Річниця Помаранчевої революції: свято для громадян чи піар для політиків?

Київ, 22 листопада 2005 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”!

22 листопада. В ефірі “Вечірня Свобода”. В студії Марина Пирожук.

За звукорежисерським пультом Вадим Журба.

“Річниця Помаранчевої революції: свято для громадян чи піар для політиків?” Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо із народним депутатом України Василем Онопенком, який представляє БЮТ, та членом фракції “Регіони України” Тарасом Чорноволом.

Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі.

Шановні гості, що для вас означає нинішній день? Тарас Чорновіл

Цей день для мене означає занадто багато тривог і небезпек, які виникли для держави, тому що завдяки тому, що відбувалося рік назад, Україна ледь не розкололася повністю.

Те, що сьогодні відбувається, - це спроба в країні, де десь відновлюється єдність народу, знову продемонструвати цей надкол. Це не є загальнонаціональне свято. Ющенко і сьогодні, і коли давав розпорядження, щоб відзначати це на державному рівні, як казав Янукович, він так і не став Президентом всієї держави, він навіть не став Президентом половини держави, а десь тієї четвертини, яка його сьогодні підтримує.

Василь Онопенко

Я вважаю, що це свято і велике свято. Рік тому і Кучма, і Янукович говорили, що Україна – це не Грузія і революція у нас неможлива. Але ми побачили, що таке воля українського народу до свободи, воля українського народу жити в іншій ситуації, без того режиму, який існував довгі роки і який отруював усіх нас.

Сьогодні наперекір усім прогнозам ми побачили, що тисячі, сотні тисяч людей знову прийшли на Майдан, і ми знову бачимо єдність і підтримку.

Так, є певні недоліки, але вони не затьмарюють це велике національне свято.

Тарас Чорновіл

Немає там такої кількості тих людей, Київ вже не той, який був рік назад.

Марина Пирожук

Майдан допоміг мільйонам людей утвердитися у своїй ідентичності. Ще одна безперечна перемога – це обретіння мільйонами людей гідності громадянина, українці назавжди звільнилися від старої звички терпіти безвідповідальність, в тому числі і безвідповідальність влади.

Безперечною перемогою Майдану стало утвердження свободи слова. Воно стрімко набирає силу. Як і всі українці, я вітаю цей процес і зроблю все для того, щоб він прискорювався. Як Президент я пропоную журналістському цеху партнерство. Переконаний, що незабаром преса стане в Україні четвертою владою. Знаю, що в українській журналістиці досить чесних професіоналів, які свій іспит владою витримають достойно. Найвищі журналістські стандарти, переконаний, стануть нормою, і це питання недовгого часу.

Нарешті, перемогою Майдану стало отримання всіма нами свободи вибору. Ми захистили право кожного українського громадянина самому обирати собі владу. Я гарантую: з першого дня виборчої кампанії парламентських виборів 2006 року вибори будуть чесними і прозорими. На вибори 2006 року до українського парламенту не будуть працювати під жодну політичну партію ні державний офіс, ні державне приміщення, ні державний комп’ютер, ні державне авто.

Сьогодні, їдучи на роботу, я на одному із переходів читав лозунг: “Пора відповідати!” Там знаходяться три портрети прем’єр-міністра попереднього, мій і голови Верховної Ради. Я дійсно хочу відповісти на кожне запитання, яке буде виникати у полеміці, дискусії, між владою і громадянином, між владою і бізнесом.

Я хочу лише сказати, що як Президент я не буду зараз очима шукати шпаринки, де зачепити свій погляд за підсумками тих восьми місяців, коли нова українська влада демонструє свою діяльність. Було різне, але багато чого ми зробили того, що в цій країні ще ніхто не робив, і я цим пишаюсь і цим горджусь.

Я гордий тим, шановні друзі, що за дев’ять місяців роботи в Україні створено вісімсот тридцять тисяч робочих місць. За 12 місяців буде створено мільйон сто тисяч робочих місць. Це те, про що ми мріяли з вами дванадцять місяців, стоячи на цьому Майдані.

Я щасливий тим, що сьогодні в Україні, навіть по офіційній методиці міжнародної організації праці, ми маємо 7,2% безробіття. Це найменше безробіття за 14 років української незалежності. Я цим горджуся, що це робота, в тому числі, українського Майдану.

Горджуся тим, що коли 12 місяців тому ми мріяли про те, як скоротити до 12 місяців службу в українській армії хлопцям, ми це зробили. Сьогодні наші хлопці, хто має вищу освіту, служать 9 місяців в українській армії, хто має середню освіту – 12 місяців.

Я гордий тим, що 12 місяців назад ми тут говорили, що виведемо українські війська з Іраку, ми завершуємо третій етап через 20-25 днів по виводу останнього свого солдата із Іраку. Ми виконали те, що обіцяли перед Майданом.

