Три десятиліття тому в розпалі була холодна війна. Вперше лідери обох блоків сіли на стіл переговорів, а їхня домовленість була результатом складного компромісу. Гельсінський акт складався із кількох частин. Перша охоплює питання безпеки, друга – економічне співробітництво, третя – гуманітарний вимір, що включає дотримання прав людини. І якраз третя частина згодом мала найбільший вплив на розвиток світу, сказала Радіо "Свобода" посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля:
- Радянський Союз був в основному зацікавлений в питаннях безпеки та утвердженні державних кордонів. Було відомо, що Радянських Союз не збирався поважати положення, викладеного в третій частині. Проте групи дисидентів хотіли, так би мовити, допомогти Брежнєву в дотриманні цих положень. Вони вважали серйозним цей підписаний акт, таким чином вони змінили хід історії своєю мужньою боротьбою за права людини та народу.
Гельсінський рух став світовим. Були створені такі товариства в Україні і Росії, Вірменії і Грузії, згодом і в Сполучених Штатах. Українську гельсінську групу започаткували восени 1976-го року. Як каже Радіо "Свобода" один із активістів групи Василь Овсієнко, національне прагнення українців потрапило в контекст протиборства демократичного Заходу і тоталітарного Сходу, тому для українства це була щаслива нагода нагадати світові про існування поневоленої України. Василь Овсієнко:
- Ми дістали юридичне право захищати права людини, захищати права нації, покликаючись на міжнародний акт, а цей міжнародний Гельсінський акт прирівнювався до національного законодавства. Таким чином ми змогли винести національну проблему на світовий рівень. І сталося диво – всього через 15 років Україна здобула незалежність.
Наприкінці 1970-их- початку 80-их років фактично всі активісти Української гельсинської групи опинилися за ґратами. У боротьбі з дисидентами влада не цуралася найбрутальніших методів, продовжує правозахисник Василь Овсієнко:
- Звинувачували людей у тому, що вони злодії, що у них наркотики знаходили, що вони хулігани, опір міліції, зґвалтування, тобто не потрібно було політичних в’язнів, треба було кримінальників. Це штучно робилося.
У нашій УГГ була всього 41 особа за весь час її існування. 39 були ув’язнені. Ми усі разом відсиділи понад 550 років. П’ятеро загинули. Михайло Мельник перед неминучим арештом наклав на себе руки ще у 1979-му році. А в таборі Кучено на Уралі загинули Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко. Василь Стус загинув 5-го вересня 1985-го року. Якби не та перебудова, то, очевидно, ми всі б там загинули.
Після падіння берлінського муру гельсінський рух у світі отримав нове продовження. 10 років тому Конференцію з безпеки та співпраці у Європі перейменували на Організацію. Тепер головне завдання ОБСЄ, до якої входять 55 держав світу, спостерігати за виборами і попереджати кризи. Про те, що перший тур президентських виборів 2004-го року в Україні не відповідав міжнародним стандартам розповів світові президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Брюс Джордж і більшість світу повірила цим словам.
Нині ж найрізкіше ОБСЄ критикує Росія. Кремль вважає, що ця міжнародна структура має більше дбати не про вибори, а про проблеми безпеки та економіку. 30 років після створення члени ОБСЄ у вересні дебатуватимуть як реформувати організацію.
