Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 1 березня 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Українські ЗМІ перед виборами: професійні стандарти та об’єктивні обставини”.
Гостями студії є шеф-редактор видання “Телекритика” Наталя Лігачова та шеф-редактор “5-го каналу” Роман Скрипін.
Дякую, шановні гості, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Зазначу для киян: якщо ви слухаєте нас на радіо “Київ” (98 ФМ), то програма іде в запису, на годину пізніше. Решта слухачів чують нас у прямому ефірі й можуть телефонувати за таким номером: 490-29-05.
Ну, а тепер до теми.
Останнім часом ЗМІ жваво обговорювали чутки про можливі звільнення за власним бажанням деяких провідних тележурналістів деяких провідних телеканалів...
Одні з цих чуток підтверджуються, інші спростовуються. Але це далеко не єдина проблема в українському медійному просторі.
Фахівці б’ють на сполох через те, що на зміну політичній цезурі, як вони кажуть, йде “цензура грошей”.
Журналісти скаржаться, що нинішній закон про вибори, який дає можливість будь-якій політичній силі досить легко порушувати питання про закриття того чи іншого ЗМІ і це закриття стає цілком реальним. Але, з іншого боку, й самі журналісти далеко не завжди на висоті, зокрема, на висоті моральній. Принаймні, медіа-експерти говорять про велику кількість замовних матеріалів, що з’являються як у друкованих, так і в електронних медіа.
Чи означає все це, що в українському “медіа-королівстві” серйозні проблеми? Чи просто тривають звичайні процеси? Адже навіть у медійному просторі країн розвиненої демократії бувають проблеми, особливо перед виборами.
Про це говоритимемо з нашими гостями, один з яких є, а точніше був, до сьогодні протягом кількох днів фігурантом уже згаданих жвавих обговорень. Але про історію зі звільненням Романа Скрипіна, яке не відбулося, трохи згодом.
А моє перше запитання традиційно загальне, це візитна картка теми.
Отже, як ви оцінюєте загальний стан медійного простору України напередодні парламентських виборів. Якими є основні проблеми, але водночас про те, які основні позитиви?
Наталя Лігачова
Позитив – це все ж таки те, що дійсно свобода слова є, немає тих облич, яких не можна запрошувати, майже немає тем, які не можна обговорювати.
Але у той же час дві головні проблеми – це відсутність глибини аналізу і відсутність донесення того, що називається “прічіной і слєдствієм” тих чи інших подій, аналітики мотивів, як я кажу, а також те, про що ви вже казали, це комерційна цензура, яка прийшла після цензури політичної, яка, власне, змінила політичну цензуру.
Роман Скрипін
Я просто не знаю, що таке комерційна цензура.
Насправді я змалював би ситуацію наступним чином. Це поведінка шльондри і жвава торгівля сумлінням, в першу чергу журналістів. Це готовність продатися за гроші.
Кирило Булкін
Оці прикрі речі стосовно відповідальності чи безвідповідальності, як вони можуть позначитися? Зрозуміло, що негативно. Але якою мірою? Чи є у Вас відчуття реального падіння довіри до ЗМІ, скажімо, порівняно з якимсь часом попереднім, як рік тому було? Що далі буде з цією довірою?
Наталя Лігачова
Про почуття важко зараз сказати. Все ж таки, на жаль, у нас соціологи міряють рейтинги партій, але дуже рідко вправно і професійно міряють рівень довіри. Ті опитування, які вони проводять, коли водночас людина каже, що вона довіряє тому ЗМІ, яке вона дивиться, і воно не пересікається, коли порівнюєш, то це не ті дослідження, які мають бути.
Але можна сказати про те, що такий стан медіа приводить до того, що, з одного боку, дуже часто з’являється та інформація, тому вона і з’являється у медіа, що вона проплачена, але не обов’язково вона суттєва для вибору громадян, взагалі для того, щоб знати, що відбувається, а інколи соціально значима інформація не може з’явитися, бо її не проплачують.
Кирило Булкін
Читач, слухач, глядач це відчуває?
Наталя Лігачова
Читач, слухач, глядач вже навчився розуміти, де є тиск політичний, але зовсім не розуміє, де є замовні матеріали. Він цього не розуміє. Він не розуміє те, чому ось цій темі така увага, чому цьому політику така увага, а чому ось той політик весь час з’являється на тому чи іншому каналі, і чому його мають усі слухати, то він цього не знає.
