Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 17 травня 2005 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Ми продовжуємо свої вечірні програми. Протягом наступної години радіо “Свобода” буде спілкуватися з вами в ФМ діапазоні 98, на хвилі “Голосу Києва”.
Отож, кияни, “Свобода” з вами.
Передача “Вечірня Свобода” вітає всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Тема на 17 травня: “Українське державне телебачення перебудовується”.
Гості передачі: Василь Самохвалов, директор новин “УТ-1”; Наталія Лігачова, керівник інтернет-проекту “Телекритика”; Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру Разумкова.
Дзвоніть, скажіть, що ви очікуєте від оновленого українського національного телебачення, яким би ви хотіли його бачити? Телефон нашої студії (044) 490 2905.
В Україні триває перебудова державних засобів масової інформації, в першу чергу, Першого Національного телеканалу. Сьогодні відбулася презентація “Засади редакційної політики”, якими буде користуватися Перший канал в майбутньому, повідомило керівництво НТКУ.
Цей документ зокрема визначає професійні та етичні стандарти роботи журналістів Першого каналу. Це, в першу чергу, оперативність, точність, достовірність, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, повнота, простота.
Презентувавши “Засади редакційної політики”, була підписана угода про взаєморозуміння між засновником Національної телекомпанії України (Кабінет міністрів України), її керівництвом та працівниками. Цей документ підписали віце-прем’єр-міністр Микола Томенко, президент НТКУ Тарас Стецьків і перший віце-президент НТКУ Андрій Шевченко.
Угода, зокрема, передбачає, що надалі засновник НТКУ та її керівництво не втручатимуться у зміст інформаційних програм. “Під втручанням ми розуміємо нав''язування тем для висвітлення, текстових формулювань, відеоряду чи учасників програм, а також заборону на теми чи учасників”, - мовиться в угоді.
В свою чергу, журналісти НТКУ забезпечують “своєчасне та якісне висвітлення діяльності органів державної влади”, відповідно до засад редакційної політики.
Наш колега Тарас Марусик звернувся до президента НТКУ Тараса Стецьківа і запитав його, в чому полягає сама суть цих документів.
Тарас Стецьків
(немає зв’язку) ...Кабінету Міністрів, як засновника телебачення, адміністративного менеджменту компанії, яку представляю я, як президент, і творчого колективу в частині основних стандартів подачі журналістської інформації.
Такий визначає ясно та чітко права і обов’язки кожної із сторін і гарантує журналістам свободу у формуванні новин публіцистичних, документальних та інших передач.
А з другого боку він ставить вимоги до стандартів подачі журналістської інформації, а саме – об’єктивність, неупередженість, точність, доказовість і так далі, і тому подібне.
І цей документ – це досить високо поставлена планка, як щодо вимог до журналістів, щодо невтручання органів державної влади, так званого адмінресурсу, який переслідував наше телебачення впродовж 10 останніх років, в діяльність творчого колективу телекомпанії.
Я думаю, що це є знакова подія в українській телевізійній журналістиці в цілому і на Першому телеканалі зокрема. Я також висловлюю переконання, що це є перший реальний крок в напрямку створення на базі УТ-1 суспільного мовлення.
Тарас Марусик
З Вашого погляду, скільки таких подібних кроків треба зробити, для того, щоб перший національний перейшов в телеканал суспільного телебачення?
Тарас Стецьків
Має бути базових 4-5 кроків, таких вагомих речей, що подібні до сьогоднішньої, щоб приблизно в рамках року, я сподіваюся, в Україні відбувся такий перехід, були закладені основи такого переходу.
Тарас Марусик
Запитання з приводу сьогоднішньої інформації про те, що на обласних державних телерадіокомпаніях десь три четвертих частини ефірного часу віддано комерційним компаніям. Зокрема на Першому Національному так само працює ТРК “Ера”. Які плавати щодо співпраці Першого Національного і ТРК?
Тарас Стецьків
На жаль, я застав розірваний Перший телеканал, коли хороший час: з 6 год. ранку до 9 години, і з 11 год. вечора до 1 години ночі на УТ-1 є присутня інша телекомпанія. Вона має ліцензію, ну так склалося, все-таки ці питання треба задавати до попереднього керівництва нашої держави. Звичайно, така картина не сприяє побудові конкурентноздатного каналу.
ТРК “Ера” є, на скільки я знаю, має ліцензію до 2007 року, і звичайно, якимось чином взаємовідносини з цією телекомпанією треба вирішувати.
Є кілька напрямків. Я думаю, що нам доведеться в найближчий час вступити в переговори з власниками цієї телекомпанії і спробувати на якомусь розумному компромісі це питання вирішити.
