Прага, 25 травня 2005 року - Довжина нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан – близько 1760 кілометрів. Його збудував консорціум “Брітіш Петролеум” за підтримки Сполучених Штатів. Вартість проекту 4 мільярди доларів.
Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан відкриває доступ Сполучених Штатів і Європи до нафтових запасів Каспійського моря. Він зміцнить позиції низки держав на світовому ринку енергетичних продуктів та транзитних послуг. Також тривають активні переговори із Казахстаном щодо можливого транзиту і казахстанської нафти цим трубопроводом.
У сьогоднішній урочистій церемонії відкриття трубопроводу, що відбулася у Баку, взяли участь президенти Азербайджану, Грузії, Туреччини та Казахстану.
Президент Туреччини Ахмет Сезер зауважив: “Новий нафтопровід – найважливіший елемент енергетичного коридору Схід-Захід. Його можна назвати “шовковим шляхом” 21 століття. Він відіграє вирішальну роль у стабілізації та економічному розвитку цілого реґіону”.
Свої економічні вигоди від нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан підраховує кожна зі сторін, причетна до цього проекту. За словами грузинського економіста Сандро Твалчрелідзе, з економічного погляду, “прямий і непрямий ефект від будівництва нафтопроводу додав 2 % до внутрішнього валового продукту Грузії. Таким чином, економічно цей проект для Грузії та всього реґіону дуже вигідний”.
До будівництва нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан досить ревниво поставилася Росія, а також Іран. Тут зіштовхнулися геополітичні інтереси низки країн. Щодо Росії, то наступною втратою для неї може стати і рішення Казахстану транспортувати частину своє нафти до західних країн в обхід Росії – саме цим трубопроводом.
Однак деякі оглядачі вважають, що основні політичні протистояння вже відійшли у минуле. Ось що говорить з цього приводу колишній міністр закордонних справ Азербайджану Тофік Зулфукаров:
“Вже сьогодні на момент відкриття трубопроводу сам політичний аспект, на мій погляд, відходить на другий план. Якщо під час обговорення маршруту трубопроводу планування його будівництва... політичний аспект, на мою думку, переважав, то сьогодні трубопровід є більшою мірою економічним об’єктом. Я не думаю, що протидії, котрих раніше зазнавав Азербайджан, перш-за-все, з боку Росії, відіграватимуть сьогодні велике значення. Більше того, я не виключаю можливості, що Росія найближчими роками буде зацікавлена у залученні іноземного та власного капіталу для розроблення російського шельфу Каспійського моря. І тоді трубопровід Баку-Джейхан може також служити і як транзитна лінія для транспортування, у тому числі і російської нафти”.
Як повідомили представники консорціуму “Брітіш Петролеум”, поетапне заповнення нафтою трубопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан по всьому маршруту може тривати близько 6-ти місяців. А вже перші завантаження нафти на танкери у турецькому порту Джейхані слід очікувати восени цього року.
Нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан відкриває доступ Сполучених Штатів і Європи до нафтових запасів Каспійського моря. Він зміцнить позиції низки держав на світовому ринку енергетичних продуктів та транзитних послуг. Також тривають активні переговори із Казахстаном щодо можливого транзиту і казахстанської нафти цим трубопроводом.
У сьогоднішній урочистій церемонії відкриття трубопроводу, що відбулася у Баку, взяли участь президенти Азербайджану, Грузії, Туреччини та Казахстану.
Президент Туреччини Ахмет Сезер зауважив: “Новий нафтопровід – найважливіший елемент енергетичного коридору Схід-Захід. Його можна назвати “шовковим шляхом” 21 століття. Він відіграє вирішальну роль у стабілізації та економічному розвитку цілого реґіону”.
Свої економічні вигоди від нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан підраховує кожна зі сторін, причетна до цього проекту. За словами грузинського економіста Сандро Твалчрелідзе, з економічного погляду, “прямий і непрямий ефект від будівництва нафтопроводу додав 2 % до внутрішнього валового продукту Грузії. Таким чином, економічно цей проект для Грузії та всього реґіону дуже вигідний”.
До будівництва нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан досить ревниво поставилася Росія, а також Іран. Тут зіштовхнулися геополітичні інтереси низки країн. Щодо Росії, то наступною втратою для неї може стати і рішення Казахстану транспортувати частину своє нафти до західних країн в обхід Росії – саме цим трубопроводом.
Однак деякі оглядачі вважають, що основні політичні протистояння вже відійшли у минуле. Ось що говорить з цього приводу колишній міністр закордонних справ Азербайджану Тофік Зулфукаров:
“Вже сьогодні на момент відкриття трубопроводу сам політичний аспект, на мій погляд, відходить на другий план. Якщо під час обговорення маршруту трубопроводу планування його будівництва... політичний аспект, на мою думку, переважав, то сьогодні трубопровід є більшою мірою економічним об’єктом. Я не думаю, що протидії, котрих раніше зазнавав Азербайджан, перш-за-все, з боку Росії, відіграватимуть сьогодні велике значення. Більше того, я не виключаю можливості, що Росія найближчими роками буде зацікавлена у залученні іноземного та власного капіталу для розроблення російського шельфу Каспійського моря. І тоді трубопровід Баку-Джейхан може також служити і як транзитна лінія для транспортування, у тому числі і російської нафти”.
Як повідомили представники консорціуму “Брітіш Петролеум”, поетапне заповнення нафтою трубопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан по всьому маршруту може тривати близько 6-ти місяців. А вже перші завантаження нафти на танкери у турецькому порту Джейхані слід очікувати восени цього року.