Роман Скрипін
Я буду оперувати цифрами, тому що рейтинги новин на усіх телеканалах впали серйозно. Якщо говорити про інформацію. В цьому спостерігається певна девальвація журналістики довіри глядача.
До В.Павліва я можу бути в опозиції, тому що він відомий скептик, він колись переконував, що Україна – це програна країна (це було у Варшаві незадовго перед президентськими виборами). Тут можна з ним сперечатися – він говорить про ринок.
Моя мета – це, можливо, ідеалістична мета, коли журналісти будуть співвласниками, а не лише найманими працівниками. Тобто, я кажу про ЗМІ, там, де журналісти у різний спосіб, залежно від внесків своїх, творчих доробків, а це є бізнес, фактично стають співвласниками.
Зараз журналісти є найманими працівниками. Тут говорити про якесь сумління... Так, це може бути критерієм, але це невизначний критерій, оскільки кожному ти не здатен посадити певне сумління в голову, і кожен діє на свій розсуд, а розсуд диктує фактично усе, що було у нас за плечима, що у нас було в минулому. Ця розбещеність, певна моральна суспільна розбещеність, переноситься і на журналістів, тому вони такі самі люди, які хочуть жити, їсти. Тому, очевидно, зараз вибори – це велика косарка, яка косить гроші.
Кирило Булкін
Зрозуміло. Цікава ідея щодо співвласності. Для мене вона нова. Наталю, а наскільки вона реальна в українському просторі електронних ЗМІ, на Вашу думку?
Наталя Лігачова
Я думаю, що найближчим часом вона нереальна. Треба казати про те, що не тільки, безумовно, журналісти у всьому винні. Винне у тому розбещення, про яке каже Роман. Так само і власники ЗМІ, і політики, бо, з одного боку, журналісти – це ті, кого розбещують... Але про сумління дійсно не можна казати. Можна казати про інтереси. До тих пір, поки для журналіста головним капіталом не стане його репутація, ми ні про що не зможемо говорити. А репутація може стати тільки тоді, коли політики не будуть замовляти, щоб вони не були “білі і пухнасті”, а коли вони будуть виходити на дебати.
Зараз усі політики чого хочуть? На рекламу вони платять гроші дуже великі, а дебатувати не хочуть, а за замовні матеріали дуже великі гроші платять.
Так само і топ-менеджери. Завжди були журналісти, які займалися політичною “джинсою”, їх важко контролювати, адже хто доведе, що ти за це інтерв’ю отримав в парламенті якісь 200 чи 300 доларів? Але отримують.
Зараз такого розмаху політична “джинса” набула ще й тому, що власники включилися у цей бізнес. Зараз телеканали кажуть, що ми – бізнес-інструмент, але вони заробляють не на відкритій цивілізованій рекламі, а вони заробляють на прихованій рекламі шалені гроші.
Кирило Булкін
Нарешті переходимо до довгоочікуваного питання про це звільнення, яке не відбулося. Романе, сьогодні оприлюднено уже Вашу заяву. Тай йдеться про мету, про засади роботи, але все-таки нічого не йдеться про суть розбіжностей, які були, які ледь не спричинили цей рішучий крок. А також про те, яким чином вдалося врегулювати, судячи з того, що ви залишаєтесь, будь ласка, кілька слів про все це?
Роман Скрипін
Наталя подзвонила, одна з тих, хто подзвонив і запитала, що сталося. Тобто, якось там поширилась інформація про намір. І я тоді не заперечував того, що це може статися найближчим часом. Я не сказав, що це станеться. Це по-перше.
По-друге. Розбіжності або скандал, як це змальовували там, що це був конфлікт особисто з Порошенком, ще з кимось... Я можу сказати, що там було кілька передумов і це досить комплексне питання. Що мене змусило - це зовсім інше, це зовсім не поставити своє “я” десь поза межами або над кимось.
Я можу лише сказати про два позитивних моменти, які лягають у контекст сьогоднішньої бесіди. Я чітко можу сказати, що сьогодні в результаті ініційованої або спровокованої цією заявою глибокої, внутрішньої дискусії, я можу сказати, що на “5-му” каналі не буде комерціалізації новинного продукту інформаційно-суспільних, публіцистичних та авторських програм і теледебатів врешті-решт. Тобто джинси політичної на “5-му” каналі немає.
