Про це у директора “Артеку” Ольги Гузар розпитувала Ірина Перешило.
Ірина Перешило: Ольго Володимирівно, скажіть, будь ласка, що собою представляє відпочинок в “Артеку”?
Ольга Гузар: Це і купання в морі, і екскурсії.
У нас, до речі, в горах є дуже цікаві туристичні бази дитячі “Дубрава” і “Криничка”, де діти у спартанських умовах мають право пожити.
Те, що ми ходимо в походи в гори, те, що ми проходимо туристичними маршрутами по надзвичайно красивій місцевості самого “Артеку”, тут діти виконують туристичні нормативи.
Ірина Перешило: А хто ці діти, які сьогодні приїжджають в «Артек»? Скільки коштує путівка? Хто приїжджає?
Ольга Гузар: Путівка є різною за ціною. Вона коливається від 3 тисяч до 5 тисяч. Остання ціна в літній період – це 4 935 гривень. Але це різного рівня табори.
Всього таборів у нас 9. Вони по ціні розбиті на категорії. Тому є така можливість у батьків дітей, які за повну вартість придбають таку путівку, вона є комерційною, а є інші види путівок – це путівки бюджетні, за які відпочивають дітки різних категорій. Наприклад, діти-сироти відпочивають безкоштовно. Діти інших категорій за різні відсотки: 50%, 70%. Це діти з багатодітних сімей, діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, обдаровані діти. Це все є бюджетники.
І взимку, і восени, і влітку всі діти-бюджетники мають можливість відпочивати у нас в “Артеку”.
Ірина Перешило: На скількох дітей розрахований табір?
Ольга Гузар: Сьогодні в літній період найбільшу кількість ми можемо прийняти 3500 дітей. У зимовий період – це біля 1,5 тисячі діточок.
Ірина Перешило: А який сьогодні попит на відпочинок в “Артеку”?
Ольга Гузар: Попит шалений. У нас вже немає в деякі табори путівок на літній сезон. Приміром, у табір “Морський” продані всі путівки.
Ірина Біла: Якщо навіть найдорожчі путівки вже давно розкуплені, то можна уявити, чого варто дістатися до “Артеку” дітям з малозабезпечених родин або ж сиротам.
Де ж тоді їм відпочивати? Чи дбає держава про їхнє оздоровлення і змістовне дозвілля?
“Дбає,” – переконують у Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. І навіть виділяє для цього чималі кошти. Які саме? Знає завідуюча відділом організації оздоровлення, відпочинку та дозвілля дітей міністерства Віра Осадча.
Віра Осадча: В цьому році передбачено 25 мільйонів гривень на оздоровлення дітей соціально-вразливих категорій. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти з багатодітних, малозабезпечених сімей, талановиті та обдаровані. Держава бере на себе оздоровити частину цих дітей.
Путівки повністю безкоштовні на 21 день. Як говорять норми медичні, за 21 день фактично відновлюється фізичне здоров’я дитини. Ірина Біла: Всі дитячі табори, а їх в Україні налічується трохи більше 1000, спроможні навіть за повної завантаженості прийняти лише третину українських школярів. З нього, як каже Віра Осадча, лише 1% виділяється на потреби малозабезпечених та дітей-сиріт, інвалідів...
На чому ж в першу чергу акцентує увагу міністерство при виборі дитячих таборів?
Віра Осадча: В першу чергу на умовах проживання дітей. По-друге, ми дивимося на стан виховної роботи. Це одна з умов відбору таборів, для яких ми закуповуємо путівки з місць виховної роботи. Тобто, щоб дітям було цікаво. У них повинно бути змістовне дозвілля.
Відпочинок – це не тільки “солнце, воздух и вода”. Працюють в цих закладах і гуртки, проводяться різні цікаві заходи, концерти, конкурси, вікторини.
Для того, щоб це проводити, то треба мати хоча б, вибачте, інвентар для того і місце, де його провести.
Ірина Біла: Віра Осадча каже, що за час літніх канікул держава через структуру міністерства планує оздоровити не менше, ніж 19 тисяч дітей. Суттєво підпирають державне плече, на якому висить тягар дитячого дозвілля, і громадські організації. Одна з них дитячо-юнацьке об’єднання “Січ”, яке вже майже 10 років вчить школярську юнь основам скаутського життя.