Моя принципова позиція полягає в тому, що рано чи пізно цілісність Першого Національного має бути відновлено. Перший Національний має мати сітку мовлення цілодобово, тільки тоді ми зможемо створити справді конкурентноздатний канал, і тільки тоді в нас на Першому Національному може бути справді повноцінне суспільне мовлення.
Ірина Халупа
Це був Тарас Стецьків, президент національної телекомпанії, з ним розмовляв Тарас Марусик.
Один із підписантів угоди про взаєморозуміння між державою, адміністративним керівництвом та творчим колективом державного телебачення є журналіст Андрій Шевченко, який вчора став першим віце-президентом НТКУ.
Серед іншого він у цій епостасії відповідатиме за виробництво новин Першого каналу, а також за публіцистичні проекти – громадсько-політичні, культурологічні та освітні програми.
Реагуючи на своє нове призначення, Андрій Шевченко сказав, що його головним завданням є “створити нове обличчя Першого каналу. Канал, який ганьбив професію, перетворити на канал взірцевого дотримання журналістських стандартів. Це має бути якісний продукт, який гарантуватиме довіру і популярність”.
Ми звернулися до Андрія Шевченка з питанням, як саме він збирається таке завдання реалізувати.
Андрій Шевченко
Вихід є дуже простий. Я думаю, що Перший канал нарешті повинен стати, чим він давно повинен був би стати, це каналом-лідером на ринку. Каналом, який може бути найавторитетнішим, може подавати приклади, поновлювати стандарти професії.
На жаль, у нас були роки, коли канал показував трохи інший приклад, і країна часто його сприймала як приклад непрофесіоналізму і приклад аморальних кроків. Прийшов час це розвернути.
Йдеться про дуже прості речі, йдеться про результати революційної політики, про визнані в усьому світі стандарти новинного виробництва, і про ефективний менеджмент. Найближчим часом будуть перезапущені новини, глядач побачить суттєво змінені новини, яким він почне довіряти, ми дуже сподіваємося.
І крок номер два – це оновлення авторських проектів, і тут компанія має перейти нарешті на проектний менеджмент, коли НТКУ чітко знатиме, який вона продукт отримує, і у що він їй обходиться.
І я думаю, що в грудні ми побачимо дуже потужне висвітлення виборчої кампанії, сам Бог велів це робити добре Першому каналу. Все це дозволить нам на кінець року, я сподіваюся, ввійти в трійку лідерів у новинах, і на наступний рік будувати фундамент на те, щоб увійти в трійку лідерів за рейтингом усього каналу.
Ірина Халупа
Прокоментувати підписані за участю керівництва НТКУ документи наш кореспондент Микола Закалюжний попросив у лідерів профспілок, які діють в національній телекомпанії. Однак жодна із профспілок не підписувала сьогоднішні документи.
Говорить Катерина Кацан, член комітету первинної організації в НТКУ Київської незалежної медіа профспілки.
Катерина Кацан
Профспілка не підписувала ці документи, підписані ці документи Миколою Томенком, віце-прем’єр-міністром України, Тарасом Стецьківим та Андрієм Шевченком, перший віце-президентом Національної телекомпанії.
Цей документ готувала група коаліції громадських сил в рамках організації “Суспільне мовлення”. Цей документ готувався на основі засадничої політики на “Бі Бі Сі”, і долучилася нова медіа-профспілка НТКУ. Ми якби брали таку участь не документальну, ми свої пропозиції сюди не подавали, я маю на увазі організацію незалежної медіа профспілки НТКУ.
В принципі, воно йде, як революційна еволюція. Якби це була еволюційна революція – можливо це може було б краще, але оскільки люди, які прийшли на НТКУ, взяли на себе зобов’язання якнайшвидше зробити Перший канал саме Першим, і ми тут, в принципі, їх підтримуємо. Єдине, в чому є засторога, аби це діялося в рамках закону.
Скажімо, я не знаю, на скільки цей документ проходив юридичну експертизу, але оскільки було сьогодні сказано, що він є політичним, тобто він немає жодних юридичних наслідків, то ми його підтримали, аби в компанії розпочалися дійсно зміни.
І оскільки я знаю ситуацію, то зараз замовлена модель глядацької аудиторії Першого Національного, буде створено концепцію програмного продукту, і буде створено потім штатний розклад, а юридичні положення зійдуть до колективної трудової угоди, над якою працюють зараз всі профспілки і нова команда керівництва.
Ірина Халупа
Інша журналістка, Мар’яна Ангелова, завідуюча відділом голови Комітету нової профспілки працівників НТКУ вважає, що інтереси колективу, тобто профспілок, не представлені у підписаній тристоронній угоді, а засади редакційної політики, які розроблені, не відповідають українській специфіці, завданням та редакційній політиці самої Національної телекомпанії України.