Ми говорили про те, що “Криворіжсталь”, яка вкрадена попереднім урядом Януковича, буде повернута в державу і чесно на повторному конкурсі буде приватизована. Ми це зробили. Ми отримали надходження до бюджету, які на 20% більші за всі доходи від приватизації за всі роки української приватизації. Ми говоримо тільки про один об’єкт, а таких стратегічних об’єктів в Україні було десятки.

От тепер і запитання до януковичів, до медведчуків, до кучмів: “Де ті стратегічні об’єкти? Куди вони ділися? Де національний бюджет? Де медик? Де солдат? Де вчитель?”

От ми і говоримо, шановні друзі, про нову владу, прихід якої принесе вигоди кожному, якщо ця влада чесна, демократична і професійна.

Тому мені особливо приємно говорити, що заробітна плата пересічного українця збільшилася на 35%. Це не так часто буває в нашій історії, що доходи реальні збільшилися на 24%, що заробітна плата вчителя, медика, працівника культури виросла на 57%. Мені здається, що це не такі часті показники історії.

А коли ми говоримо про українського пенсіонера, мітинги 12 місяців назад, коли ми закінчували і їхали додому, то по смітниках ми бачили пізно вночі, як там знаходилися дуже багато пенсіонерів, які шукали об’їдки з чужого столу. Я щасливий тим, що вже 8 місяців у цій країні мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму.

Я щасливий тим, що за 7 місяців ми зробили державне замовлення на вищу освіту серед української молоді не на 45%, як це було 12 місяців назад, а на 54%.

12 місяців назад, коли ми закінчували і їхали додому, то по смітниках ми бачили пізно вночі, як там знаходилися дуже багато київських пенсіонерів, які шукали об’їдки з чужого столу.

Я щасливий тим, що вже 8 місяців у цій країні мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму. За 7 місяців ми зробили держзамовлення серед української молоді не на 45%, як це було 12 місяців назад, а на 54%, і 12 тисячам молодих українців дали можливість доступитися не просто до вищої освіти, а до безплатної вищої освіти.

Я хочу цим гордитися, тим, що коли ми проводили рік назад на мітинги на Майдані валові чисті резерви НБУ були 9 з лишнім мільярдів доларів. Сьогодні вони складають більше 15 млрд. Вони ростуть темпами, які є найвищими в Європі, Росії, Китаї.

Я хочу цим гордитися, бо це робота помаранчевої революції!

Я хочу стверджувати, що рівень інфляції, який був декларований, що він буде однозначний. Хай він буде 9% чи 9,8%, але буде однозначний. Я шаную і хочу говорити те, що рівень тінізації економіки за останні 9 місяців скоротився на 6 пунктів. Дякуючи скороченню рівня тінізації сьогодні український бюджет виконується на 70% більше рівня поступлень попереднього року.

Це відповідь на те, що дає чесна, демократична і професійна влада.

Я хотів би говорити про те, що та динаміка, яка є і в сільському виробництві, в промисловому виробництві, друзі, то це не є та проблема, яка неминуча. Ми її вирішимо. Валовий продукт у нас буде рости не 3 і 4%. У нас він буде вищий, я надіюся, і рівня попереднього року і рівня того, які досягли наші сусіди.

Марина Пирожук

Шановні гості, як ви оцінюєте виступ Ющенка? Напередодні річниці революції багато хто з помаранчевих закликали своїх соратників прийти на Майдан і відзвітувати про те, що зробив кожен на своєму місці, на своїй посаді. Чи можна вважати те, що щойно сказав Ющенко своєрідним звітуванням? Він багато чим гордився і казав, що є маса речей, про які справді можна говорити, про які можна пишатися. Чи так це?

Тарас Чорновіл

Це не наше свято. Ми до нього так не ставимося. Я думаю, щоб уникнути жорстких формулювань, просто привітати тих, хто вважає це своїм святом, своїм спогадом про гарні пережиті тижні, сказати тільки добрі слова і все.

А от це, що тільки що було протрансльовано ... Вибачте, жодного слова правди. Хтось бачив реальні робочі місця? Ви бачите, що реально скорочення економіки. У нас не з’являються нові робочі місця. Це є статистично доведено. Тінізація економіки. Вже міжнародні організації в повний голос кричать, що вона у нас тільки зростає. Про корупцію кому не ліньки розказують.

Хвалитися отим дуже незначним ростом зарплат, які навіть близько не наблизилися до росту цін ... Знаєте, якщо це називається звіт, то мені важко привітати людей, які змушені це слухати, а потім вертатися додому і жити в тих буднях.

Може це добре, що в них є 3 тижні спогадів щасливих. Але мені здається, що вірити в казки треба трошки закінчувати.