Її керівник Борис Скребцов має власну думку щодо того, наскільки віддано міністерство дбає про виховання наймолодшого покоління.
Борис Скребцов: Міністерство могло б займати активнішу позицію щодо підтримки дитячих організацій, тому що якщо на різні молодіжні концерти, фестивалі і тому подібне виділяються неймовірні гроші, то якраз на підтримку дитячих організацій – все те, що залишається від розподілу між молодіжними організаціями.
Ірина Біла: Де ж зазвичай організовують літнє дозвілля активісти “Січі”? І яку мету переслідують? Своїми планами ділиться Борис Скребцов.
Борис Скребцов: Ми організовуємо три основні заходи на літо. Це три таборування: табір “Чорноморська Січ” в Криму на Тарханкуті, потім табір під Говерлою і традиційний наший збір, який називається “Трахтимирівська Січ” – це легендарна столиця гетьмана Сагайдачного Трахтимирів.
Ми насамперед дбаємо про комплексне становлення дитини. Той метод “життя в природі” – це є оздоровлення, але ми на ньому не акцентуємо.
Наше завдання – це комплексне виховання дитини. Навіть наша назва “Січ” - це є сила, істина, честь, що передбачає гармонійний розвиток особистості, що включає і здоров’я, і моральність, і навіть навчання.
Ірина Біла: Крім держави та скаутських організацій, дозвіллям ще опікуються профспілки, релігійні організації та спортивні клуби. Не кажучи вже про комерційні туристичні агенції та приватні бази відпочинку. Тож, головне, батькам вчасно зорієнтуватися у тому, де і з ким їхні діти почуватимуться комфортніше та безпечніше. І, звісно ж, зважати на вміст власного гаманця.
Це була програма “Нова Україна” та її ведуча Ірина Біла.
Шануймося!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 1 червня 2006 року.
В ефірі радіо “Свобода” передача „Нова Україна” і її ведуча Ірина Біла.
Настало довгоочікуване літо. Час відпочинку, розваг, подорожей, оздоровлення, нових вражень... Словом, приємна і безтурботна пора. Особливо для дітей.
Але не для їхніх батьків. Для них з початком літніх канікул постає проблема: куди прилаштувати своє чадо, аби і від рук не відбилося, і здоров’ячко поправило, і пару-трійку книжок змогло осилити із заданого позакласного читання, і, звісно ж, не навчилося чомусь капосному?
Коли немає проблем з коштами, то гострота проблеми різко зникає. Весь цивілізований світ біля ніг їхніх нащадків з навчальними програмами, оздоровчими комплексами і високоосвіченими педагогами.
Але, як це не прикро, таких переважна меншість.
Де ж відпочивають діти у пересічних українців, які пішки ходять по столичних вулицях, а не прошмигують Хрещатик на власному “Лексусі”?
Респондент: Поїдуть на море літом. В Штурмове поїдемо від Смілянського машбудзаводу. Часткова вартість, а це 25%. Але не знаю точно, скільки буде, бо будемо аж в липні брати.
Їздять діти по можливості. Але ж завод смілянський майже не робить. То так попадає.
Респондент: В Трускавці у батьків їм дуже подобається, тому що вони їдуть на курорт. Вони поєднують відпочинок на курорті з спілкуванням з дідусем і бабусею щороку влітку.
Респондент: Мої діти? Ми ще не визначилися. Минулого року були вдома. У нас з зарплатою було не дуже добре. Цього року, можливо, на море відправлю. Збирали потроху.
Респондент: У бабусі в Київській області в Білій Церкві щоліта.
Респондент: В піонерському таборі в Євпаторії. 800 гривень. Вже три роки поспіль. Ненормально чи нормально, але треба ж їхати.
Респондент: Дома.
Респондент: В Жовтих Водах в Дніпропетровській області на радіації відпочиваємо. Клас! Раді і активні!