Мар’яна Ангелова
Нова профспілка НТКУ розробила місце документів з редакційної політики, це мали бути три документи, власне, засади редакційної політики, великий базовий документ, який би описував саму редакційну політику, її принципи. Угода з редакційної політики, яка б передбачала створення засад редакційної політики та органів та механізмів громадського контролю у вигляді створення на каналі комітету журналістської етики.
От саме в тій частині наші ідеї не знайшли підтримки в керівництва. Я сьогодні запитувала, і вже Тарас Степанович, якби під нашим напором, висловився, що так, він піде на створення такого комітету, трохи там щось поправить і так далі.
І от створення саме комітету журналістської етики – це те, на чому наполягали справді представники колективу. Якби такий комітет журналістської етики створено було на Першому Національному, ми б дали нашим колегам на інших телеканалах той прапор, який би він дозволив створювати свої права в таких же рамках, створювати такі ж комітети, а це, на мій погляд, буде дуже актуально в наступний період.
От ми думаємо, підемо шляхом все ж таки досягти в переговорах з колективом домовленості і створити на Першому Національному комітет журналістської етики, який би слідкував за дотриманням засад інформаційної політики.
От ці два документи, які сьогодні дійшли до нас, вони необхідні декларації, а наше завдання – їх поставити на рівень серйозних, причому включивши ці всі документи у колективну угоду, яка зараз нами розробляється, профспілками, має бути також підписана.
Ірина Халупа
Я хочу розпочати нашу дискусію зі слів першого фігуранта нашої передачі, а це президент НТКУ Тарас Стецьків. Він сказав, що сьогоднішня угода та засади редакційної політики є першим реальним кроком до створення суспільного мовлення на базі УТ-1.
Пані Лігачова, я знаю, що Ви з зацікавленням слідкували за дискусією навколо різних проектів щодо створення громадського телебачення в Україні, яке згодом перейшло на іншу термінологію, тепер це нібито суспільне телебачення.
Як Ви думаєте, чи реально і з відкритими очима бачить цю ситуацію пан Стецьків? Чи він занадто оптимістично дивиться на все це?
Наталія Лігачова
“Телекритика” не тільки стежила за дискусією...
Ірина Халупа
Здається, розробляла проекти. Так?
Наталія Лігачова
Так.
Мені здається, що пан Тарас дуже об’єктивно ставиться до ситуації, він знає всі складнощі ситуації, він знає, що є у ідеї суспільного телебачення опоненти і дуже впливові опоненти, він знає їх прізвища, він знає, хто є партнером цієї ідеї, а це перш за все уряд і віце-прем’єр-міністр Микола Томенко.
Власне, ці заяви оптимістичні теж мають на меті ще й тиск якийсь з боку керівництва нинішнього керівництва НТКУ і з боку журналістів на можновладців, які не хочуть реалізації ідеї суспільного мовлення.
Але той шлях, який вони обрали, поступового перетворення державного телебачення у суспільне, якщо він буде підтриманий законодавчими зусиллями і не дуже будуть заважати йому структури секретаріату Президента, власне, поки що вони такі значимі опоненти...
Ірина Халупа
Так що не грає ролі, чи це адміністрація, чи секретаріат, але це тіло біля Президента втручається у все.
Наталія Лігачова
Так. На жаль, це так, це факт.
Слава Богу ми маємо публічне опонування, принаймні зі сторони О.Зінченка. На жаль, він не вступає у такі дискусії, він заявляє, робить промови, але, наприклад, “Телекритика” досі не змогла публічно викликати на розмову ні Зінченка, ні його колег, наприклад Лубківського щодо громадського телебачення.
Хоча я спілкувалася нещодавно з паном Лубківським, і мені здається, що вони все ж таки готові до дискусії. Будемо сподіватися, що це так.
Ірина Халупа
Побачимо.
Пане Самохвалов, сьогоднішні заяви, сьогоднішні документи оприлюднені, як це сприймається у самій середині УТ-1? Як співробітники самі це сприймають? Чи вони також хочуть, щоб на базі УТ-1 був створений новий засадничий якісний проект, який буде іти на користь не лише глядачам, але і самим учасникам цього проекту, чи там теж якийсь спротив і опоненти?
Василь Самохвалов
Історія така, що працівники каналу хочуть побачити нарешті світло в кінці тунелю, оскільки кілька останніх років вони жили у повній темряві. Те, що ми зараз пропонуємо, то це абсолютно інший погляд на реальність.
Тому, мені здається, що вони це сприймають нормально більш-менш, просто вони це сприймають.
Ірина Халупа
А як Ви це самі сприймаєте?