Василь Онопенко

Перш за все, я думаю, коли колишній президент Кучма ось так спілкувався з народом і давав звіт. Можна по-різному відноситися до звіту Президента.

Марина Пирожук

Давайте візьмемо конкретні заяви. Президент сказав, що українці позбулися звички терпіти безвідповідальність влади.

Василь Онопенко

Я думаю, що так. Сьогодні український народ є активним учасником всіх процесів. Ні Ющенко, ні уряду, будь-який то буде народ вже не дасть поступати так з собою. Не населення, а народ.

Марина Пирожук

А ті економічні показники, наскільки вони відповідають дійсності? Ви представляєте тут команду Тимошенко, яку доволі активно критикував сам Ющенко за провал в економіці. Звідки взялися такі економічні показники за такий короткий період урядування Єханурова?

Василь Онопенко

Давайте так. Він спочатку хвалив цей уряд, за кілька тижнів до цього це відбулося, а потім відправив у відставку. Я думаю, що це одна із тих політичних помилок, яку допустив з урядом Тимошенко. Коли він сьогодні називав певні цифри, звичайно це статистика, тут нікуди не дітися, але треба об’єктивно розглядати ці питання.

Наприклад, “Криворіжсталь” – це заслуга перш за все Юлії Тимошенко. Вона ставила питання про певну реприватизацію не тільки “Криворіжсталі”, а і НЗФ і інших таких національних об’єктів, які сьогодні прихватизовані олігархами.

Тому я думаю, що це перш за все заслуга Юлії Тимошенко. Я думаю, що президент, крім позитивних показників, можливо, це не на Майдані треба говорити, але треба визнати і певні помилки. Перш за все меморандум, який він підписав ...

Марина Пирожук

Власне, до цього і закликали деякі політики. Чи прислухаються до цього Президент і його найбільші соратники?

Василь Онопенко

Я не знаю, але мене цікавить правова сторона, адже по суті меморандуму об’явлена амністія. Ми знаємо, що буквально весною був прийнятий закон про амністію це не Президент визначає, кого милувати чи не милувати.

Велика помилка з підвищенням заробітної плати. На цьому комуністи зіграли певну піар-кампанію. Кадрової помилки з урядом. У виконавчій сфері. Тому потрібно і про це говорити в цю річницю.

Марина Пирожук

Чи говорив про ці недоліки, прорахунки нинішньої влади Президент?

Василь Онопенко

Я цього не почув.

Марина Пирожук

А його соратники найближчі? Ви там були на Майдані.

Василь Онопенко

Я був, але не чув. Загальні слова.

Марина Пирожук

Давайте в цьому випадку послухаємо ще один матеріал про те, що відбувалося сьогодні на Майдані протягом дня, який підготувала наша кореспондентка Тетяна Ярмощук.

Тетяна Ярмощук

Про те, що сьогодні свято було видно вже з самого ранку. Людей в помаранчевому можна було побачити навіть у віддалених київських “спальниках”. А на Набережній стояло багато автобусів, що привезли людей з регіонів.

Як і торік Майдан майорить помаранчевою символікою. Сцену змонтували на тому ж місті. А побіля монументу Незалежності поставили намети. Навіть погода сьогодні, нічим не відрізняється від тогорічної – холодно та йде сніг.

Єдина відмінність: прихильники Ющенка, Тимошенко та Мороза стоять окремо, кожен зі своєю символікою, і кожен роздає агітки своєї політичної партії.

Михайло за фахом вчитель. Приїхав до Києва з Дрогобича. Каже що до Києва приїхав не так для того, щоб підтримати когось із політиків, а щоб підтримати людей, які минулого року вистояли свою перемогу.

Що для Вас це свято?

Михайло: “Ну, по-перше, Бог, свобода, нація”.

Степан, колега та земляк Михайла, минулого року щотижня возив до з Львівщини до Києва мітингувальників. Каже, що просто не міг сьогодні знову не приїхати на Майдан.

Степан: “Минулого року це був такий патріотичний підйом, який тут відбувався на початку 90-х. Підйом був всенародний, і особливо приємно, що молодіжний. Ну зрозуміло, для нас це завжди є свято. І ті, хто активно брали участь у революції знову сюди приїхали до Києва, оскільки для нас це є свято демократі’ї.

Для пенсіонера Дмитра сьогоднішнє свято таке ж важливе як Новий Рік чи Різдво. Минулого року він на Майдан приходив щодня, тож каже, що приводів для святкування має біль ніж достатньо. Сьогодні ж він тут зранку і каже, допоки не дочекається виступу Ющенка до дому не піде.

