Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 27 жовтня 2005 року.
Марина Пирожук
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. 27 жовтня, в ефірі “Вечірня Свобода”. У студії Марина Пирожук.
В Україні найвищий та найшвидший рівень поширення ВІЛ в Європі, чи можна це лихо зупинити? Хто має це зробити?
Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з координатором програм всеукраїнської мережі ВІЛ-позитивних Костянтином Рижковим, керівником міжнародної програми ВІЛ/СНІД, стипендіатом Фонду Сім’ї Кайзера Наталею Федущак, колишнім міністром охорони здоров’я Миколою Поліщуком та Ольгою Панфіловою, яка є менеджером дитячих програм Всеукраїнської мережі людей ВІЛ-інфікованих.
Хочу також долучити до розмови наших слухачів. Телефон студії 490-2905, телефонуйте до нас.
На сьогодні понад 83 тисячі українських громадян зареєстровані як ВІЛ-позитивні. Набуває поширення ВІЛ від матері до дитини. Самостійно загальмувати епідемію СНІДу Україна не в змозі. Богдана Костюк
За даними Міжнародного Альянсу по боротьбі з ВІЛ/СНІДом, якщо на початку цього року в Україні за добу інфікувалися у середньому 32 особи, то тепер цифра сягнула вже 36 осіб. Близько 10 тисяч ВІЛ-позитивних маленьких громадян України народилися у ВІЛ-позитивних матерів. 167 діточок померло через СНІД.
Україна долучилася до міжнародної кампанії “Єднаймося проти СНІДу, єднаймося заради дітей”, яку ініціював дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ. За словами координатора програм фонду в Україні Джеремі Хартлі...
Джеремі Хартлі
Епідемія ВІЛ/СНІДу упродовж двох десятиліть посіла одне з центральних місць у діяльності багатьох міжнародних організацій. На жаль, статистика свідчить, що молодь у різних куточках планети досі не достатньо інформована про ВІЛ/СНІД.
Наша нова кампанія працюватиме зі ЗМІ: як медіа-холдінгами, виданнями, так і окремими журналістами. Наприклад, розвинене інформаційне поле в Україні приділяє мінімум уваги висвітленню проблем людей, уражених ВІЛ/СНІДом.
Кампанія діятиме на 4 напрямках: попередження передачі ВІЛ/СНІДу від матері до дитини; профілактика розповсюдження хвороби серед молоді та в новоутворених сім’ях; педіатрична допомога вагітним жінкам; підтримка та захист прав дітей, уражених ВІЛ/СНІДом. Цю кампанію ООН розглядає як головну у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
Богдана Костюк
За словами пана Хартлі, існує одна специфічно українська проблема, яка полягає у тому, що суспільство украй негативно ставиться до ВІЛ-позитивних співгромадян. На думку представника ЮНІСЕФ, українські владні інститути не забезпечують прав ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД. У першу чергу, від цього страждають діти.
Тему захисту прав ВІЛ-позитивних продовжує координатор програм ООН Френціс Одонер.
Френціс Одонер
Україна зараз знаходиться напередодні нової доби інтенсивної інтеграції в глобальне співтовариство. І ті міжнародні організації, членом яких Україна стане незабаром, впливатимуть, серед іншого, і на її внутрішню ситуацію.
Наприклад, на життя молоді, яка є найбільш уразливим прошарком населення щодо ВІЛ/СНІДу, також на правозахисні функції владних інституцій, які будуть змушені не лише декларувати, а справді захищати права громадян України. Серед яких, згідно статистики наведених прикладів, є чималий відсоток ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД людей.
Богдана Костюк
Практично кампанія “Єднаймося проти СНІДу, єднаймося заради дітей” передбачає залучення інформаційних ресурсів і активне висвітлення локальними та всеукраїнськими ЗМІ проблематики ВІЛ/СНІДу. Існує ще один аспект, суто медичний, допомога і консультації людям, ураженим ВІЛ/СНІДом.
Так нині міжнародна медична організація “Лікарі без кордонів”, на закінчення роботи своєї місії в Україні передала українському урядові та медичним закладам програму запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу. Як повідомила координатор організації Жанна Пархоменко.
Жанна Пархоменко
Програма на українську мову перекладається трохи незвично “Безперервні допомоги для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД”, починаючи від консультування при тестуванні для визначення діагнозу, закінчуючи вже лікуванням, коли воно потрібне, навіть стаціонарним лікуванням.
Найперший наголос був зроблений профілактиці передачі ВІЛ від матері до дитини, кілька років розвивалася ця програма. Зараз успішно передана українським пологовим будинкам, на національному рівні міністерству охорони здоров’я. До цього компоненту додався компонент лікування антиретравірусною терапією, що дозволяє покращити якість життя.
Богдана Костюк
Наприкінці – короткий факт, який навів Генсек ООН Кофі Аннан, презентуючи кампанію “Єднаймося проти СНІДу, єднаймося заради дітей”. “На планеті Земля виросло покоління людей, які не уявляють, що нещодавно ВІЛ/СНІДу не існувало”.
