Офіційне пояснення причин видворення з країни трьох українських журналістів з уст речника департаменту внутрішніх справ міста Алма-Ати Ернура Ґалі:
“Ці громадяни були запрошені місцевою молодіжною неурядовою організацією. Вони офіційно задекларували, що будуть вивчати роботу місцевої преси щодо висвітлення неї президентських виборів. Але насправді, як ми вивчили справу, вони не мали нічого спільного з пресою і не отримали акредитації в нашому МЗС. В такому випадку ми маємо право керуватися нашою внутрішньою інструкцією. Так що на основі наказу Міністерства внутрішніх справ Казахстану від 2004 року цим трьом громадянам ми скоротили термін перебування в країні до 3 грудня включно”.
А ось як відбувалося затримання українських журналістів у четвер у присутності українського генерального консула пана Сергія Шидловського.
Сергій Шидловський: Тоді я їм не скажу як повноважний представник, ви можете лише насильно... Казахський поліцейський: Панове, іменем закону республіки Казахстан прошу вас слідувати в машину... Сергій Шидловський: Це затримання. На який підставі- Ви мусите пояснити...
Казахський поліцейський: Прошу вас пройти в машину для слідування в еміграційну поліцію... (Чути шум мотора)
Сергій Шидловський до казахського капітана поліції: Я розцінюю в даному випадку це як посягання на суверенітет України , товаришу капітан...Ви тут порушуєте всі віденські конвенції, на які Ви посилалися тут.
Василь Зілгалов: І я також розпитав про цей випадок одного з учасників - журналіста з київського Центру молодіжних досліджень Назара Зелінку. Ось що він розповів:
Назар Зелінка: До нас вчора, близько другої години дня завітала еміграційна поліція і сказала, щоб ми пред’явили свої документи, ми їм їх пред’явили, але на руки не хотіли давати. Оскільки це є наше право і паспорт є власністю України. Але вони все таки вимагали дати на руки, а ми боялися їм давати на руки, бо попередньо був випадок з іншими спостерігачами, які дали на руки і через день вони отримали паспорти назад зі штампами, що за два дні вони мають покинути територію Казахстану.
І в кінцевому варіанті мене і ще одного хлопця служба “Буран” забрала в машину, я їм не пред’явив документ, і вони склали акт про непідкоряння поліції і вони у Проца Дениса в машині насильно забрали паспорт, я не віддав. І вже коли приїхав консул України , як консулу – передав, і консул віддав поліції, і коли він вимагав повернути наші паспорти, міліція відмовилася, сказавши, щоб ми зверталися до них через Міністерство закордонних справ. І потім, коли ми поїхали до еміграційної поліції для з’ясування обставин, де ми написали пояснення, чому ми перебуваємо в Казахстані, то трьом з наших хлопців, котрі все-таки отримали акредитацію з Міністерства закордонних справ Казахстану як журналісти, повернули паспорти без змін, а нам трьом - мені, Штепі Віктору, Ігорю Легкодимову - скоротили термін перебування до 3 грудня і попросили нас покинути країну до 3 грудня.
Василь Зілгалов: А чим пояснюють це?
Назар Зелінка: Пояснюють це тим , що у нас нема акредитації, а ми займаємося журналістською діяльністю. Хоча ми не займалися журналістською діяльністю і в своїх поясненнях ми писали, що ми проводимо медіа – моніторинг засобів масової інформації, і оскільки не маємо акредитації МЗС, не займаємося журналістською діяльністю. Але вони це перевернули і не хотіли слухати і в постанові це написали.
Василь Зілгалов: Так що ви мусите покинути Казахстан до кінця дня 3 грудня?
Назар Зелінка: Так. І зараз Бюро з питань захисту прав людини збирається подати в суду на міграційну поліцію скаргу, якщо ми встигнемо, то залишимося до кінця терміну, а якщо ні, то мусимо покинути країну, бо нам загрожує адміністративний арешт і депортація.