Василь Самохвалов
Я насправді належу до менеджменту, тому я це сприймаю з захопленням.
Ірина Халупа
Пане Якименко, нова влада вже більше, ніж три місяці сидить за кермом, і громадське телебачення, яке ми в передачі називаємо суспільне телебачення, хоча я, чесно кажучи, різниці не розумію, якщо хтось із наших гостей може цю різницю пояснити, то я була б дуже вдячна, але бачимо, що певні просування таки відбуваються.
Як Ви думаєте, такий делікатний поетапний підхід – це найкращих підхід у цій ситуації?
Юрій Якименко
Суспільство дійсно відреагувало на зусилля нової влади мати об’єктивні ЗМІ. Людям за великим рахунком набридло жити у віртуальному інформаційному просторі, вони потяглися до правди, вони висловили свою думку під час помаранчевої революції.
Зараз ми бачимо вже соціологічними засобами оцінку того, як суспільство відреагувало на зусилля нової влади щодо наведення належного стану в інформаційному просторі, тобто того, щоб зробити його об’єктивним.
Якщо говорити про соціологічні дані (я переважно буду оперувати ними сьогодні), то 58% громадян згодні з тим, що за нової влади новини по телебаченню і радіо стали об’єктивнішими. Не згодні 24%.
Якщо переходити до такого питання, яке в принципі для суспільства не дуже зрозуміле, що називається створення суспільного телебачення, то ми поставили спеціально таке питання: “Нова влада багато говорить про створення суспільного телебачення, але не робить жодних реальних кроків у цьому напрямі”. Згодні з цим 35%, не згодні – 21%, але майже 43% просто не можуть відповісти на це запитання, вони не розуміють, що таке суспільне телебачення, як до цього прийти.
Тому дуже велику вагу для громадян пересічних має те, щоб їм просто пояснили, чим відрізнятиметься суспільне телебачення чи громадське на новому, оновленому Першому каналі від Державного першого каналу, який вони дуже знають.
Ірина Халупа
Хто, на Вашу думку, має роз’яснювати: керівництво цього каналу, чи має це робити влада, чи мають це робити інші журналісти, чи це просто повинен сам споживач інформації, сам глядач скоріше чи пізніше до цього висновку прийти і зрозуміти цю різницю?
Юрій Якименко
Спочатку повинні визначитися експерти з тим, що вони розуміють під суспільним, громадським і іншим, чим воно має відрізнятися від державного. Потім політики, які обстоюють цю точку зору, вважають її нормальною для демократичної держави, мають аргументовано пояснити, що це таке, що суспільство отримає в наслідок, чим це відрізняється від того, що було раніше, хто буде замовником, скажімо, інформаційного продукту, чи це буде суспільство, чи це буде влада, чи це буде той, хто фінансує цей канал, чи це буде певна політична сила.
В цьому, на мій погляд, і є головне питання.
Ірина Халупа
Пане Наталю, а хто має бути замовником продукту у ситуації, де існує суспільне телебачення? Суспільство? Влада?
Наталія Лігачова
Це має бути незалежне телебачення перш за все від влади, сама редакція має визначати свою редакційну політику, тобто замовником має бути суспільство, запити якого має вивчати суспільне телебачення і артикулювати його. Влада ніяким чином не має впливати на редакційну політику.
Я тут не погоджуюся з Юрієм, який каже, що мають визначитися експерти. Експерти вже давно визначилися, вже майже готовий проект щодо створення суспільного мовлення в Україні, він готується зараз спільно експертами і Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації. Відбулися парламентські слухання.
Інше щодо цієї теми, що є можновладці, які ставлять палки в колеса у цій справі, а також є проблема у наших ЗМІ, які скандально граються у, як я кажу, світська політична хроніка, а не допомагають суспільству зрозуміти якісь дуже важливі для його ж життєдіяльності речі, це стосується і роз’яснювальної кампанії навколо і суспільного телебачення, і навколо євроінтеграції, і таке інше.
Ірина Халупа
Пане Василю, я все-таки хочу повернутися до термінології.
Коли почалася мова після президентських виборів про перебудову державних ЗМІ, тоді ми використовували термін “громадське телебачення”, а тепер пан Стецьків, здається, виключно використовує “суспільне телебачення”.
Чи Ви бачите якусь різницю між тими словами, чи вони просто синоніми? Якщо є якась різниця, то яка?
Василь Самохвалов
Діалектично я різниці не бачу.
Ми будуємо суспільне телебачення. Кожний день існування новою командою на УТ-1 – це наближення країни до суспільного мовлення. Йдеться не тільки про телебачення, а взагалі про інститут суспільного мовлення, де було б і радіо, і інформаційні агенції і, можливо, інтернет-проект.
