Демпінг – це вивіз товару з країни за цінами нижчими, ніж вони є всередині країни. Демпінг здійснюється задля витиснення конкурентів і захоплення зовнішніх ринків. Антидемпінгові ж розслідування проводяться щоб встановити факт демпінгу та визначити завдану шкоду. А потім, застосувати антидемпінгові заходи. Конкретно це виглядає так. Відсутність статусу ринкової економіки, то її економічні показники виробництва до уваги не беруться. Тобто, собівартість вираховується штучно. Вартість робочої сили вираховують з однієї країни, ціна на паливо – з іншої, загально виробничі – з третьої. От і виходить собівартість товару припустимо в 1000 євро, коли насправді вона становить 2000. І тоді кажуть – ви продаєте товар за демпінговими цінами.
Статус країни з ринковою економікою має убезпечити, Україну від такого роду проблем з боку країн Європейського Союзу, каже колишній заступник голови правління Національного Банку України Ярослав Солтис.
“Якщо держава стає державою з ринковою економікою, то вся продукція, яку вона продає, буде вважатися, що вона продає за ринковою ціною. Але окремі підприємства, які допускатимуть порушення, можуть мати від деяких держав щодо цього переслідування. Але в цілому до держави такі заходи не застосовуватимуть. Це є признання, що ми є рівними серед розвинутих держав у економіці. Хоча рівень нашої економіки поки що не досяг того стану, який мають сьогодні передові держави”.
Після отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, антидемпінгові розслідування припинені не будуть, однак їх стане значно менше. Заявив в інтерв’ю “Свободі” доктор економічних наук Олексій Плотников.
“Проти України проводилися антидемпінгові розслідування, коли вона не мала статусу країни з ринковою економікою. Головна причина цих розслідувань, в тому, що держава, начебто, втручалася в економічне життя. Вона там робила приховані дотації, формувала ціни, і за рахунок цього українські експортери мали певні переваги. Якщо ж Україна отримала статус країни з ринковою економікою, то вже з цих причин розслідування не провадитимуться. Але будуть знайдені інші причини. І Україна підпадатиме під антидемпінгові розслідування вже як країна з ринковою економікою. Знизиться кількість цих розслідувань. Але я не можу казати, що взагалі таких розслідувань проти українських експортерів не буде”.
Зменшення антидемпінгових розслідувань, дозволить Україні збільшити кількість експорту у країни ЄС, каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
“Антидемпінгові розслідування мають на меті запровадження щодо імпорту до тієї країни, яка їх проводить, додаткових компенсаційних мит, які накладаються на цей імпорт для того, щоб зменшити навантаження на імпортний ринок. Зрозуміло, що в такому випадку ці імпортовані товари стають менш конкурентноспроможними. Тому скасування таких мит і припинення антидемпінгових розслідувань, яке могло б відбутися щодо тих чи інших українських товарів, матиме прямим наслідком підвищення ймовірності зростання експорту з України цих видів продукції на ринки тих країн, які раніше обмежували їх ввезення. Тобто, фактично йдеться про можливість підвищення обсягів експорту з України”.
Разом з тим, Ярослав Жаліло вважає, що повного припинення антидемпінгових розслідувань щодо України, не буде ніколи. “Підставами для скасування антидемпінгових мит має бути відсутність жодних підстав, жодних можливостей для того, щоб зацікавлені структури цих країн могли б висували до України претензії. Це дуже широкий спектр, починаючи від субсидування галузей, і закінчуючи такими прихованими видами демпінгу, як екологічний демпінг, соціальний демпінг. Тому насправді, ми можемо говорити про фронтальне скасування всіх розслідувань до України, лише як про суто гіпотетичне явище”.
Не вірить в відміну антидемпінгових розслідувань й український спікер Верховної Ради Володимир Литвин.
“Зміниться процедура антидемпінгового розслідування, то це, м’яко кажучи, лукавство. Зміниться процедура антидемпінгових розслідувань але вони будуть проводитися. Тому треба захищати насамперед виробника нашого, не кажучи вже про споживача,” – заявив Литвин в інтерв’ю радіо “Свобода” .