Кирило Булкін
А була така небезпека?
Роман Скрипін
Небезпека була, звичайно. Тому що, я перепрошую, всі ми люди. Правильно? І дотриманість буде жорстка. Дотриманість тих засад редакційної політики та угоди про невтручання власників у редакційну політику. На все це поставили, я поставив особисто своє ім’я. Тобто, поки я є на каналі і, принаймні, до виборів точно, то цього на каналі не буде. В такий спосіб я і, можливо, допомагаю, і власникам, і менеджменту в тому, щоб телеканал залишався і чистим... Знаєте, мусить бути хтось такий трошки божевільний. І журналістам, які тепер себе можуть почувати одними, можливо, з найвільніших, ті, які є в українському медійному просторі...
Наталя Лігачова
Але я хочу виступити, як журналіст і запитати в Романа. Мене дуже здивувало сьогодні твоя заява, власне кажучи, бо те, що ти зараз казав, це дуже важливо. Я сподіваюся, що завдяки тому, що радіо “Свобода” не тільки слухають, а і є виклад в Інтернеті, то це буде більш поширено.
Але з тієї заяви, яку ти розповсюдив, все ж таки випливало, що вся справа була в твоєму там або (слово незрозуміле), або там ще когось, суб’єктивізмі. Власне, ви сказали про те, що ви відходите від програми “ЧАС”. Я якраз критик, Романе. Він це знає.
Роман Скрипін
Я знаю.
Наталя Лігачова
І я вважаю, що суб’єктивізм той був. Але все ж таки, я вважаю, не це головною було проблемою телеканалу, а і багато проблем було, і тих, про які він тільки що сказав, а в заяві цього немає.
Роман Скрипін
Повністю в заяві все окреслити... Я намагався найголовніше визначити. Там немає про некомерціалізацію інформаційного продукту “5-го” каналу. Тому що є різні способи комерціалізації ( прямий продаж ефірного часу для того чи іншого політика), то цього не буде. Там, може, спонсор програми, я цього не виключаю – це зрозуміло.
Чому я пішов з ефіру? Тому що мені так захотілося. Я просто, чесно кажучи, вже втомився доводити, що я не віслюк, в мене не стоять там якісь електроди, через які мені диктують, що робити. Я просто собі не уявляю журналіста “5-го” каналу, якому хтось щось надиктовує. І суб’єктивізм той, в якому звинувачували... Я навіть можу сказати, можливо, десь він був і я готовий говорити про конкретні випадки. А насправді звинувачували масово і огульно у тому, що Скрипін - він там суб’єктивний, і Яневський - суб’єктивний. О”кей, я суб’єктивний. Тому в нас будуть несуб’єктивні ведучі - нові. Вони не нові обличчя, але це жінки, чарівні жінки, яких у суб’єктивізмі запідозрити дуже важко. І хай вони будуть тими обличчями програми “ЧАС” там, де буде і гостьова студія, і виклад подій дня, які просто виконуватимуть цю роботу.
Я буду виконувати свою роботу, як шеф-редактор. І забезпечувати максимальну чесність і прозорість того каналу на якому на сьогоднішній день маю честь працювати. І ще раз кажу, пройшли важливі рубікони, наскільки це теж було певним іспитом. Оскільки, знаєте, дискусії стосовно редакційної політики завжди будуть. І ще раз, і ще раз затверджувати те, що ми дотримуємося цих принципів.
І друге, важливий був принцип - це відсутність джинси політичної, убезпечити, навіть якщо не було таких випадків, все одно убезпечити. Це було б дуже важливо. І найостанніше, хоча воно глобальне і всеохоплююче, це те, що я вже казав: моя мета, в принципі, в цьому житті, для себе окреслив, - це створити такий засіб масової інформації, де журналісти є першими скрипками, а не найманими працівниками.
Кирило Булкін
Ну, знову від глобального до локального - щодо програми “ЧАС”. Мені здалося, прозвучало все-таки з деякою досадою це. Це була власна ініціатива чи ініціатива менеджменту?
Роман Скрипін
Я навіть наполягав на тому, що я не з’являюся в ефірі. Це була моя ініціатива і моє бажання.
Кирило Булкін
Дякую вам, панове, за участь у розмові, дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав.
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”.
Київ, 1 березня 2006 року.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін
Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!