Ірина Халупа
Оскільки Ви директор новин, то які пріоритети Ви ставите для себе у цьому перебудованому процесі, у тому шляху до суспільного телебачення?
Василь Самохвалов
Насамперед потрібно якнайшвидше показати країні нові новини, показати країні, що УТ-1 може давати якісний телевізійний продукт, навчити людей, які працюють на телеканалі, безумовних фахівців, дивитися на світ по-іншому, сприймати те, що вони роблять по-іншому, навчити їх робити те, що вони, можливо, і призабули.
Такі от завдання, якщо їх окреслити нешироким колом.
Ірина Халупа
Це дуже Ви загально сказали.
Василь Самохвалов
Давайте тоді говорити про конкретику. Що Ви хочете почути?
Ірина Халупа
Я зараз Вам скажу. Є така приповідка в англійській мові, що цяточки, які має на собі леопард, ви не можете змінити, тобто леопард тигром не стане.
Отже, ви, колектив УТ-1, будете вчити дивитися по-новому. Як ви це будете робити?
Василь Самохвалов
По-перше, ми провели тренінги, зараз запустили процес тестування для того, щоб визначитися з тими людьми, на яких можемо безумовно спиратися у тому, щоб рухатися далі і творити новинний продукт.
Далі, вочевидь, у нас буде перезапуск, це добір людей точений. Я сказав би, що це буде лазерна кадрова терапія.
Я сподіваюся, що вже в червні місяці країна побачить такий продукт, що вона скаже: “Ах!” Я сподіваюся, що це насправді буде “Ах!”
Ірина Халупа
Йдеться перш за все про новини, так?
Василь Самохвалов
Так. Це насправді перший продукт, який може показати канал обличчям, тому що ми розділяємо цю історію на кілька етапів, тому що у нас насправді розробляється паралельно юридична база для того, щоб запустити суспільне мовлення.
В червні ми вже за критеріями принципу суспільного мовлення запускаємо новини, в вересні ми очікуємо на пере запуск каналу, який насправді до грудня має увійти до трійки лідерів. І я сподіваюся, що в грудні цей канал стане каналом №1 по висвітленню виборів.
Ірина Халупа
Побачимо. Пане Юрію, Ви слідкуєте за реакцією суспільства, Ви знаєте інформаційні смаки суспільства на підставі різних соціологічних опитувань і тому подібне.
Хто сьогодні фігурує в телепросторі? І як Ви думаєте, чи дожене цього першого фігуранта “УТ-1”?
Юрій Якименко
Ви знаєте, ми спеціально не проводимо досліджень контенту новин, але ми працюємо з колегами, зокрема, з Академією української преси, яка робить цю справу. І її дослідження, які були проведені в березні цього року засвідчили, що, якби бонуси уваги між гілками влади, повернулися до традиційного розподілу, який існував і в минулому році.
Тобто, найбільший фігурант новин – це президент і його команда. Можливо, це пов’язано з тим, що президент дійсно зараз працює дуже активно і він є головним нюсмейкером в Україні. Відповідно, від цього похідними є, скажімо, реакції, соціологічні опитування, але, в принципі, як кажуть, ситуація приблизно така ж, яка була і в минулому році, але за одним винятком.
Виняток є такий, що опозиція стала частіше присутньою в теле- та радіо ефірі. Ось з цим за нашими опитуваннями (за Центру Разумкова) згодні в півтора рази більше громадян, ніж не згодні.
Тобто, опозиція в нас отримала нарешті право голосу, отримала право говорити в прямому ефірі, а не тільки мати інтерпретацію своїх висловлювань. І це безперечно позитивно.
Ірина Халупа
Пані Наталю, як Ви думаєте? Ось пан Шевченко сказав, що “УТ-1” повинен стати каналом лідером ринку, що до цього потрібні дуже прості речі - стандарти за якими працюють у віті і, що сам Бог велів, що “УТ-1” буде прекрасно висвітлювати парламентські вибори наприкінці цього року і на початку наступного року. Як Ви думаєте, вдасться їм це?
Наталія Лігачова
Насправді, це дуже тяжке й важке завдання і мені здається, що справа, безумовно, не тільки у виконанні стандартів, адже зараз така ситуація, що і декілька інших каналів мають можливість працювати за професійними стандартами. І каналів, які мають теж більш-менш потужну технологічну базу.
Інша справа, що “УТ-1”, безумовно, одне з найбільших покриттів в країні.
Ірина Халупа
Воно в кожній хаті.
