Аудіозапис програми:
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 16 травня 2006 року.
Марина Пирожук: Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”!
16 травня. В ефірі “Вечірня Свобода”. У студії Марина Пирожук.
Підготовка до роботи нової ВР триває. Чого чекати від новообраних депутатів у законодавчому органі: конструктивної коаліції чи деструктивних чвар?
Учора робоча група БЮТ, блоку “НУ” та Соцпартії погодила проект угоди про формування коаліції. Цю угоду відразу ж підписали соціалісти, і планували після певних правок поставити свій підпис бютівці.
Дві політичні сили вважають, що розподіл посад в коаліції має відбуватися згідно з отриманими голосами на виборах. Зокрема, соціаліст Йосип Вінський заявив, що 50% у пакеті посад має належати БЮТ, одна сьома - соціалістам, а решта - блоку НСНУ.
Одначе останніх такий, хай поки що теоретичний, розподіл посад не влаштовує. Сьогодні нашоукраїнці поширили заяву, в якій мовиться, що вони припиняють свою участь у переговорному процесі у створенні коаліції, доки БЮТ не пояснить свою позицію у кадровому питанні.
Як відомо, соціалісти і БЮТівці вважають, що посада прем’єра має належати Юлії Тимошенко, спікера - Олександру Морозу, а “Нашій Україні” уже належить посада Президента. Член “НУ” Роман Зварич вимагає з цього приводу пояснень. Отже коаліціада триває.
Чи порозуміються партнери по коаліції до початку роботи нового парламенту? Чи може кадрове питання зруйнувати “помаранчево-рубінову”, як вони самі себе називають, коаліцію? В якому стані підготовчий процес першої сесії ВР п’ятого скликання?
Про це та інше говоритимемо сьогодні у “Вечірній Свободі” з представником НСНУ Миколою Оніщуком та соціалістом, керівником Робочої групи з підготовки роботи наступного парламенту Іваном Боким.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі!
Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05. Телефонуйте і ставте свої запитання!
Шановні гості, почнімо з підготовки до роботи нового парламенту. Робоча група є. Які її функції?
Іван Бокий: Вона називається “Підготовча депутатська група з підготовки до першої сесії ВРУ п’ятого скликання”.
Які функції вона виконує?
Іван Бокий: З самого слова “підготовча” випливає функція. Вона повинна підготувати, скажімо так, доброякісно підготувати відкриття сесії, обговорення визначених регламентом ВР питань і подати пропозиції щодо складу комітетів, які будуть утворюватися, які комітети повинні бути утворені, а також визначити робочі моменти, такі як розселення народних депутатів, забезпечення їх необхідним інструктажем, скажімо, у вигляді книг, законів, конституцій і так далі для того, щоб вони грамотно підійшли до виконання своїх депутатських функцій.
А чому так довго йшов цей процес? Чому велася така тривала боротьба за тимчасові по суті посади у цій робочій групі?
Іван Бокий: Я думаю, що тут наклалася післявиборча ситуація, надскладна політична ситуація в Україні у зв’язку зі створенням коаліції демократичних сил і іншими деякими аспектами політичними. Сама робота підготовчої групи виявилася трохи заполітизованою.
По-моєму, відбулася взагалі переоцінка цього абсолютно робочого органу, як мало не якогось визначального органу, який повинен мало не відкрити двері у ВР в якусь небувалу політичну ситуацію.
Я думаю, що це трохи і зашкодило й іміджу самої ВР, бо така довга “розкачка” з підготовчою групою нічим не виправдана. Але що було, то було.
Микола Оніщук: Хочу зауважити, що це було перше засідання підготовчої групи, де за столом сиділи лише народні депутати партій та виборчих блоків як суб’єктів виборчого процесу. Зазвичай...
Чому так довго домовлялися, чому так важко йшли ці перемови?
Микола Оніщук: Зазвичай, раніше це були народні депутати-мажоритарщики... Можливо, тоді це не так було політично виокремлено. Це перше.
Друга проблема полягає в тому, що на час проведення початку робочої групи не було завершеного формату політичних домовленостей стосовно коаліції і стосовно того, хто є більшість, а хто є меншість. Є обриси, є попередні домовленості, але немає завершених рішень.
Я думаю, що це все в сукупності надало певної інерції політичної. Але процес, як говорив небезвідомий Горбачов, пішов.
