Варшава, 20 червня 2005 року - Значної динаміки набрав останнім часом процес примирення поміж українським та польським народами. У неділю у Варшаві відбувся акт урочистого примирення поміж польським римо-католицьким костьолом та українською греко-католицькою церквою. Подія мала місце в центрі Варшави, під час спільної Служби Божої. В ній брали участь сотні поляків, а також люди, які прибули з України. Історики наголошують, що такої події обидва народи чекали практично з моменту закінчення Другої світової війни.
Прощаємо вам і просимо, простіть нам – на переконання чільних польських газет ці слова польського архієпископа Юзефа Михалика були давно очікуваними. Ще зовсім нещодавно ті самі представники римо-католицького костьолу заявляли, що діалог з українцями треба продовжувати, проте ще не час для остаточного примирення. Тепер польські ієрархи визнали, що час прийшов і публічно, в присутності глави греко-католицької Церкви кардинала Любомира Гузара повторили слова, які сорок років тому, всупереч тодішній комуністичній владі, сказали на адресу Німеччини та німців: “Прощаємо вам, а ви простіть нам, оскільки жодна зі сторін не без гріха”.
Історики згодні у тому, що ця подія рішуче вплинула на подальший розвиток польсько-німецьких стосунків, які тепер вважаються ледь не зразковими. На думку чільних польських журналістів, те, що сталося минулої неділі на Площі Пілсудського у Варшаві, очевидно матиме подібні наслідки. Вони наголошують, що політичне примирення поміж Україною та Польщею сталося уже раніше, фактично у момент, коли польська сторона визнала незалежну українську державу і відмовилася від своїх зазіхань на Львів. Потреба у токому примиренні можливо була однією з причин, чому президент Польщі, Олександр Квасневський, підтримав близькі, дружні стосунки з Леонідом Кучмою, незважаючи на серйозні закиди збоку західної преси та тодішньої української опозиції про його недемократичність.
Польська преса наголошує, що тепер пора на найважливіший акт примирення, на примирення поміж громадянами Польщі та України.
"Звісно, прощати завжди важко, проте ми повинні пам’ятати, що людина у першу чергу має виконувати настанови Бога", - сказав один з учасників недільного примирення поміж українською та польською Церквами у Варшаві.
“Ґазета Виборча” наголошує, що у неділю у Варшаві фактично виконаний заповіт Папи Римського Івана Павла ІІ, який за десятиліття свого понтифікату чимало зробив для того, щоб українці та поляки, незважаючи на криваві випадки з минулого, знайшли в собі силу помиритися та жити надалі у злагоді.
Безумовно, примирення поміж римо-католицькою та греко-католицькою церквами стало можливим також завдяки тому, що нещодавно депутати Львіської міської ради, після тривалого періоду суперечок, погодились на відкриття відновленого польського військового меморіалу у Львові. Церемонія за участю президентів двох країн та як мінімум 5-ти тисяч гостей з Польщі, має відбутися 24 червня.
Проте не все так безхмарно. Газета “Жечпосполита” звертає увагу, що акт примирення, щоб був повним та плодоносним, має ще статися в українцях та поляках. А цього не буде, поки прості люди не зрозуміють, що в минулому злочини коїли представники обох народів.
Історики згодні у тому, що ця подія рішуче вплинула на подальший розвиток польсько-німецьких стосунків, які тепер вважаються ледь не зразковими. На думку чільних польських журналістів, те, що сталося минулої неділі на Площі Пілсудського у Варшаві, очевидно матиме подібні наслідки. Вони наголошують, що політичне примирення поміж Україною та Польщею сталося уже раніше, фактично у момент, коли польська сторона визнала незалежну українську державу і відмовилася від своїх зазіхань на Львів. Потреба у токому примиренні можливо була однією з причин, чому президент Польщі, Олександр Квасневський, підтримав близькі, дружні стосунки з Леонідом Кучмою, незважаючи на серйозні закиди збоку західної преси та тодішньої української опозиції про його недемократичність.
Польська преса наголошує, що тепер пора на найважливіший акт примирення, на примирення поміж громадянами Польщі та України.
"Звісно, прощати завжди важко, проте ми повинні пам’ятати, що людина у першу чергу має виконувати настанови Бога", - сказав один з учасників недільного примирення поміж українською та польською Церквами у Варшаві.
“Ґазета Виборча” наголошує, що у неділю у Варшаві фактично виконаний заповіт Папи Римського Івана Павла ІІ, який за десятиліття свого понтифікату чимало зробив для того, щоб українці та поляки, незважаючи на криваві випадки з минулого, знайшли в собі силу помиритися та жити надалі у злагоді.
Безумовно, примирення поміж римо-католицькою та греко-католицькою церквами стало можливим також завдяки тому, що нещодавно депутати Львіської міської ради, після тривалого періоду суперечок, погодились на відкриття відновленого польського військового меморіалу у Львові. Церемонія за участю президентів двох країн та як мінімум 5-ти тисяч гостей з Польщі, має відбутися 24 червня.
Проте не все так безхмарно. Газета “Жечпосполита” звертає увагу, що акт примирення, щоб був повним та плодоносним, має ще статися в українцях та поляках. А цього не буде, поки прості люди не зрозуміють, що в минулому злочини коїли представники обох народів.