Сьогодні наша тема така: “Українські ЗМІ перед виборами: професійні стандарти та об’єктивні обставини”.
Гостями студії є шеф-редактор видання “Телекритика” Наталя Лігачова та шеф-редактор “5-го каналу” Роман Скрипін.
Дякую, шановні гості, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!
Зазначу для киян: якщо ви слухаєте нас на радіо “Київ” (98 ФМ), то програма іде в запису, на годину пізніше. Решта слухачів чують нас у прямому ефірі й можуть телефонувати за таким номером: 490-29-05.
Ну, а тепер до теми.
Останнім часом ЗМІ жваво обговорювали чутки про можливі звільнення за власним бажанням деяких провідних тележурналістів деяких провідних телеканалів...
Одні з цих чуток підтверджуються, інші спростовуються. Але це далеко не єдина проблема в українському медійному просторі.
Фахівці б’ють на сполох через те, що на зміну політичній цезурі, як вони кажуть, йде “цензура грошей”.
Журналісти скаржаться, що нинішній закон про вибори, який дає можливість будь-якій політичній силі досить легко порушувати питання про закриття того чи іншого ЗМІ і це закриття стає цілком реальним. Але, з іншого боку, й самі журналісти далеко не завжди на висоті, зокрема, на висоті моральній. Принаймні, медіа-експерти говорять про велику кількість замовних матеріалів, що з’являються як у друкованих, так і в електронних медіа.
Чи означає все це, що в українському “медіа-королівстві” серйозні проблеми? Чи просто тривають звичайні процеси? Адже навіть у медійному просторі країн розвиненої демократії бувають проблеми, особливо перед виборами.
Про це говоритимемо з нашими гостями, один з яких є, а точніше був, до сьогодні протягом кількох днів фігурантом уже згаданих жвавих обговорень. Але про історію зі звільненням Романа Скрипіна, яке не відбулося, трохи згодом.
А моє перше запитання традиційно загальне, це візитна картка теми.
Отже, як ви оцінюєте загальний стан медійного простору України напередодні парламентських виборів. Якими є основні проблеми, але водночас про те, які основні позитиви?
Наталя Лігачова
Позитив – це все ж таки те, що дійсно свобода слова є, немає тих облич, яких не можна запрошувати, майже немає тем, які не можна обговорювати.
Але у той же час дві головні проблеми – це відсутність глибини аналізу і відсутність донесення того, що називається “прічіной і слєдствієм” тих чи інших подій, аналітики мотивів, як я кажу, а також те, про що ви вже казали, це комерційна цензура, яка прийшла після цензури політичної, яка, власне, змінила політичну цензуру.
Роман Скрипін
Я просто не знаю, що таке комерційна цензура.
Насправді я змалював би ситуацію наступним чином. Це поведінка шльондри і жвава торгівля сумлінням, в першу чергу журналістів. Це готовність продатися за гроші.
Кирило Булкін
Оці прикрі речі стосовно відповідальності чи безвідповідальності, як вони можуть позначитися? Зрозуміло, що негативно. Але якою мірою? Чи є у Вас відчуття реального падіння довіри до ЗМІ, скажімо, порівняно з якимсь часом попереднім, як рік тому було? Що далі буде з цією довірою?
Наталя Лігачова
Про почуття важко зараз сказати. Все ж таки, на жаль, у нас соціологи міряють рейтинги партій, але дуже рідко вправно і професійно міряють рівень довіри. Ті опитування, які вони проводять, коли водночас людина каже, що вона довіряє тому ЗМІ, яке вона дивиться, і воно не пересікається, коли порівнюєш, то це не ті дослідження, які мають бути.
Але можна сказати про те, що такий стан медіа приводить до того, що, з одного боку, дуже часто з’являється та інформація, тому вона і з’являється у медіа, що вона проплачена, але не обов’язково вона суттєва для вибору громадян, взагалі для того, щоб знати, що відбувається, а інколи соціально значима інформація не може з’явитися, бо її не проплачують.
Кирило Булкін
Читач, слухач, глядач це відчуває?
Наталя Лігачова
Читач, слухач, глядач вже навчився розуміти, де є тиск політичний, але зовсім не розуміє, де є замовні матеріали. Він цього не розуміє. Він не розуміє те, чому ось цій темі така увага, чому цьому політику така увага, а чому ось той політик весь час з’являється на тому чи іншому каналі, і чому його мають усі слухати, то він цього не знає.