А скільки створено підгруп? Бо були суперечки.
Микола Оніщук: Сьогодні чотири підгрупи. Дві з них координують представники “НУ”, одну фракція БЮТ і ще одну Партія регіонів.
Але ж Регіони незадоволені... Чим вони, до речі, незадоволені?
Іван Бокий: Та ні. Вони вже всім задоволені. Це вони були незадоволені вчора. Сьогодні вони вже, я так зрозумів, всім задоволені. Заступник керівника групи від фракції Регіонів, координатор підгрупи від фракції Регіонів.
Сьогодні я вже не чув якихось серйозних висловлювань, нарікань. Все вже відбулося начебто нормально.
Тепер ми перейдемо до коаліції.
Пане Бокий, Ваші колеги і, власне, Ви передовсім твердите, що коаліційна угода буде завершена до 25 травня або ж на початку роботи ВР. На чому базується ваш оптимізм?
Іван Бокий: Мій оптимізм базується на кількох моментах.
Перше. Якими б не були минущі всякі неузгодженості, трудності і так далі – це минуще. Я думаю, що всі представники демократичних сил розуміють, що суспільство вже зачекалося.
Звичайно, Конституція дозволяє нам 30 днів ще після відкриття сесії творити цю коаліцію, а потім уже виходити на створення уряду, але я думаю, що сьогодні суспільна напруга навколо цього питання така, що неминуче, попри всі складнощі, нам доведеться сподівання виборців виправдувати і відповідати на них тим, що суспільство хоче. А воно сьогодні хоче саме демократичної коаліції.
Є різні погляди на цю проблему...
А що сьогодні є наріжним каменем? Все ж таки кадрове питання?
Іван Бокий: Звичайно, що кадрове питання. Навколо нього вся колотнеча. Хоча б деякі речі я, наприклад, не гіперболізував. Наприклад, звичайне прагнення якоїсь партії мати, скажімо, посаду спікера чи прем’єра вже характеризується, як ультиматум.
Та ні, ніхто ж не заперечує, щоб і інший учасник коаліції висував свою кандидатуру. Але це все повинно бути в робочих обговореннях, а не в якихось там випадах і інтерв’ю.
Що зробите, політика є політика. У політиків є теж свої вади і свої плюси. Кожен демонструє їх по-різному.
Пане Оніщук, чи дійдуть згоди коаліціанти у кадровому питанні?
Микола Оніщук: Є два аспекти цієї проблеми – це формально-юридичний і політичний.
Формально-юридичний (пан Бокий до певної міри про це вже зауважив), то тут йдеться про те, що коаліційна угода може бути укладена лише між фракціями. Тобто, це має відбутися лише після того, коли депутати набудуть повноважень, тобто приймуть присягу, коли будуть утворені фракції. Лише з цього моменту вони можуть стати суб’єктами коаліційної угоди. Це по-перше.
Політичний аспект полягає в тому, що, як відомо, формування уряду і обрання керівництва ВР розведені в часі. Адже формувати керівництво ми будемо вже в перші дні роботи ВР, а Конституція для формування уряду надає по суті два місяці.
Але обрати керівництво, не досягнувши основних принципових домовленостей стосовно взагалі коаліції як такої і принципів її розподілу відповідальності, неможливо.
Але ж соціалісти і БЮТівці твердять, що начебто про все вже домовились?
Микола Оніщук: Я дуже хотів би, щоб цей оптимістичний прогноз відбувся. Ми будемо намагатися, щоб це сталося так швидко, як це можливо. Це в значній мірі буде залежати від поміркованості всіх трьох сил.
Пане Оніщук, для “НУ” портфелі – це важлива проблема?
Микола Оніщук: Портфелі – це засіб для виконання даних політичних і програмних положень...
Таке саме пояснення мають і БЮТівці, і соціалісти. Власне, сьогодні “нашоукраїнці” заявили, що вони незгодні з тим, щоб посада прем’єра належала Ю.Тимошенко, а спікера - Морозу. Це тому, що на цих посадах “НУ” бачить свої кандидатури?