Марина Пирожук
Шановні гості, понад 83 тисячі українців зареєстровані як хворі на СНІД, за добу інфікується 36 осіб, при чому ці цифри зростають. За рівнем поширення цієї хвороби українці посідають перше місце в Європі. Така жахлива статистика.
Чому це стало можливим в Україні? Чому Україна тут є лідером, пане Рижков?
Костянтин Рижков
Я думаю, тому що тут специфіка України, чому поширення було швидке.
Марина Пирожук
В чому полягає ця специфіка?
Костянтин Рижков
Специфіка поширення інфекції ВІЛ/СНІД інфекції спочатку було серед так званих груп ризику, серед середовища споживачів інфекційних наркотиків. Не було це наприкінці 90-х років, не було зовсім програм профілактики нормальних, які були спрямовані на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед цих уразливих груп.
Тобто не було програм таких, які зараз вже діють у нас щодо зменшення шкоди, так звані програми зменшення шкоди. Коли споживачам ін’єкційних наркотиків дають змогу обмінювати шприци стерильні. Вони можуть прийти в пункти обміну, обміняти шприци на стерильні, користуватися інструментами, які запобігають можливому зараженню. Тобто ці програми зараз ефективно діють, але раніше вони не діяли.
Марина Пирожук
Ви кажете, що програми ефективно функціонують, чому тоді збільшується кількість інфікованих?
Костянтин Рижков
Зараз вже, скажімо, не тільки програми діють зменшення шкоди, а зараз інфекція вийшла за межі груп ризику. Тобто все населення перебуває під загрозою отримати цю інфекцію.
Одних лише програм зменшення шкоди не достатньо, треба збільшувати програми профілактики, програми профілактики серед населення в цілому. Це програми серед школярів, серед молоді особливо, тому що це основний контингент.
Марина Пирожук
Пані Панфілова, 83 тисячі українців зареєстровані як хворі на СНІД. Як багато таких, які не зареєстровані? Хтось замислювався над цим питанням?
Ольга Панфілова (переклад з російської)
За оцінками ООН, більше 500 тисяч в Україні ВІЛ-позитивні люди. Те, що стосується дітей, їх досить велика кількість. На сьогодні те, що казав Костянтин, з приводу профілактики, це, звісно, дуже важливо. Але, разом з тим, треба думати про тих дітей, які на сьогодні ВІЛ-позитивні.
Звичайно, формувати толерантне ставлення серед вчителів, які повинні навчати дітей, серед вихователів дитячих дошкільних закладів. Ні для кого не секрет, що влаштувати дитину з ВІЛ-позитивним статусом, фактично, в Україні не можливо.
Марина Пирожук
Пані Федущак, скільки, за Вашою інформацією, хворих на СНІД в Україні? І ті, що зареєстровані, і ті, що не зареєстровані, і та група людей, яку називають ризикованою?
Наталія Федущак
По перше, я думаю, це некоректно казати, що люди хворі на СНІД - люди ВІЛ-позитивні. Я думаю, коли ми говоримо про загальні цифри, це дуже важко сказати.
Якщо ми дивимося на світову практику, ця цифра, яка може сказати людей, які на державному списку, що є віл-позитивні, що дістають якусь допомогу. І є ціла кількість людей, які не знають цей статус. І люди, які може знають свій статус, але взагалі не беруть якісь кроки, щоб виправляти ситуацію.
Марина Пирожук
За яким ознаками пізнають хворі на СНІД?
Наталія Федущак
У нас є минулий міністр, який краще може сказати.
Марина Пирожук
Минулого міністра ми запитаємо про інше. До речі, чи знає цю статистику?..
Наталія Федущак
Україна не знає цю статистику. І ніхто Вам не може сказати. Якщо ми дивимося на світові дані, ми можемо сказати, що десь 1,4% українського населення є ВІЛ-позитивні, але більшість людей в Україні не знають свій ВІЛ-статус, це їх не цікавить.
Марина Пирожук
А чи володіє цією статистикою, на ваш експертів погляд, цією інформацією українська влада? Як вона реагує? Ви намагалися контактувати з представниками влади?
Наталія Федущак
Я як стипендіат Сім’ї Кайзера їду по Україні і говорю з людьми, які працюють на землі. Знову ми йдемо назад до того ж питання.
Я візьму один крок назад. Я в 92-му році писала статтю про ВІЛ/СНІД в Україні. В цей час Україна мала всього 100 людей, які були на державному списку.
Це було якраз, коли ВР взяла дуже мужній крок, щоб декриміналізувати гомосексуалізм, тобто сексуальні стосунки поміж чоловіками.
Це було зроблено, бо парламентарі бачили і зрозуміли, що важливо, щоб так звана група ризику, тобто в цей час, як бачили чоловіки, йшли на добровільне тестування. В Радянському Союзі полові стосунки поміж чоловіками були нелегальні.