Наталія Лігачова
Так. І це великий плюс, але в той же час в нього є великі проблеми з фінансуванням, і це великий мінус. І як вони ці проблеми будуть вирішувати, і наскільки швидко будуть переходити від зараз існування у формі бюджетної установи до існування державного підприємства, що їм дозволить застосовувати більш ринкові засоби заробляння грошей, яке можна пускати потім на виробництво продукту. Від цього власне буде дуже багато-що залежати.
Ірина Халупа
Пане Самохвалов, серед тих документів, про які ми дискутуємо, які були сьогодні оприлюднено. Журналісти Національної Телекомпанії забезпечують своєчасне та якісне висвітлення діяльності органів державної влади, відповідно до засад редакційної політики.
Ось на початку передачі ми трошки говорили про це, що у сьогоднішній владі є певні опоненти громадського телебачення. Хто буде вирішувати, що є своєчасним, що є якісним і як ця державна діяльність має бути висвітлена?
Тобто, якийсь міністр може прийти і сказати Вам: “Слухайте, ви мене показали в поганому світлі”.
Василь Самохвалов
А як Ви думаєте, хто має вирішувати?
Ірина Халупа
Я Вас питаю, Ви ж менеджмент “УТ-1”
Василь Самохвалов
Дивіться. Засади редакційної політики були створені для того, щоб ми чітко... І насправді, це такий документ , яким керується редакція. Тобто, можемо відповісти на це питання одним реченням.
Визначати, що потрібно, бо що цікаво в країні буде в редакції новин керуючись засадами редакційними політики.
Ірина Халупа
Але ж ми всі бачимо, що є дуже багато прекрасних і законів, і документів, і угод, і меморандумів, які постійно підписуються в Україні, але мало-хто їх дотримується?
Василь Самохвалов
Наскільки я розумію, це приклад у нас унікальний до цього, в засади редакційної політики були підписані тільки на одному каналі, на “5-му”. Це привело до супер наслідків, оскільки, канал в який ніхто не вірив два роки тому. Давайте будемо чесними.
Який підписав тоді засади редакційної політики і працював за ними. Він досяг супер результату. Я думаю, що за результатом, за результативності бізнес-проекту, це один з найкращих, тому що зробити з нуля такий проект, це треба було вміти.
Тому, ми сподіваємося, що якщо ми йдемо за їхнім досвідом, то в нас теж буде все добре.
Ірина Халупа
І ми маємо слухача. Євген з Києва додзвонився до “Свободи”. Прошу, яке Ви хочете бачити суспільне телебачення?
Слухач
Шановні, в мене таке прохання до всі учасників, хто відповість, я не знаю. Чому останнім часом, в тому числі і в ваших шановних передачах відділено телебачення від радіо?
Я розумію, що радіо з’явилося раніше і воно комусь здається більш архаїчнішим, але для людини-споживача, він не дивиться телевізор на швидкості 80 кілометрів за кермом чи просто пасивним їздаком пасажиром в маршрутці.
Навіть телевізор ми слухаємо інколи з кухні, як радіо, тому що скільки ж часу у людини залишається, щоб сидіти і дивитися ВК. І вплив медіїв радіо з телебаченням ми сприймаємо комплексно, а саме в радіо створилася така ситуація, і це скаже вам будь-який радіослухач, де дійсно треба розбиратися серйозно.
Тому, що в телевізії люди працюють більш молоді, а в радіо певний серйозний консерватизм. Не треба далеко ходити. Третя програма, так звана, радіокультура українського радіо впродовж всієї кампанії 2004-го року, як тільки слухачі... Тому що у всіх на устах було тоді проблеми виборів.
І як тільки ближче до виборів, то одразу вимикають радіо, тому що ми радіокультура, а культура без політичної культури, це ж не культура.
Тобто, це тільки один приклад, а прикладів таких дуже багато. Є все таки питання чому, яким чином таке трапилося, що розійшлися ці два потяги з однієї дороги, що телебачення пішло своїм шляхом і всі організаційні моменти, і методичні, і інформаційні вирішують сьогодні окремо, а за радіо нібито забули?
До речі, ми слухаємо радіо “Свобода”, а не телевізор “Свобода”. Тому, це комплексно людина має вуха, очі в одній голові і більше все таки має можливості слухати радіо, бо пі час слухання може щось робити.
Ірина Халупа
Пане Євгене, я не збираюся це відповідати, але більшість медіа концентрується сьогодні власне на телебаченні. Але я запрошую гостей відповісти на запитання, може, пані Наталія спробує?
Наталія Лігачова
Безумовно, наш слухач правий.
В тих законодавчих ініціативах, які є стосовно суспільного, то ми кажемо про мовлення, розробляються вони і для телебачення, і для радіо.
Але так сталося, мабуть, історично, що телевізійна журналістська корпорація має більше таких активних молодих журналістів, провідників нових ідей, що їм вдалося зараз увійти в керівництво НТКУ. Тому всі наші надії сконцентрувалися на НТКУ.
