Українці Підкарпатського воєводства Польщі, які живуть недалеко від державного кордону із Україною, часто зустрічаються зі владою сусіднього Львова та Львівської області. Представники найбільшої громадської організації української меншини – Об’єднання українців у Польщі – кажуть, що це співробітництво можливе не завдяки Києву чи Варшаві, але завдяки тому, що вони наладнали особисті контакти з окремими особами в львівській адміністрації.
Голова місцевого відділення Об’єднання українців у Польщі Марія Туцька сказала для "Радіо Свобода", що хоч перемишляни близько від України, та не відчувають її близькості, не бачать будь-якої державної політики щодо українців за кордоном: "Відчуваємо тут брак постійної співпраці, цілеспрямованої державної політики щодо українців за межами України. Знаємо, що надаються кошти на таку програму. Ми чули про різні програми – "Діаспора 2006, 2005". Але ці гроші, які держава надає, десь пропадають".
Минулого року з перемишльською українською громадою зустрівся Президент Віктор Ющенко. Ця зустріч наділила їх новими надіями. Однак тепер, коли минає майже рік від тієї події, українці в Перемишлі почуваються залишеними напризволяще.
На їхню думку, ніхто більше не хоче підтримати їхніх заходів, щоб повернути від міської влади Перемишля будинок Народного дому. Цей будинок побудований у міжвоєнний період за гроші українських кооперативів. Пізніше його перебрала комуністична влада. Сьогодні українцям бракує коштів, щоб оплачувати місту-власникові оренду за будинок та утримувати його. Тому перемишляни вважають повернення їм цього будинку політичним рішенням.
Марія Туцька продовжує далі: "Минає майже рік від візиту Президента, коли було задекларовано, що будинок буде переданий українській громаді. На сьогодні ніхто тим не поцікавився".
У цій ситуації Марія Туцька бачить і ясні точки. Це перш за все українське шкільництво у Перемишлі. У місті діють українські школи, які мають дидактичну підтримку освітян із Західної України. Але і тут трапляється нерозуміння специфіки навчання української мови у Польщі. У минулому році за рішенням київських чиновників українські діти з Польщі поїхали відпочивати і вчитися рідної мови у зрусифікований кримський дитячий табір "Артек".
Чи українці Підкарпатського воєводства мають реальні підстави зневіритися в підтримці з боку державних структур Києва? Із цим питанням "Радіо Свобода" звернулося до Андрія Дещиці – pадника-посланника посольства України в Польщі.
Український дипломат сказав: "Відбулися зустрічі тільки у січні - на жаль, із прикрої нагоди: на похорон голови Об’єднання українців у Польщі Мирона Кертичака прибув радник Президента. Була нагода поговорити. Багато хто говорив про ситуацію. Наступного тижня ми плануємо візит Прем’єр-міністра. Він зустрінеться з українцями. Наскільки мені відомо, в посольстві Олег Мицик був у постійному контакті з питання Українського дому і з центральними органами влади, і з українцями в Перемишлі. Пам’ятник у Павлокомі, де 1945 року знищили понад 350 місцевих українців, є на контролі і нашого Міністерства закордонних справ, і Львівської державної адміністрації. Може, тут інше питання: зазвичай ті особи, які приїжджають до Варшави, не заїжджають до Перемишля".
Українці в Перемишлі сказали "Радіо Свобода", що їм належиться особлива увага з боку України ще й із огляду на історичну спадщину, тобто пам’ятки минулого ще з часів Київської Русі. Але без свого культурного центру, яким міг би стати їхній власний будинок Народного дому, існування тут української громади загрожене. A час минає, і будинок перетворюється в руїну.
Голова місцевого відділення Об’єднання українців у Польщі Марія Туцька сказала для "Радіо Свобода", що хоч перемишляни близько від України, та не відчувають її близькості, не бачать будь-якої державної політики щодо українців за кордоном: "Відчуваємо тут брак постійної співпраці, цілеспрямованої державної політики щодо українців за межами України. Знаємо, що надаються кошти на таку програму. Ми чули про різні програми – "Діаспора 2006, 2005". Але ці гроші, які держава надає, десь пропадають".
Минулого року з перемишльською українською громадою зустрівся Президент Віктор Ющенко. Ця зустріч наділила їх новими надіями. Однак тепер, коли минає майже рік від тієї події, українці в Перемишлі почуваються залишеними напризволяще.
На їхню думку, ніхто більше не хоче підтримати їхніх заходів, щоб повернути від міської влади Перемишля будинок Народного дому. Цей будинок побудований у міжвоєнний період за гроші українських кооперативів. Пізніше його перебрала комуністична влада. Сьогодні українцям бракує коштів, щоб оплачувати місту-власникові оренду за будинок та утримувати його. Тому перемишляни вважають повернення їм цього будинку політичним рішенням.
Марія Туцька продовжує далі: "Минає майже рік від візиту Президента, коли було задекларовано, що будинок буде переданий українській громаді. На сьогодні ніхто тим не поцікавився".
У цій ситуації Марія Туцька бачить і ясні точки. Це перш за все українське шкільництво у Перемишлі. У місті діють українські школи, які мають дидактичну підтримку освітян із Західної України. Але і тут трапляється нерозуміння специфіки навчання української мови у Польщі. У минулому році за рішенням київських чиновників українські діти з Польщі поїхали відпочивати і вчитися рідної мови у зрусифікований кримський дитячий табір "Артек".
Чи українці Підкарпатського воєводства мають реальні підстави зневіритися в підтримці з боку державних структур Києва? Із цим питанням "Радіо Свобода" звернулося до Андрія Дещиці – pадника-посланника посольства України в Польщі.
Український дипломат сказав: "Відбулися зустрічі тільки у січні - на жаль, із прикрої нагоди: на похорон голови Об’єднання українців у Польщі Мирона Кертичака прибув радник Президента. Була нагода поговорити. Багато хто говорив про ситуацію. Наступного тижня ми плануємо візит Прем’єр-міністра. Він зустрінеться з українцями. Наскільки мені відомо, в посольстві Олег Мицик був у постійному контакті з питання Українського дому і з центральними органами влади, і з українцями в Перемишлі. Пам’ятник у Павлокомі, де 1945 року знищили понад 350 місцевих українців, є на контролі і нашого Міністерства закордонних справ, і Львівської державної адміністрації. Може, тут інше питання: зазвичай ті особи, які приїжджають до Варшави, не заїжджають до Перемишля".
Українці в Перемишлі сказали "Радіо Свобода", що їм належиться особлива увага з боку України ще й із огляду на історичну спадщину, тобто пам’ятки минулого ще з часів Київської Русі. Але без свого культурного центру, яким міг би стати їхній власний будинок Народного дому, існування тут української громади загрожене. A час минає, і будинок перетворюється в руїну.