Микола Оніщук: Ми трошки заглиблюємося, проте не варто всього й боятися одночасно. Справа в тому, що щонайменше, якщо ми говоримо про коаліцію трьох, то “НУ” посіла друге місце. Це очевидно. Відтак є слушними наші запити на те, що якщо на першу посаду (зазвичай, вона вважається найголовнішою) номінується кандидат від БЮТ, то щонайменше “НУ”, очевидно, має можливість і має право розраховувати на першу посаду в парламенті. Третій учасник коаліції, який посів по чисельності третє місце....
А чи є у вас кандидатура на цю посаду?
Микола Оніщук: Більше, аніж достатньо кандидатів, маючи на увазі, що ви знаєте і багато чільників і з ВР, і з уряду, РНБО та, власне, і саме політичне керівництво нинішнє...
Кого Ви маєте на увазі? Єханурова? Кінаха?
Микола Оніщук: Я мав на увазі всіх тих, кого Ви вже назвали. І не тільки.
Я думаю, що кожен із них здатний ефективно працювати як спікер з точки зору досвіду управлінського, державного, авторитету, політичного досвіду. Це поза всяким сумнівом.
А хто буде головою ВР, за вашими прогнозами?
Микола Оніщук: Якщо сторони, які сьогодні творять коаліцію, впораються із розподілом сфер відповідальності, то ймовірно, що “НУ” досить швидко запропонує цю кандидатуру.
Ви проти того, щоб цю посаду віддали соціалістам, щоб ВР очолив О.Мороз?
Микола Оніщук: Я не можу зараз говорити за всю політичну силу, за виборчий блок.
Але ми вважаємо, що інтереси “НУ”, яка посіла чільне місце в системі коаліції, мусять бути враховані більш представницьки.
Пане Бокий, чи будете ви воювати за цей портфель?
Іван Бокий: Я думаю, що воювати не треба. Але я думаю, що треба виходити не з інтересів однієї партії чи взагалі політичної сили, блоку чи що, а з інтересів держави.
У даному випадку ми дотримуємося такої думки, що досвідченішого спікера і людини толерантної, і такої, яка вміє примирити і залучити до продуктивної роботи, крім О.О.Мороза, сьогодні немає. Тому ми і пропонуємо його кандидатуру.
На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову.
Микола Оніщук та Іван Бокий були гостями “Вечірньої Свободи”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Я дякую гостям і слухачам!
Говорить радіо “Свобода”!
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 16 травня 2006 року.
Марина Пирожук: Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”!
16 травня. В ефірі “Вечірня Свобода”. У студії Марина Пирожук.
Підготовка до роботи нової ВР триває. Чого чекати від новообраних депутатів у законодавчому органі: конструктивної коаліції чи деструктивних чвар?
Учора робоча група БЮТ, блоку “НУ” та Соцпартії погодила проект угоди про формування коаліції. Цю угоду відразу ж підписали соціалісти, і планували після певних правок поставити свій підпис бютівці.
Дві політичні сили вважають, що розподіл посад в коаліції має відбуватися згідно з отриманими голосами на виборах. Зокрема, соціаліст Йосип Вінський заявив, що 50% у пакеті посад має належати БЮТ, одна сьома - соціалістам, а решта - блоку НСНУ.
Одначе останніх такий, хай поки що теоретичний, розподіл посад не влаштовує. Сьогодні нашоукраїнці поширили заяву, в якій мовиться, що вони припиняють свою участь у переговорному процесі у створенні коаліції, доки БЮТ не пояснить свою позицію у кадровому питанні.
Як відомо, соціалісти і БЮТівці вважають, що посада прем’єра має належати Юлії Тимошенко, спікера - Олександру Морозу, а “Нашій Україні” уже належить посада Президента. Член “НУ” Роман Зварич вимагає з цього приводу пояснень. Отже коаліціада триває.
Чи порозуміються партнери по коаліції до початку роботи нового парламенту? Чи може кадрове питання зруйнувати “помаранчево-рубінову”, як вони самі себе називають, коаліцію? В якому стані підготовчий процес першої сесії ВР п’ятого скликання?
Про це та інше говоритимемо сьогодні у “Вечірній Свободі” з представником НСНУ Миколою Оніщуком та соціалістом, керівником Робочої групи з підготовки роботи наступного парламенту Іваном Боким.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі!
Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05. Телефонуйте і ставте свої запитання!
Шановні гості, почнімо з підготовки до роботи нового парламенту. Робоча група є. Які її функції?
Іван Бокий: Вона називається “Підготовча депутатська група з підготовки до першої сесії ВРУ п’ятого скликання”.