Ірина Біла: А як вирішують проблему літнього дитячого відпочинку ті, хто вершить долю держави і дбає за законодавче наповнення, в тому числі і з питань дитячого дозвілля? Про це в стінах Верховної Ради цікавилася Влада Саюк.
Влада Саюк: Чужих дітей депутати захищають законами, а своїх власними силами. Для цього у народних обранців, принаймні у більшості з них, є усі можливості і, головне, гроші та влада.
У Верховній Раді депутати про те, де відпочиватимуть їхні діти, відповідають різне, але на мікрофон це виглядає так:
Скільки ви зазвичай витрачаєте на дитячий відпочинок?
Михайло Поживанов: Не так багато. Більше на власний відпочинок витрачаю. Вони завжди з нами, то як тут рахувати те, скільки на них, а скільки на себе... Скажімо, там один чи два рази було, що вони окремо десь в таборах були. І все.
Влада Саюк: Це говорив депутат від “Нашої України” Михайло Поживанов. Він додає, середній син цього року вступатиме до вищого навчального закладу, тому сім’я здебільшого переймається його долею, мовляв, потрібно, щоб добре склав іспити, а потім вже будуть думати про вступ.
Отож наймолодший хлопчик два місяці відпочиватиме сам, а потім усією родиною в Криму в депутатському санаторії.
Михайло Поживанов: Малому вже 10 років, то я хочу, щоб він вперше поїхав самостійно. Поїде в Бердянськ на косу і буде там два місяці в якомусь дитячому таборі.
Влада Саюк: Ще одна велика частина народних депутатів вже переймається відпочинком не дітей, а онуків. До них належить і лідер комуністів Петро Симоненко. Каже, останні три роки з родиною взагалі влітку не відпочивав, хоча раніше була така традиція. І його діти, коли були маленькими, то і в табори їздили, і з батьками на море.
Петро Симоненко: Старшому моєму онукові 7-ий рік.
Так, дійсно я з сім’єю їздив відпочивати. Я ніколи сам не їздив відпочивати. І в піонерських таборах були вони, а коли моя відпустка, то я їх забирав, і разом зі мною сім’я відпочивала.
Влада Саюк: Але депутати не говорять про інший відпочинок своїх дітей. Зараз серед багатих батьків досить модно на літо своїх нащадків відправляти в табори закордон. Так би мовити, щоб відпочили і мову підучили.
Курси англійської можна пройти і в Лондоні. Коштують вони від 2 тисяч доларів і до безкінечності на тиждень. Подібні курси проводять і на теплих островах, наприклад, Мальті. Таке задоволення теж не з дешевих. На тиждень доведеться викласти щонайменше пару тисяч доларів.
Майже не популярний серед депутатів відпочинок “в село до бабусі”. Як правило, бабусь народні обранці разом з дитиною можуть відправити в будь-яку частину земної кулі світ подивитися. Але про все це на мікрофон вони говорити не воліють.
Ірина Біла: А де радять оздоровлюватися українським дітлахам медики? В тому ж таки селі, де і парне молоко, і вода без хлору? Чи корисніше в морській купелі поплескатися? А, можливо, найкраще – це гірське повітря?
А що робити тим дітям, які не мають змоги полишити на літо асфальтовані міста? Відповіді, як стверджує Наталя Мусієнко, є на всі питання.
Наталя Мусієнко: Літо – це те маленьке життя, яке завжди чекаєш, особливо в дитинстві. Тому діти повністю віддаються відпочинку і емоціям, а батьки намагаються хоч якось їм на канікулах підтягнути здоров’я.
Як? Куди? За що? Як надовго? І якщо жодних можливостей, то що робити? Відповіді є на все.
Дитячий лікар Ірина Пузік.
Ірина Пузік: Я вважаю, що у будь-якому віці дитину можна вести на любий курорт, адже зміна клімату стимулює організм, також тренує адаптаційні механізми, що покращують функціональний стан.
Наталя Мусієнко: Однак, як каже лікар, слід врахувати, що на курорті близько 3 тижнів йде адаптація. Це той мінімум перебування, особливо якщо поїздка далека.