Дмитро: “Я дуже цього дня чекав, однак, я побачив, що тут робиться на Майдані. Багато хто скаржиться на сьогоднішню долю. Але ж вони помиляються, Ющенко не з першого дня обіцяв все зробити. Я у піднесеному настрої, моя душа, моє серце у піднесенні, настрій піднесений постійно. От я дивлюся, он портрети Юлії Тимошенко, гасла... Але ж вони між собою сваряться по роботі. Я надіюся, що вони одне одного поважають”.

Студент Максим каже, що минулорічний Майдан згадує з ностальгією. Тож сьогодні прийшло сюди з друзями, аби згадати часи минулої бойової слави.

Максим: “Тоді був такий драйв, всі були веселі. Хочемо продовжити реворюцію. В Ющенку я не сумнівався, от і прийшов сюди, щоб це довести. Просто нереально за рік відновити все, зробити, що він обіцяв, оскільки за багато років Кучми та інші вже все зруйнували Тож це важко все за рік розгребти”.

Максим каже, що це свято для нього назавжди залишиться приємним спогадом.

Сценарій же святкування річниці Помаранчевої революція до останнього моменту залишався інтригою.

Першим з політиків на помаранчеву сцену о 18.20 вийшов комендант наметового містечка Роман Безсмертний.

Роман Безсмертний

Хочу подякувати всіх тих, хто в експоцентрах влаштовував життя, ночівлю учасників помаранчевої революції. Не вистачить медалей для того, щоб нагородити всіх тих, хто забезпечував функціонування Майдану, учасників помаранчевої революції. Можливо, за цей рік ми щось робили не так, щось не вірно. Але рік тому назад ми зібралися і змогли перемогти. Я впевнений у тому, що країна, яка народила таких бійців, які стоять перед вами, то здатна здійснити революцію, а і забезпечити благополучне життя.

Тетяна Ярмощук

Далі на сцену вийшов соратник Юлії Тимошенко Микола Томенко.

Микола Томенко

Я хотів би, щоб ми, як і рік назад, сьогодні допомогли Президенту України Віктору Ющенку, що так історично склалося, що нещодавно він підписав меморандум з Віктором Януковичем, де є пункти про пробачення фальсифікації виборів, відновити депутатську недоторканість.

Давайте допоможемо Віктору Ющенку і сьогодні проголосуємо за відміну меморандуму між Януковичем і Ющенком. Хто за те, щоб відмінити цей меморандум? Хто за? Будемо просити Президента його відмінити, оскільки я абсолютно переконаний, що більшість людей вважає, що треба домовлятися в помаранчевій компанії, з помаранчевою командою, а не з біло-голубою командою.

Тетяна Ярмощук

А особливо емоційним був виступ міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Юрій Луценко

Ми дали можливість тим, кого перемогли рік тому паплюжити і обпльовувати нашу революцію. Я хочу зараз з цієї сцени разом з вами сказати: “Це наше свято, я його не віддам ні Шуфричу, ні Медведчуку, ні Януковичу, ні рудому таракану”. Сьогодні вони розказують, що у нас все було не так. Шуфрич нам каже, що не було революції, Янукович каже, що вона не така, Рижий з’являється в екрані і розказує, що при ньому було краще.

Тому я хочу сказати, що всі ті, хто розчаровані бандою тих, кого ми перемогли, нехай тільки на хвилину, на секунду подумають, що там на Банковій Кучма, а там в Кабміні Янукович, і згадає, за що ми стояли тут 17 днів.

Тетяна Ярмощук

А вже через годину на сцені з’явилися помаранчеві вожді. Юлія Тимошенко вийшла на сцену о 19.30. Розпочала свій виступ закликом розправити плечі та підняти очі.

Юлія Тимошенко

Не потрібно тим людям, які голосували за Ющенка, які голосували за наші принципи, не потрібно пояснювати чому. Тому що сьогодні Україна інша. Сьогодні ми можемо побачити, як змінюється щодня наша рідна Батьківщина. Ми можемо бачити політиків, які знаходяться під рентгеном суспільства. Ми можемо бачити сьогодні, наскільки чітко і зрозуміло рухається вперед влада. Немає у мене ніякої образи, що десь там в певний час нашу команду відправили у відставку. Не посади вирішують, а вирішує історія.

Марина Пирожук

Шановні гості, чи можливий другий Майдан не в нинішньому святкувальному варіанті, а в такому, як було це торік?

Тарас Чорновіл

Не буде другого Майдану, Україна цього не переживе. Принаймні наша політична сила на такі авантюри не піде. Ми хочемо нормально перемогти на виборах.

Василь Онопенко

Я вважаю, що можливий новий Майдан. Це перш за все заслуга українського народу, в тому числі, як не дивно, нової влади.

Марина Пирожук

Це була “Вечірня Свобода”.

Говорить радіо “Свобода”!

Залишайтеся з нами!