В цілому ж, економісти вважають, що демпінг і антидемпінгові заходи це нормально в торгових відносинах, які, тобто відносини, це завжди жорстке конкурентне протистояння. Головне, щоби сторони були в рівних умовах. Відтепер, Україна, принаймні буде бодай трохи більш рівною стороною в цих відносинах.
Статус країни з ринковою економікою має убезпечити, Україну від такого роду проблем з боку країн Європейського Союзу, каже колишній заступник голови правління Національного Банку України Ярослав Солтис.
“Якщо держава стає державою з ринковою економікою, то вся продукція, яку вона продає, буде вважатися, що вона продає за ринковою ціною. Але окремі підприємства, які допускатимуть порушення, можуть мати від деяких держав щодо цього переслідування. Але в цілому до держави такі заходи не застосовуватимуть. Це є признання, що ми є рівними серед розвинутих держав у економіці. Хоча рівень нашої економіки поки що не досяг того стану, який мають сьогодні передові держави”.
Після отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, антидемпінгові розслідування припинені не будуть, однак їх стане значно менше. Заявив в інтерв’ю “Свободі” доктор економічних наук Олексій Плотников.
“Проти України проводилися антидемпінгові розслідування, коли вона не мала статусу країни з ринковою економікою. Головна причина цих розслідувань, в тому, що держава, начебто, втручалася в економічне життя. Вона там робила приховані дотації, формувала ціни, і за рахунок цього українські експортери мали певні переваги. Якщо ж Україна отримала статус країни з ринковою економікою, то вже з цих причин розслідування не провадитимуться. Але будуть знайдені інші причини. І Україна підпадатиме під антидемпінгові розслідування вже як країна з ринковою економікою. Знизиться кількість цих розслідувань. Але я не можу казати, що взагалі таких розслідувань проти українських експортерів не буде”.
Зменшення антидемпінгових розслідувань, дозволить Україні збільшити кількість експорту у країни ЄС, каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
“Антидемпінгові розслідування мають на меті запровадження щодо імпорту до тієї країни, яка їх проводить, додаткових компенсаційних мит, які накладаються на цей імпорт для того, щоб зменшити навантаження на імпортний ринок. Зрозуміло, що в такому випадку ці імпортовані товари стають менш конкурентноспроможними. Тому скасування таких мит і припинення антидемпінгових розслідувань, яке могло б відбутися щодо тих чи інших українських товарів, матиме прямим наслідком підвищення ймовірності зростання експорту з України цих видів продукції на ринки тих країн, які раніше обмежували їх ввезення. Тобто, фактично йдеться про можливість підвищення обсягів експорту з України”.
Разом з тим, Ярослав Жаліло вважає, що повного припинення антидемпінгових розслідувань щодо України, не буде ніколи. “Підставами для скасування антидемпінгових мит має бути відсутність жодних підстав, жодних можливостей для того, щоб зацікавлені структури цих країн могли б висували до України претензії. Це дуже широкий спектр, починаючи від субсидування галузей, і закінчуючи такими прихованими видами демпінгу, як екологічний демпінг, соціальний демпінг. Тому насправді, ми можемо говорити про фронтальне скасування всіх розслідувань до України, лише як про суто гіпотетичне явище”.
Не вірить в відміну антидемпінгових розслідувань й український спікер Верховної Ради Володимир Литвин.
“Зміниться процедура антидемпінгового розслідування, то це, м’яко кажучи, лукавство. Зміниться процедура антидемпінгових розслідувань але вони будуть проводитися. Тому треба захищати насамперед виробника нашого, не кажучи вже про споживача,” – заявив Литвин в інтерв’ю радіо “Свобода” .
В цілому ж, економісти вважають, що демпінг і антидемпінгові заходи це нормально в торгових відносинах, які, тобто відносини, це завжди жорстке конкурентне протистояння. Головне, щоби сторони були в рівних умовах. Відтепер, Україна, принаймні буде бодай трохи більш рівною стороною в цих відносинах.
