Під час нинішньої передвиборчої кампанії адмінресурс застосовують дещо менше, ніж на попередніх, однак подібні випадки трапляються дуже часто, говорять у Комітеті виборців України. За словами голови КВУ Ігоря Попова, змінилися методи застосування адмінресурсу:
“Якщо на минулих виборах ми говорили про застосування адмінресурсу проти якоїсь партії. То зараз “проти” майже ніхто не працює, не перешкоджають нікому. Але “за” багато посадових осіб і в органах влади, і в комерційних установах застосовують своє службове становище для підтримки певної партії”. А от “чорний піар”, як застосовувався, так і застосовується під час минулих передвиборчих кампаній, каже Ігор Попов.
Якщо напередодні президентських виборів-2004 електорат закидали листівками із зображенням тоді ще кандидат у президенти Віктор Ющенка у костюмі дяді Сема та мапи України з розподілом на три сорти. То тепер же найпопулярнішим персонажем “чорного піару” стала лідерка БЮТу Юлія Тимошенко. У наметах “Нашої України” протягом тижня роздавали газету “Червоний перець”, в якій були зображені карикатури на пані Тимошенко, “гуморески” та “байки”. Це видання електорат отримував на додаток до газети “Нашої України” із заявою Романа Безсмертного , який закликав учасників помаранчевої революції консолідуватися. Раніше ж, Юлія Тимошенко стала героїнею ще однієї пікантної історії. Людям роздавали листівки на яких пані Тимошенко з посмішкою до вух рекламує прокладки “Котекс” і напис: “Після клімаксу життя лише починається”. Відразу видно, що агідки робив чоловік. Адже навіть не врахував простої істини, що після клімаксу жінці уже не потрібні ані “Котекси”, ані “Тампакси”.
Політолог Кость Бондаренко називає найпоширеніші випадки “чорного піару”:
“По-перше, це матеріали, які прив’язують ту чи іншу людину до якихось кримінальних справ. Друге – це намагання розіграти карту антисемітизму. Вже з’явилася чимала кількість листівок на яких лідери політичних сил стоять з зірками Давида, або з іншими атрибутами іудаїзму. Далі – це намагання зіграти на якихось заздалегідь неправдивій інформації щодо планів того чи іншого кандидата. І, листівки, які звертають уваги на сексуальну чи якусь іншу характеристику людини для того, щоб підкреслити її не традиційність”.
А кандидат психологічних наук Валерій Бебик зазначає, що розраховані передвиборні технології та маніпуляції на ту частину електорату, які ще не визначилися щодо своїх політичних уподобать:
“Люди які вже переконані, там, скажімо, лівої, чи правої орієнтації. Тож, безумовно, компромат впливає на тих людей, які ще не визначилися. Ложка дьогтю дається в знаки для тих людей, які не впевнені у своєму політичному виборі. Щоб кардинально це б впливало, то ні. Але коли з усіх боків ллються ці ложки дьогтю, то воно набирається на цілу діжку. І у людей, у пересічного громадянина виникає елементарна відраза до політики”.
“Якщо на минулих виборах ми говорили про застосування адмінресурсу проти якоїсь партії. То зараз “проти” майже ніхто не працює, не перешкоджають нікому. Але “за” багато посадових осіб і в органах влади, і в комерційних установах застосовують своє службове становище для підтримки певної партії”. А от “чорний піар”, як застосовувався, так і застосовується під час минулих передвиборчих кампаній, каже Ігор Попов.
Якщо напередодні президентських виборів-2004 електорат закидали листівками із зображенням тоді ще кандидат у президенти Віктор Ющенка у костюмі дяді Сема та мапи України з розподілом на три сорти. То тепер же найпопулярнішим персонажем “чорного піару” стала лідерка БЮТу Юлія Тимошенко. У наметах “Нашої України” протягом тижня роздавали газету “Червоний перець”, в якій були зображені карикатури на пані Тимошенко, “гуморески” та “байки”. Це видання електорат отримував на додаток до газети “Нашої України” із заявою Романа Безсмертного , який закликав учасників помаранчевої революції консолідуватися. Раніше ж, Юлія Тимошенко стала героїнею ще однієї пікантної історії. Людям роздавали листівки на яких пані Тимошенко з посмішкою до вух рекламує прокладки “Котекс” і напис: “Після клімаксу життя лише починається”. Відразу видно, що агідки робив чоловік. Адже навіть не врахував простої істини, що після клімаксу жінці уже не потрібні ані “Котекси”, ані “Тампакси”.
Політолог Кость Бондаренко називає найпоширеніші випадки “чорного піару”:
“По-перше, це матеріали, які прив’язують ту чи іншу людину до якихось кримінальних справ. Друге – це намагання розіграти карту антисемітизму. Вже з’явилася чимала кількість листівок на яких лідери політичних сил стоять з зірками Давида, або з іншими атрибутами іудаїзму. Далі – це намагання зіграти на якихось заздалегідь неправдивій інформації щодо планів того чи іншого кандидата. І, листівки, які звертають уваги на сексуальну чи якусь іншу характеристику людини для того, щоб підкреслити її не традиційність”.
А кандидат психологічних наук Валерій Бебик зазначає, що розраховані передвиборні технології та маніпуляції на ту частину електорату, які ще не визначилися щодо своїх політичних уподобать:
“Люди які вже переконані, там, скажімо, лівої, чи правої орієнтації. Тож, безумовно, компромат впливає на тих людей, які ще не визначилися. Ложка дьогтю дається в знаки для тих людей, які не впевнені у своєму політичному виборі. Щоб кардинально це б впливало, то ні. Але коли з усіх боків ллються ці ложки дьогтю, то воно набирається на цілу діжку. І у людей, у пересічного громадянина виникає елементарна відраза до політики”.