Я мала дуже велику надію в цей час, щоб лідери в Україні подивилися і зрозуміли, що вони на сьогоднішній день можуть не мати цю проблему, що Європа тоді мала.
Марина Пирожук
Вони тоді реагували?
Наталія Федущак
Вони не реагували, на превеликий жаль. Я б сказала одну причину, чому Україна має ці цифри, які не страшні тільки для українців, але для світової спільноти є. Бо Україна сама серйозно не взяла це питання. І вона ще до цього дня, коли ми йдемо до кризової ситуації, я би зробила аргументацію, що вона ще не серйозно її бере реально.
Марина Пирожук
Пане поліщук, Ви були при владі, очолювали міністерство охорони здоров’я. Що Ви особисто зробили як колишній міністр для того, щоб показники щодо захворювання на СНІД не були такими сумними?
Микола Поліщук
Я б хотів сказати, що не зовсім так, що влада не взялася серйозно до цієї справи. Це перше.
Друге, я б хотів, щоб всі зрозуміли, МОЗ повинно надавати допомогу, а не може сприяти тому, щоб розповсюдження було ВІЛ чи ні.
І в цьому плані дуже цікавими були, це Костя Рижков сказав, я б підкреслив, що причини поширення ВІЛ/СНІДу в Україні – це соціальні проблеми, в тому числі відсутність роботи, відсутність програм, які були, це поширення наркоманів, відсутність боротьби з наркоманією в Україні, це відсутність просвітницької роботи, реально не проводилася попереднім урядом та владою ніяка робота в цьому плані.
Якщо раніше 75% ВІЛ-інфікованих були наркомани, то тепер десь біля 60%, а 40% - це вже гетеросексуальні партнери.
Друге, в Україні проводилися досить серйозні програми. Це якраз “Запобігання передачі від матері до дитини”, і ці програми були признані як одні з найкращих в світі.
Марина Пирожук
Хто проводив ці програми?
Микола Поліщук
Ці програми проводили міжнародні організації в південних регіонах України. Зокрема, в Одесі, я можу сказати, і зниження інфікування дитини від матері знизилося з 30 до 8-10, а деколи до 6%. І цей досвід був переданий і рекомендований для всіх інших країн. Тобто робилося.
Друге, Президент Ющенко видав указ, цей указ був виданий буквально відразу, коли він приступив до влади, про створення Національної координаційної ради з питань запобігання та поширення ВІЛ/СНІДу. І була постанова Кабміну відносно цього.
17травня відбулося перше засідання Національної координаційної ради з поширення ВІЛ/СНІДу.
Марина Пирожук
Які результати?
Микола Поліщук
Я хочу, щоб всі запам’ятали, що в цій роботі надзвичайно велику роботу зробив заступник міністра Рябчук Віктор Олександрович, який зумів об’єднати громадські організації, всіх ВІЛ-інфікованих, тих, хто живуть з ВІЛ. Тобто проведена була колосальна робота.
Що ж ми дістали? А дивіться, що ми дістали. Якщо в 2004 році лікували 150 хворих антиретровірусною терапією, то сьогодні вже 2700 лікується, а на кінець року буде біля 3000 лікуватися.
І в вересні була конференція ООН по поширенню ВІЛ/СНІДу. І було визнано, що Україна зайняла перше місце по впровадженню стратегії ООН по охопленню ВІЛ-інфікованих, перше місце в світі.
І ми зараз, практично, виграли допомогу глобального фонду - 67 мільйонів доларів на три роки для проведення всіх цих програм, про що говорили мої колеги перед цим. Такого гранду ніхто не вигравав, як ми виграли.
Марина Пирожук
Чи будуть вони скеровані саме на цю проблему?
Микола Поліщук
Вони тільки скеровані на ці проблеми, тому що громадські організації слідкують. І я впевнений, що якщо Рибчук Віктор Олександрович залишиться і буде координувати цю діяльність, то й далі буде.
Зараз на етапі завершення виграти 5 мільйонів доларів від канадійського уряду на цю програму. Якщо ж її продовжити... Тобто міністерство зробило дуже багато, як 72 мільйона доларів грант, практично, вже виграний, в руках для допомоги цим людям плюс бюджетні кошти.
А тут говорять - міністерство. Я б хотів, щоб тут разом з нами сиділи з міністерства освіти, з міністерства сім’ї та молоді, і з МВС. Чому міністерство охорони здоров’я повинно відповідати за цю програму?
Міністерство охорони здоров’я лікуванням повинно зайнятися. І я показав, що результати міністерства охорони здоров’я досить вагомі.
Марина Пирожук
Але перед цим Ви казали, пане Поліщук, що насправді влада цим не має займатися. А хто має опікуватися здоров’ям громадян?
Микола Поліщук
Ні, влада повинна цим займатися. Здоров’я громадян залежить від самих громадян.
Марина Пирожук
ВІЛ-позитивні – це теж хвороба?
Микола Поліщук
Кожна людина повинна знати і думати за своє здоров’я.
Марина Пирожук
Сама?