Хоча я таки дуже погоджуюся з слухачем, що авгієві конюшні і нашою радійною національною телекомпанією треба розгрібати, і не треба забувати про неї.
Ірина Халупа
Мені здається, що оригінальні розмови, які почалися зразу після виборів також стосувалися і радіо. Наскільки я розумію, там також передбачені якісь зміни.
Пане Самохвалов, я знаю, що Ви телевізійник, але може, Ви щось знаєте про якісь плани щодо українського радіо?
Василь Самохвалов
По-перше, я забув подякувати пані Лігачовій за всю допомогу, яку вона останнім часом надає, зокрема, з асистуванням. Я пару питань тому казав, що кожен наш день існування, то це насправді наближення країни не лише до громадського суспільного мовлення, це і радіо, і інформаційні агенції. Зараз зробимо телебачення, займемось радіо. Можна це сказати так.
Ірина Халупа
Пане Якименко, ось ми говоримо про те, що є все ж таки певні категорії людей. Ось один пан Євген подзвонив, то він любить радіо. Є інші люди, які люблять телебачення. Здебільшого взагалі в суспільстві більшість людей дивляться нібито телебачення, наскільки я розумію це на підставі деяких різних опитувань і т.п.
Я знаю, що наприклад, є дуже добре радіо у Великобританії, а в США, наприклад, на FM-діапазонах ви нічого не почуєте крім музичної продукції, а ось на АМ-діапазоні там за останні роки почалася дуже серйозна війна розмовного радіо.
Як Ви думаєте, чи має радіо майбутнє в Україні попри таких захисників його, як пан Євген? Чи потрібно так багато радіоканалів для України? Чи потрібні аж 3 державно фінансовані канали, може, один вистачить?
Юрій Якименко
Радіо, безперечно, має вплив достатній, воно має перспективи, тому що якщо виходити з ситуації, яка була у нас ще до періоду незалежності, то в принципі вона зберігається і досі, що більшість громадян, скажімо, у сільській місцевості і в містах до того має дротове радіо, воно має, як в народі кажуть, постійно включені “брехунці” чи щось інше.
Розумієте, вони працюють, що називається у фоновому режимі, а як говорять психологи, то ця інформація краще сприймається, ніж усвідомлено. Тобто це потужний канал інформаційного впливу на свідомість громадян, навіть якщо вони цього і не бажають, але з цим потрібно рахуватися.
Інша річ, коли громадяни кожного дня, скажімо, я так роблю включаю зранку радіо, коли збираюся на роботу. Я слухаю новини, коментарі, все інше. Тобто роль радіо в цьому ніхто не має применшувати.
Я думаю, що до цього мають дійти руки і у держави, тому що ми бачимо, що відбулося значне кадрове оновлення. Воно, безперечно, позитивне, перспективне в НТКУ. Хотілося, щоб така сама енергійна команда прийшла і в НРКУ, нарешті, в Держкомітеті з питань радіомовлення і телебачення теж хтось сприйнявся цим питанням, якби теж більш молодий енергійний і прогресивний.
Тому якщо говорити про радіо в цілому, про дротове радіо і про діапазони, які доступні. Безперечно, FM-діапазон, зараз тут є такий вибір, особливо в крупних містах, стільки каналів, що навіть вони один на одного і находять, напливають, важко вибирати.
Але це дуже значний, серйозний засіб інформування людей. В принципі, для донесення новин, донесення правди, то цим не можна нехтувати, а цим треба займатися і серйозно.
Ірина Халупа
Так, що чуєте, пане Євгене, всі учасники нашої дискусії підтримують Вас і, напевно, скоро і будуть зміни у радіо.
Ще один слухач до нас додзвонився пан Андрій з Одеси.
Добрий вечір! Слухаємо Вас.
Слухач
Добрий вечір!
Я б хотів спитати, чому в Одесі висунули радіо “Ера” з FM?
Ірина Халупа
Це, мабуть, не питання до наших, але хтось щось чув і знає. Хтось знає, чому викинули “Еру” з Одеси?
Юрій Якименко
Нічого не знаю.
Ірина Халупа
Але таким чином пан Андрій мене підвів до наступного запитання, а саме радіо “Ера”. Ми всі знаємо, що радіо “Ера”, так би мовити, має певну частину часу на УТ-1. Вони, так би мовити, знімають квартиру в УТ-1.
Ми чули, що пан Стецьків сказав, що успадкував керівництво цієї телекомпанії у розірваному стані, але він хоче, щоб цей канал став повноцінним, конкурентноздатним і щоб він мав кругло добове мовлення.