Які функції вона виконує?
Іван Бокий: З самого слова “підготовча” випливає функція. Вона повинна підготувати, скажімо так, доброякісно підготувати відкриття сесії, обговорення визначених регламентом ВР питань і подати пропозиції щодо складу комітетів, які будуть утворюватися, які комітети повинні бути утворені, а також визначити робочі моменти, такі як розселення народних депутатів, забезпечення їх необхідним інструктажем, скажімо, у вигляді книг, законів, конституцій і так далі для того, щоб вони грамотно підійшли до виконання своїх депутатських функцій.
А чому так довго йшов цей процес? Чому велася така тривала боротьба за тимчасові по суті посади у цій робочій групі?
Іван Бокий: Я думаю, що тут наклалася післявиборча ситуація, надскладна політична ситуація в Україні у зв’язку зі створенням коаліції демократичних сил і іншими деякими аспектами політичними. Сама робота підготовчої групи виявилася трохи заполітизованою.
По-моєму, відбулася взагалі переоцінка цього абсолютно робочого органу, як мало не якогось визначального органу, який повинен мало не відкрити двері у ВР в якусь небувалу політичну ситуацію.
Я думаю, що це трохи і зашкодило й іміджу самої ВР, бо така довга “розкачка” з підготовчою групою нічим не виправдана. Але що було, то було.
Микола Оніщук: Хочу зауважити, що це було перше засідання підготовчої групи, де за столом сиділи лише народні депутати партій та виборчих блоків як суб’єктів виборчого процесу. Зазвичай...
Чому так довго домовлялися, чому так важко йшли ці перемови?
Микола Оніщук: Зазвичай, раніше це були народні депутати-мажоритарщики... Можливо, тоді це не так було політично виокремлено. Це перше.
Друга проблема полягає в тому, що на час проведення початку робочої групи не було завершеного формату політичних домовленостей стосовно коаліції і стосовно того, хто є більшість, а хто є меншість. Є обриси, є попередні домовленості, але немає завершених рішень.
Я думаю, що це все в сукупності надало певної інерції політичної. Але процес, як говорив небезвідомий Горбачов, пішов.
А скільки створено підгруп? Бо були суперечки.
Микола Оніщук: Сьогодні чотири підгрупи. Дві з них координують представники “НУ”, одну фракція БЮТ і ще одну Партія регіонів.
Але ж Регіони незадоволені... Чим вони, до речі, незадоволені?
Іван Бокий: Та ні. Вони вже всім задоволені. Це вони були незадоволені вчора. Сьогодні вони вже, я так зрозумів, всім задоволені. Заступник керівника групи від фракції Регіонів, координатор підгрупи від фракції Регіонів.
Сьогодні я вже не чув якихось серйозних висловлювань, нарікань. Все вже відбулося начебто нормально.
Тепер ми перейдемо до коаліції.
Пане Бокий, Ваші колеги і, власне, Ви передовсім твердите, що коаліційна угода буде завершена до 25 травня або ж на початку роботи ВР. На чому базується ваш оптимізм?
Іван Бокий: Мій оптимізм базується на кількох моментах.
Перше. Якими б не були минущі всякі неузгодженості, трудності і так далі – це минуще. Я думаю, що всі представники демократичних сил розуміють, що суспільство вже зачекалося.
Звичайно, Конституція дозволяє нам 30 днів ще після відкриття сесії творити цю коаліцію, а потім уже виходити на створення уряду, але я думаю, що сьогодні суспільна напруга навколо цього питання така, що неминуче, попри всі складнощі, нам доведеться сподівання виборців виправдувати і відповідати на них тим, що суспільство хоче. А воно сьогодні хоче саме демократичної коаліції.
Є різні погляди на цю проблему...
А що сьогодні є наріжним каменем? Все ж таки кадрове питання?
Іван Бокий: Звичайно, що кадрове питання. Навколо нього вся колотнеча. Хоча б деякі речі я, наприклад, не гіперболізував. Наприклад, звичайне прагнення якоїсь партії мати, скажімо, посаду спікера чи прем’єра вже характеризується, як ультиматум.
Та ні, ніхто ж не заперечує, щоб і інший учасник коаліції висував свою кандидатуру. Але це все повинно бути в робочих обговореннях, а не в якихось там випадах і інтерв’ю.