Микола Поліщук
Сама. Це абсолютно однозначно. МОЗ повинна створити умови, коли людина хвора, коли людині потрібна допомога. А профілактичні роботи повинен проводити весь уряд, вся влада, в тому числі і громадські організації.
Марина Пирожук
Ця робота проводиться?
Микола Поліщук
Ця робота проводиться. Я думаю, що останнім часом помітили це. Це і марафони, і пробіги, реклама на радіо, телебачення.
Марина Пирожук
Це саме те, до чого доклала рук влада?
Микола Поліщук
Це не тільки влада. До цього докладали всі руку.
Марина Пирожук
Федущак киває головою, очевидно, хоче заперечити Вам.
Микола Поліщук
Всі докладали. Я хочу зазначити, що дійсно моя колега сказала, що 83 тисячі не СНІД-хворих, це ВІЛ-інфікованих офіційно людей.
Марина Пирожук
Яка між цим є різниця, поясніть нашим слухачам?
Микола Поліщук
Те, що говорять, що зараз у нас по оцінкам ООН понад 500 тисяч, то це розрахунки, що можуть бути. Але це реально так не можна говорити.
Марина Пирожук
Тобто не можна назвати ВІЛ-позитивних хворих на СНІД?
Микола Поліщук
Ні. Говорити, що Україна має найвищі темпи поширення ВІЛ-інфекції, то я б не говорив так. Чому? Тому що досить потужні зараз почалися виявлення і діагностика ВІЛ-інфікування. Це зростання можна визначити не тільки тим, що поширюється інфекція, а воно можу бути і тим, що проводяться широкомасштабні заходи по виявленню цих людей. Якраз виявлення йде сьогодні на Україні досить швидкими темпами. Через те можна сказати, що в Україні йде таке поширення.
Марина Пирожук
Пані Федущак, чи справді є внесок влади таким, як змалював пан Поліщук? Чи погоджуєтеся Ви з такою позицією?
Наталя Федущак
Не можна сказати, що влада нічого не зробила. Але я би сказала, що більше зробили не громадські організації. Ми сидимо тут в Києві. Коли Ви їдете по Україні, то побачите, що більшість засилля приходить від недержавних організацій. Це є люди, що майже працюють на ентузіазмі, бо вони розуміють, що Україна має проблеми. Коли ми говоримо про гроші, то скільки справді грошей приходить від державного бюджету.
Марина Пирожук
А скільки приходить?
Наталя Федущак
Якщо подивитися на бюджет, то ніскільки, в нульовому майже варіанті.
Микола Поліщук
Ні.
Наталя Федущак
Ніхто не хоче викреслити, що було зроблено. Але я думаю, що час прийшов, щоб Україна реально подивилася на ситуацію, в якій вона знаходиться. Це ООН, яка сказала, що найбільше розвиваючий темп ВІЛ/СНІДу є в бувшиму Радянському Союзі. На першому місці є Україна і Естонія.
Ми цього року дістанемо новий репорт, які цифри вони дають для України. Це є найбільш точні цифри, які ми можемо знайти на сьогоднішній день у світі взагалі. Я думаю, що тут треба просто зрозуміти, що починається питання ВІЛ/СНІДу, нам треба щось робити з тим.
Але реально це міжнародна спільнота, яка журиться про проблеми ВІЛ/СНІДу в Україні. Реально це є міжнародна спільнота, що дає Україні гроші в боротьбі з ВІЛ/СНІДом. Це є дуже важливий момент, який треба пам’ятати.
Кожна людина має брати відповідальність за своє здоров’я і як вона живе своїм життям.
Марина Пирожук
Але не завжди це від людини залежить.
Наталя Федущак
Ви знаєте, людина робить рішення, чи вона п’є, чи займається небезпечно. На сьогоднішній день люди дуже бояться говорити про такі дуже важливі речі, які називаються секс, наркотики.
Марина Пирожук
Давайте говорити про це в нашій програмі.
Наталя Федущак
Кожна людина робить для себе вибір, чи вона має ризиковану поведінку, чи ні. Якщо людина має секс без презерватива, вона може прийти з найліпшої сім’ї, але це є вже ризикована поведінка. Тут треба також зрозуміти, звідки наркоманія приходить. Всі кажуть, що нехай кидає колотися. Це не є так легко. Реально це є хімічна хвороба. Це не є питання, що людина має з ким покінчити.
Марина Пирожук
Шановні гості, за даними МОЗ близько 10 тисячі дітей заразилися на цю хворобу від матерів, а 106 українських дітей померло. Хто взагалі в Україні контролює процес поширення хвороби, пане Рижков?
Костянтин Рижков
Процес поширення хвороби, якщо брати статистику контролює МОЗ. Воно надає допомогу людям, які ВІЛ-позитивні. Воно надає допомогу ВІЛ-позитивним дітям. Воно дає медичну допомогу. А от проблеми соціального супроводу, наприклад, сімей, допомоги соціальних працівників, то ця проблема не є вирішеною, на мій погляд, ні законодавчо, ні на рівні відповідних служб. Цим доводиться займатися фактично громадським організаціям, про що пані Федущак сказала.