Роман Скрипін
Я буду оперувати цифрами, тому що рейтинги новин на усіх телеканалах впали серйозно. Якщо говорити про інформацію. В цьому спостерігається певна девальвація журналістики довіри глядача.
До В.Павліва я можу бути в опозиції, тому що він відомий скептик, він колись переконував, що Україна – це програна країна (це було у Варшаві незадовго перед президентськими виборами). Тут можна з ним сперечатися – він говорить про ринок.
Моя мета – це, можливо, ідеалістична мета, коли журналісти будуть співвласниками, а не лише найманими працівниками. Тобто, я кажу про ЗМІ, там, де журналісти у різний спосіб, залежно від внесків своїх, творчих доробків, а це є бізнес, фактично стають співвласниками.
Зараз журналісти є найманими працівниками. Тут говорити про якесь сумління... Так, це може бути критерієм, але це невизначний критерій, оскільки кожному ти не здатен посадити певне сумління в голову, і кожен діє на свій розсуд, а розсуд диктує фактично усе, що було у нас за плечима, що у нас було в минулому. Ця розбещеність, певна моральна суспільна розбещеність, переноситься і на журналістів, тому вони такі самі люди, які хочуть жити, їсти. Тому, очевидно, зараз вибори – це велика косарка, яка косить гроші.
Кирило Булкін
Зрозуміло. Цікава ідея щодо співвласності. Для мене вона нова. Наталю, а наскільки вона реальна в українському просторі електронних ЗМІ, на Вашу думку?
Наталя Лігачова
Я думаю, що найближчим часом вона нереальна. Треба казати про те, що не тільки, безумовно, журналісти у всьому винні. Винне у тому розбещення, про яке каже Роман. Так само і власники ЗМІ, і політики, бо, з одного боку, журналісти – це ті, кого розбещують... Але про сумління дійсно не можна казати. Можна казати про інтереси. До тих пір, поки для журналіста головним капіталом не стане його репутація, ми ні про що не зможемо говорити. А репутація може стати тільки тоді, коли політики не будуть замовляти, щоб вони не були “білі і пухнасті”, а коли вони будуть виходити на дебати.
Зараз усі політики чого хочуть? На рекламу вони платять гроші дуже великі, а дебатувати не хочуть, а за замовні матеріали дуже великі гроші платять.
Так само і топ-менеджери. Завжди були журналісти, які займалися політичною “джинсою”, їх важко контролювати, адже хто доведе, що ти за це інтерв’ю отримав в парламенті якісь 200 чи 300 доларів? Але отримують.
Зараз такого розмаху політична “джинса” набула ще й тому, що власники включилися у цей бізнес. Зараз телеканали кажуть, що ми – бізнес-інструмент, але вони заробляють не на відкритій цивілізованій рекламі, а вони заробляють на прихованій рекламі шалені гроші.
Кирило Булкін
Нарешті переходимо до довгоочікуваного питання про це звільнення, яке не відбулося. Романе, сьогодні оприлюднено уже Вашу заяву. Тай йдеться про мету, про засади роботи, але все-таки нічого не йдеться про суть розбіжностей, які були, які ледь не спричинили цей рішучий крок. А також про те, яким чином вдалося врегулювати, судячи з того, що ви залишаєтесь, будь ласка, кілька слів про все це?
Роман Скрипін
Наталя подзвонила, одна з тих, хто подзвонив і запитала, що сталося. Тобто, якось там поширилась інформація про намір. І я тоді не заперечував того, що це може статися найближчим часом. Я не сказав, що це станеться. Це по-перше.
По-друге. Розбіжності або скандал, як це змальовували там, що це був конфлікт особисто з Порошенком, ще з кимось... Я можу сказати, що там було кілька передумов і це досить комплексне питання. Що мене змусило - це зовсім інше, це зовсім не поставити своє “я” десь поза межами або над кимось.
Я можу лише сказати про два позитивних моменти, які лягають у контекст сьогоднішньої бесіди. Я чітко можу сказати, що сьогодні в результаті ініційованої або спровокованої цією заявою глибокої, внутрішньої дискусії, я можу сказати, що на “5-му” каналі не буде комерціалізації новинного продукту інформаційно-суспільних, публіцистичних та авторських програм і теледебатів врешті-решт. Тобто джинси політичної на “5-му” каналі немає.
