Прага, 30 серпня 2005 - Яка подальша доля СНД? Цим питанням зараз особливо переймаються російські експерти та оглядачі. Останній саміт СНД, що відбувся наприкінці минуло тижня у Росії в місті Казані, викликав ще більше скептицизму та критичних зауважень.
“Що об’єднує країни СНД?”, - на цю тему опитування серед російських експертів та фахівців провела московська газета “Ведомости”.
Так, керівник Центру країн СНД та Балтики Леонід Вардомський звертає увагу на те, що країни, котрі входять до СНД, різні за своїм економічним розвитком, за політичними пріоритетами і мають різні зовнішньополітичні орієнтири. А загальне у них лише їхнє минуле. Тоді як майбутнє багато хто бачить поза тими історичними зв’язками. Дехто хоче орієнтуватися на Європу. Потрібно реформувати СНД, вважає Леонід Вардомський, керівник Центру країн СНД та Балтики.
А вже президент Об''єднаної консалтингової групи Віталій Антощенко із Санкт-Петербурга вважає, що нинішніх учасників СНД об’єднують схожі економіки. “Ці країни, - зауважує він, - проходять один і той же шлях – від соціалізму до капіталізму, процеси приватизації та деприватизації і тому подібне. Реформувати СНД не потрібно”. Треба, щоб не було штучних обмежень в економічному розвитку. Відносини повинні будуватися на основі економічної вигоди”, - наголошує президент Об''єднаної консалтингової групи Віталій Антощенко із Санкт-Петербурга.
А провідний експерт російського Центру розвитку Оксана Осипова вважає, що країни СНД зараз об''єднує спільна мова і, до певної міри, колишня культура. А економічні зв’язки останніми роками послабшали. Очевидно, говорить пані Осипова, корпорацію у масштабах СРСР уже не відновити. За її словами, “СНД було добровільно-примусовим співробітництвом”.
А вже депутат Державної Думи Росії, керівник Костянтин Ремчуков вважає, що на даний момент країни СНД об’єднує інерція. А фраза Путіна про те, що “СНД – це форма цивілізованого розлучення”, є тим найновішим, що було сказано за увесь період існування СНД. “Добре, якщо від цивілізованого розлучення ми перейдемо до цивілізованого спільного проживання у світі, і забудемо словосполучення “простір колишнього СРСР”, бо воно затуманює очі. “Звичайний рівень розвитку виробничих сил зробить нас вигідними бізнес-патнерами”, - вважає депутат Державної Думи Росії, керівник Громадської ради з питань вступу до СОТ Костянтин Ремчуков.
Керівник Міжнародного євразійського руху та директор Центру геополітичних експертиз Олександр Дугін говорить: “СНД не влаштовує ні тих, хто хоче порвати із минулим, тобто Україну і Грузію, ні тих, хто хотів би зробити це минуле актуальним у формі Євразійського союзу”.
“Я, - продовжує пан Дугін,- не заздрю країнам, котрі хочуть якнайшвидше вийти із СНД. На мою думку, уся потуга економіки та військового потенціалу буде скерована на відступників. Абсолютно необхідний союз, інтеграційні процеси. Через якийсь час вони розпочнуться і підуть повним ходом”.
А вже інший московський часопис “Российская газета” зауважує, що нещодавній саміт СНД у місті Казані благополучно завершився, бо СНД знову не розвалилося. При цьому автор статті політолог Леонід Радзиховський риторично запитує:
“А може, смерть не фіксують лише тому, що ніхто не наважується заявити про це вголос?”.
“Що об’єднує країни СНД?”, - на цю тему опитування серед російських експертів та фахівців провела московська газета “Ведомости”.
Так, керівник Центру країн СНД та Балтики Леонід Вардомський звертає увагу на те, що країни, котрі входять до СНД, різні за своїм економічним розвитком, за політичними пріоритетами і мають різні зовнішньополітичні орієнтири. А загальне у них лише їхнє минуле. Тоді як майбутнє багато хто бачить поза тими історичними зв’язками. Дехто хоче орієнтуватися на Європу. Потрібно реформувати СНД, вважає Леонід Вардомський, керівник Центру країн СНД та Балтики.
А вже президент Об''єднаної консалтингової групи Віталій Антощенко із Санкт-Петербурга вважає, що нинішніх учасників СНД об’єднують схожі економіки. “Ці країни, - зауважує він, - проходять один і той же шлях – від соціалізму до капіталізму, процеси приватизації та деприватизації і тому подібне. Реформувати СНД не потрібно”. Треба, щоб не було штучних обмежень в економічному розвитку. Відносини повинні будуватися на основі економічної вигоди”, - наголошує президент Об''єднаної консалтингової групи Віталій Антощенко із Санкт-Петербурга.
А провідний експерт російського Центру розвитку Оксана Осипова вважає, що країни СНД зараз об''єднує спільна мова і, до певної міри, колишня культура. А економічні зв’язки останніми роками послабшали. Очевидно, говорить пані Осипова, корпорацію у масштабах СРСР уже не відновити. За її словами, “СНД було добровільно-примусовим співробітництвом”.
А вже депутат Державної Думи Росії, керівник Костянтин Ремчуков вважає, що на даний момент країни СНД об’єднує інерція. А фраза Путіна про те, що “СНД – це форма цивілізованого розлучення”, є тим найновішим, що було сказано за увесь період існування СНД. “Добре, якщо від цивілізованого розлучення ми перейдемо до цивілізованого спільного проживання у світі, і забудемо словосполучення “простір колишнього СРСР”, бо воно затуманює очі. “Звичайний рівень розвитку виробничих сил зробить нас вигідними бізнес-патнерами”, - вважає депутат Державної Думи Росії, керівник Громадської ради з питань вступу до СОТ Костянтин Ремчуков.
Керівник Міжнародного євразійського руху та директор Центру геополітичних експертиз Олександр Дугін говорить: “СНД не влаштовує ні тих, хто хоче порвати із минулим, тобто Україну і Грузію, ні тих, хто хотів би зробити це минуле актуальним у формі Євразійського союзу”.
“Я, - продовжує пан Дугін,- не заздрю країнам, котрі хочуть якнайшвидше вийти із СНД. На мою думку, уся потуга економіки та військового потенціалу буде скерована на відступників. Абсолютно необхідний союз, інтеграційні процеси. Через якийсь час вони розпочнуться і підуть повним ходом”.
А вже інший московський часопис “Российская газета” зауважує, що нещодавній саміт СНД у місті Казані благополучно завершився, бо СНД знову не розвалилося. При цьому автор статті політолог Леонід Радзиховський риторично запитує:
“А може, смерть не фіксують лише тому, що ніхто не наважується заявити про це вголос?”.