Чи варто взагалі змінювати клімат? Виявляється, що варто. Як пояснюють вчені, зміна клімату – це природний подразник для організму, особливо дитячого. В процесі еволюції він поступово впливав на людину. При цьому розвивалися і вдосконалювалися всі регуляторні системи. А вони в свою чергу відповідають за зв’язок організму з навколишнім середовищем.
Курорти курортами, але багато дітей залишається на літо в місті. “Не біда,” – каже директор Українського інституту екології людини, професор Михайло Курик, який знає безліч методів оздоровлення.
Михайло Курик: В домашніх умовах можна багато чого зробити. На першому місці я поставив би, щоби дитина могла пити якісну питну воду природну.
Друге, що важливо, - це користуватися висівками пшеничними і максимально перевести дітей на овочі і фрукти. Це буде компенсувати те, що вони кудись не поїхали, не позасмагали і так далі.
Наталя Мусієнко: Професор М.Курик нагадує ще й про трав’яні чаї, які можна готувати вже з цьогорічних рослин.
До речі, киянка Олена Макуха якогось літа вирушила з синами в українські Карпати за лікарськими травами, гірським повітрям і дитячим задоволенням.
Олена Макуха: Коли старшому синові було 13 років, то ми ходили в гори. Гори – це енергетика з медичної точки зору.
Я сказала б, що якщо немає можливості їхати на море хоча б на місяць, щоб дати і на адаптування час, то я знову все-таки вибрала б гори.
Наталя Мусієнко: Киянка Олена за фахом лікар, тому пояснює, що гірський відпочинок добрий ще й тому, що повітря на висоті менш насичене киснем. В результаті краще починає працювати нервова, серцево-судинна і дихальна системи, до норми приходять обмінні процеси в організмі. А перебування на сонці нерідко може закінчуватися послабленням імунітету.
А взагалі-то в будь-якій ситуації можна знайти її золоту середину. Ірина Біла: “Артек” – це слово оповите дитячою романтикою. І про нього із заздрістю мріють більшість школярів. Не кажучи вже про батьків.
Хто ж сьогодні прогулюється тисовими алеями цього всесвітньо відомого кримського дитячого курорту? Про це у директора “Артеку” Ольги Гузар розпитувала Ірина Перешило.
Ірина Перешило: Ольго Володимирівно, скажіть, будь ласка, що собою представляє відпочинок в “Артеку”?
Ольга Гузар: Це і купання в морі, і екскурсії.
У нас, до речі, в горах є дуже цікаві туристичні бази дитячі “Дубрава” і “Криничка”, де діти у спартанських умовах мають право пожити.
Те, що ми ходимо в походи в гори, те, що ми проходимо туристичними маршрутами по надзвичайно красивій місцевості самого “Артеку”, тут діти виконують туристичні нормативи.
Ірина Перешило: А хто ці діти, які сьогодні приїжджають в «Артек»? Скільки коштує путівка? Хто приїжджає?
Ольга Гузар: Путівка є різною за ціною. Вона коливається від 3 тисяч до 5 тисяч. Остання ціна в літній період – це 4 935 гривень. Але це різного рівня табори.
Всього таборів у нас 9. Вони по ціні розбиті на категорії. Тому є така можливість у батьків дітей, які за повну вартість придбають таку путівку, вона є комерційною, а є інші види путівок – це путівки бюджетні, за які відпочивають дітки різних категорій. Наприклад, діти-сироти відпочивають безкоштовно. Діти інших категорій за різні відсотки: 50%, 70%. Це діти з багатодітних сімей, діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, обдаровані діти. Це все є бюджетники.
І взимку, і восени, і влітку всі діти-бюджетники мають можливість відпочивати у нас в “Артеку”.
Ірина Перешило: На скількох дітей розрахований табір?
Ольга Гузар: Сьогодні в літній період найбільшу кількість ми можемо прийняти 3500 дітей. У зимовий період – це біля 1,5 тисячі діточок.
Ірина Перешило: А який сьогодні попит на відпочинок в “Артеку”?
Ольга Гузар: Попит шалений. У нас вже немає в деякі табори путівок на літній сезон. Приміром, у табір “Морський” продані всі путівки.