Як ви гадаєте, який оптимальний варіант такого розлучення міг би бути? Пане Самохвалов.
Василь Самохвалов
По-перше, не знімає квартиру, а має ліцензію до 2007 року, якщо не помиляюсь. Оптимальний варіант, то це, можливо, надання ліцензії на мовлення на якось іншому каналі. Що це може бути, то я не знаю. Це питання, скоріше, не для мене.
Це має бути політична воля керівництва країни. Це має бути політична воля тих людей, які у нас завідують телевізійним простором, іце і Нацрада, і комітет. Оскільки ситуація не проста, будемо говорити відверто, але я думаю, що її треба якось вирішувати для того, щоб було корисно обом каналам: і Першому каналу, і каналу “Ера”, який теж зацікавлений в тому, щоб мати повноцінну цілодобову частоту.
Ірина Халупа
Пані Наталю, ми чули сьогодні, що коли йшлося про презентацію засад редакційної політики і підписання цієї угоди, то Микола Томенко, віце-прем’єр-міністр сказав, що будуть перевіряти роботу обласних телерадіокомпаній, бо склалася така ситуація, що в деяких областях біля 70-80% комерційних телерадіокомпаній працюють на частотах тих державних ЗМІ.
Чи це, на Вашу думку, робота, яку можна безболісно реалізувати?
Наталія Лігачова
Безболісно важко щось робити таке, що зачіпає інтереси багатьох людей. Але дійсно це все ж таки ситуація ненормальна. Ось ми маємо зараз черговий конфлікт в інформаційному просторі у Луганську, де нова влада і нове керівництво луганської обласної телерадіокомпанії дійсно вважає за потрібне розірвати контракт з цією комерційною структурою, яка 4 години мовила в їхньому ефірі, посилаючись на те, що там дуже багато законодавчих порушень при заключенні цього договору було.
Зі свого боку керівництво цієї комерційної кампанії “Лот” посилається на те, що це є порушення свободи слова, політичний тиск і таке інше. Я гадаю, що таких конфліктів ще буде багато. Але що ж, треба пройти через ці конфлікти і якось вирішувати ситуацію.
Все ж таки там зрозуміло, що є проблеми з фінансуванням державних мовників, є проблеми з продуктом, який вони можуть виробляти. Тоді треба вирішувати це питання взагалі, чи потрібно так багато державних мовників на рівні областей в Україні, у всій країні.
Ірина Халупа
А потрібно так багато, на Вашу думку?
Наталія Лігачова
Є комунальні, є державні, є державні обласні ТРК. Можливо, треба якось розібратися з тим, щоб робити на їх основі ще один канал, який заводити, і телеканал “Культуру”, культурологічні програми, щоб вони допомагали заповнювати цим телеканалам ефір спільними зусиллями. В той же час вони б виробляли продукцію, яка була б цікава місцевим слухачам і телеглядачам.
Схема вирішення цих проблем є. Наприклад, та ж Польща. Треба щось робити, безумовно, з цією проблемою.
Ірина Халупа
Пане Якименко, Ви як споживач радіо- і телеінформації, то це що є сьогодні на цьому ЗМІївському меню Вас влаштовує?
Юрій Якименко
Якщо дивитися телевізійне меню, ЗМІївське, що мається на увазі, то я передусім є споживачем новин переважно політичного характеру.
Ірина Халупа
Так що буваєте голодними?
Юрій Якименко
Знаєте, на цьому тлі, що називається мені звичайно не доводиться бувати голодним, іноді навпаки доводиться абстрагуватися від чогось. Але, знаєте, хотілося б бачити все ж таки більше інформації, яка стосується не лише подій, що відбуваються в Києві, але і в регіонах, тому що у нас дуже часто складається враження з інформаційної картинки, що у нас все життя в столиці, воно тут починається і завершується.
Чим у нас живуть насправді люди, крім акцій протесту опозиції, чи скажімо, знаєте, конфліктних тем чи резонансних подій, як то надзвичайні лиха. Вона часто буває важко уявити, що там відбувається в нормальному житті. Це б я сказав, як споживач інформації.
Ірина Халупа
Пане Самохвалов, ось певна критика. Чи такі регіональні моменти будуть враховані у новому програмному підході УТ-1?
Василь Самохвалов
Можна взяти кілька підходів, насправді, і британський і польський. Моя думка, що треба враховувати, треба думати, як це робити.
Ірина Халупа
Сьогодні про реформування УТ-1 і його перебудову з нами дискутували директор новин УТ-1 Василь Самохвалов, керівник “Телекритики” Наталія Лігачова і директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.
Дуже дякую шановним гостям за участь у “Вечірній Свободі”.
Слухайте “Свободу”, і шануймося!