Марина Пирожук
А чи може будь-яка пересічна людина, яка не входить в перелік чи в ту групу ризику, про яку Ви говорили, пані Федущак, заразитися і в який спосіб?
Наталя Федущак
Ми знову йдемо до питання ризикованої поведінки.
Марина Пирожук
Я кажу про пересічну людину, яка не входить в цю групу, тобто нормальна людина, яка живе нормальним повноцінним життям, а не є наркоманом, не ризикує стосовно сексу.
Наталя Федущак
Кожна людина, що має секс є в групі ризику. Треба, щоб суспільство зрозуміло, що всі є в так званій групі ризику.
Микола Поліщук
Я не в групі ризику.
Наталя Федущак
Це ваші справи.
Марина Пирожук
Це стосується сімейних людей?
Наталя Федущак
Це не є група ризику. Це є ризикована поведінка. Розумієте, я зустрічала із дуже багатьма наркоманами, що ще вживають наркотики. Є вже наркомани, які перестали вживати наркотики, але себе ще числять в наркоманах. Скажемо, вони відповідально підходять до своєї наркоманії, тобто вони беруть шприци чисті, вживають, здають і отримують чисті шприци. Можна сказати, що вони зменшують ризик, бо вони відповідально підходять до цього питання.
Тут є валом питань. Якщо людина є під впливом наркотиків, то вона зовсім усвідомлює, що вона робить? Це є друге питання. Але якщо людина відповідально підходить до цього питання, якщо людина вживає презервативи, тобто вона має більш безпечний секс.
Марина Пирожук
В лікарнях, в місцях громадських людина може в якийсь спосіб заразитися цим?
Микола Поліщук
Я конкретно скажу. В лікарнях може бути зараження тільки тоді, коли проводитися або переливання препаратів крові не витриманих, необстежених, так як треба. Це ми бачили в Маріуполі.
Марина Пирожук
А наскільки великим є такий ризик?
Микола Поліщук
Ризик зараження ВІЛ-інфікування в лікарнях в 60 раз менший по даним статистики США, ніж ризик зараження гепатитом Б. Тобто ризик зараження надзвичайно невеликий.
Але враховуючи те, що частіше це всього молода група людей, що це люди, причини, яких сказали, то звісна річ і поширення його, коли ВІЛ-інфікування йде ВІЛ-вірусом. Вірус інфікований – люди. Ці інфіковані люди можуть захворіти СНІДом. Тобто може бути так, що ВІЛ-інфекція приводить до зниження імунітету. При наявності імунодефіциту ці люди можуть захворіти.
Частіше всього туберкульоз, інші захворювання, запальні процеси, пневмонії. Потім вони перетворюються практично в септичних хворих. Допомогти їм на тій стадії надзвичайно важко або частіше дуже важко.
СНІД може бути при інших хронічних захворюваннях. Через це ВІЛ-інфекція може призводити до СНІДу, можуть приводити інші захворювання до СНІДу. Але частіше всього приводить якраз ВІЛ-інфекція.
Я хочу сказати, що уряд звертає увагу на цю проблему. Закладено в бюджеті понад 30 млн. гривень, плюс дивіться який грант виграли. Але поживіться друге. У нас 52% смертності в Україні складають серцево-судинні захворювання: інфаркти і інсульти. На ці програми зовсім не виділяються гроші, тому що не вистачає.
Не можемо ж ми говорити про те, що абсолютно все, що є у нас в грошах ми повинні дати на цю програму. Ми повинні дати максимум, що ми можемо. Плюс ми звернулися, нас зрозуміли, побачили міжнародні інстанції, в тому числі глобальний фонд, що ми хочемо це робити і робимо програми, які є. Нам дали 67 млн. доларів.
Марина Пирожук
Але це, можливо, потверджує ту інформацію, яку сказала пані Федущак, що наразі цією проблемою опікуються тільки міжнародні інституції?
Микола Поліщук
Вибачте, будь ласка, наразі цією проблемою опікується і держава. Я вам сказав, що зробили і робить МОЗ, які успіхи в нас є. Якщо визнали, що наша програма може бути як взірець. Перше місце ми взяли в Ріо-де-Жанейро серед усіх країн. Це програма переходу по темпах охоплення ВІЛ-інфікованих антивірусною терапією і по створенню координаційного механізму, який відповідає всім вимогам ООН.
Марина Пирожук
Це реально допомагає ВІЛ-інфікованим?
Микола Поліщук
Це реально допомогло тому, що ми за це отримали великий грант. Інші громадські організації реально включилися і будуть мати підтримку в тому числі із цих грошей глобального фонду. Це надзвичайно важливо.
Костянтин Рижков
Я хочу прокоментувати щодо Національної координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ-інфекції СНІДу, яка була створена в травні. Ми дуже добре співпрацювали з українськими мережами вживу, з паном Віктором Рибчуком. Дуже плідна робота була проведена, як в Національній координаційній раді, так і в комітетах, які існують при цій раді.