Що зробите, політика є політика. У політиків є теж свої вади і свої плюси. Кожен демонструє їх по-різному.
Пане Оніщук, чи дійдуть згоди коаліціанти у кадровому питанні?
Микола Оніщук: Є два аспекти цієї проблеми – це формально-юридичний і політичний.
Формально-юридичний (пан Бокий до певної міри про це вже зауважив), то тут йдеться про те, що коаліційна угода може бути укладена лише між фракціями. Тобто, це має відбутися лише після того, коли депутати набудуть повноважень, тобто приймуть присягу, коли будуть утворені фракції. Лише з цього моменту вони можуть стати суб’єктами коаліційної угоди. Це по-перше.
Політичний аспект полягає в тому, що, як відомо, формування уряду і обрання керівництва ВР розведені в часі. Адже формувати керівництво ми будемо вже в перші дні роботи ВР, а Конституція для формування уряду надає по суті два місяці.
Але обрати керівництво, не досягнувши основних принципових домовленостей стосовно взагалі коаліції як такої і принципів її розподілу відповідальності, неможливо.
Але ж соціалісти і БЮТівці твердять, що начебто про все вже домовились?
Микола Оніщук: Я дуже хотів би, щоб цей оптимістичний прогноз відбувся. Ми будемо намагатися, щоб це сталося так швидко, як це можливо. Це в значній мірі буде залежати від поміркованості всіх трьох сил.
Пане Оніщук, для “НУ” портфелі – це важлива проблема?
Микола Оніщук: Портфелі – це засіб для виконання даних політичних і програмних положень...
Таке саме пояснення мають і БЮТівці, і соціалісти. Власне, сьогодні “нашоукраїнці” заявили, що вони незгодні з тим, щоб посада прем’єра належала Ю.Тимошенко, а спікера - Морозу. Це тому, що на цих посадах “НУ” бачить свої кандидатури?
Микола Оніщук: Ми трошки заглиблюємося, проте не варто всього й боятися одночасно. Справа в тому, що щонайменше, якщо ми говоримо про коаліцію трьох, то “НУ” посіла друге місце. Це очевидно. Відтак є слушними наші запити на те, що якщо на першу посаду (зазвичай, вона вважається найголовнішою) номінується кандидат від БЮТ, то щонайменше “НУ”, очевидно, має можливість і має право розраховувати на першу посаду в парламенті. Третій учасник коаліції, який посів по чисельності третє місце....
А чи є у вас кандидатура на цю посаду?
Микола Оніщук: Більше, аніж достатньо кандидатів, маючи на увазі, що ви знаєте і багато чільників і з ВР, і з уряду, РНБО та, власне, і саме політичне керівництво нинішнє...
Кого Ви маєте на увазі? Єханурова? Кінаха?
Микола Оніщук: Я мав на увазі всіх тих, кого Ви вже назвали. І не тільки.
Я думаю, що кожен із них здатний ефективно працювати як спікер з точки зору досвіду управлінського, державного, авторитету, політичного досвіду. Це поза всяким сумнівом.
А хто буде головою ВР, за вашими прогнозами?
Микола Оніщук: Якщо сторони, які сьогодні творять коаліцію, впораються із розподілом сфер відповідальності, то ймовірно, що “НУ” досить швидко запропонує цю кандидатуру.
Ви проти того, щоб цю посаду віддали соціалістам, щоб ВР очолив О.Мороз?
Микола Оніщук: Я не можу зараз говорити за всю політичну силу, за виборчий блок.
Але ми вважаємо, що інтереси “НУ”, яка посіла чільне місце в системі коаліції, мусять бути враховані більш представницьки.
Пане Бокий, чи будете ви воювати за цей портфель?
Іван Бокий: Я думаю, що воювати не треба. Але я думаю, що треба виходити не з інтересів однієї партії чи взагалі політичної сили, блоку чи що, а з інтересів держави.
У даному випадку ми дотримуємося такої думки, що досвідченішого спікера і людини толерантної, і такої, яка вміє примирити і залучити до продуктивної роботи, крім О.О.Мороза, сьогодні немає. Тому ми і пропонуємо його кандидатуру.
На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову.
Микола Оніщук та Іван Бокий були гостями “Вечірньої Свободи”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Я дякую гостям і слухачам!
Говорить радіо “Свобода”!