Ірина Біла: Якщо навіть найдорожчі путівки вже давно розкуплені, то можна уявити, чого варто дістатися до “Артеку” дітям з малозабезпечених родин або ж сиротам.
Де ж тоді їм відпочивати? Чи дбає держава про їхнє оздоровлення і змістовне дозвілля?
“Дбає,” – переконують у Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. І навіть виділяє для цього чималі кошти. Які саме? Знає завідуюча відділом організації оздоровлення, відпочинку та дозвілля дітей міністерства Віра Осадча.
Віра Осадча: В цьому році передбачено 25 мільйонів гривень на оздоровлення дітей соціально-вразливих категорій. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти з багатодітних, малозабезпечених сімей, талановиті та обдаровані. Держава бере на себе оздоровити частину цих дітей.
Путівки повністю безкоштовні на 21 день. Як говорять норми медичні, за 21 день фактично відновлюється фізичне здоров’я дитини. Ірина Біла: Всі дитячі табори, а їх в Україні налічується трохи більше 1000, спроможні навіть за повної завантаженості прийняти лише третину українських школярів. З нього, як каже Віра Осадча, лише 1% виділяється на потреби малозабезпечених та дітей-сиріт, інвалідів...
На чому ж в першу чергу акцентує увагу міністерство при виборі дитячих таборів?
Віра Осадча: В першу чергу на умовах проживання дітей. По-друге, ми дивимося на стан виховної роботи. Це одна з умов відбору таборів, для яких ми закуповуємо путівки з місць виховної роботи. Тобто, щоб дітям було цікаво. У них повинно бути змістовне дозвілля.
Відпочинок – це не тільки “солнце, воздух и вода”. Працюють в цих закладах і гуртки, проводяться різні цікаві заходи, концерти, конкурси, вікторини.
Для того, щоб це проводити, то треба мати хоча б, вибачте, інвентар для того і місце, де його провести.
Ірина Біла: Віра Осадча каже, що за час літніх канікул держава через структуру міністерства планує оздоровити не менше, ніж 19 тисяч дітей. Суттєво підпирають державне плече, на якому висить тягар дитячого дозвілля, і громадські організації. Одна з них дитячо-юнацьке об’єднання “Січ”, яке вже майже 10 років вчить школярську юнь основам скаутського життя.
Її керівник Борис Скребцов має власну думку щодо того, наскільки віддано міністерство дбає про виховання наймолодшого покоління.
Борис Скребцов: Міністерство могло б займати активнішу позицію щодо підтримки дитячих організацій, тому що якщо на різні молодіжні концерти, фестивалі і тому подібне виділяються неймовірні гроші, то якраз на підтримку дитячих організацій – все те, що залишається від розподілу між молодіжними організаціями.
Ірина Біла: Де ж зазвичай організовують літнє дозвілля активісти “Січі”? І яку мету переслідують? Своїми планами ділиться Борис Скребцов.
Борис Скребцов: Ми організовуємо три основні заходи на літо. Це три таборування: табір “Чорноморська Січ” в Криму на Тарханкуті, потім табір під Говерлою і традиційний наший збір, який називається “Трахтимирівська Січ” – це легендарна столиця гетьмана Сагайдачного Трахтимирів.
Ми насамперед дбаємо про комплексне становлення дитини. Той метод “життя в природі” – це є оздоровлення, але ми на ньому не акцентуємо.
Наше завдання – це комплексне виховання дитини. Навіть наша назва “Січ” - це є сила, істина, честь, що передбачає гармонійний розвиток особистості, що включає і здоров’я, і моральність, і навіть навчання.
Ірина Біла: Крім держави та скаутських організацій, дозвіллям ще опікуються профспілки, релігійні організації та спортивні клуби. Не кажучи вже про комерційні туристичні агенції та приватні бази відпочинку. Тож, головне, батькам вчасно зорієнтуватися у тому, де і з ким їхні діти почуватимуться комфортніше та безпечніше. І, звісно ж, зважати на вміст власного гаманця.
Це була програма “Нова Україна” та її ведуча Ірина Біла.
Шануймося!
Говорить радіо “Свобода”!