Ця Національна координаційна рада створена при Кабміні є якби робочим органом, який координує діяльність, який допомагає координувати діяльність як з профілактики, як з медичної допомоги, як з соціального супроводу, так і з інших напрямів.
Але от зараз змінюється уряд, змінюють людей, які знають проблему, які координували і плідно працювали. Ми не знаємо, у нас виникають великі питання, як це буде надалі, як буде працювати цей орган.
Є проблема, треба її вирішувати, поширення ВІЛ-інфекції, якщо її не можна зупинити. Треба аналізувати чому.
Ольга Панфілова
В мене питання. Це дуже добре. На сьогоднішній день більше, ніж 2 700 людей отримують антивірусні препарати. 3 найближчих роки набагато більше будуть отримувати препарати. Але постає питання: коли закінчаться гроші глобального фонду, то що ці люди будуть робити?
Марина Пирожук
А що вони будуть робити, пане Поліщук?
Ольга Панфілова
Це питання, я думаю, у всіх людей. Хто на нього відповість, то я не знаю.
Микола Поліщук
Я хотів би, щоб люди чітко освоїли, що сьогодні йде глобалізація, сьогодні світ не може залишити ту чи іншу країну однією проти якогось недуга, який поширюється. Це однозначно.
Друге. Надзвичайно важливо. Світ сьогодні побачив, що Україна започаткувала ...
Марина Пирожук
Тобто Україна започаткувала, а потім ще хтось гроші дасть?
Микола Поліщук
Україна буде розрахувати на те, що вона буде розробляти програми боротьби не тільки з ВІЛ, а взагалі програми оздоровлення нації. Президент про це сказав на з’їзді сімейних лікарів, який відбувся у минулий вівторок. По мірі того, як буде зростати економіка України, будуть збільшуватися надходження в тому числі на медичну допомогу.
Марина Пирожук
Але чи можна ці речі ставити в залежність із зростанням економіки України? А раптом цього не станеться, раптом це не буде відбуватися?
Микола Поліщук
Я хочу ще раз сказати, щоб всі зрозуміли, що поширеність ВІЛ-інфекції, що боротьба з наркоманією, що просвітницька робота по всіх планах, не тільки по ВІЛ, а взагалі по здоров’ю, то це не тільки проблема МОЗ.
Це не тільки проблема МОЗ, це проблема всієї держави і це проблема кожної людини. Кожна людина повинна знати, що МОЗ не роздає здоров’я.
Якраз просвітницька робота має бути спрямована на те, щоб у свідомості людей дійшло, що треба безпечним сексом жити, що треба запобігати поширенню наркоманії, що наркоманам теж повинна бути якась дисципліна в тому ж застосуванні наркотиків. Тобто, в усьому повинен бути порядок. Це повинна знати кожна людина.
Якраз ці організації, які поряд зі мною, вони на це покликані і докладають до цього досить багато зусиль.
Костянтин Рижков
Миколо Єфремовичу, у нас не досить ресурсів, щоб, скажімо, школярів навчити правильній поведінці. Це має робити Міносвіти, інші державні організації. Має бути соціальна реклама, яку дуже важко розмістити на телебаченні, про нормальну поведінку.
Марина Пирожук
Чи правильно я вас зрозуміла, що ВІЛ-інфіковані – це виключно наркомани та легковажні особи у сексі? Чи це люди, які живуть звичним, традиційним життям, сімейним?
Наталія Федущак
Я була в Одесі у Центрі СНІДу і мала можливість говорити з жінками, які були ВІЛ-позитивні. Одна жінка мені розповіла свою історію. Вона мала секс раз в житті зі своїм чоловіком. Вона з маленького села. Вона перевірила, яким чином вона захворіла. Від свого чоловіка. І село є село - всі знають. Вона в селі перевірила. Її чоловік мав полові стосунки з трьома жінками. Все.
Марина Пирожук
Наталю, а ще яким чином можна заразитися?
Наталія Федущак
Наркотики, секс.
Ольга Панфілова
Існує тільки три шляхи передачі СНІДу: через кров, статевий шлях і від матері до дитини, при пологах, при годуванні грудьми.
Костянтин Рижков
Коли кров інфікована потрапляє і в перукарні може бути, якщо...
Марина Пирожук
Чи може бути таке зараження, пане Рижков, що людина, яка має поранення на руці і їде в транспорті, і контактує з такою ж людиною, яка має таке ж поранення, яка є ВІЛ-позитивною. Чи можливо це, чи ні?
Микола Поліщук
Не може. Побутового ВІЛ-інфікування практично не буває.
По-друге, влітку було поширено, що накололися голками і ВІЛ-інфікувалися. Я хочу сказати, що якщо голка довго була, то ВІЛ-інфікуватися неможливо. Але в тих голках було виявлено залишки крові, які були ВІЛ-інфіковані. Через те цим людям відразу превентивно провели антиретровірусну терапію. Тобто, заразитися побутовим шляхом неможливо.