Кирило Булкін
А була така небезпека?
Роман Скрипін
Небезпека була, звичайно. Тому що, я перепрошую, всі ми люди. Правильно? І дотриманість буде жорстка. Дотриманість тих засад редакційної політики та угоди про невтручання власників у редакційну політику. На все це поставили, я поставив особисто своє ім’я. Тобто, поки я є на каналі і, принаймні, до виборів точно, то цього на каналі не буде. В такий спосіб я і, можливо, допомагаю, і власникам, і менеджменту в тому, щоб телеканал залишався і чистим... Знаєте, мусить бути хтось такий трошки божевільний. І журналістам, які тепер себе можуть почувати одними, можливо, з найвільніших, ті, які є в українському медійному просторі...
Наталя Лігачова
Але я хочу виступити, як журналіст і запитати в Романа. Мене дуже здивувало сьогодні твоя заява, власне кажучи, бо те, що ти зараз казав, це дуже важливо. Я сподіваюся, що завдяки тому, що радіо “Свобода” не тільки слухають, а і є виклад в Інтернеті, то це буде більш поширено.
Але з тієї заяви, яку ти розповсюдив, все ж таки випливало, що вся справа була в твоєму там або (слово незрозуміле), або там ще когось, суб’єктивізмі. Власне, ви сказали про те, що ви відходите від програми “ЧАС”. Я якраз критик, Романе. Він це знає.
Роман Скрипін
Я знаю.
Наталя Лігачова
І я вважаю, що суб’єктивізм той був. Але все ж таки, я вважаю, не це головною було проблемою телеканалу, а і багато проблем було, і тих, про які він тільки що сказав, а в заяві цього немає.
Роман Скрипін
Повністю в заяві все окреслити... Я намагався найголовніше визначити. Там немає про некомерціалізацію інформаційного продукту “5-го” каналу. Тому що є різні способи комерціалізації ( прямий продаж ефірного часу для того чи іншого політика), то цього не буде. Там, може, спонсор програми, я цього не виключаю – це зрозуміло.
Чому я пішов з ефіру? Тому що мені так захотілося. Я просто, чесно кажучи, вже втомився доводити, що я не віслюк, в мене не стоять там якісь електроди, через які мені диктують, що робити. Я просто собі не уявляю журналіста “5-го” каналу, якому хтось щось надиктовує. І суб’єктивізм той, в якому звинувачували... Я навіть можу сказати, можливо, десь він був і я готовий говорити про конкретні випадки. А насправді звинувачували масово і огульно у тому, що Скрипін - він там суб’єктивний, і Яневський - суб’єктивний. О”кей, я суб’єктивний. Тому в нас будуть несуб’єктивні ведучі - нові. Вони не нові обличчя, але це жінки, чарівні жінки, яких у суб’єктивізмі запідозрити дуже важко. І хай вони будуть тими обличчями програми “ЧАС” там, де буде і гостьова студія, і виклад подій дня, які просто виконуватимуть цю роботу.
Я буду виконувати свою роботу, як шеф-редактор. І забезпечувати максимальну чесність і прозорість того каналу на якому на сьогоднішній день маю честь працювати. І ще раз кажу, пройшли важливі рубікони, наскільки це теж було певним іспитом. Оскільки, знаєте, дискусії стосовно редакційної політики завжди будуть. І ще раз, і ще раз затверджувати те, що ми дотримуємося цих принципів.
І друге, важливий був принцип - це відсутність джинси політичної, убезпечити, навіть якщо не було таких випадків, все одно убезпечити. Це було б дуже важливо. І найостанніше, хоча воно глобальне і всеохоплююче, це те, що я вже казав: моя мета, в принципі, в цьому житті, для себе окреслив, - це створити такий засіб масової інформації, де журналісти є першими скрипками, а не найманими працівниками.
Кирило Булкін
Ну, знову від глобального до локального - щодо програми “ЧАС”. Мені здалося, прозвучало все-таки з деякою досадою це. Це була власна ініціатива чи ініціатива менеджменту?
Роман Скрипін
Я навіть наполягав на тому, що я не з’являюся в ефірі. Це була моя ініціатива і моє бажання.
Кирило Булкін
Дякую вам, панове, за участь у розмові, дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав.
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”.