Василь Зілгалов: Так що будемо очікувати, що в п’ятницю вирішить суд в Алмати. Але нагадаємо, що напередодні сотні громадян Киргизстану були депортовані з казахської території за рішеннями місцевих судів. Це все відбувається напередодні казахських президентських виборів, котрі призначені, як відомо, на 4 грудня.
“Ці громадяни були запрошені місцевою молодіжною неурядовою організацією. Вони офіційно задекларували, що будуть вивчати роботу місцевої преси щодо висвітлення неї президентських виборів. Але насправді, як ми вивчили справу, вони не мали нічого спільного з пресою і не отримали акредитації в нашому МЗС. В такому випадку ми маємо право керуватися нашою внутрішньою інструкцією. Так що на основі наказу Міністерства внутрішніх справ Казахстану від 2004 року цим трьом громадянам ми скоротили термін перебування в країні до 3 грудня включно”.
Сергій Шидловський: Тоді я їм не скажу як повноважний представник, ви можете лише насильно... Казахський поліцейський: Панове, іменем закону республіки Казахстан прошу вас слідувати в машину... Сергій Шидловський: Це затримання. На який підставі- Ви мусите пояснити...
Казахський поліцейський: Прошу вас пройти в машину для слідування в еміграційну поліцію... (Чути шум мотора)
Сергій Шидловський до казахського капітана поліції: Я розцінюю в даному випадку це як посягання на суверенітет України , товаришу капітан...Ви тут порушуєте всі віденські конвенції, на які Ви посилалися тут.
Василь Зілгалов: І я також розпитав про цей випадок одного з учасників - журналіста з київського Центру молодіжних досліджень Назара Зелінку. Ось що він розповів:
І в кінцевому варіанті мене і ще одного хлопця служба “Буран” забрала в машину, я їм не пред’явив документ, і вони склали акт про непідкоряння поліції і вони у Проца Дениса в машині насильно забрали паспорт, я не віддав. І вже коли приїхав консул України , як консулу – передав, і консул віддав поліції, і коли він вимагав повернути наші паспорти, міліція відмовилася, сказавши, щоб ми зверталися до них через Міністерство закордонних справ. І потім, коли ми поїхали до еміграційної поліції для з’ясування обставин, де ми написали пояснення, чому ми перебуваємо в Казахстані, то трьом з наших хлопців, котрі все-таки отримали акредитацію з Міністерства закордонних справ Казахстану як журналісти, повернули паспорти без змін, а нам трьом - мені, Штепі Віктору, Ігорю Легкодимову - скоротили термін перебування до 3 грудня і попросили нас покинути країну до 3 грудня.
Василь Зілгалов: А чим пояснюють це?
Назар Зелінка: Пояснюють це тим , що у нас нема акредитації, а ми займаємося журналістською діяльністю. Хоча ми не займалися журналістською діяльністю і в своїх поясненнях ми писали, що ми проводимо медіа – моніторинг засобів масової інформації, і оскільки не маємо акредитації МЗС, не займаємося журналістською діяльністю. Але вони це перевернули і не хотіли слухати і в постанові це написали.
Василь Зілгалов: Так що ви мусите покинути Казахстан до кінця дня 3 грудня?
Назар Зелінка: Так. І зараз Бюро з питань захисту прав людини збирається подати в суду на міграційну поліцію скаргу, якщо ми встигнемо, то залишимося до кінця терміну, а якщо ні, то мусимо покинути країну, бо нам загрожує адміністративний арешт і депортація.
Василь Зілгалов: Так що будемо очікувати, що в п’ятницю вирішить суд в Алмати. Але нагадаємо, що напередодні сотні громадян Киргизстану були депортовані з казахської території за рішеннями місцевих судів. Це все відбувається напередодні казахських президентських виборів, котрі призначені, як відомо, на 4 грудня.