У чому вся біда? Чому говорять, що все суспільство боїться ВІЛ-інфікованих? Тому, що перші винні в тому ті люди, які назвали ВІЛ-інфікованих “чумою 21-го століття”. Це ніяка не чума. Гепатитом Б в 60 разів більше можна заразитися, ніж ВІЛ.
Запобігти цьому захворюванню можна.
Марина Пирожук
Як почувають себе в Україні ВІЛ-інфіковані? Хтось надає чи ні їм якусь психологічну допомогу?
Костянтин Рижков
Цим займаються громадські організації, такі як наша, як Всеукраїнська мережа (слово незрозуміле), тобто організація, створена ВІЛ-позитивними людьми з метою надання допомоги і покращення якості життя ВІЛ-позитивним людям.
Марина Пирожук
А чи достатньо такої допомоги?
Наталія Федущак
Я думаю, що ні.
Микола Поліщук
Ніколи не достатньо. Для хворої людини нічого не буває недостатньо. Але хто може краще зрозуміти, чи урядовець, чи ті люди, які живуть з ВІЛ-інфікованими, чи їхні друзі, чи знайомі? Чому таке велике охоплення людей: 2 700, а до кінця року 3 000 буде охоплено антиретровірусною терапією.
Ви думаєте, що це тільки зусилля міністерства? Ні! Це якраз спільні зусилля міністерства з цими людьми. Через це говорити, що достатньо-не достатньо не можна. Але проводиться досить потужна робота. А якби включилися б всі інші міністерства...
Через це при Президентові, наскільки я знаю, планується створити національну раду по охороні здоров’я. Це не тільки ВІЛ-інфекція, це повинно бути всеохоплююче: і екологія, і освіта, і Міністерство сім’ї і молоді. Абсолютно багато питань, які повинні бути. Якби це все включилося б, то тоді б можна було сказати, що так, повномасштабність роботи влади, плюс громадські організації... Громадські організація в Україні працюють дуже добре в цьому плані.
Наталія Федущак
Якщо ми дивимося на досвід, приміром, Польщі, то там була Національна координаційна рада і всі разом працювали, тобто державні структури і недержавні, і Польща змогла досить потужно знизити свій темп зростання ВІЛ/СНІДу.
В Україні величезна проблема – це проблема стигматизації, тобто всі думають, що це не є моя проблема, люди в цій країні дуже бояться сказати про свій ВІЛ-статус.
Приміром, в Америці був дуже відомий баскетболіст Джонсон, відомий великий, красивий спортсмен. Одного дня він зібрав прес-конференцію і сказав: “Я є ВІЛ-позитивний”. Цей момент дуже змінив багато чого в Америці, бо люди зрозуміли, що це може бути. Є дуже багато відомих людей в Америці, які кажуть: “Я є ВІЛ-позитивний”.
Марина Пирожук
Для того, би ці люди не були ізольованими у суспільстві?
Наталія Федущак
Америка вже має більше 20 років досвіду. Там є питання ВІЛ/СНІДу на побутовому рівні, я сказала б. Люди розуміють, що це є. Але вони взяли зірок, аби ті відкрито почали говорити, щоби люди не боялися. Дуже багато акцій проходить щодо ВІЛ-позитивних не тільки в Америці, але і по світу.
Я думаю, що Україна може подивитися реально на це питання стигматизації, це що не є я, тобто воно є інакше, воно є погане, і я мушу бігти від цього.
Марина Пирожук
У нас є слухач.
Добрий вечір!
Слухач
Добрий вечір!
Скажіть, будь ласка, які в Києві є діагностичні центри, які б ви запропонували телефони чи адреси, щоб можна було вільно піти і перевіритися?
І ще. Хочеться подякувати тим людям, громадським організаціям, тим ентузіастам. Мені просто деякий час доводилася бачити їхню роботу. Дякую вам.
Микола Поліщук
У всіх містах є такі центри. У Києві, де є стаціонарне лікування, - це 5-та лікарня на Святошині. Також є міський центр, до речі, республіканський, по лікуванню на Богатирській в дитячій лікарні.
Є розроблені схеми, яких людей і з чим є обов’язкове обстеження на ВІЛ-інфекцію, тому що це не така вже й дешева процедура. Але всі, хто звертаються, і є якась підозра, а також у кого є підозра, то всі ці люди обстежуються, обстежуються в тому числі і в Києві у цих центрах.
Марина Пирожук
Пане Поліщук, ось Ви мені написали, що релігія теж має відігравати величезну роль. Ваші колеги нарікали на те, що мало ведеться просвітницька робота в тих самих школах.
Ось Ви були міністром охорони здоров’я. Чому Ви не ініціювали, аби велась якась масштабна робота в тих самих школах, в церкві? Зрештою, чому влада, маючи такі показники, не започаткувала загальнонаціональну кампанію у боротьбі з цією хворобою через ті ж самі ЗМІ шляхом інформування громадян про захворювання?
Микола Поліщук
МОЗ і влада започаткували якраз таку національну програму, і вона досить потужно пішла...
Марина Пирожук
На якому каналі, де?
Микола Поліщук
На майже усіх каналах ця реклама йшла.
Ми зібрали всі концесії церковні. Вони були в нас, в МОЗ. Релігійні діячі всі включилися в цю роботу.
Ми говоримо сьогодні тільки про ВІЛ/СНІД, і Ви побачили, які напрацювання МОЗ за 7 місяців, що я працював. А чи не здається Вам, що Ви дуже багато хотіли б від Поліщука, який пропрацював всього 7 місяців?
Я можу сказати, скільки ми по освіті зробили і по підготовці кадрів, і по закупівлі всього. Але Ви хочете, щоби я все за 7 місяців зробив.
Наталія Федущак
А я з Вами згідна. Коли я їду Україною і роблю тренінги із журналістами, і щоби дістати зацікавленість від самої перси, треба журналістів витягати з тіні. Редактори сидять і кажуть: “Це не наша тема. Це нас не цікавить”. Розумієте?
Якщо ми дивимося на питання здоров’я в Україні, то треба взяти просто із соціальної теми і подивитися, що це є тема і національної безпеки України. Треба, аби в школах були акції, було розуміння в суспільстві, треба, щоби ЗМІ змінили своє відношення до питання ВІЛ/СНІДу в Україні.
Марина Пирожук
Пані Наталю, до речі, чи ведеться якась робота у школах, чи цікавилися Ви?
Наталія Федущак
Я в Україні маю родичів. Один із них у другому класі. Він робив задачу домашню, то я побачила, що там був параграф про ВІЛ. Я була дуже щаслива, що я це побачила. Але це не є досить. Питання ВІЛ має бути.... Я є американка українського походження. Знаєте, воно сидить в моїй душі...
Марина Пирожук
Пані Федущак, то, може, Ви назвете адресу якихось центрів, про які запитував наш слухач?
Костянтин Рижков
Я можу назвати номери телефонів центрів комплексної допомоги ВІЛ-позитивним людям в Києві. Один є на Лівому березі. Телефон: 576-60-74. На Правому березі - 456-11-28.
Також на сайтах можете подивитися інформацію стосовно проблеми ВІЛ/СНІД людей, які живуть з цією проблемою. Це сайт мережі www.network.org.ua або всеукраїнська лінія, у них є безкоштовний телефон цілодобовий, - це сайт: www.helpme.com.ua.
Марина Пирожук
Давайте зробимо невеличку паузу і послухаємо координатора програм Дитячого фонду ЮНІСЕФ Тетяну Тарасову.
Тетяна Тарасова
Наше здоров’я залежить тільки від нас, від того, як ми відносимося до себе, чи з повагою ставимося не тільки до своєї душі, а й до тіла.
Не треба впадати в розпач, тому що в наш час поширений доступ до антиретровірусної терапії, який надає змогу жити далі, жити активним повноцінним життям.
Проблема ВІЛ/СНІДу щодо дітей, то ці діти можуть виростати до репродуктивного віку, створювати свої сім’ї і народжувати здорових дітей. Є результати в Україні. Навіть порівнюючи з іншими країнами, - це перша країна в нашому регіоні, яка досягла значних успіхів у рівні передачі ВІЛ від матері до дітей, тому що ВІЛ-інфекція може передаватися тільки тоді, якщо не приймати ніяких профілактичних заходів під час вагітності, пологів і з грудним вигодовуванням.
Україна з 2001-го по 2003 роки впровадила, до речі, за підтримки Дитячого фонду ЮНІСЕФ, першу національну програму попередження передачі ВІЛ від матері до дитини.
Попереду ще дуже багато проблем. Проблем, пов’язаних в першу чергу з якістю життя стигматизації щодо дітей, які живуть з ВІЛ, інфекцією СНІДу.
Саме тому зараз ЮНІСЕФ як організація у всесвітньому масштабі у партнерстві з іншими агенціями і організаціями започаткував і почав п’ятирічну кампанію, логотип якої є: “Об’єднаймося заради дітей, об’єднаймося проти СНІДу!”.
Марина Пирожук
Шановні гості, чи справді впливає на показники з ВІЛ/СНІДу якість життя українців?
Микола Поліщук
Люба інфекція, люба хвороба завжди впливає на якість життя. Через це ВІЛ-інфіковані не повинні надіятися на те, що вони будуть забезпечені державним чи недержавним лікуванням, тому що якість життя все рівно не буде абсолютно такою, як в здорових людей. Саме основний принцип – запобігти захворюванню, а не дістати його і надіятися, що буде лікуватися.
Костянтин Рижков
Головне – це не боятися ВІЛ-позитивних людей і ставитися до них, як до звичайних людей.
Марина Пирожук
На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову.
Це була “Вечірня Свобода”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Дякую усім за участь в передачі!
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”!
